Рішення № 30602282, 09.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" квітня 2013 р. Справа № 906/417/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Слівінський А.О. - довіреність №321 від 04.03.2013р.

від відповідача: Роговський В.Р. - довіреність №2 від 03.02.2013р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (смт. Новогуйвинське Житомирська область)

до Державного підприємства "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№4) (м. Житомир)

про стягнення 13295,28 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13295,28грн. за неналежне виконання договорів купівлі-продажу №129 та №130 від 07.09.2010р. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнав в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві від 02.04.2013р. (а.с.49). Повноваження представника в частині визнання позову підтверджені довіреністю №2 від 03.02.2013р.

Відповідно до ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Враховуючи, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2010р. між Державним підприємством Житомирської виправної колонії (№4) (покупець/відповідач) та Державним підприємством "Житомирський ремонтно-механічний завод", правонаступником якого є ДП "Житомирський бронетанковий завод" (продавець/позивач) було укладено договір купівлі-продажу №129 (а.с.19-21), за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити продукцію, визначену в Специфікації (додаток №1 до договору), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити таку продукцію (п.1.1 договору).

Продавець відвантажує продукцію на адресу покупця за цінами, що вказані в специфікації (додаток №1) (п.3.1 договору).

Термін поставки продукції - 30 днів з моменту отримання продавцем передплати (п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору №129 розрахунок за цим договором між продавцем та покупцем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або за взаємною згодою сторін можливий інший порядок розрахунків.

Оплата в розмірі 100% проводиться покупцем протягом 5 днів з моменту отримання рахунку, виставленого продавцем (п.4.2 договору).

У Додатку №1, що є невід'ємною частиною договору, визначена специфікація виробів, що постачаються продавцем покупцю, а саме: виготовлення теплообмінника (по зразку) на суму 49953,02грн. (а.с.22).

07.09.2010р. між тими ж сторонами було укладено договір купівлі-продажу №130 (а.с.23-25), за умовами якого продавець (відповідач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити продукцію, визначену в Специфікації (додаток №1 до договору), а покупець (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити таку продукцію (п.1.1 договору).

Продавець відвантажує продукцію на адресу покупця за цінами, що вказані в специфікації (додаток №1) (п.3.1 договору).

Термін поставки продукції - 30 днів з моменту отримання продавцем передплати (п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору №130, розрахунок за цим договором між продавцем та покупцем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або за взаємною згодою сторін можливий інший порядок розрахунків.

Оплата в розмірі 100% проводиться покупцем протягом 5 днів з моменту отримання рахунку, виставленого продавцем (п.4.2 договору).

У Додатку №1, що є невід'ємною частиною договору, визначена специфікація продукції, а саме: костюми спецовочні, халати бавовняні, рукавиці брезентові, загальна вартість якої складає 49953,02грн. з ПДВ (а.с.26).

На виконання умов договору №130 відповідачем було поставлено спецодяг на загальну суму 36057,74грн., у тому числі ПДВ.

Водночас, на виконання умов договору №129 від 07.09.2010р. та специфікації до нього, позивачем було поставлено відповідачу теплообмінник на загальну суму 49953,02грн., у тому числі ПДВ.

28.09.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплати боргу, на яку від ДП "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№4) отримано листа за вих.№4/4-2259 про визнання боргу в сумі 13895,28грн., несплату боргу пояснили тяжким фінансовим становищем.

14.12.2011р. відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 600,00грн., станом на 15.03.2013р. заборгованість складає 13295,28грн., що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав суду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо), позов визнав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 13295,28грн. боргу відповідають приписам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№4) (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 172, код 08679971)

- на користь Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська область, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів, 1, код 07620094) - 13295,28грн. боргу та 1720,50грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11 квітня 2013 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу