Ухвала суду № 30601636, 09.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.04.2013 Справа № 5021/1295/2011

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Молодецькій В.О., розглянувши скаргу № 151 від 20.03.2013 року Приватного акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області по справі № 5021/1295/2011

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт», м.Чоп, Закарпатська область

до відповідача: Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка», м.Шостка, Сумська область

про стягнення 6 271 грн. 21 коп., -

Представники:

від позивача (скаржника): не прибув

від відповідача: не прибув

від відділу ДВС: не прибув

В С Т А Н О В И В:

26.03.2013 року до господарського суду Сумської області надійшла скарга № 151 Приватного акціонерного товариства "Закарпатінтерпорт" на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, відповідно до вимог якої скаржник просить суд:

- відновити пропущений строк на подання скарги на дії органу Державної виконавчої служби;

- визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, які полягають у винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36876961 від 07.03.2013 року незаконними;

- визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36876961 від 07.03.2013 року недійсною;

- направити до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Кірова, 28) окрему ухвалу щодо незаконних дій державного виконавця;

- направити до правоохоронних органів повідомлення про факт вчинення посадовими особами відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області дій, що переслідуються ст.382 Кримінального кодексу України.

Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» найменування позивача було змінено з Відкритого акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» на Приватне акціонерне товариство «Закарпатінтерпорт».

Відділ ДВС подав заперечення на скаргу № 1221/4-13 від 03.04.2013р., в якому просить у задоволенні скарги відмовити, оскільки постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена правомірно, відповідно до п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з наявністю обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, при цьому зазначає, що КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» за своїми зобов'язаннями відповідає лише коштами, що перебувають у його розпорядженні, на арештованих рахунках кошти відсутні, а майно, яке перебуває на балансі КП «ШКЗ «Зірка» та закріплено за підприємством на праві оперативного управління, необхідне відповідачу для ведення виробничої діяльності. Також, як підставу відмови у відкритті виконавчого провадження зазначено, що боржник є казенним підприємством, на яке поширюється дія Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», у зв'язку з чим неможливо звернути стягнення на майно боржника і це виключає можливість здійснення виконавчих дій.

Представники сторін в засідання суду не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили. За таких обставин скарга розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали поданої скарги, оцінивши надані сторонами докази, враховуючи викладені скаржником обставини та вимоги ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.07.2011 року у справі № 5021/1295/2011 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» на користь Відкритого акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» 4 654 грн. 76 коп. - інфляційних витрат, 1122 грн. 37 коп. - 3% річних, 93 грн. 96 коп. - витрат по сплаті державного мита та 217 грн. 41 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання даного рішення 26.07.2011 року був виданий відповідний наказ, який направлений стягувачеві, пред'явлений останнім для виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

07.03.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36876961 на підставі п. 8. ч. 1. ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з наявністю інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Скаржник просить суд відновити пропущений строк на подання скарги на дії органу Державної виконавчої служби. Суд розглянувши дане клопотання зазначає наступне:

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані, зокрема, стягувачем, протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову від 07.03.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження позивач отримав18.03.2013 року, скарга позивача надійшла до суду 26.03.2013 року. Згідно наданого позивачем Витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, 15.03.2013 року відправлення передано в об'єкт поштового зв'язку ЧОП 2, адресату не вручено. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скаржником передбачений ст. 121-2 ГПК України строк на оскарження дій ДВС не пропущено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням є сукупність дій органів і посадових осіб державної виконавчої служби, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 зазначеного Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, а саме:

Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В оскаржуваній постанові ВП № 36876961 від 07.03.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, як підстава для відмови зазначений п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження).

Відповідно до п. 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, постанова державного виконавця як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити, зокрема, мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову).

Оскаржувана постанова державного виконавця від 07.03.2013 р. не містить правового обґрунтування та мотивів її винесення.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, складається з комплексу послідовних виконавчих дій, які зобов'язаний вчинити виконавець, спрямовуючи їх на ефективне виконання судового рішення, при цьому, виконавчі дії державний виконавець повинен вчиняти повною мірою, використовуючи всі передбачені законом засоби для виконання рішення в рамках конкретного виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відділ ДВС в наданих суду запереченнях на скаргу, вказує як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження те, що боржник є казенним підприємством, на яке поширюється дія Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», у зв'язку з чим неможливо звернути стягнення на майно боржника і це виключає можливість здійснення виконавчих дій.

Однак, такий висновок державного виконавця про неможливість вчинення виконавчих дій є передчасним та помилковим з огляду на наступне.

Слід зазначити, що ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» передбачає заборону відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/152 від 13.02.2002 до інших засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87. Дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу. Отже оборотні активи підприємств може бути примусово реалізовано для задоволення вимог кредиторів. Дія мораторію також не поширюється на облігації підприємств та векселі, передані державою в установленому порядку до статутного фонду підприємств, зазначених у статті 1 Закону.

Відповідно до ст. ст. 52, 65, 66 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається у першу чергу на кошти боржника, а у разі відсутності коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, - на інше майно, належне такому боржникові та закріплене за ним.

Отже, щоб встановити наявність або відсутність грошових коштів чи іншого майна, на яке можливо звернути стягнення необхідно провести виконавчі дії.

З постанови ВП № 36876961 від 07.03.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження неможливо зробити висновок про те, що державним виконавцем вчинялися передбачені Законом виконавчі дії, внаслідок чого з'ясована відсутність грошових коштів на рахунках боржника та неможливість стягнення заборгованості за рахунок майна.

Крім того, необхідно зауважити, що відповідно до приписів ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець за загальним правилом зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Тобто, навіть якщо припустити, що на даний час на рахунках боржника відсутні грошові кошти, за рахунок яких має бути проведено стягнення, не виключається можливість надходження коштів протягом строку здійснення виконавчих дій. Відмова у відкритті виконавчого провадження і непроведення передбачених законом виконавчих дій позбавляє стягувача можливості отримати кошти протягом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та строку здійснення виконавчих дій.

Органом виконавчої служби не були подані належні докази наявності інших передбачених законом обставин, що виключають відкриття виконавчого провадження по стягненню грошової суми за наказом господарського суду № 5021/1295/2011 від 26.07.2011 р.

З викладеного вище вбачається, що державний виконавець ВПВР управління ДВС Головного управління юстиції у Сумській області при винесенні оскаржуваної постанови не обґрунтував своєї позиції щодо підстав відмови у відкритті виконавчого провадження, ухиляється від виконання судового рішення, яке набрало законної сили і відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій України», ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим до виконання на всій території України і виконується всіма державними та недержавними установами, підприємствами, організаціями.

За таких обставин, дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області є незаконними та такими, що порушують права ПАТ «Закарпатінтерпорт» як стягувача, і відповідно, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження №36876961 від 07.03.2013 року підлягає визнанню недійсною, а скарга позивача на дії органу державної виконавчої служби підлягає задоволенню.

Враховуючи, що порушення вимог Закону «Про виконавче провадження» при виконанні наказу господарського суду № 5021/1295/2011 від 26.07.2011 р. набувають систематичного характеру, про що свідчать скарги ПАТ «Закарпатінтерпорт», суд вважає за необхідне направити до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області окрему ухвалу.

Клопотання скаржника про направлення до правоохоронних органів повідомлення про вчинення посадовими особами дій, що переслідуються ст. 382 КК України, задоволенню не підлягає, оскільки скаржником не наведено, а судом не вбачається достатніх підстав для направлення повідомлення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 90 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 11, 25, 26, 66 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу № 151 від 20.03.2013 року Приватного акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області по справі № 5021/1295/2011 - задовольнити.

2. Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, які полягають у винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36876961 від 07.03.2013 року - незаконними.

3. Визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36876961 від 07.03.2013 року недійсною.

СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО