Рішення № 30601063, 08.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.13 р. Справа № 905/1525/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області про стягнення 525 грн. 03 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Цацуліна Т.О. за довір.

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернувся з позовом до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 525 грн. 03 коп., яка складається із:

- суми пені у розмірі 435,95 грн., нараховану з 01.03.12 по 26.12.12. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої електроенергії у січні-листопаді 2012 року;

- суми 3% річних у розмірі 89,08 грн. нарахованих з 01.03.12 по 26.12.12., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії у січні-листопаді 2012 року

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 20, 173, 174, 193, 216-218 ГК України, ст.ст. 598-609, 625 ЦК України, Правила користування електричною енергією затверджені постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28.

Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позові. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заявою від 21.03.2013 року відповідач визнав суму позовних вимог у повному обсязі, просив розглянути справу без участі його представника.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені відповідачу за адресою зазначеною в позові та в спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що позивач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між ВАТ «Донецькобленерго», що здійснює діяльність на підставі ліцензії на постачання електричної енергії АБ №220561 від 23.10.96 (далі позивач) та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області (Костянтинівське міжрайонне реєстраційно-екзаменаційне відділення Державної Автомобільної інспекції) в особі начальника управління Семеніхіна С.І. (далі відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії №1089 від 26.01.2004, відповідно до якого Позивач зобов'язувався постачати електричну енергію відповідачу, а Відповідач - оплачувати вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та законодавства України.

Пунктом 4.2.1. Договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За змістом пункту 7 Додатку №5 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку з урахуванням сум, що надійшли від споживача. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через головну структуру.

Відповідно до п. 9.4. Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.10.2004 року. Договір може бути продовжено на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

П. 9.4 Договору не встановлено певної форми угоди щодо продовження терміну дії Договору. Між сторонами було укладено Додаток №8, щодо узгодження договірних величин споживання електричної енергії, який за своєю правовою суттю і є такою угодою, крім того договірні відносини між сторонами також підтверджуються шляхом поставки та споживання електричної енергії у 2012 році на підставі актів прийняття - передавання електричної енергії у 2012 році за Договором, рахунками, прийнятими відповідачем до сплати, а також банківськими виписками з оплати вартості спожитої електроенергії за 2012 рік.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми, сторони перебували у договірних відносинах.

30 березня 2012р державним регістратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». У відповідності до умов Статуту відбулась зміна найменування Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго". У подальшому Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго". Інші реквізити підприємства не змінилися.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії, поставив за період січень-листопад 2012 року активної електроенергії в обсязі 9155 кВт/год., що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції.

Позивач оформив та направив відповідачу рахунки за період січень-листопад 2012 року за спожиту активну електроенергію на загальну суму 9623,53 грн., а останній отримав рахунки за спожиту електричну енергію, що підтверджується відмітками на других екземплярах рахунків (а.с. 15-36).

Відповідач не сплатив вчасно та в повному обсязі вартість спожитої активної електричної у зв'язку з чим позивач, керуючись вимогами статей 216-218 Господарського кодексу України, статей 549, 625 Цивільного кодексу України звернувся з позовом до суду.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 525 грн. 03 коп., яка складається із:

- суми пені у розмірі 435,95 грн., нараховану з 01.03.12 по 26.12.12. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої електроенергії у січні-листопаді 2012 року;

- суми 3% річних у розмірі 89,08 грн. нарахованих з 01.03.12 по 26.12.12., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії у січні-листопаді 2012 року

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.625 ЦК України, встановлено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок сум пені, 3% річних суд вважає що позовні вимоги розраховані арифметично вірно та обґрунтовано, такими, що заявлені у відповідності до статті 258 Цивільного кодексу України.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати отриманої відповідачем електроенергії.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області про стягнення 525 грн. 03 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, б.10, ЄДРПОУ 23312222) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601 м. Горлівка Донецької області, пр. Леніна.11, ЄДРПОУ 00131268) заборгованість у сумі 525 ()пятсот двадцять п'ять) грн. 03 коп., яка складається із:

- суми пені у розмірі 435,95 грн., нараховану з 01.03.12 по 26.12.12. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої електроенергії у січні-листопаді 2012 року;

- суми 3% річних у розмірі 89,08 грн. нарахованих з 01.03.12 по 26.12.12., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії у січні-листопаді 2012 року

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, б.10, ЄДРПОУ 23312222) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601 м. Горлівка Донецької області, пр. Леніна.11, ЄДРПОУ 00131268) судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 08 квітня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 11 квітня 2012 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.