Ухвала суду № 30601476, 08.04.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/62/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

08.04.13 Справа № 5009/2270/12

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства “Приватмедсервіс”, м. Бердянськ Запорізької області, про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2012 р.,

у справі № 5009/2270/12

за позовом Публічного акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж”, м. Бердянськ Запорізької області,

до відповідача: Приватного підприємства “Приватмедсервіс”, м. Бердянськ Запорізької області,

про стягнення 36680,05 грн. заборгованості та 1522,68 грн. пені,

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.07.2012 р. у справі № 5009/2270/12 позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж” були задоволені частково. Стягнуто з приватного підприємства “Приватмедсервіс” на користь публічного акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж” 36680,05 грн. основного боргу, 1514,27 грн. пені. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2012 р. дане рішення залишено без змін.

30.10.2012 р. на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду видано наказ.

12.11.2012 р. відділом ДВС Бердянського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду в даній справі та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 18.11.2012 р.

19.11.2012 р. та 06.12.2012р. відповідач двічі звертався до господарського суду Запорізької області із заявами про надання розстрочки виконання рішення суду. Ухвалами господарського суду Запорізької області від 29.11.2012р. та від 17.12.2012р. в задоволенні заяв відповідача було відмовлено.

25.12.2012р. відділом ДВС Бердянського МУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на його рахунках в банку в межах суми 39 803,47 грн.

27.03.2013р. відповідач звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про надання відстрочки виконання рішення суду від 26.07.2012р. у справі № 5009/2270/12 до винесення рішення по справі № 908/645/13-г. Необхідність надання відстрочки відповідач обґрунтовує несприятливою фінансовою ситуацією, яка ускладнюється тим, що строк дії договору оренди приміщення, в якому працювало підприємство “Приватмедсервіс”, закінчився 31.12.2012р., та на сьогоднішній час підприємство не працює, оскільки питання стосовно продовження договору оренди з орендодавцем не вирішено. Тому приватним підприємством “Приватмедсервіс” була подана позовна заява до господарського суду Запорізької області про стягнення з Управління комунальної власності Бердянської міської ради невід’ємних поліпшень орендованого майна в сумі 95 355,65 грн., яка була прийнята судом до розгляду. Заявник вказує, що у зв’язку з наявністю значного розміру заборгованості перед ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» а також тим, що підприємство «Приватмедсервіс» на даний час не працює, стягнення всієї суми заборгованості в даній справі можливо лише після задоволення позовної заяви про стягнення невід’ємних поліпшень орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.2013 р. прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання на 08.04.2013 р.

05.04.2013р. на адресу суду від позивача по справі надійшли заперечення на заяву відповідача, в якій позивач зазначає, що доводи, наведені відповідачем в заяві про розстрочку, та документи, додані до заяви, не є тими обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду, тому підстава для розстрочення рішення суду відсутня. Позивач вважає не допустимим пов’язування відповідачем строку розстрочення виконання рішення суду з певною обставиною, зокрема до винесення рішення по справі № 908/645/13-г. Також позивач зазначає, що відповідач станом на 04.04.2013р. не здійснив жодної оплати на погашення суми боргу та не проводив оплату поточних нарахувань, що свідчить про небажання виконувати рішення суду. Позивач також вказує, що несплата заборгованості за теплову енергію негативно впливає на фінансово-господарську діяльність підприємства позивача, оскільки останнє має великі грошові зобов’язання перед енергопостачальними організаціями і його фінансовий стан є набагато складнішим від стану відповідача. Станом на 31.12.2012р. кредиторська заборгованість позивача становить більше 31 млн. грн., в той же час дебіторська заборгованість складає 20 млн. грн., а збитки від провадження господарської діяльності станом на 31.12.2012р. становлять більше 8,7 млн. грн. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що підстави для відстрочки виконання рішення відсутні та просить відмовити відповідачу в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду від 26.07.2012р. по справі № 5009/2270/12 в повному обсязі.

В судове засідання 08.04.2013 р. представники сторін не з’явилися. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 30.03.2013р. та 01.04.2013р.

Розглянувши матеріали заяви та справи, суд дійшов висновку про відмову в наданні відстрочки виконання рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” № 9 від 17.10.2012р. вказано, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У якості обставин, які ускладнюють виконання рішення суду в повному обсязі на даний час, відповідач посилається на несприятливу фінансову ситуацію, яка обумовлена закінченням строку дії договору оренди приміщення, в якому працює підприємство «Приватмедсервіс», а також невирішеністю питання стосовно продовження строку його дії з орендодавцем, у зв’язку з чим підприємство не має можливості здійснювати господарську діяльність і на даний час не працює. Також відповідач вказує, що виконання рішення суду в даній справі можливо лише після задоволення його позовної заяви про стягнення з Управління комунальної власності Бердянської міської ради невід’ємних поліпшень орендованого майна в сумі 95 355,65 грн. у справі № 908/645/13-г. На підтвердження свого фінансового стану відповідачем до матеріалів справи надані наступні документи: звіти про дебетові та кредитові операції за період з грудня 2012р. по лютий 2013р.

З наданих відповідачем звітів про дебетові та кредитові операції за січень 2013р. та лютий 2013р. вбачається, що операції в зазначених поточних періодах відсутні.

Суд критично оцінює надані докази з огляду на те, що вони складені в односторонньому порядку відповідачем і не підтверджуються банківськими виписками та первинними документами про дебіторську і кредиторську заборгованість.

Також відповідачем в підтвердження своїх доводів були надані: постанова органу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції про арешт коштів боржника № ВП 35114790 від 25.12.2012р., витяг з книги наказів приватного підприємства «Приватмедсервіс» про звільнення працівників, довідка № 17 від 25.03.2013р., підписана директором підприємства, в якій зазначено про звільнення 31.12.2012р. працівників за згодою сторін та припинення діяльності підприємства у зв’язку з відмовою орендодавця в продовженні строку дії договору оренди приміщення.

Суд зазначає, що закінчення строку дії договору оренди приміщення, в якому працює підприємство відповідача, невирішеність питання стосовно продовження строку його дії, звільнення працівників з підприємства відноситься до ризиків підприємницької діяльності і не є беззаперечними підставами для надання відстрочки виконання рішення суду.

Жодних доказів, які об’єктивно унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду від 26.07.2012р. в даній справі, встановлених в процесі виконавчого провадження, до матеріалів справи не надано.

Відсутність коштів на банківських рахунках відповідача, а також рухомого та нерухомого майна, на яке можливо було б звернути стягнення з метою виконання рішення суду, державним виконавцем не встановлювалась.

Таким чином, відповідачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами необхідність надання відстрочки виконання рішення суду.

Відповідач, звертаючись до суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області у даній справі, посилався на ті обставини, що на даний момент знаходиться у скрутному фінансовому положенні, що істотно впливає на можливість виконання ним своїх господарських зобов’язань.

Проте, посилання на складний фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст.121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення.

Складний фінансовий стан відповідача обумовлюється наслідками господарської діяльності боржника, а не в силу об’єктивних обставин, що унеможливлюють виконання договірних зобов’язань та рішень суду.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

При цьому суд враховує, що станом на 04.04.2013 р. відповідач не здійснив жодної оплати на погашення боргу, а також не проводить і оплату поточних нарахувань, що свідчить про небажання виконувати рішення суду.

Також суд зауважує, що з наданих позивачем документів фінансової звітності вбачається, що його фінансовий стан є набагато складнішим від стану відповідача, що вбачається з балансу, складеного за формою № 1 станом на 31.12.2012 р., який містить відмітку органу державної служби статистики України про його прийняття. Станом на 31.12.2012р. кредиторська заборгованість позивача становить більше 31 млн. грн., в той же час дебіторська заборгованість складає 20 млн. грн., а збитки від провадження господарської діяльності станом на 31.12.2012р. становлять більше 8,7 млн. грн.

Відстрочення сплати боргу ще більше ускладнить фінансовий стан позивача і негативно позначиться на здійсненні його господарської діяльності, яка має важливе стратегічне та соціальне значення для міста Бердянськ.

Враховуючи те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відстрочки, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача.

Стосовно посилання відповідача в своїй заяві на можливість виконати рішення суду в даній справі лише після задоволення його позовної заяви про стягнення невід’ємних поліпшень орендованого майна у справі № 908/645/13-г, а також щодо вимоги відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду до прийняття рішення у справі № 908/645/13-г, суд вважає зазначити наступне.

По-перше, відповідно з п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” № 9 від 17.10.2012р. відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

З огляду на обставини справи доцільність надання відстрочки виконання рішення визначається судом, в тому числі і виходячи саме зі строку, на який заявник просить її надати.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Таким чином, відстрочка виконання рішення може бути надана судом на конкретний чітко визначений строк. Строк надання відстрочки не може визначатися настанням якої-небудь події, дії або обставини.

Враховуючи вищевикладене, вимога відповідача про надання відстрочки виконання рішення до настання певної дії, а саме - до прийняття судом рішення по справі № 908/645/13-г, є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного цивільного законодавства.

По-друге, пов’язування відповідачем виконання рішення в даній справі з прийняттям господарським судом рішення в справі № 908/645/13-г, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки остання справа розглядається між іншими сторонами, має інший предмет спору, та ніяким чином не стосується предмета спору та виконання рішення суду від 26.07.2012р. в справі № 5009/2270/12.

Крім того, відповідач не довів суду неможливість погашення суми боргу, стягнутої з нього за рішенням від 26.07.2012р. у справі № 5009/2270/12.

Відповідно до положень ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, рішення господарського суду у справі № 5009/2270/12 є обов’язковим для виконання у строк, визначений законом.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного підприємства “Приватмедсервіс”, м. Бердянськ Запорізької області, про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2012 р. у справі № 5009/2270/12 відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко