Постанова № 30602107, 09.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 5023/4085/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від прокуратури Баклан Н.Ю. (посвід. № 008813)

від позивача не з'явилися

від першого відповідача не з'явилися

від другого відповідача не з'явилися

від третьої особи не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 26.11.12р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.13р.

у справі № 5023/4085/12

за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", смт. Кочеток Харківської області

до першого відповідача Печенізької районної державної адміністрації, смт. Печеніги Харківської області

другого відповідача приватного сільськогосподарського підприємства "Віроніка", м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділу Держкомзему у Печенізькому районі Харківської області, смт. Печеніги Харківської області

про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.12р. у справі № 5023/4085/12 (суддя Светлічний Ю.В.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.13р. (головуючий Тихий П.В., судді Россолов В.В, Черленяк М.І.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, заступник прокурора Харківської області подав касаційну скаргу, в якій просить рішення від 26.11.12р. та постанову від 05.02.13р. скасувати, позов задовольнити повністю. В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 21, 50-52, 57, 125, 126, 149 ЗК України, п. 12 Перехідних положень ЗК України, ст. 34 Лісового кодексу України, ст. 47 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено.

Розпорядженням Печенізької районної держаної адміністрації № 285 від 19.08.03р. затверджено проект відведення та надано приватному сільськогосподарському підприємству "Віроніка" в оренду терміном на 50 років земельні ділянки на території Печенізької селищної ради загальною площею 1,5 га для рекреаційного використання під розміщення будинків відпочинку, у т.ч. 1,43 га - земель лісового фонду та 0,07 га - земель запасу.

16.10.03р. між Печенізькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Віроніка" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець надав орендарю земельні ділянки із земель лісового фонду - 1,43 га та із земель запасу - 0,07 га на території Печенізької селищної ради з метою несільськогосподарського використання для рекреаційного призначення строком на 50 років.

10.09.12р. Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" звернувся з позовом до Печенізької районної державної адміністрації, приватного сільськогосподарського підприємства "Віроніка" про скасування розпорядження Печенізької районної держаної адміністрації № 285 від 19.08.03р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 16.10.03р. та скасування запису № 23 від 04.11.03р. про його державну реєстрацію.

Ухвалою від 13.09.12р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено відділ Держкомзему у Печенізькому районі Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.11.12р. у справі № 5023/4085/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.13р., у позові відмовлено, оскільки спірна земельна ділянка з постійного користування позивача не вилучалась, крім того, прокурором не доведено факту незаконної передачі в оренду земельної ділянки лісогосподарського призначення з фактичною зміною цільового призначення - для забудови ставка.

Частиною першою ст. 21 ЦК України передбачено, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом г) ч. 3 ст. 152 ЗК України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно ст. 57 ЗК України (в редакції на момент винесення оскарженого розпорядження), земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Порядок використання земель лісового фонду визначається законом.

Згідно ч. 7-8 ст. 9 Лісового кодексу України (в редакції на момент винесення оскарженого розпорядження), право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором. Форма договору на право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду, в тому числі на умовах оренди, і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Судами встановлено, на підставі розпорядження Печенізької районної держаної адміністрації № 285 від 19.08.03р. між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки від 16.10.03р. Дана земельна ділянка площею 1,5 га належить до земель Чугуїво-Бабчанського держлісгоспу, складається з земельних ділянок площею 1,43 га (ліси 1 та 2 зони охорони джерел водопостачання), частина в межах прибережної захисної смуги Печенізького водосховища, а також площею (0,07 га - землі запасу); наказом ПСП "Віроніка" № 4 від 18.07.03р. на підприємстві створено спеціалізований лісогосподарський підрозділ по обслуговуванню орендованої земельної ділянки лісового фонду для рекреаційних робіт; позивач надав другому відповідачеві погодження від 12.08.08р. на право користування даною земельною ділянкою на умовах оренди для рекреаційного використання (а.с. 31 т. 1).

При вирішенні спору суди припустилися досліджувати наявність рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про вилучення даної земельної ділянки, дотримання другим відповідачем порядку надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування, передбаченого ст. 123 ЗК України, проте, не встановили і не зазначили чи відповідало оспорюване розпорядження чинному законодавству, діючому на момент його прийняття та визначеній законом компетенції районної державної адміністрації.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення від 26.11.12р. та постанова від 05.02.13р. підлягають скасуванню в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та розглянути позовні вимоги згідно з законом.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.11.12р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.13р. у справі № 5023/4085/12 скасувати повністю.

Справу № 5023/4085/12 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова