Постанова № 30602147, 10.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 5017/781/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника відповідача К. Довбні (дов. від 05.04.13) і прокурора відділу Генеральної прокуратури України С. Горошук, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фонду державного майна України та заступника прокурора Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 3 грудня 2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2013 року у справі № 5017/781/2012 за позовом Фонду державного майна України до приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі", за участю прокурора Одеської області, про зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди,

ВСТАНОВИВ: У березні 2012 року Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" про зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди від 5 грудня 1997 року № Д-1905 у наступній редакції :

"1. Пункт 3.1 розділу 3 договору оренди від 5 грудня 1997 року № Д-1905 викласти у такій редакції:

"3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної палати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами і доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2011 року) 1 041 444 грн. 87 коп. (один мільйон сорок одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 87 копійок)".

2. Зазначений у пункті 1 додаткового договору розмір орендної плати застосовується з 20 вересня 2011 року.

Розмір орендної плати за вересень місяць 2011 року становить 579 737 грн. 64 коп. без ПДВ.

3. Зміни розміру орендної плати за базовий місяць відображаються в розрахунку, що є додатком до цього додаткового договору та є його невід'ємною і складовою частиною.

4. Додатковий договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

5. Додатковий договір укладений в 2-х примірниках, кожен із яких має однакову юридичну силу, по одному для орендодавця та орендаря".

Відповідач позов не визнав.

Справа неодноразово розглядалась господарськими судами і рішенням господарського суду Одеської області від 3 грудня 2012 року (суддя Г. Гуляк), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2013 року (судді Г. Разюк, С. Колоков, М. Петров), у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Фонд державного майна України та заступник прокурора Одеської області просять судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 188 Господарського кодексу України, статей 2, 10, 12, 19 і 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 і від 4 жовтня 1995 року № 786", пункту 3.4 Типового договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 року № 1774, статей 43, 47, 33, 43, частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Приватне акціонерне товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" проти доводів касаційних скарг заперечує і в їх задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Господарськими судами встановлено, що 5 грудня 1997 року між Фондом державного майна України (орендодавець) та судноплавною компанією "Укрферрі" (орендар), правонаступником якої є відповідач, було укладено договір № Д-1905 оренди державного майна - цілісного майнового комплексу державної судноплавної компанії "Укрферрі" (далі - договір).

Умовами договору (пункти 3.1. і 3.2.) сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року № 699 та від 19 січня 2000 року № 75) і становить, без ПДВ, за базовий місяць оренди лютий 2007 року в сумі 195 874 грн. 07 коп. (у редакції додаткової угоди від 21 січня 2008 року № 53); розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Додатковими угодами сторони доповнювали і змінювали умови договору, зокрема, додатковою угодою від 28 жовтня 2004 року № 720 дію договору продовжено до 5 грудня 2014 року.

У жовтні 2011 року орендодавець запропонував укласти додаткову угоду до договору про зміну розміру орендної плати з підстав зміни орендних ставок за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 і від 4 жовтня 1995 р. N 786".

Зазначену пропозицію орендар відхилив.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з відсутності обов'язку відповідача укладати додаткову угоду і запропоновані позивачем зміни до договору не відповідають Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу в частині визначення розміру річної орендної плати за майнові комплекси державних підприємств.

Проте, таких висновків суди дійшли без урахування всіх обставин справи.

За правилами частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі-Закон) методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Статтею 21 Закону встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін та на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Укладений між сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.

Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України (частина 2 статті 10 Закону). Відповідно до пункту 3.4. Типового договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 року № 1774, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Умовами договору сторони передбачили можливість перегляду розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 961 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786, якою затверджена Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, зокрема, щодо збільшення орендних ставок за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств.

На виконання цієї постанови Уряду позивач направив відповідачу проект додаткової угоди з новим розрахунками орендної плати.

Відповідно до частини 3 статті 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

За правилами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором, а згідно частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, установлення в договорі оренди умови щодо визначення розміру орендної плати за методикою розрахунку орендної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, до якої було внесено зміни є підставою для зміни розміру орендної плати та зміни умов договору оренди в цій частині..

Орендна плата за період з 1 по 19 вересня 2011 року нарахована відповідачу за попередньою ставкою, а з дня набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 961 - 20 вересня 2001 року - за новою орендною ставкою.

Неправильне застосування господарськими судами до спірних правовідносин статті 188 Господарського кодексу України, статей 2, 10, 12, 19 і 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 і від 4 жовтня 1995 року № 786", пункту 3.4. Типового договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 року № 1774, статей 43, 47, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України зумовлюють скасування рішення та постанови в даній справі та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційні скарги Фонду державного майна України та заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 3 грудня 2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2013 року у справі № 5017/781/2012 скасувати.

Позов задовольнити.

Зобов'язати приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди від 5 грудня 1997 року № Д-1905 у редакції позивача :

"1. Пункт 3.1 розділу 3 договору оренди від 5 грудня 1997 року № Д-1905 викласти у такій редакції:

"3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної палати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами і доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2011 року) 1 041 444 грн. 87 коп. (один мільйон сорок одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 87 копійок)".

2. Зазначений у пункті 1 додаткового договору розмір орендної плати застосовується з 20 вересня 2011 року.

Розмір орендної плати за вересень місяць 2011 року становить 579 737 грн. 64 коп. без ПДВ.

3. Зміни розміру орендної плати за базовий місяць відображаються в розрахунку, що є додатком до цього додаткового договору та є його невід'ємною і складовою частиною.

4. Додатковий договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

5. Додатковий договір укладений в 2-х примірниках, кожен із яких має однакову юридичну силу, по одному для орендодавця та орендаря".

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" на користь Фонду державного майна України 1073 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, а також 1073 грн. та 1554 грн. судового збору, сплачених за подання апеляційних і касаційних скарг.

Видати наказ.

Доручити видати наказ господарському суду Одеської області.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій