Ухвала суду № 30602349, 09.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року справа №2а/1270/8722/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Міронової Г.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Варчук О.М.

з участю представника відповідача Зайцева М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-ГРУПП» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі №2а/1270/8722/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-ГРУПП» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА-ГРУПП» (далі ТОВ «ЮНА-ГРУПП») звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі Стахановська ОДПІ), в якому просив: визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ в Луганській області № 2823302301/0 від 03.07.2009 року про донарахування податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 54008 грн. (п'ятдесят чотири тисячі вісім гривень), з яких сума донарахувань складає 36005,00 грн., сума штрафу - 18003,00 грн. (т. 1 а. с. 3-11)

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у задоволенні позову ТОВ «ЮНА-ГРУПП» до Стахановська ОДПІ про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення від 03.07.2009 року № 2823302301/0 відмовлено (т. 2 а. с. 225-229).

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та прийняте нове рішення. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо не підтвердження позивачем реального характеру здійснення господарських операцій з контрагентами ПП «ТКК Юрннірон» та ТОВ «Інтер-Гравекс», внаслідок чого у позивача відсутнє право на податковий кредит за операціями з зазначеними контрагентами (т. 2. а. с. 235-242).

Представник позивача не прибув в судове засідання, позивач надав письмову заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення на доводи апеляційної скарги, які підтримав в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи за доводами апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «ЮНА-ГРУПП» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, перебуває на податковому обліку та є платником податку на додану вартість ( т.1 а. с.24, 25).

25.06.2009 року Стаханівською ОДПІ проведено планову перевірку ТОВ «ЮНА-ГРУПП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року до 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року до 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт №564/23-31463230 від 25.06.2009 року (т.1 а. с. 27-80, далі акт перевірки). За висновками акта перевірки встановлені порушення ТОВ «ЮНА-ГРУПП»:

- абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.1., п.п.8.1.2. п.8.1. ст.8, ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР) (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 33495,00 грн., у тому числі за 2008 рік на 7292,00 грн., І квартал 2009 року на 26203,00 грн.;

- п.п.7.2.4 п7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 36004,18 грн., в тому числі за грудень 2008 року - 16666,67 грн., січень 2009 року - 16670,84 грн., лютий 2009 року - 2666,67 грн.;

- п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.9.11.3 п.9.11 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2007 по 31.03.2009 на суму 46,79 грн. у т.ч. за 2008 рік - 46,79 грн.

Позивач подав до Стахановської ОДПІ письмові заперечення на акт перевірки (т. 1 а.с.82)., які відповідач відхилив, про що повідомив ТОВ «ЮНА-ГРУПП» листом від 03.07.2009 року № 9414/23 (т. 1 а. с. 83 - 86).

На підставі акта перевірки від 25.06.2009 року №564/23-31463230 відповідачем, зокрема, винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 3 липня 2009 року №2823302301/0 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 54008,00 грн., з яких: за основним платежем - 36005,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18003,00 грн., правомірність прийняття якого є предметом спору у даній справі (т. 1 а.с.87).

Встановлені обставини справи підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість (далі ПДВ) фактично ґрунтуються на відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ПП «ТКК «Юнірон» та ТОВ «Інтер-Гравекс», тобто необхідно з'ясувати чи підтверджується реальний характер здійснення господарських операцій між ТОВ «ЮНА-ГРУПП» та контрагентами, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду встановлено, що ПП «ТКК Юнірон» зареєстровано з порушенням ст.87 ЦК України та ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» 755-ІV від 15.05.2003 року і використовувалось з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, тобто зареєстроване на підставну особу (т. 1 а. с.134).

До матеріалів даної справи відповідачем долучені письмові пояснення керівника ТОВ «Інтер-Гравекс» ОСОБА_5, в яких вона зазначає, що ТОВ «Інтер-Гравекс» було створено без мети здійснення підприємницької діяльності, будь-яких господарських взаємовідносин з ТОВ «ЮНА-ГРУПП» вона не мала, первинні документи не підписувала (т. 1 а.с.139-140).

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон №168).

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 та іншої первісної бухгалтерської документації є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168 «...податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю… ».

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованими як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 та п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 цьог0 ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, а тому податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимним рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Тобто, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Встановлено, що між ТОВ «ЮНА-ГРУПП» та ПП «ТКК «Юнірон» був укладений договір купівлі-продажу від 01.12.2008 року № 01/12-1 (т.1 а. с. 88), за умовами якого продавець продає, а покупець придбаває ТМЦ («ТОВАР») в асортименті та у кількості визначеної у рахунках, накладних. Право власності на товар виникає у покупця з моменту виписки видаткових накладних. Датою постачання товару вважається дата виписки накладних уповноваженими представниками продавця.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивач надав видаткову накладну від 29.12.2008 року №144, відповідно до якої ПП «ТКК «Юнірон» продав позивачу нафтопродукти на загальну суму 35000,00 грн. та видаткову накладну від 31.12.2008 року №145, відповідно до якої ПП «ТКК «Юнірон» продав позивачу систему відеоспостереження вартістю 65000,00 грн. (т.1 а.с.91-92); податкові накладні від 29.12.2008 року №144 та від 31.12.2008 року №145 (т.1 а.с.93-94); платіжні доручення на підтвердження сплати ТОВ «ЮНА-ГРУПП» за отриманий від ПП «ТКК «Юнірон» товар.

5 січня 2009 року між ТОВ «Інтер-Гравекс» та ТОВ «ЮНА-ГРУПП» був укладений договір купівлі-продажу № 01/01-1 (т.1, а.с.89), за умовами якого продавець продає, а покупець придбає ТМЦ («ТОВАР») в асортименті та у кількості визначеної у рахунках, накладних. Право власності на товар виникає у покупця з моменту виписки видаткових накладних. Датою постачання товару вважається дата виписки накладних уповноваженими представниками продавця.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивач надав видаткові накладні від 26.01.2009 року №3 та від 26.02.2009 року №2602, відповідно до яких ТОВ «Інтер-Гравекс» продано позивачу нафтопродукти на загальну суму 46025,00 грн. та 16000,00 грн. відповідно (т.1, а.с.98, 100), податкові накладні від 26.01.2009 року №3000 та від 26.02.2009 року №2602 (т.1, а.с.102, 104).

Крім того, 5 січня 2009 року між ТОВ «ЮНА-ГРУПП» та ТОВ «Інтер-Гравекс» був укладений договір про надання послуг № 01/01-у09, на загальну суму 54000,00 грн., за умовами якого розрахунки здійснюються за фактом виконання послуг підписанням сторонами акту виконаних робіт (п.2.3. Договору) (т.1, а.с.90).

На підтвердження виконання умов вище зазначеного договору, позивачем надав рахунок від 30.01.2009 року на суму 54000,00 грн.(т.1, а.с.99), акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.01.2009 року (т.1, а.с.101), податкову накладну від 30.01.2009 року №3001 (т.1, а.с.103).

На підтвердження здійснення розрахунків з ТОВ «Інтер-Гравекс» за отримані нафтопродукти та надані послуги ТОВ «ЮНА-ГРУПП» були надані квитанції до прибуткового касового ордеру з зазначенням підстави: «оплата за ППМ відповідно до договору від 05.01.2009» від 26.01.2009 року, від 27.01.2009 року, від 28.01.2009 року, від 29.01.2009 року та від 30.01.2009 року на загальну суму 46000,00 грн. (т.1 а.с.105-109), а також квитанції до прибуткового касового ордеру з зазначенням підстави: «оплата за послуги відповідно до договору від 05.01.2009» від 19.02.2009 року, від 20.02.2009 року, від 23.02.2009 року, від 24.02.2009 року, від 25.02.2009 року, від 26.02.2009 року та від 27.02.2009 року на загальну суму 70000,00 грн.

Суд першої інстанції, дослідив надані позивачем первинні документи в підтвердження реального характеру здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами дійшов висновку, що вони не спростовують висновків акту перевірки відповідача і податковим органом обґрунтовано виключено з податкового обліку позивача фінансово-господарські операції з придбання нафтопродуктів у ПП «ТКК «Юнірон» та ТОВ «Інтер-Гравекс».

Первинні документи, які б підтверджували транспортування та отримання нафтопродуктів до перевірки позивачем не були надані, а також не були надані суду.

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за №805/15496 (далі - Інструкція №281/171/578/155), встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів, вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Документи на підтвердження обставин щодо приймання та відпуску нафтопродуктів від ПП «ТКК «Юнірон» та ТОВ «Інтер-Гравекс», передбачених пунктом 5.4 та пунктом 7.5 Інструкції № 281/171/578/155, позивач не надав.

Пунктом 5.4 Інструкції № 281/171/578/155 врегульовано порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом:

- 5.4.1 Перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та ГОСТ 27352-87 «Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования». З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт) (далі - ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900;

- 5.4.2 Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом;

- 5.4.3 Маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом закріплено пунктом 7.5 Інструкції № 281/171/578/155:

- 7.5.1 Нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання;

- 7.5.2 Відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку. За наявності простроченого свідоцтва про повірку відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості забороняється;

- 7.5.3 Міри повної місткості з нафтопродуктами під час їх відвантаження мають пломбуватись вантажовідправником (якщо інше не передбачено договором);

- 7.5.4 Нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни;

- 7.5.5 На вимогу вантажоодержувача може застосовуватись вибіркове контрольне зважування розфасованих нафтопродуктів. За відсутності розбіжностей у вимірюванні маси брутто із зазначеною на тарі маса нафтопродукту визначається за трафаретом на тарі;

- 7.5.6 Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності;

- 7.5.7 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства;

- 7.5.8 Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства;

- 7.5.9 Заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено;

- 7.5.10 ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер;

- 7.5.11 На відпущені нафту або нафтопродукти за заданою дозою на автоматизованих системах наливання ТТН оформлюється після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів.

Листом від 27 грудня 2012 року за № 11/5-7798, у відповідь на судовий запит від 13.12.2012 №8722/62524/2012, управління державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області повідомило, що матеріали та маршрути перевезення небезпечних вантажів за 2008 рік було знищено, а у січні та лютому 2009 року УДАІ УМВС в Луганській області не узгоджувало маршрути небезпечних вантажів ТОВ «ЮНА-ГРУПП», ПП «ТКК «Юнірон» та ТОВ «Інтер-Гравекс» (т.2, а.с.213)..

Пояснення представника позивача в суді першої інстанції про те, що постачання нафтопродуктів здійснювалось транспортом контрагентів та майже відразу реалізовувались роздрібним покупцям, тому необхідності зберігати сертифікати якості та паспорти відповідності нафтопродуктів не було та вони були знищені, колегія суддів з огляду на наведені вище норми законів та нормативно-правові акти, що регулюють спірні відносини, вважає неспроможними.

Колегія суддів з огляду на норми Закону №168, Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні», Наказ ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для підтвердження реального характеру господарської операції з придбання позивачем у ПП «ТКК «Юнірон» системи відео спостереження, оскільки наданими ТОВ «ЮНА-ГРУПП» первинними документами не підтверджується факт придбання тому, що надані позивачем податкова та видаткова накладні (т.1 а.с.92, 94) не мають посилань на договір від 01.12.2008 року №01/12-1 (т.1, а.с.88), а платіжні доручення, надані на підтвердження оплати, в графі «призначення платежу» не мають відношення до зазначеної господарської операції (т.1 а.с.96, 97).

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надана ТОВ «ЮНА-ГРУПП» податкова накладна від 30.01.2009 року №3001 (т.1 а.с.103) не може бути доказом здійснення господарської операції з надання ТОВ «Інтер-Гравекс» послуг позивачу з технічного обслуговування АЗС, оскільки не відповідає вимогам п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість», враховуючи дату складання акту здачі-приймання послуг від 31.01.2012 року (т.1, а.с.101) та дати здійснення оплат за них (т.1 а.с.110-116). Також, з наданих позивачем квитанцій до прибуткового касового ордеру (т.1 а.с.110-116) вбачається, що позивачем за вказані послуги було сплачено суму, яка значно перевищує суму вказану у первинних документах, а саме, податкової накладної, акта здачі-приймання послуг та рахунку (т.1, а.с.99, 101, 103).

Крім того правомірність висновків акта перевірки щодо порушення позивачем п.п.7.2.4 п7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168, в результаті чого занижено ПДВ підтверджується постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року у справі №2а-24201/09/1270 за позовом ТОВ «ЮНА-ГРУПП» до Стахановської ОДПІ про визнання не чинним податкового повідомлення - рішення №2823292301/0 від 03.07.2009 року про донарахування податку на прибуток та штрафних ( фінансових) санкцій на загальну суму 40924,00 грн. (яке також прийняте на підставі висновків акта перевірки №564/23-31463230 від 25.06.2009 року Стахановською ОДПІ) і в задоволенні якого відмовлено судом апеляційної інстанції ( т.2 а. с.59 - 61);

постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-19299/08 від 19.12.2008 року за позовом ДПІ у Ленінському районі м.Луганська до ПП «ТКК Юнірон», яке набрало законної сили, визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП «ТКК Юнірон» від 08.05.2008 року та припинено юридичну особу ПП «ТКК Юнірон». Цим рішенням суду встановлено, що ПП «ТКК Юнірон» зареєстровано з порушенням ст.87 ЦК України та ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» № 755-ІV від 15.05.2003 року на підставну особу, яка не мала наміру та можливості займатися підприємницькою діяльністю (т. 1 а. с.134);

вироком Жовтневого районного суду м.Луганська від 19.01.2010 року, яким засновник ТОВ «Інтер-Гравекс» ОСОБА_5 визнана винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, і яким встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з не встановленою в ході досудового слідства особою, здійснила державну реєстрацію (створення) фіктивного підприємства - ТОВ «Інтер-Гравекс» з ціллю прикриття незаконної діяльності, яке виразилося в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах і в незаконному відшкодуванні з державного бюджету ПДВ ( т. 2 а. с. 56 - 58);

постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-683/11/1270 від 28.02.2011 року, якою задоволений позов Стахановської ОДПІ до ТОВ «ЮНА-ГРУПП», ТОВ «Інтер-Гравекс» про стягнення коштів за нікчемним правочином, а саме, з ТОВ «Інтер-Гравекс» на користь ТОВ «ЮНА-ГРУПП» стягнуто грошові кошти, отримані за надання товару за нікчемним правочином на загальну суму 62025,00грн. та стягнуто з ТОВ «ЮНА-ГРУПП» на користь держави грошові кошти, одержані від ТОВ «Інтер-Гравекс» за нікчемним правочином у загальній сумі 62025,00грн. Це рішення суду залишене без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 року у справі №2а-683/11/1270 ( т.2 а. с. 199 - 205).

На підставі викладеного, колегія суддів вирішила, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Ухвала складена в повному обсязі 11 квітня 2013 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст.196, ст. 198 ч.1 п.1, ст.200 ч.1, ст.205 ч.1, ст.206, ст.212, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-ГРУПП» залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі №2а/1270/8722/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-ГРУПП» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Головуючий суддя Л.А. Василенко

Судді Г.М. Міронова

О.В. Карпушова