Постанова № 30601649, 10.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 року Справа № 5023/3971/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Здор Т.О. (посвідчення № 013667 від 06.12.12 року.

позивача - Коваленко Н.В. (довіреність від 01.04.2013 р.)

Білана С.В. (довіреність від 01.04.2013 р.)

Цимбалюка С.В. (довіреність № 01 від 05.02.2013 р.)

відповідача - не з'явився

3-я особа - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокуратури Харківської області (вх. № 301 Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року по справі № 5023/3971/12 та на додаткове рішення від 09.11.2012 року.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Мехтранс", м. Харків,

до Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківський області,

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року позивач, Приватне акціонерне товариство "Мехтранс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Харківської міської ради, відповідно до якого просив визнати за позивачем право власності в цілому на нежитлові приміщення №22636 першого поверху з окремими виходами в літ. "А-10", загальною площею 205,4 кв.м., яке знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна,7.

10.10.2012 р. позивач звернувся до господарського суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати за Приватним акціонерним товариством "Мехтранс" право власності в цілому на нежитлові приміщення №№ І, II, IIа, III, IV, V, ІVа, ІVб, з окремими входами в літ. "А-10", загальною площею 197,0 кв.м., які займають частину технічного поверху (підвалу) та знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2012 р. (суддя Буракова А.М.) позов задоволено повністю. Визнано за Приватним акціонерним товариством "Мехтранс" право власності в цілому на нежитлові приміщення №22:36 першого поверху з окремими входами в літ. "А-10", загальною площею 205,4 кв.м., яке знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7.

09 листопада 2012 року задоволено заяву позивача про прийняття додаткового рішення у справі 5023/3971/12. Визнано за Приватним акціонерним товариством "Мехтранс" право власності в цілому на нежитлові приміщення №№ І, II, IIа, III, IV, V, ІVа, ІVб, з окремими входами в літ. "А-10", загальною площею 197,0 кв.м., які займають частину технічного поверху (підвалу) та знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7.

Заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2012 року та додаткове рішення від 09.11.2012 року по справі № 5023/3971/12 в повному обсязі і винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування викладених вимог заявник скарги зазначає, що рішення господарського суду Харківської області було винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 328, 375, 376 ЦК України, а також зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Мехтранс" провело реконструкцію нежитлових приміщень без відповідного дозволу на реконструкцію; вважає, що місцевим господарським судом не встановлено, яким чином право оренди або право власності на земельну ділянку перейшло до ПАТ «Мехтранс».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.02.2013 р.

28.02.2013 р. позивач надав через канцелярію суду заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та відкладення розгляду справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 р. клопотання прокурора про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів задоволено. Продовжено строк вирішення спору. Розгляд справи відкладено на 02.04.2013 р.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

3-я особа також в призначене судове засідання свого представника не направила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та 3-ї особи за наявними у ній матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних обставин.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що на підставі свідоцтва про право власності від 06.09.1999 року, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради та зареєстрованого 13.09.1999 року у встановленому законом порядку в КП ХМБТІ, Науково-виробниче приватне підприємство "СП-Манометр" придбало у власність нежитлові приміщення 1-го поверху №1-14 в будівлі літ. А-10 (секція 3) загальною площею 174,2 кв.м., розташовані в будинку №7 по просп. Гагаріна у м. Харків.

Науково-виробниче приватне підприємство "СП-Манометр" за власні кошти та господарським способом здійснила реконструкцію зазначених вище нежилих приміщень, добудувавши до нього додаткову площу - приміщення №15 площею 31,2 кв.м.

Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", на замовлення Науково-виробничого приватного підприємства "СП-Манометр", було здійснено обстеження здійсненої реконструкції та виготовлено технічний паспорт, на зазначену будівлю, яка розташована у будинку №7 по просп. Гагаріна у м. Харків.

Здійснене будівництво відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самовільно побудованої прибудови (нежитлове приміщення №35) до нежитлових приміщень 1-го поверху №22ч34, 36 у будівлі літ. А-10", секція 3 по просп. Гагаріна, 7 в м. Харкові, виконаного на замовлення позивача ТОВ "НТК Енерго-Тайм" (ліцензія АВ №591993), визнане таким, що знаходиться в задовільному технічному стані. Суттєвих ознак пошкодження основних конструкцій на момент обстеження не встановлено. Зовнішній огляд приміщень і фасадів об'єкту на момент обстеження не виявив наявності ушкоджень і деформацій несучих і огроджуючих конструкцій та відхилень від архітектурно-будівельних норм. Використані при будівництві матеріали та конструктивні елементи мають достатню міцність і відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності. Ступінь зносу перетинів несучих і огороджуючи конструкцій не перевищує гранично допустимих параметрів. Конструкції відповідають вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації. Конструктивні елементи і планування обстеженого об'єкту в цілому не протирічать будівельно-технічним, санітарним та протипожежним вимогам.

Отже, з наявному у матеріалах справи технічному висновку вбачається, що спірний об'єкти нерухомого майна знаходяться у задовільному стані, відповідають вимогам надійності та безпечності в експлуатації, конструктивні елементи обстеження приміщення в цілому не протирічать будівельно-технічним, протипожежним, та санітрано-гігієнічним вимогам.

Матеріали справи також свідчать про те, що згідно акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 24.03.2003 року, складеного на підставі передаточного акту від 21.03.2003 року, НВПП "СП-Манометр" передало, а ТОВ "Вимірювальна техніка" прийняло нежитлові приміщення загальною площею 174,2 кв.м., розташовані в м. Харкові на першому поверсі (секція 3) в будинку №7 по просп. Гагаріна. При цьому новому власнику було передано і правовстановлюючі документи на приміщення.

Згідно протоколу №15 від 11.11.2005 року засідання постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва, комісія прийняла рішення щодо збереження самочинно побудованої прибудови (коридор) до нежитлового приміщення офісу по просп. Гагаріна, 7 (секція 3).

Рішенням Харківської міської ради №225/06 від 27.12.2006 року, ТОВ "Вимірювальна техніка" дозволено збереження самочинно побудованої прибудови (коридор) до нежитлового приміщення офісу по просп. Гагаріна, 7 (секція 3) та надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для експлуатації вказаного об'єкту.

На підставі рішення Харківської міської ради №244/07 від 21.11.2007 року, враховуючи факт самовільного будівництва нежитлової прибудови, згідно з "Порядком вирішення питань, пов'язаних з самовільним будівництвом", затв. рішенням Харківської міської ради №90/04 від 23.06.2004 року, ТОВ "Вимірювальна техніка" було надано в оренду земельну ділянку по просп. Гагаріна, 7 (секція 3) загальною площею 0,0041 га, для експлуатації самочинно побудованої прибудови (коридор) до нежитлового приміщення офісу до 01.10.2012 року.

Згідно акту приймання-передачі від 15.02.2008 року, складеного на підставі розподільчого балансу від 01.02.2008 року, ТОВ "Вимірювальна техніка" передала, а ТОВ "Торговий дім "Вимірювальна техніка" прийняло нежитлові приміщення загальною площею 174,2 кв.м., розташовані в м. Харкові на першому поверсі (секція 3) в будинку №7 по просп. Гагаріна. При цьому новому власнику також було передано і правовстановлюючі документи на приміщення.

В подальшому, згідно акту приймання-передачі від 20.08.2008 року, складеного на підставі передаточного акту від 08.08.2008 року, ТОВ "Торговий дім "Вимірювальна техніка" передало, а АК "Мехтранс" прийняло нежитлові приміщення загальною площею 174,2 кв.м., розташовані в м. Харкові на першому поверсі (секція 3) в будинку №7 по просп. Гагаріна. При цьому новому власнику також було передано і правовстановлюючі документи на приміщення.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно отримав право власності на спірні нежитлові приміщення першого поверху в літ. "А-10" по просп. Гагаріна, 7 у м. Харків та нежитлові приміщення №№ І, II, IIа, III, IV, V, ІVа, ІVб, з окремими входами в літ. "А-10", загальною площею 197,0 кв.м., які займають частину технічного поверху (підвалу) та знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7, а також визнав той факт, що реконструкцію було здійснено позивачем без відповідного дозволу та належним чином затвердженого проекту, в зв'язку з чим вважав реконструйований об'єкт нерухомого майна самочинним будівництвом.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що власник земельної ділянки - відповідач по справі своїм рішенням №244/07 від 21.11.2007 року надав позивачу земельну ділянку, необхідну для подальшої експлуатації спірних приміщень.

Відповідність вимогам будівельних, санітарних та протипожежних норм самочинно реконструйованих об'єктів нерухомого майна: нежитлових приміщень першого поверху в літ. "А-10", що розташоване за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7, визнані судом першої інстанції такими, що підтверджується технічним висновком, зробленим Товариством з обмеженою відповідальністю "НТК Енерго-Тайм".

Визнання права власності на спірне нежитлове приміщення жодним чином не порушує ні особистих, ні майнових прав інших осіб. Відповідач та жодна інша особа на визнання за ним право власності на це майно станом на момент вирішення спору не претендують.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ст.ст. 328, 331, 376 Цивільного кодексу України, а також беручи до уваги, що визнання права власності на спірне нежитлове приміщення жодним чином не порушує ні особистих, ні майнових прав інших осіб, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та визнав за Приватним акціонерним товариством "Мехтранс" право власності на реконструйований самочинно об'єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення №22:36 першого поверху з окремими входами в літ. "А-10", загальною площею 205,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7, а також нежитлові приміщення №№ І, II, IIа, III, IV, V, ІVа, ІVб, з окремими входами в літ. "А-10", загальною площею 197,0 кв.м., які займають частину технічного поверху (підвалу) та знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду.

Розглядаючи апеляційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанція вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 84 ГПК України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

На думку колегії прийняте у справі рішення цим вимогам не відповідає, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог ст. 43 ГПК України не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, не з'ясовано, яким чином право оренди або право власності на земельну ділянку перейшло до позивача, не досліджено додержання порядку набуття права на спірну будівлю у відповідності до вимог чинного законодавства, невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до помилкових висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, повторно розглянувши справу, встановила, що Приватне акціонерне товариство «Мехтранс» є власником нежитлової будівлі літ. "А-10", загальною площею 174,2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7.

В процесі користування ПАТ «Мехтранс» самостійно здійснило реконструкцію, внаслідок чого площа збільшилась до 205,4 кв.м., та здійснило реконструкцію технічного поверху (підвалу) нежитлових приміщень №№ І, II, IIа, III, IV, V, ІVа, ІVб, з окремими входами в літ. "А-10", загальною площею 197,0 кв.м.

Приватне акціонерне товариство "Мехтранс" м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківської міської ради, м. Харків, відповідно до якого просило суд визнати за позивачем право власності в цілому на нежитлові приміщення №22636 першого поверху з окремими виходами в літ. "А-10", загальною площею 205,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна,7 та право власності право власності в цілому на нежитлові приміщення №№ І, II, IIа, III, IV, V, ІVа, ІVб, з окремими входами в літ. "А-10", загальною площею 197,0 кв.м., які займають частину технічного поверху (підвалу) та знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7. Позов обґрунтований посиланням на положення ст. 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями ст. 375 Цивільного кодексу України унормовано, що власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правові наслідки самочинної забудові, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються ст. 376 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, або без відповідного дозволу чи належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Мехтранс" провело реконструкцію нежитлових приміщень без відповідного дозволу на реконструкцію.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що на підстав рішення Харківської міської ради № 244/07 від 21.11.2007 р., враховуючи факт самовільного будівництва нежитлової прибудови, згідно з порядком вирішення питань, пов'язаних з самовільним будівництвом, затвердженим рішенням Харківської міської ради № 90/04 від 23.06.2004 р., ТОВ «Вимірювальна техніка» наданов оренду земельну ділянку по пр.. Гагаріна, 7 у м. Харкові загальною площею 0,0041 га для експлуатації самочинно побудованої прибудови до нежитлового приміщення офісу до 01.10.2012 р. У подальшому, згідно акту приймання-передачі від 15.02.2008 року, ТОВ "Вимірювальна техніка" передала, а ТОВ "Торговий дім "Вимірювальна техніка" прийняло нежитлові приміщення загальною площею 174,2 кв.м., розташовані в м. Харкові на першому поверсі (секція 3) в будинку №7 по просп. Гагаріна, а у подальшому, згідно акту приймання-передачі від 20.08.2008 року, ТОВ "Торговий дім "Вимірювальна техніка" передало вказані нежитлові приміщення АК "Мехтранс".

Однак, матеріали справи не містять доказів надання позивачу земельної ділянки в оренду або на праві власності у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, що унеможливлює застосування до даних правовідносин положень ст. 376 Цивільного кодексу України.

Крім того, колегія вважає за необхідно зазначити, що виходячи з правового аналізу ст. 328 Цивільного кодексу України, підставою позову про визнання права власності є обставини, що підтверджують наявність у позивача такого права. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючи документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна.

Однак, позивачем не доведено додержання порядку набуття права на спірну будівлю у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що застосування такого способу захисту, як визнання права власності можливо лише в тих випадках, коли право власності вже існує, але з певних причин не визнається відповідачем.

Відносно нерухомого майна це означає, що право власності виникає у відповідності до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Також, у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, державний архітектурно-будівельного контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних.

Так, Законом України «Про архітектурну діяльність» обов'язок здійснення державного контролю та нагляду у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури покладено саме на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та її територіальні органи.

В зв'язку з чим наданий позивачем технічний висновок, зроблений Товариством з обмеженою відповідальністю "НТК Енерго-Тайм", не може вважатися належним доказом на підтвердження відповідності вимогам будівельних, санітарних та протипожежних норм самочинно реконструйованих об'єктів нерухомого майна: нежитлових приміщень першого поверху в літ. "А-10", що розташоване за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 7, оскільки компетенція у погодженні акта готовності об'єкта до експлуатації покладена на виконавчі органи міської ради. При цьому акт готовності складається у разі наявності затвердженої проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт тощо.

Однак, позивачем не надано до суду належних доказів дотримання вимог зазначеного порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірні приміщення.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є необґрунтованими та суперечать нормам чинного законодавства.

В зв'язку з чим, суд першої інстанції зробив помилковий та передчасний висновок про задоволення позовних вимог оскільки не надав належної оцінки наведеним обставинам та невірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги і наявності фактів для скасування оскаржуваного з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокуратура Харківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року та додаткове рішення від 09.11.2012 року по справі № 5023/3971/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Мехтранс" (61052, м. Харків, пров. Чайкіної Лізи, б. 17, код ЄДРПОУ 14066675) в доход державного бюджету України (УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код отримувача 37999654, рахунок 31216206782003 в ГУДКСУ у Харківський області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) 860,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 08 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

суддя Черленяк М.І.

суддя Ільїн О.В.