Постанова № 30602483, 26.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року 11:45Справа № 808/913/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Максименко Л.Я., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державного підприємства «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)», смт. Кам`яне Вільнянського району

до: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, м. Вільнянськ

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вільнянської МДПІ Запорізької області від 30.01.2012 № 0000021504 на суму 6570,78 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що у платіжних дорученнях, вказаних в акті невиїзної документальної перевірки від 23.01.2012 № 74/15-08680112, призначення платежу значиться «на погашення поточних зобов'язань», які виникали у підприємства протягом 2011 року. Вважає, що Вільнянська МДПІ безпідставно змінила призначення платежу, направивши кошти на погашення боргу 2010 року, що виник через скрутне фінансове становище підприємства. Зазначає, що суми боргу за податковими деклараціями 2010 року, вказаними в акті перевірки, заявлені податковою інспекцією до стягнення та знаходяться на виконанні в органах виконавчої служби. За таких обставин вважає, що у податкової інспекції не було законних підстав змінювати призначення платежу і направляти платежі 2011 року на погашення боргу 2010 року та як наслідок застосовувати до підприємства штрафні санкції.

В судові засідання представник позивача не з'явився, клопотанням від 26.03.2013 вх. № 12864 просить суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях вх. № 7142 від 18.02.2013 посилається на те, що протягом 2011 року підприємством сплачувались суми по податку на додану вартість, які направлялись Вільнянською МДПІ Запорізької області у рахунок погашення податкового боргу згідно календарної черговості його виникнення. Вказує, що черговість такого погашення боргу чітко вказана в акті перевірки від 23.01.2012. З посиланням на положення п. 87.9 ст. 87 ПК України, зазначає, що органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. Стверджує, що здійснення погашення сум податкового боргу згідно черговості його виникнення, без врахування призначення платежу вказаного позивачем у платіжних дорученнях, є визначеним Податковим кодексом України правом податкових органів. Тобто, у даному випадку з врахуванням того, що за підприємством рахується податковий борг, який виник у 2010 році (згідно до податкової декларації від 20.07.2010 № 90028321582) платежі, здійснені ним у липні 2011 року на виконання вимог ПК України, були направлені саме на погашення сум податкових зобов'язань, які виникли за декларацією по ПДВ за червень 2010 року. Вказує, що враховуючи вимоги ст. 126 ПК України, позивачу за результатами перевірки був донарахований штраф за затримку сплати грошового зобов'язання. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача клопотанням від 26.03.2013 вх. № 12862 також просить суд розглянути справу за його відсутності. Проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, сторони мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

ДП «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)» зареєстроване Вільнянською районною державною адміністрацією 22.05.2000 про що зроблено запис № 1 083 120 0000 014311 та видано свідоцтво серії ААВ № 800056. Підприємство взято на податковий облік 21.06.2000 за № 4/3 та зареєстровано платником ПДВ, про що видано свідоцтво № 100200213 від 21.02.2009.

На підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, головним державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Вільнянської МДПІ Запорізької області Рязановою Ю.М. проведена невиїзна документальна перевірка ДП «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)» з питання несвоєчасності сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.07.2010 по 29.12.2011, про що складено акт від 23.01.2012 № 74/15-08680112.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, в саме платником несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену ним у податковій декларації № 9002831582 від 20.07.2010, відповідальність за яке передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України.

30.01.2012 Вільнянською МДПІ Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021504, яким до ДП «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)» застосовано штраф за платежем «Податок на додану вартість» у розмірі 20% в сумі 6 570,78 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 30.01.2012 № 0000021504 ДП «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)» звернулось до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається

контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій

декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

З письмових заперечень представника відповідача та наданих суду документів (друк облікової картки платника, акт перевірки) вбачається, що податковий орган дійсно самостійно розподілив сплачені позивачем платіжними дорученнями від 29.11.2011, 30.11.2011, 27.12.2011, 29.12.2011 кошти у листопаді-грудні 2011 року з посиланням на те, що вони були спрямовані на погашення існуючого у підприємства податкового боргу з податку на додану вартість за податковою декларацією № 9002831582 від 20.07.2010.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України (в редакції на момент проведення перевірки), у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тобто, вказаними положеннями ПК України податковому органу надано таке право розподілу коштів у випадку існування податкового боргу у платника податку.

Перевіряючи наявність у платника податку податкового боргу з ПДВ судом на підставі друку облікової картки платника податків встановлено, що станом на червень 2010 року позивач мав заборгованість з ПДВ в розмірі 1 140 481,34 грн., який протягом 2010 року лише зростав. Станом на кінець 2010 року позивач мав заборгованість з ПДВ в сумі 1 213 020,43 грн. До часу проведення перевірки податковий борг позивача зменшувався, але повністю за цей проміжок часу не погашався та саме станом на січень 2012 року становив 549 401,27 грн.

Фактично, про наявність податкового боргу не заперечує і сам позивач, зазначаючи про це у позовній заяві.

З огляду на це, всі платежі, які надходили до податкового органу після 01.01.2011 незалежно від їх призначення, правомірно та обґрунтовано спрямовувались податковим органом на погашення податкового боргу.

В тому числі, така законодавчо обґрунтована зміна призначення платежу відбулася і за платіжними дорученнями від 29.11.2011, 30.11.2011, 27.12.2011, 29.12.2011, направленими на погашення податкових зобов'язань за декларацією підприємства з податку на додану вартість за червень 2010 року, яка в свою чергу залишилась не оплаченою.

Отже, під час судового розгляду було встановлено та доведено матеріалами справи наявність у ДП «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)» прострочки сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9002831582 від 20.07.2010.

Посилання позивача на неправомірну зміну призначення платежу за спірною декларацією спростовуються вищевикладеним.

Той факт, що податковий борг у 2010 році виник у підприємства внаслідок скрутного фінансового становища не має до справи жодного відношення та не впливає на законодавчо визначений обов'язок податкового органу з 01.01.2011 спрямовувати всі поточні платежі на погашення існуючого податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно доданого до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення розрахунку штрафних санкцій, кількість днів прострочки сплати узгодженого грошового зобов'язання з боку ДП «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)» складає 487-517 календарних днів.

З огляду на це, застосування до позивача штрафу у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу є законним та обґрунтованим.

Доводи позивача з приводу того, що борг за податковою декларацією № 9002831582 від 20.07.2010 заявлений до стягнення та знаходиться на виконанні в органах виконавчої служби суд до уваги не приймає, оскільки, по-перше, вказаним твердженням позивач не надав жодного документального підтвердження; по-друге, той факт, що податковий борг стягнуто за судовим рішенням, яке знаходиться на виконанні у виконавчій службі не позбавляє податковий орган права здійснювати його погашення шляхом зарахування поточних платежів, оскільки абз. 1 п. 87.9 ст. 87 ПК України, в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012 говорить про те, що у такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено та підтверджено долученими до справи доказами правомірність застосування до ДП «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)» штрафу у розмірі 20 % за прострочку сплати узгодженого податкового зобов'язання, а тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021504 від 30.01.2012 у суду відсутні.

З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову ДП «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)» слід відмовити повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Підприємство Кам`янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 101)» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко