Рішення № 30602280, 08.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р.Справа № 23/17-5205-2011

За позовом: Міністерства інфраструктури України

до відповідача: Одеської міської ради

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення фонду державного майна по Одеській області

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Кабінет Міністрів України

про визнання права власності

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Подорян Д.В за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи 1: Облапова В.К за довіреністю.

Від третьої особи 2: не з'явився.

Від третьої особи 3: Омельченко А.В за довіреністю.

Суть спору: про визнання права власності.

Міністерство інфраструктури України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Одеської міської ради за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про визнання права власності на об'єкти основних фондів: нежитлове приміщення № 1 загальною площею 112,6 кв. м., нежитлове приміщення № 2 загальною площею 114,7 кв. м., нежитлове приміщення № 3 загальною площею 127,3 кв. м., разом загальною площею приміщень 354,6 кв. м. за адресою: м. Одеса, вул. Нахімова, 3 за Державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України з закріпленням на праві господарського відання за Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт", код юридичної особи - 01125666.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.12.2011 року порушено провадження по справі № 23/17-5205-2011.

У судовому засіданні 24.01.2012р. представник позивача звернувся з клопотанням № 020п/5-66 від 23.01.2012р. про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення фонду державного майна по Одеській області (вх. № 2348/2012).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2012 року до участі у справі № 23/17-5205-2011 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Регіональне відділення фонду державного майна по Одеській області.

09.02.2012р. до матеріалів справи надійшов супровідний лист Міністерства інфраструктури України № 020п/5-127 від 09.02.2012р. згідно з яким позивач просить суд залучити до матеріалів справи документи, згідно зазначеного переліку (вх. № 4282/2012).

09.02.2012 року (вх. № 4264/2012) представником позивача подано до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку з відсутністю документів які підтверджують будівництво нежитлового приміщення № 1 загальною площею 112,6 кв. м., розташованого на першому поверсі будинку за адресою: м. Одеса, провулок Нахімова, 3, нежитлового приміщення № 2 загальною площею 114,7 кв. м., розташованого на другому поверсі будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Нахімова, 3, нежитлового приміщення № 3 загальною площею 127,3 кв. м., розташованого на третьому поверсі будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Нахімова, 3, відсутністю документів які підтверджують факт придатності чи непридатності даних об'єктів до експлуатації На вирішення експерта позивач запропонував поставити наступні питання: чи відповідають об'єкти у справі № 23/17-5205-2011 розташовані за адресою м. Одеса, провулок Нахімова, 3, вимогам діючих державних будівельних норм та правил та іншим державним будівельним нормам України? Чи придатні до подальшої експлуатації об'єкти у справі № 23/17-5205-2011 розташовані за адресою м. Одеса, провулок Нахімова, 3? Чи є об'єкти у справі № 23/17-5205-2011 розташовані за адресою м. Одеса, провулок Нахімова, 3, об'єктами капітального будівництва повністю або частково?

Також, 09.02.2012р. представником Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" були надані письмові пояснення № 020п/5-64 від 23.01.2012р. (вх. № 4346/2012) згідно з якими останній підтримує позовні вимоги Міністерства інфраструктури України у повному обсязі.

У судовому засіданні 21.02.2013р. представник позивача звернувся з клопотанням № 020п/5-174 від 21.02.2012р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2012р. строку розгляду справи № 23/17-5205-2011 продовжено до 13.03.2012р.

05.03.2012р. до матеріалів справи надійшло клопотання представника Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" № 020п/5-225 від 05.03.2012р. про відкладення розгляду справи (вх. № 6913/2012).

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 12.03.2012 року у зв'язку з тим, що суддя Степанова Л.В. знаходиться у відрядженні та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 23/17-5205-2011 за позовом Міністерства інфраструктури України до Одеської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" та Регіонального відділення фонду державного майна по Одеській області про визнання права власності, передано на розгляд судді Желєзній С.П.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2012 року справа № 23/17-5205-2011 прийнята до провадження суддею Желєзною С.П.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 26.03.2012 року у зв'язку з тим, що суддя Степанова Л.В. повернулась з відрядження, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), справу № 23/17-5205-2011 за позовом Міністерства інфраструктури України до Одеської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" та Регіонального відділення фонду державного майна по Одеській області про визнання права власності, передано на розгляд судді Степанової Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2012 року справа № 23/17-5205-2011 прийнята до провадження суддею Степановою Л.В.

02.04.2012р. до матеріалів справи надійшло клопотання представника позивача № 020п/5-328 від 02.04.2012р. про відкладення розгляду справи (вх. № 9773/2012).

У судовому засіданні 03.04.2012р. представником Регіонального відділення фонду державного майна по Одеській області були надані пояснення по справі № 10-11-01740 від 30.03.2012р. згідно з якими останній підтримує позовні вимоги Міністерства інфраструктури України у повному обсязі (вх. № 10017/2012).

Ухвалою від 24.04.2012р. господарським судом Одеської області призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі № 23/17-5205-2011 зупинено та матеріали справи скеровані для проведення експертизи на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

14.06.2012 року до господарського суду Одеської області надійшло клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх. №18371/2012) про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи від 14.05.2012 № експертизи 4408/23, згідно з яким судові експерти ОНДІСЕ просить суд: вказати функціональне призначення нежитлових приміщень розташованих у пров. Нахімова,3 в м. Одеса; надати архівну справу ОМБТІ та РОН на будівлю у пров. Нахімова,3 в м. Одеса, уточнити, 4-е питання вказавши, яку конкретно вартість необхідно визначити (риночку, інвентаризаційну чи іншу).

Враховуючи вищезазначене клопотання 18.06.2012р. на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було направлено лист про надіслання до господарського суду Одеської області справи № 23/17-5205-2011 для розгляду у судовому засіданні клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи № 4408/23.

03.08.2012р. матеріали справи № 23/17-5205-2011 були повернені до господарського суду Одеської області разом з повідомленням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4401/23 від 25.07.2012р. без дачі експертного висновку в зв'язку з тим, що клопотання експерта про надання додаткових матеріалів задоволено не було.

Ухвалою господарського суду Одеської області суду від 08.08.2012р. провадження у справі № 23/17-5205-2011 було поновлено, справу призначено до розгляду.

25.09.2012р. до матеріалів справи надійшло клопотання представника Кабінету Міністрів України № 11-16897 від 24.09.2012р. про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (вх. № 29221/2012).

Ухвалою господарського суду Одеської області суду від 28.09.2012 року до участі у справі № 23/17-5205-2011 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Кабінет Міністрів України.

28.09.2012р. до матеріалів справи надійшло клопотання представника Кабінету Міністрів України про надання належним чином засвідченої копії ухвали господарського суду від 27.09.2012р., а також про ознайомлення з матеріалами справи № 23/17-5205-2011 (вх. № 29618/2012).

08.10.2012р. до матеріалів справи надійшло клопотання представника Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" про ознайомлення з матеріалами справи № 23/17-5205-2011 (вх. № 30280/2012).

11.10.2012р. до матеріалів справи надійшли пояснення представника Кабінету Міністрів України № 11-18090 від 10.10.2012р. (вх. № 30708/2012) згідно з якими останній підтримує позовні вимоги Міністерства інфраструктури України у повному обсязі.

У судовому засіданні 11.10.2012р. представник Міністерства інфраструктури України звернувся з клопотанням № 020п/5-1042 від 10.10.2012р. (вх. №30785/2012) про призначення по справі № 23/17-5205-2011 судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку із відсутністю документів, які підтверджують будівництво нежитлового приміщення № 1 загальною площею 112,6 кв.м., розташованого на першому поверсі будинку за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3, нежитлового приміщення № 2 загальною площею 114,7 кв.м. розташованого на другому поверсі будинку за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3, нежитлового приміщення № 3 загальною площею 127,3 кв.м. розташованого на третьому поверсі будинку за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3, а також відсутністю документів, які підтверджують факт придатності чи непридатності зазначених об'єктів до експлуатації. Проведення зазначеної експертизи доручити судовому експерту Тоя Олені Володимирівні та на вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання: чи відповідають об'єкти у справі № 23/17-5205-2011, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3 вимогам діючих державних будівельних норм та правил, та іншим державним будівельним норам України? Чи придатні до подальшої експлуатації об'єкти у справі № 23/17-5205-2011, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3? Чи є об'єкти у справі № 23/17-5205-201, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3 об'єктами капітального будівництва повністю або частково?

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2012р. в ухвалі господарського суду Одеської області про залучення Кабінету Міністрів України в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було виправлено описку та вказано вірну дату її винесення - "27" вересня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2012р. по справі № 23/17-5205-2011 призначено судову будівельно-технічну експертизу.

19.12.2012 року за вх. № 38789/2012 господарський суд одержав клопотання судового експерта Тоя Олени Володимирівни (від 29.11.2012р. вих. № 085) про надання додаткових матеріалів та про забезпечення безперешкодного доступу до об'єкту дослідження, згідно з яким судовий експерт просить суд надати: технічну чи іншу документацію, що містить інформацію про конструктивні елементи будівлі № 3, розташованої по провулку Нахімова в м. Одесі та забезпечити безперешкодний доступ до об'єкта дослідження, узгодивши попередньо з експертом дату та час проведення огляду об'єкта дослідження.

Враховуючи вищезазначене клопотання 24.12.2012р. на адресу судового експерта Тоя Олени Володимирівни було направлено лист про надіслання до господарського суду Одеської області матеріалів справи № 23/17-5205-2011 для розгляду у судовому засіданні клопотання від 29.11.2012р. вих. № 085.

11.01.2013р. матеріали справи № 23/17-5205-2011 були повернені до господарського суду Одеської області для розгляду клопотання судового експерта Тоя Олени Володимирівни (від 29.11.2012р. вих. № 085) про надання додаткових матеріалів та про забезпечення безперешкодного доступу до об'єкту дослідження, необхідних для виконання судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 11.10.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2013р. провадження у справі № 23/17-5205-2011 поновлено, справу призначено до розгляду.

У судовому засіданні 05.02.2013р. представником Міністерства інфраструктури України були надані засвідчені копії наступних документів: акту огляду та оцінки технічного стану приміщень на першому, другому та третьому поверхах, у триповерховій будівлі за адресою: 65014, м. Одеса, Приморський район, провулок Нахімова, 3, перший під'їзд, загальною площею 364,4 кв. м., затвердженого генеральним директором ЧГМА "Інфлот" та акту періодичного огляду технічного стану будівля (споруди) ДП "Одеський морський торговельний порт" (вх. № 4015/2013), які, в свою чергу, долучені судом до матеріалів справи № 23/17-5205-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2013р. провадження у справі № 23/17-5205-2011 зупинено та матеріали справи направлені судовому експерту Тоя Олені Володимирівні для проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2012 року.

28.02.2013 року за вх. № 6973/2013 до господарського суду Одеської області надійшов висновок судової будівельно - технічної експертизи судового експерта Тоя Олени Володимирівни № 070-11/2012 від 21.02.2013р. разом із матеріалами справи № 23/17-5205-2011.

Згідно висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи № 070-11/2012 складеному 21.02.2013 року судовим експертом Тоя Оленою Володимирівною, об'єкти (нежитлове приміщення № 1 загальною площею 112,6 кв. м., нежитлове приміщення № 2 загальною площею 114,7 кв. м., нежитлове приміщення № 3 загальною площею 127,3 кв. м., разом загальною площею приміщень 354,6 кв. м.), розташовані за адресою м. Одеса, провулок Нахімова, 3 відповідають вимогам будівельних норм та правил, придатні до подальшої експлуатації та повністю є об'єктами капітального будівництва. Вартість даного об'єкту на момент проведення дослідження складає 1 640 700 грн., що еквівалентно 205 267 доларів США.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2013р. провадження у справі № 23/17-5205-2011 поновлено, справу призначено до розгляду.

У судовому засіданні 04.04.2013р. представником позивача були надані письмові пояснення по справі (вх. № 10996/2013), а також заява про покладення витрат по сплаті судових витрат за розгляд справи № 23/17-5205-2011 на позивача - Міністерство інфраструктури України (вх. № 10999/2013).

Також у судовому засіданні 04.04.2013р. представником Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" були надані письмові пояснення по справі (вх. № 10998/2013).

Відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, однак у судові засідання не з'являвся та відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи суд встановив:

Пунктом 1 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України "Про взаємну передачу службових приміщень Одеського МТП та ЧГМА "Інфлот" № 960 від 30.12.2005р. з метою ефективного використання державного майна та у зв'язку з виробничою необхідністю підприємств морського транспорту згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.92р. № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.98р. № 1482 наказано Державному підприємству "Одеський морський торгівельний порт" (Павлюк М.П.) передати з балансу, а Чорноморському головному морському агентству "Інфлот" (Бронецька О.К.) прийняти на баланс двоповерховий будинок (1962 р. поб., інв. № 077763), розташований за адресою: м. Одеса, Митна пл., 1. Чорноморському головному морському агентству "Інфлот" (Бронецька О.К.) передати з балансу, а Державному підприємству "Одеський морський торгівельний порт" (Павлюк М.П.) прийняти на баланс приміщення на першому, другому, третьому поверхах трьохповерхового будинку (1928 р. поб., інв. № 11100001, загальною площею 364,4 кв. м.), розташованого за адресою: м. Одеса, пр. Нахімова, 3. Передачу здійснити станом на 01.10.2005р. відповідно до встановленого чинним законодавством порядку.

Згідно з актом приймання-передачі від 01.02.2006р., затвердженого 21.02.2006р. директором Державного департаменту морського і річкового транспорту, пропозицією комісії, створеної відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України "Про взаємну передачу службових приміщень Одеського МТП та ЧГМА "Інфлот" № 960 від 30.12.2005р. та наказу Державного департаменту морського і річкового транспорту "№ 9 від 24.01.2006р. "Про створення комісії щодо взаємної передачі службових приміщень Одеського МТП та ЧГМА "Інфлот" провести передачу з балансу Чорноморському головному морському агентству "Інфлот" на баланс та повне господарське відання ДП "Одеський морський торгівельний порт" приміщення загальною площею 364,4 кв. м. на першому, другому, третьому поверхах трьохповерхового будинку за адресою: м. Одеса, провулок Нахімова, будинок № 3, 1928 року побудови, інвентарний № 11100001. З 01 лютого 2006 року об'єкт передачі вважати переданим ДП "Одеський морський торгівельний порт", яке з цієї дати набуває встановлених законодавством України прав та обов'язків, у тому числі щодо управління, експлуатації та утримання об'єкта передачі.

Наказом начальника Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" "Про прийняття приміщень на баланс ОМТП відповідно до наказу МТ та ЗУ № 960 від 30.12.2005р." № 128 від 28.02.2006р. з метою ефективного використання державного майна, відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 960 від 30.12.2005р. "Про взаємну передачу службових приміщень Одеського МТП та ЧГМА "Інфлот" наказано прийняти на баланс Одеського порту об'єкт "Приміщення у будинку № 3, пр. Нахімова, 3" по залишковій вартості 94800,36 грн. відповідно до акту приймання-передачі від 21.02.2006р. Вищезазначеним приміщенням присвоїти інвентарний номер.

Відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" 072566 приміщення у будинку № 3 пр. Нахімова, 3 поставлені на баланс 01.03.2006р.

Відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів Чорноморського головного морського агентства "Інфлот" виробниче приміщення за адресою: м. Одеса, пр. Нахімова, 3 поставлено на баланс у 1995 році.

Спірні приміщення експлуатуються Одеським портом про що свідчать акт періодичного огляду технічного стану будівлі (споруди) ДП „Одеський морський торговельний порт" (інвентарний № 072566) від 26.09.2011р., а також лист служби пожежної безпеки, охорони праці та цивільного захисту від 07.09.2011 р. № 034/427 згідно з яким об'єкт порту, що розташований за адресою: м. Одеса, пр. Нахімова, 3, загальною площею 354,6 кв. м. перебуває у задовільному протипожежному стані.

Згідно технічних паспортів на нежитлові приміщення 1, 2, 3 в будинку № 3 по провулку Нахімова у місці Одесі, виготовленими Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" станом на 29.10.2009р., користувачем спірних приміщень зазначено Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт".

07.09.2007 року між Регіональним відділенням фонду державного майна по Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОСТТРАНС" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до Державної власності № ДФ 135 відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (Об'єкт оренди), а саме: нежитлові приміщення трьохповерхової будівлі, загальною площею 354,8 кв. м., в тому числі: 1-го поверху, загальною площею 112,8 кв. м., 2-го поверху, загальною площею 114,7 кв. м., 3-го поверху, загальною площею 127,3 кв. м., які знаходяться на балансі ДП „Одеський морський торговельний порт" (Балансоутримувач), за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3. Чим, як стверджує позивач, підтвердив право власності Держави на зазначені приміщення.

04.02.2010р. Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до міського голови м. Одеси з листом № 567/04/14-10 з проханням оформити право власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нежитлові приміщення (інв. № 072566) 1-го, 2-го та 3-го поверхів будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3, що знаходяться у загальнодержавній власності та закріплені за ДП „Одеський морський торговельний порт" на праві господарського відання, з видачею підприємству свідоцтв про право державної власності на об'єкти нерухомості. Однак, Одеська міська рада відповіді на зазначене звернення не надало.

При цьому, 25.02.2010р. Міністерство транспорту та зв'язку України листом № 082-10/46 направило на адресу начальника юридичного управління Одеської міської ради до вищезазначеного по тексту рішення листа № 567/04/14-10 від 04.02.2010р. документи на приміщення, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3, згідно додатку. Державний акт на землю відсутній.

В подальшому, 29.04.2011р. Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до міського голови міста Одеси з листом № 008-19/675 з проханням проінформувати про результати розгляду питання, поставленого у листах Міністерства транспорту та зв'язку України № 567/04/14-10 від 04.02.2010р. та № 082-10/46 від 25.02.2010р.

Листом від 27.05.2011р. № 2539вих. директором юридичного департаменту Одеської міської ради було надано відповідь та повідомлено, що у зв'язку з відсутністю документів з приводу оформлення права власності на нежитлові приміщення 1-го, 2-го та 3-го поверхів будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3 необхідно надати відповідні документи та відповідь буде надана у найбільш стислий термін.

Так, 15.06.2011р. Міністерство транспорту та зв'язку України листом № 082-19/816 вдруге направило на адресу директора юридичного департаменту Одеської міської ради документи на на нежитлові приміщення 1-го, 2-го та 3-го поверхів будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3, згідно додатку. Однак, Одеська міська рада відповіді на зазначене звернення знов не надало.

Враховуючи вищенаведені обставини, Міністерство інфраструктури України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Одеської міської ради за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про визнання права власності на об'єкти основних фондів: нежитлове приміщення № 1 загальною площею 112,6 кв. м., нежитлове приміщення № 2 загальною площею 114,7 кв. м., нежитлове приміщення № 3 загальною площею 127,3 кв. м., разом загальною площею приміщень 354,6 кв. м. за адресою: м. Одеса, вул. Нахімова, 3 за Державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України з закріпленням на праві господарського відання за Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт", код юридичної особи - 01125666.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на положення ст.ст. 344, 392 Цивільного кодексу України та вважає, що правила про набувальну давність можуть поширюватися на випадки, коли володіння майном (у т. ч. нерухомим) почалося за три роки до набрання чинності Цивільного кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2004р.) тобто відлік строків, про який йдеться в частині 1 статті 344 Цивільного кодексу України, зокрема 10-річного, може починатися з 01.01.2001р. Крім того, відповідно до документів, наданих до позовної заяви, позивач стверджує, що Держава Україна володіє приміщеннями з 1995 року, з того моменту, коли виробничі приміщення за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 3 були введені в експлуатацію Чорноморським головним морським агентством "Інфлот".

Відповідач жодної правової позиції по заявленим Міністерством інфраструктури України позовним вимогам не висловив.

Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" підтримує позовні вимоги Міністерства інфраструктури України у повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях № 020п/5-64 від 23.01.2012р. (вх. № 4346/2012) та письмових поясненнях № 020п/5-358 від 04.04.2013р. (вх. № 10998/2013).

Регіональне відділення фонду державного майна по Одеській області підтримує позовні вимоги Міністерства інфраструктури України у повному обсязі з підстав, викладених у поясненнях по справі № 10-11-01740 від 30.03.2012р. (вх. № 10017/2012). Так, Регіональне відділення фонду державного майна по Одеській області зазначає, що Міністерство інфраструктури України не заперечувало проти передачі спірного нерухомого майна в оренду, в зв'язку з чим 07.09.2007 року між Регіональним відділенням фонду державного майна по Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОСТТРАНС" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до Державної власності № ДФ 135, чим саме підтвердило право власності Держави на спірні приміщення.

Кабінет Міністрів України підтримує позовні вимоги Міністерства інфраструктури України у повному обсязі з підстав, викладених у поясненнях № 11-18090 від 10.10.2012р. (вх. № 30708/2012).

Під час розгляду справи, позивачем - Міністерством інфраструктури України були надані письмові пояснення № 020п/5-356 від 04.04.2013р. (вх. № 10996/2013) згідно з якими, позивач надає правове обґрунтування позовних вимог, посилаючись при цьому на положення статей 316, 317, 326, 328, 329, 344 Цивільного кодексу, статей 1, 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", статей 73, 74, 170 Господарського кодексу України.

Так, позивач вказує, що як вбачається з наданих до позовної заяви копій документів, а саме: з наказу Міністерства транспорту України № 960 від 30,12.2005 р. трьохповерховий будинок розташований за адресою: м. Одеса, провулок Нахімова, 3 - 1928 року побудови, тобто зазначений будинок збудований у радянські часи, що також підтверджується актом інвентаризації основних фондів Чорноморського головного морського агентства «Інфлот» від 1 лютого 2006 року. Згідно акту приймання-передачі від 01 лютого 2006р., затвердженого директором державного департаменту морського і річкового транспорту 21.02.2006р. комісією створеною відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 30.12.2005 р. № 960 "Про взаємну передачу службових приміщень Одеського МТП та ЧГМА "Інфлот" та Наказу Державного департаменту морського і річкового транспорту від 24.01.2006 р. № 9 "Про створення комісії щодо взаємної передачі службових приміщень Одеського МТП та ЧГМА "Інфлот" пропозиція комісії: провести передачу з балансу Чорноморського головного морського агентства "Інфлот" на баланс та у повне господарське відання ДП "Одеський морський торговельний порт" приміщень загальною площею 364,4 кв. м. на першому, другому та третьому поверхах у трьохповерховому будинку за адресою: м. Одеса, провулок Нахімова, будинок № 3, 1928 року побудови, інвентарний № 11100001. Згідно інвентарної картки ЧГМА "Інфлот" виробниче приміщення за адресою м. Одеса, провулок Нахімова, 3 введено до експлуатації 10.1995 року.

З огляду на наведене позивач наполягає на тому факті, що він добросовісно володіє нежитловим приміщеним № 1 загальною площею 112,6 кв. м., нежитловим приміщенням № 2 загальною площею 114, 7 кв. м.. нежитловим приміщенням № 3 загальною площею 127,3 кв. м., разом загальною площею приміщень 354, 6 кв. м за адресою: м. Одеса, провулок Нахімова, 3 і продовжує відкрито, безперервно володіти зазначеним майном понад десяти років, а саме з 1995 року.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до висновку № 070-11/2012 судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи по справі № 23/17-5205-2011, складеного 21.02.2013р. судовим експертом Тоя О.В. - об'єкти (нежитлове приміщення № 1 загальною площею 112, 6 кв. м., нежитлове приміщення № 2 загальною площею 114,7 кв. м., нежитлове приміщення № 3 загальною площею 127, 3 кв. м., разом загальною площею 354.6 кв.м), розташовані за адресою м. Одеса, провулок Нахімова, 3, відповідають вимогам будівельним норм і правил, придатні до подальшої експлуатації, повністю є об'єктами капітального будівництва, що також підтверджує те, що позивач добросовісно володіє відповідними нежитловими приміщеннями і продовжує відкрито, безперервно володіти зазначеним майном понад десяти років.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ст. 116 Конституції України від 28.06.1996 р. Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 року № 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави; Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Відповідно до загальних положень статуту ДП „Одеський морський торговельний порт", затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.07.2008 р. № 810, із наступними змінами, ДП „Одеський морський торговельний порт" є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

В ст. 73 Господарського кодексу України зазначено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно ст. 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом господарської діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з ГК України та іншими законами, прийнятими відповідно до цього кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

У відповідності з п. 4.1, п. 4.2 статуту ДП „Одеський морський торговельний порт" майно порту становлять оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі порту. Майно порту є державною власністю і належить йому на праві господарського відання. Порт володіє, користується та розпоряджається закріпленим за ним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству, актам уповноваженого органу управління та цього статуту.

Так, з огляду на вищенаведене, відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Міністерство інфраструктури є суб'єктом управління майном, що закріплене за ДП „Одеський морський торговельний порт" на праві господарського відання.

В силу ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності як і будь-яке інше суб'єктивне право виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов'язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Підстави виникнення права власності поділяються на первісні та похідні. До первісних підстав відносяться ті способи, за якими право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників: новостворене майно (ст. 331), переробка речі (ст. 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333), безхазяйна річ (ст. 335), набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336), знахідка (ст. 338), бездоглядна домашня тварина (ст. 341), скарб (ст. 343), набувальна давність (ст. 344), викуп пам'ятки історії та культури (ст. 352), реквізиція (ст. 353), конфіскація (ст. 354). До похідних відносяться ті підстави, за якими право власності на річ виникає за волею попереднього власника (цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом).

Згідно з ч. 1, 4 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Тобто, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду у випадку, коли особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 р., а п. 8 цих положень встановлено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, оскільки ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, норми ст. 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а отже визнання права власності за набувальною давністю може мати місця не раніше 1 січня 2011 р.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести саме позивач, є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Враховуючи викладене, та з огляду на наявність всіх необхідних підстав для застосування набувальної давності, а також відсутність державної реєстрації у встановленому законом порядку об'єктів нерухомого майна або відповідного рішення про прийняття чи передачу до комунальної власності громади; непред'явлення вимог щодо повернення майна попередньому власнику, будь-яких правовстановлюючих документів, що б підтверджували чи спростовували право власності інших суб'єктів на спірні об'єкти, на думку суду, з метою захисту прав держави, яка в особі позивача, якому підпорядкований Одеський порт, добросовісно володіє спірним майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним понад десять років без державної реєстрації права власності на нього, що є фактично законно набутим правом власності, останнє підлягає визнанню за рішенням суду на підставі ст. 344 ЦК України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Такі положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України (глава 29 кодексу) власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.

Зі змісту та суті зазначеної статті позов з цієї підстави може заявлятись до будь-якої особи, яка словами або діями (в певних випадках бездіяльністю) заявила претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи, або не визнає це право у будь-який спосіб. При цьому позивач, пред'являючи такий позов, повинен надати докази вчинення відповідачем дій, у т.ч. його висловлень, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права.

Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Тобто метою подання такого позову згідно ст. 392 ЦК України є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що право власності держави, від імені якої виступає позивач, на спірне майно підлягає захисту шляхом його визнання, що сприятиме усуненню невизначеності у суб'єктивному праві щодо спірних об'єктів і перешкод у належному оформленні позивачем від імені держави набутого нею права власності на спірні об'єкти.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які спростовують позовні вимоги Міністерства інфраструктури України не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому, згідно із заявою № 020п/5-357 від 04.04.2013р. (вх. № 10999/2013), позивач просить суд покласти судові витрати на Міністерством інфраструктури України.

Враховуючи вищевикладене, судові витрати покладаються на позивача - Міністерство інфраструктури України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право власності на об'єкти основних фондів: нежитлове приміщення № 1 загальною площею 112,6 кв. м., нежитлове приміщення № 2 загальною площею 114,7 кв. м., нежитлове приміщення № 3 загальною площею 127,3 кв. м., разом загальною площею приміщень 354,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, провулок Нахімова, 3 за Державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37472062) з закріпленням на праві господарського відання за Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666).

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 11.04.2013 року

Суддя Степанова Л.В.