Постанова № 30602088, 09.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 5009/3583/12 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач), Полянського А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь-комплекс" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.01.2013 рокуу справі № 5009/3583/12господарського судуЗапорізької областіза позовомТОВ "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь-комплекс"доПублічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач"простягнення грошових коштів в розмірі 266744 грн. 35 коп., у тому числі 208878 грн. 00 коп. - основного боргу, 16521 грн. 21 коп. - пені, 13498 грн. 82 коп. - 3% річних, 27846 грн. 14 коп. - інфляційних нарахуваньза участю представників: від позивача -не з'явився від відповідача -не з'явився

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь-комплекс" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" про стягнення грошових коштів в розмірі 266744,35 грн., у тому числі 208878,00 грн. основного боргу, 16521,39 грн. пені, 13498,82 грн. 3% річних, 27846,14 грн. інфляційних нарахувань.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.10.2012 року у справі № 5009/3583/12 (суддя - Мойсеєнко Т.В.) позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь-комплекс" суму основного боргу в розмірі 208878,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 21514,92 грн., пені в розмірі 16521,39 грн., 3 % річних в розмірі 13498,82 грн. та судові витрати. В решті позову відмовлено. Заява ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" про відстрочку виконання рішення залишена без задоволення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року (головуючий суддя - Бойченко К.І., судді - Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення місцевого господарського суду у справі № 5009/3583/12 в частині відмови у відстрочці його виконання скасовано. Відстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2012 року у справі № 5009/3583/12 строком на 12 місяців. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції в частині відстрочення виконання судового рішення, ТОВ "НВП "Преобразователь-комплекс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду у даній справі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

04.04.2013 року до Вищого господарського суду України представником позивача були подані письмові пояснення до касаційної скарги, а також заяву про розгляд касаційної скарги за відсутності його повноважного представника.

08.04.2013 року до Вищого господарського суду України представником відповідача було подано відзив на касаційну скаргу, у якому він просив оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.04.2013 року № 03-05/339 для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Бакуліна С.В., судді - Поляк О.І., Полянський А.Г.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Оскільки зі змісту касаційної скарги слідує, що ТОВ "НВП "Преобразователь-комплекс" оскаржує постанову суду апеляційної інстанції лише в частині відстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців, виходячи з принципу диспозитивності, постанова Донецького апеляційного господарського суду у даній справі підлягає касаційному перегляду лише в межах її оскаржуваної частини відповідно до вимог заявника касаційної скарги.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.04.2009 року між ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" (замовник) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь-комплекс" (виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 11/269-2009, згідно з п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе відповідно до умов даного договору виконання робіт з розробки, коректування конструкторської документації та супроводженню виробництва системи збудження СВТГ-2,2к/495-С2Т2,5-АР21 (АТЛА.651421.014) для споживача - Кураховської ТЕС.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт складає суму 257556 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 42 926 грн. 00 коп.

Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 128778 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 41463 грн. 00 коп. Кінцевий розрахунок виконується замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту здавання-приймання робіт та надходження платежу від основного замовника (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 5.6 договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.

Пунктом 9.4 договору (в редакції додаткової угоди № 1 до договору) визначено, що договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2010 року.

Актом здачі-приймання робіт від 20.07.2010 року № 1, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками, підтверджується виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт на суму 208878,00 грн.

Наявні в матеріалах справи актами звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.03.2011 року та 01.11.2011 року свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за прийняті роботи у сумі 208878,00 грн.

12.07.2012 року позивачем була пред'явлена відповідачу претензія за вих. № 121-1/02-962 від 11.07.2012 року з вимогою сплатити вказану вартість прийнятих робіт, а також нараховані на неї пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Листом від 15.08.2012 року № 35/107 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з скрутним фінансовим становищем не має змоги сплатити всю суму заборгованості одним платежем та пропонував її погашення шляхом здійснення щомісячних оплат по 50000,00 грн.

Встановивши, що матеріалами справи підтверджується передання підрядником та прийняття замовником без зауважень виконаних у липні 2010 року підрядних робіт на суму 208878,00 грн., місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що у замовника виник обов'язок з їх оплати, а відтак стягнув з відповідача на користь позивача спірну суму заборгованості, задовольнивши також і вимоги позивача в частині стягнення 21514,92 грн. інфляційних нарахувань 13498,82 грн. 3 % річних та 16521,39 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання боржником. При цьому, відхиливши посилання відповідача на баланси та фінансові звіти за І квартал та І півріччя 2012 року, а також довідки банків про рух коштів на рахунках, господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" про відстрочку виконання рішення суду.

Переглядаючи вказане судове рішення в апеляційному порядку, Донецький апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 208878,00 грн. основного боргу, а також 21514,92 грн. інфляційних втрат, 13498,82 грн. 3 % річних та 16 521,39 грн. пені, однак, надавши оцінку наявним в матеріалах справи балансам та фінансовим звітам за І квартал та І півріччя 2012 року, довідкам банків про рух коштів на рахунках відповідача, а також додатково поданому відповідачем до суду апеляційної інстанції аудиторському висновку № 140 від 28.12.2012 року, дійшов висновку про скрутний фінансовий стан ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" та наявність підстав для відстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2012 року у справі № 5009/3583/12 строком на 12 місяців.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в частині відстрочення виконання рішення суду у даній справі, виходячи з наступного.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання.

При цьому можливість задоволення заяви сторони у справі про відстрочення виконання судового рішення вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення та з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, можливих негативних наслідків для боржника при виконанні рішення у встановлений строк та таких самих наслідків для кредитора при затримці виконання рішення, а також інших обставин справи.

Як слідує зі змісту касаційної скарги, заявляючи вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції, скаржник не погоджується з частковим задоволенням заяви відповідача та відстроченням виконання рішення господарського суду у даній справі на 12 місяців, посилаючись на те, що суд попередньої інстанції, надавши оцінку балансам, фінансовим звітам, довідкам банків про рух коштів на рахунках відповідача, а також аудиторському висновку № 140 від 28.12.2012 року, дійшов помилкового висновку про доведеність складності фінансового становища відповідача та утруднення у зв'язку з цим виконання рішення суду у даній справі, залишивши поза увагою, що фінансова збитковість відповідача є наслідком його власної господарської діяльності, а не певних об'єктивних обставин, та не врахувавши, що невиконання відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання може ускладнити фінансове становище позивача.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, враховуючи при цьому, що наведені у касаційній скарзі доводи позивача фактично зводяться до необхідності переоцінки та додаткової перевірки доказів судом касаційної інстанції, колегія суддів зазначає, що останні не можуть бути прийнятими Вищим господарським судом України.

Інших обставин, які в розумінні ст. 111-10 ГПК України є підставами для скасування оскаржуваного судового акта в частині відстрочення його виконання, заявником у поданій касаційній скарзі не наведено.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року у справі господарського суду Запорізької області № 5009/3583/12 та задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь-комплекс".

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Преобразователь-комплекс" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року у справі № 5009/3583/12 в частині відстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2012 року у справі № 5009/3583/12 строком на 12 місяців залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Бакуліна

Судді О.І. Поляк

А.Г. Полянський