Вирок № 30600969, 11.04.2012, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1 - 37/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі: Пугач В.І., Шковира А.М.,

з участю прокурора: Бебешка М.М.

захисника: ОСОБА_1

потерпілих : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

підсудного: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, жителя: АДРЕСА_1, раніше судимого:1) 25.11.1994 року Монастирищенським районним судом за ч.3 ст. 81, ч.2 ст.140, ч.3 140 КК України (1960 р.) з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік, згідно п.8 Указу Президента України від 18.09.1994 р. звільнений від покарання; 2) 06.07.1995 р. Монастирищенським районним судом за ст. 17 - ч. 2 ст.140, ч.2 ст.144, ч.3 ст. 186, ст.ст. 208, 42 КК України (1960 р.) з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 06.03.1997 р. згідно ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 04.03.1997 р. умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 4 міс. 2 дні; 3) 08.10.1998 р. Монастирищенським районним судом за ч.2 ст. 206 КК України (1960 р.) з призначенням покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03.02.2000 р. по відбуттю строку покарання; 4) 07.05.2007 року Святошинським районним судом м. Києва, зміненого ухвалою апеляційного суду м.Києва від 28.11.2007 року, за ч.1 ст. 119 КК України з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 25.07.2008 року покарання у виді позбавлення волі замінено на обмеження волі строком на не відбуту частину покарання 3 роки 2 місяці 21 день, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 30.01.2009 року скорочено наполовину не відбуту частину покарання на підставі ст.5 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, звільнений постановою Ірпінського міського суду Київської області від 12.03.2009 року умовно-достроково: не відбутий строк 1 рік 1 місяць 26 днів обмеження волі, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

за ч. 2 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 08 червня 2009 року о 00 годин 30 хв., перебуваючи біля будинку культури, що по вул. Ватутіна, 2, в смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_8, 1974 року народження, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс останньому один удар рукою в область обличчя, після чого здійснив один поштовх руками в область тулубу ОСОБА_8, від чого останній, втративши рівновагу, упав на тверду асфальтовану поверхню, об яку вдарився головою. Від умисного нанесення удару кулаком в область обличчя і його наслідку - падіння ОСОБА_8 головою на тверду асфальтовану поверхню в потерпілого ОСОБА_8, згідно висновку експерта № 291/468 від 23.07.2009 року та висновку комісійної судово-медичної експертизи № 50-к від 03.09.2012 року, виникла черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забій-розміжчення головного мозку, крововиливів над твердою та під твердою мозковою оболонкою, крововиливів під м"якими оболонками головного мозку, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, в результаті яких ІНФОРМАЦІЯ_7 наступила смерть потерпілого ОСОБА_8

Підсудний ОСОБА_7 на стадії досудового та судового слідства вину не визнав, вважає, що він вчинив вбивство потерпілого з необережності, та показав, що 07.06.2009 року, близько 24.00 год він на мопеді приїхав до приміщення клубу в смт.Цибулів на дискотеку. На час його приїзду дискотека вже закінчилася. Біля приміщення клубу була молодь, серед якої він упізнав свою сусідку - ОСОБА_9, яка зі своєю подругою сиділи на бетонних східцях перед входом до клубу. Він підійшов до них, присів поряд, став із ними спілкуватися. Приблизно через 15-20 хвилин до них підійшов ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння. Він взяв ОСОБА_9 за руку і сказав, щоб вона йшла з ним. Він зробив зауваження ОСОБА_8 та сказав, щоб той не чіпав дівчат, так як вони малолітні. На це ОСОБА_8 ударив його ногою в область спини, від чого розірвалася куртка. Він відбіг в сторону. Він намагався уникнути конфлікту з ОСОБА_8, так як останній набагато більший та фізично сильніший за нього. Тоді він зателефонував своєму товаришу - ОСОБА_10, щоб той прибув та допоміг при необхідності йому забрати свого мопеда та уникнути бійки з ОСОБА_8 В цей же час на вказане місце прийшла дружина ОСОБА_8 в медичному халаті, яка почала заспокоювати ОСОБА_8, котрий кричав, лаявся на його адресу, кликав до себе. Приблизно через 2-3 хвилини туди ж приїхав на автомобілі ОСОБА_10, який, підійшовши до ОСОБА_8 з дружиною того, спокійно почав з'ясовувати навіщо ОСОБА_8 зачіпає його. ОСОБА_8 відповів, що не зачіпав його. Почувши це, він підійшов ближче, так як хотів забрати свого мопеда. ОСОБА_8 пішов на нього та замахнувся рукою. При цьому згадав йому щось неприємне про його покійного брата. Він, здогадуючись, що ОСОБА_8 почне його бити, щоб захиститися, штовхнув того долонями обох рук в область грудей від себе. Від цього поштовху п'яний ОСОБА_8 зразу ж впав спиною на асфальтоване покриття та знепритомнів. Дружина ОСОБА_8 кинулася до нього на допомогу. Він сам, з метою надання медичної допомоги ОСОБА_8, побіг до місцевої лікарні, звідки повернувся на місце уже з лікарями. ОСОБА_8 було відразу госпіталізовано в Цибулівську дільничну лікарню, але потерпілий до свідомості не приходив. Тієї ж ночі він поїхав до брата ОСОБА_8, якого привіз до лікарні та розповів про те, що трапилося. Біля ОСОБА_8 в лікарні він перебував до ранку, коли того перевезли в іншу лікарню. В наступні дні він постійно цікавився станом здоров'я ОСОБА_8, давав батькам кошти на лікування в сумі 5 800 грн. Коли ж, через кілька днів, почув, що брат ОСОБА_8 шукає його, щоб розібратися за брата, він злякався та втік з місця проживання. Факт нанесення ОСОБА_8 удару під час описаних подій він заперечує. Чи були тілесні ушкодження у потерпілого на обличчі до конфлікту, який між ними виник, він не бачив, так як територія не освічувалась. Потерпілий був в стані сильного алкогольного сп"яніння, так як він чув від нього запах спиртного, в нього була непевна хода та він нерозбірливо говорив. Він розумів, які дії відбуваються, але був у схвильованому стані. Цього ж дня, ранком, він давав пояснення працівнику міліції - ОСОБА_11. Він може підтвердити, що він був у тверезому стані. Він відштовхнув від себе потерпілого, так як він на нього замахнувся з метою самозахисту, оскільки, потерпілий був набагато сильніший за нього, навіть, будучи в стані такого сильного сп"яніння, після того, як він зробив йому усне зауваження, потерпілий підняв його двома руками зі сходів і після цього вдарив ногою по спині. Тому він захищався від дій потерпілого. Під час відбування покарання в місцях позбавлення волі він був травмований і у нього ампутували великий палець правої руки. Просить взяти суд до уваги пом"якшуючі обставини, які, на його думку, є підставою для призначення більш м"якого покарання, а саме : 1) не залишення потерпілого в безпорадному стані, а виклик швидкої допомоги та перебування з ним до його госпіталізації, 2) в перші дні перебування потерпілого ОСОБА_8 у лікарні він передав грошові кошти в сумі 5 000 грн та 100 доларів США; 3) його мати 1939 року народження, є особою похилого віку, постійно хворіє, має проблеми із спиною та диханням, їй необхідна допомога саме його, так як старший брат проживає в іншому населеному пункті та доглядає дочку, яка хворіє з дитинства на невиліковну хворобу, а тому не має змоги часто провідувати матір; 4) має сина ОСОБА_12, 2003 року народження, який потребує його допомоги, він одружений, 5) вчинив злочин під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного аморальними діями потерпілого, а тому є підстави для призначення йому покарання у виді обмеження волі. Умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому у нього не було, так як він його практично знав лише у дитинстві. Про відсутність у нього умислу свідчить і той факт, що він не вступав у бійку з потерпілим, а лише словесно звернув йому увагу на те, що не потрібно мати ніяких справ з малолітніми особами. Він відходив від потерпілого, уникав бійки. Як би у нього був такий намір- заподіяти шкоду здоров"ю потерпілому, він би тривалий час не уникав його. Вважає, що органом досудового слідства не з"ясовано достеменно підставу та причину виникнення конфлікту, слідство велося однобічно. Маючи своєрідний досвід свого життя, він не міг говорити матері потерпілого, що він бив ногами її сина, так як йому відомі наслідки таких розмов. Він приходив лише просити у них вибачення за скоєне. Не дивлячись на те, що він боявся родичів потерпілого, він викликав швидку допомогу, повідомив про події рідного брата потерпілого, привіз його до лікарні і т.п. Цивільний позов прокурора визнає повністю. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 визнає частково: повністю в частині відшкодування матеріальної шкоди та частково в частині відшкодування моральної шкоди, в розмірі, який визначить суд. Просить вибачення у потерпілих, так як він не бажав і не передбачав настання таких наслідків. Підтримав виступ свого захисника, згідно якого він вважає, що є підстави для перекваліфікації дій ОСОБА_7 на ч.1 ст.119 КК України, так як під час досудового та судового слідства не встановлено наявності умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Травму, яку потерпілий отримав в ділянці правої очниці, він не заподіював. Про це свідчать всі свідки - очевидці події, крім потерпілої ОСОБА_3, яка є зацікавленою в даній справі, тому доказів, що він вдарив в обличчя потерпілого немає. При цьому під час досудового слідства потерпіла ОСОБА_3 давала показання, які різнилися між собою, путалася в них, що говорить про неможливість їх використання в обгрунтування прийняття рішення по справі. Підсудний особисто заперечував даний факт протягом всього досудового та судового слідства. Не взято до уваги при зміні обвинувачення антисоціальну поведінку потерпілого ОСОБА_8 по відношенню до інших осіб, яка стала причиною виникнення конфлікту і, враховуючи різницю в рості та вазі, а також те, що потерпілий нападав на підсудного, а він захищався, вважає, що є всі підстави для переквалфікації дій на ч.1 ст.119 КК України. Про це сівдчить і судова практика, зокрема ухвала Київського апеляційного суду щодо попередньої судимості ОСОБА_7 Висновки експертиз різняться між собою. Всі неясності тлумачаться на користь підсудного. ОСОБА_7 мав, як і кожна особа, право на самозахист, не передбачав і не бажав потерпілому заподіяння тяжких ушкоджень. Тому просить призначити покарання його підзахисному в межах санкції ст.119 КК України з врахуванням покарання за поперднім вироком на підставі ст.72 КК України.

Не дивлячись на невизнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства та дослідженими під час судового слідства, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка показала, що 7 червня 2009 року приблизно о 17 годині 30 хвилин до них додому приходили її син ОСОБА_8 разом з дружиною, після чого пішли до себе додому. 08.06.2009 року вона від свого чоловіка дізналась, що їх син - ОСОБА_8, впав з драбини і тому перебуває в лікарні. Дізнавшись про це, вона відразу ж пішла до Цибулівської лікарні і хотіла дізнатись про обставини, що трапились з сином. Дізналася, що син перебуває в Монастирищенській ЦРЛ. По прибуттю туди, побачивши свого сина, який був без свідомості, вона на його обличчі виявила садно навколо правого ока, за лівим вухом було велике садно. Пізніше помітила, що з правої ніздрі носа йшла свіжа кров. Також кров була на потиличній ділянці голови. Приблизно в післяобідній час її сина ОСОБА_8 було госпіталізовано в нейрохірургічне відділення Уманської міської лікарні, де він, не приходячи до свідомості, помер ІНФОРМАЦІЯ_7. 08.06.2009 року, коли вона перебувала вдома, на світанку, до неї прийшов незнайомий їй чоловік, який назвався ОСОБА_7. Він сказав, що вдарив її сина, потім його штовхнув, і наніс ще декілька ударів ногами, так як ОСОБА_8 начебто на ньому пошкодив куртку. Від молодого чоловіка було чути сильний запах алкоголю. Почувши це, вона відразу сказала ОСОБА_7, щоб він залишив її подвір»я, що той і зробив. Приблизно через два дні, після цього, ОСОБА_7 знову прийшов до них додому і почав просити, щоб вони його не садили в тюрму, так як він не зможе їм нічим допомогти. В іншому випадку, він їм сказав, що буде ухилятися від кримінальної відповідальності за вчинене ним. Приблизно через два дні після цього прийшла мати ОСОБА_13 - ОСОБА_14, і почала скаржитись на свого сина ОСОБА_15. Після цього та залишила їй гроші в сумі 1000 грн. Пізніше також підходила до них мати підсудного і пропонувала гроші, але вони не брали, так як сказали, що візьмуть, коли визначить суд. Стверджує, що потерпіла ОСОБА_3 розповідала їй, що підсудний наніс декілька ударів потерпілому, коли він вже лежав на землі, ногами в область голови. Свідки - очевидці, які є малолітніми особами, на її думку, дали показання не зрозуміло про що. Позов підтримує в повному обсязі, підтримує повністю позицію прокурора щодо призначення підсудному покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі за сукупністю вироків, так як ніхто не має права позбавляти іншу людину життя. Її син був доброю людиною, гарним сином, чоловіком та батьком. Він ніколи нікого не ображав, був миролюбним. Тому вважає, що підсудний має бути покараним. Вважає, що з таким минулим як у підсудного, він повинен бути ізольований від суспільства;

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка показала, що приблизно о 23.40 год до неї на роботу - в Цибулівську лікарню, прийшов її чоловік - ОСОБА_8 Він був трішки на підпитку. Він поспілкувався приблизно 10 хвилин з нею та працівниками: ОСОБА_16 та ОСОБА_17, після чого вона почула, як ті порозходились. Дещо пізніше вона зателефонувала до свого чоловіка на мобільний телефон, проте він не відповідав. Вона почала переживати і тому вийшла надвір, та оскільки, їх будинок розташований неподалік від лікарні, вирішила піти додому і подивитись чи є вдома чоловік. На подвір'ї їх домоволодіння було ввімкнене світло. Телевізор у будинку був в уввімкненому стані, син ОСОБА_18 спав. В одній з кімнат будинку на столі вона помітила два мобільних телефони, а чоловіка вдома не було. Потім вона вирішила піти до будинку культури, щоб подивитись, чи немає там чоловіка. Коли підійшла на відстань близько 20 метрів до будинку культури, почула голос свого чоловіка. Потім помітила його, як він стояв на асфальтованій площадці перед східцями в приміщення та розмовляв з кимось. Вона покликала до себе ОСОБА_8 і почала з'ясовувати, чому той перебуває біля будинку культури, а не вдома. Він відповів, що щойно прийшов і хоче порозмовляти з хлопцями. Він запевнив, що порозмовляє з хлопцями, після чого піде додому, а їй сказав, щоб вона йшла на роботу. Вона пішла на роботу, де побула приблизно до 00 години 30 хвилин і знову вирішила піти до будинку культури, так як переживала за свого чоловіка. Підходячи ближче до будинку культури, вона почула, що її чоловік з кимось свариться. Вона підійшла безпосередньо до свого чоловіка і помітила, що він свариться з незнайомим їй чоловіком. Вона намагалася з'ясувати з яких причин і за що між ними сварка, на що ОСОБА_8 відповів, що чоловік, з яким він конфліктує - ОСОБА_7 - ОСОБА_30 покійного брат. ОСОБА_7 почав говорити, що її чоловік начебто розірвав йому куртку і показував, де саме було пошкодження. Але так як вони перебували на слабо освітленій ділянці, вона ніяких пошкоджень на одязі не бачила. Вона запропонувала ОСОБА_7 зашити пошкодження, що були на його куртці і при цьому запропонувала йому йти додому, а свого чоловіка також відтягувала, щоб він йшов до себе додому. Потім ОСОБА_7 сказав, що зараз зателефонує своїм товаришам, які приїдуть та будуть з'ясовувати всі обставини. Вона чула, як ОСОБА_7 говорив з кимось по телефону і називав ім'я ОСОБА_10. Приблизно через 10 хвилин до будинку культури під'їхав якийсь автомобіль іноземного виробництва темного кольору і зі сторони водія вийшов незнайомий їй чоловік. Даний чоловік, як вона зрозуміла, був той самий ОСОБА_10, до якого телефонував ОСОБА_7 Він підійшов до останнього і ОСОБА_7 почав йому скаржитись на її чоловіка. Потім вона вирішила ОСОБА_10 розповісти про дані обставини і тому відвела його трохи в сторону. Вона йому сказала, що чоловік дещо випив спиртного, не хоче йти додому і тому між ним та ОСОБА_7 нічого страшного не відбувалось. Коли вона разом з ОСОБА_10 перебували на відстані близько два чи три метра від її чоловіка та ОСОБА_7, вона помітила, як чоловік дещо нагнувся до ОСОБА_7, так як був значно вищий і в цей час ОСОБА_7 наніс один удар кулаком в обличчя її чоловіку, після чого відразу ж його штовхнув від себе. Її чоловік від даного удару та поштовху впав на тверду асфальтовану поверхню і при цьому вдарився головою об дану поверхню. Вона відразу ж підійшла до свого чоловіка і помітила, що він перебуває без свідомості. Вона почала кричати і в цей момент, як їй здалось, ніби то хтось замахнувся ногою, але удару вона не пам»ятає. Про замах ноги під час досудового слідства не казала, так як цей факт пригадала пізніше. Вона зателефонувала водію лікарні, що він з лікарем під»їхали, так як з ОСОБА_8 погано. Весь час голову потерпілого вона тримала в своїх руках аж до приїзду швидкої. Після цього ОСОБА_8 було госпіталізовано. Вона повідомила батькам потерпілого, що він впав з драбини, так як не хотіла їх хвилювати, оскільки, вони були на похороні та думала, що все обійдеться. Від цивільного позову відмовляється. Наслідки відмови від позову їй зрозумілі. Відмова у неї добровільна, на неї ніхто тиску не здійснював і не здійснює з приводу відмови від позову. Підтримує повністю позицію прокурора щодо призначення підсудному покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі за сукупністю вироків;

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який показав, що 7 червня 2009 року приблизно о 18 годині біля домоволодіння свого сина ОСОБА_8 він зустрів його разом з невісткою ОСОБА_3. На протязі декількох хвилин вони порозмовляли. На той час ОСОБА_8 був в тверезому стані без будь-яких тілесних ушкоджень. Приблизно о 5 годині 8 червня 2009 року від своєї дружини він дізнався про те, що помер чоловік його сестри. Пізніше він вирішив зателефонувати до свого сина - ОСОБА_8, і повідомити про дану подію, щоб готуватись до похорону, проте відповіла невістка - ОСОБА_3, яка повідомила, що разом з ОСОБА_8 перебуває в лікарні, так як ОСОБА_8 начебто впав з драбини. Потім він, разом з дружиною, поїхали в лікарню, а саме в Монастиршценську ЦРЛ. Будучи в даній лікарні, він застав свого сина в травматологічному відділенні без свідомості. На обличчі того навколо правого ока помітив синець великих розмірів і згодом дізнався, що його сина було побито біля будинку культури в ніч з 7 на 8 червня 2009 року. Крім цього, 8 червня 2009 року приблизно о 8 годині до того моменту, коли вони мали їхати в Монастирищенську ЦРЛ до сина, то біля одного з магазинів в центрі селище Цибулів він випадково зустрівся з ОСОБА_7. Останній, підійшовши до нього, привітався і дав 100 доларів США на лікування ОСОБА_8. При цьому ОСОБА_7 сам сказав, що тієї ночі він вдарив ОСОБА_8 рукою, потім штовхнув, від чого ОСОБА_8 впав на землю та вдарився головою. Підтримує повністю позицію прокурора щодо призначення підсудному покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі за сукупністю вироків;

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який показав, що 08.06.2009 року, приблизно о 01.00 год до нього додому прийшов ОСОБА_7, який повідомив, що з ОСОБА_8 погано, що треба їхати до того в лікарню. Він зібрався та поїхав на скутері з ОСОБА_7 в Цибулівську дільничну лікарню. Тоді ОСОБА_7 розповів йому, що біля будинку культури в смт. Цибулів під час конфлікту з ОСОБА_8, в ході якого ОСОБА_8 нібито порвав йому куртку, ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_8 рукою в обличчя, від чого ОСОБА_8 упав на змелю та вдарився головою об бетонне покриття. По прибуттю в лікарню він побачив, що ОСОБА_8 без свідомості. Він наполіг, щоб брата везли в Монастирищенську ЦРЛ, так як лікарі з цим зволікали. Тієї ж ночі ОСОБА_8 доправили в Монастирищенську ЦРЛ. Він до ранку залишався вдома у ОСОБА_8 з сином останнього, також там з ним постійно був і ОСОБА_7, який також чекав на результат лікарів, здавалося, що той також хвилювався за стан ОСОБА_8. Після огляду лікарями Монастирищенської ЦРЛ, ОСОБА_8 було доставлено в Уманську міську лікарню в нейрохірургічне відділення. Йому особисто на лікування брата ОСОБА_7 передав кошти в сумі 2000 грн, а тому в загальному виходить, що ОСОБА_7 надав їх сім»ї в загальному 3 800 грн, а не 5 800, як стверджує підсудний. Підтримує повністю позицію прокурора щодо призначення підсудному покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі за сукупністю вироків;

- показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка показала, що 08.06.2009 року вона дізналася від рідних, що ОСОБА_8 побив ОСОБА_7 біля будинку культури, але ніякі подробиці тих подій їй не відомі. Після огляду лікарями Монастирищенської ЦРЛ ОСОБА_8 було доставлено в Уманську міську лікарню в нейрохірургічне відділення. Підтримує повністю позицію прокурора щодо призначення підсудному покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі за сукупністю вироків;

- показаннями свідка ОСОБА_21, яка показала, що пройшов тривалий час і вона щось може не пригадати, а тому підтримала показання, які давала під час досудового слідства, згідно яких вона показала, що вона, разом зі своєю двоюрідною сестрою - ОСОБА_8, та подругою - ОСОБА_9, 7 червня 2009 року приблизно о 22 годині 30 хвилин прийшли до будинку культури в смт. Цибулів на дискотеку. Приблизно о 24 годині вони перебували в середині приміщення будинку культури, після чого дискотека закінчилась і вона та ОСОБА_9 вийшли надвір. Приблизно 00 годин 10 хвилин вхідні двері в будинок культури були зачинені і вона, ОСОБА_9 та ОСОБА_23 сиділи на бетонних східцях, що безпосередньо перед входом в дане приміщення, і розмовляли між собою. Приблизно через 10-15 хвилин, після того як зачинилися вхідні двері в будинок культури, до них підійшов ОСОБА_7 і також почав з ними розмовляти. Приблизно о 00 годин 30 хвилин вже 8 червня 2009 року до них підійшов незнайомий їй чоловік, як вона пізніше дізналась - ОСОБА_8. Даний чоловік підійшов до ОСОБА_9 взяв ту за руку і при цьому сказав: "Дівчата поїхали покатаємось". В дану розмову відразу ж втрутився ОСОБА_7 і почав заперечувати проти прохання даного чоловіка. Внаслідок цього між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зав'язався конфлікт, проте, що саме ті між собою говорили - вона не чула. Приблизно протягом трьох хвилин останні між собою з'ясовували свої відносини і при цьому обоє знаходились на бетонній площадці між сходами в приміщення будинку культури. Пізніше до тих підійшла незнайома їй жінка, як вона пізніше дізналась, дружина ОСОБА_8, яка почала заспокоювати свого чоловіка, намагалась його відвести в сторону від ОСОБА_7, щоб ті між собою не конфліктували. Вона помітила, як ОСОБА_8 відштовхнув свою дружину та знову почав конфліктувати з ОСОБА_7 і при цьому трохи штовхав ОСОБА_7 руками. Потім вона помітила як ОСОБА_7 штовхнув в область грудей потерпілого і він впав на бетонне покритя. Після цього до нього підбігла дружина і ОСОБА_7, почалася метушня. ОСОБА_7 побіг по лікарів. Вони пішли додому. Потерпілий був в стані алкогольного сп"яніння, так як в нього була нестійка хода. На її думку, ОСОБА_7 був тверезий, так як поводився нормально;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який показав, що він працює фельдшерем швидкої допомоги у смт.Цибулів, та, що о 1 годині 8 червня 2009 року, він перебував в приміщенні швидкої допомоги даної лікарні. До нього прибіг ОСОБА_7 і повідомив, що біля будинку культури в смт. Цибулів ОСОБА_8 дуже погано і тому потрібна медична допомога. Так як відстань до будинку культури не велика, він відразу ж, взявши з собою всі необхідні для виїзду медичні препарати, разом з ОСОБА_7 пішли на місце події. Прийшовши, він помітив, що на асфальтованій ділянці, що безпосередньо перед бетонними східцями входу в будинок культури, справа лежав місцевий житель - ОСОБА_8. При його огляді він не побачив будь-яких ушкоджень і думав, що нічого надзвичайного не сталося, а, що він п»яний і прийде до свідомості, але цього не сталося. Про те, що потерпілий в стані алкогольного сп»яніння він зробив висновок із запаху з рота. Потерпілий лежав на спині, обличчям догори, ногами приблизно в напрямку вул. Лесі Українки, без свідомості. Біля потерпілого на той час перебувала його дружина - ОСОБА_3. Крім того, там були й інші сторонні особи, проте хто саме - не може сказати. Протягом всього часу надання ним медичної допомоги біля них постійно перебував ОСОБА_7, який виявляв зацікавленість в позитивному вирішенні питання з приводу надання допомоги ОСОБА_8 В цей же час до них під'їхала швидка допомога і даним автомобілем він спільно з ОСОБА_17 доставили потерпілого до Цибулівської лікарні. При огляді потерпілого безпосередньо в лікарні ним було виявлено наступні тілесні ушкодження : припухлість нижньої щелепи, свіжа рана на потиличній частині голови. Через декілька хвилин ОСОБА_8, не приходячи до свідомості, почав блювати кров'ю. Він зрозумів, що ушкодження серйозне і прийняв рішення негайно госпіталізувати потерпілого в Монастирищенську ЦРЛ. Про госпіталізацію до Монастирищенської ЦРЛ говорили і підсудний, і брат потерпілого;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який показав, що 7 червня 2009 року він перебував в смт. Цибулів і разом з племінницею - ОСОБА_25 та її подругою на ім'я ОСОБА_31 приблизно о 22 годині власним автомобілем приїхав до будинку культури в смт.Цибулів. В цей час до нього підійшов товариш - ОСОБА_7, і сказав, що між ним та ОСОБА_8 виник конфлікт, в ході якого останній порвав на ОСОБА_7 верхній одяг, а саме куртку і при цьому показав йому пошкодження куртки в частині правого рукава. На обличчі у ОСОБА_7 він помітив кров. Через декілька хвилин до нього підійшли сам ОСОБА_8 зі своєю дружиною. Він запитав ОСОБА_8 про даний факт, на що той почав заперечувати такі події, щодо пошкодження ОСОБА_7 куртки. Дружина ОСОБА_8 попросила його відійти в сторону, щоб поспілкуватися з нею наодинці, на що він погодився. В ході розмови з останньою, вона йому повідомила, що має намір розлучитися зі своїм чоловіком, так як останнім часом той зловживає спиртними напоями та вчиняє сімейні дебоші. Коли між ними тривала розмова, до них підійшов сам ОСОБА_8, який почав доказувати, що не причетний до пошкодження куртки ОСОБА_7 і не чіпав того. Так як ОСОБА_8 був в стані алкогольного сп'яніння, він запропонував тому йти додому до своїх дітей та відпочивати. ОСОБА_8 в цей момент позвав до себе ОСОБА_7 і з ним почав з'ясовувати дані обставини. В цей момент він помітив як ОСОБА_8 замахнувся правою рукою до ОСОБА_7 ОСОБА_7, відбиваючи руку ОСОБА_8, цим самим уникаючи удару, своєю правою рукою відбив руку ОСОБА_8 Внаслідок цього, ОСОБА_8 почав втрачати рівновагу і згодом впав на спину, вдарившись головою об асфальт. Коли ОСОБА_8 впав, його дружина почала голосно кричати, впавши на нього. ОСОБА_8 після падіння до свідомості не приходив і ОСОБА_7 побіг відразу ж до відділення швидкої допомоги в смт.Цибулів. Через декілька хвилин прибула швидка допомога і він допоміг підняти ОСОБА_8 до автомобіля швидкої допомоги. Після від'їзду автомобіля швидкої допомоги він також поїхав від будинку культури. На час описаних подій у ОСОБА_8 ніяких тілесних ушкоджень не було. Заперечує, що під час досудового слідства давав показання, що ОСОБА_7 наніс незначний удар в область обличчя потерпілого та свій підпис під такими показаннями пояснює тим, що він показання не перечитував, а читав по ходу їх друкування на комп»ютері слідчим. Заперечує, що до нього телефонували, він сам приїхав до клубу з власної ініціативи;

- показаннями свідка ОСОБА_3, яка показала, що з 7 на 8 червня 2009 року в будинку культури смт.Цибулів проходила дискотека, яку вона проводила. Після 00 годин 8 червня 2012 року вона закінчила проводити дискотеку, закрила будинок культури і пішла додому. Наступного дня у приміщенні селищної ради вона дізналася, що ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, до спричинення яких причетний ОСОБА_7;

- показаннями свідка ОСОБА_17, який показав, що працює водієм швидкої допомоги. 7 червня 2009 року приблизно о 23 годині в приміщенні лікарні він зустрів свого знайомого - ОСОБА_8, який прийшов на роботу до своєї дружини ОСОБА_3. Останній був дещо в стані алкогольного сп'яніння. Тоді він разом з ОСОБА_8, його дружиною, медсестрою, ОСОБА_16 сіли вечеряти в приміщенні лікарні. Під час вечері ОСОБА_8 випив близько 100 грамів коньяку. Після цього, він ще певний час порозмовляв з ОСОБА_8 надворі та пішов до гаража. Через певний час до гаража прийшла ОСОБА_3 і запитала, чи він не бачив її чоловіка. На що він сказав, що той начебто пішов додому. Приблизно о 1 годині 8 червня 2009 року до нього на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_3 і сказала, щоб він разом з ОСОБА_16 терміново приїхали до будинку культури. Коли він підбіг до швидкої допомоги, щоб повідомити про це ОСОБА_16, помітив, що він вже разом з незнайомим хлопцем пішли на даний виклик. Тоді він автомобілем швидкої допомоги під'їхав до будинку культури На асфальтованій ділянці, що перед сходами в будинок культури, на спині лежав ОСОБА_8 Останній перебував без свідомості. Біля ОСОБА_8 перебували ОСОБА_3 та інші сторонні особи, так як будинок культури вже був зачинений і відвідувачі розходились. При огляді потерпілого в приміщенні Цибулівської дільничної лікарні він особисто бачив на потиличній ділянці голови кров. Також кров йшла з носу, ОСОБА_8 блював кров'ю. Після цього ОСОБА_8 було доставлено в Монастирищенську ЦРЛ;

- показаннями свідка ОСОБА_23, який показав, що 07.06.2009 року приблизно о 21.00 год, він зі своїми подругами ОСОБА_9 та ОСОБА_21, прийшов на дискотеку до клубу в смт. Цибулів. Там вони перебували до завершення дискотеки, яка закінчилася приблизно о 24.00 год. Коли дискотека закінчилася і клуб зачинився, він з вказаними двома дівчатами залишалися на сходах входу до клубу, де хтось із них сидів на сходах, хтось стояв, вони спілкувалися, все було нормально. Приблизно через 5 хвилин до них підійшов знайомий - ОСОБА_7. Ще приблизно через 5 хвилин до них підійшов йому знайомий ОСОБА_8, який був дуже п'яний, хитався на ногах, мова його була не чітка. ОСОБА_8 став обіймати ОСОБА_9 та ОСОБА_21, пропонував тим кудись із ним піти. Дівчата не хотіли з ним нікуди йти, це було видно по поведінці. В цей час ОСОБА_7 почав заступатися за дівчат, в нормальній формі казав ОСОБА_8, щоб той їх не чіпав. Він не пам'ятає, чи відповідав на це щось ОСОБА_8 Тоді ОСОБА_7 став відтягувати ОСОБА_8 за одяг від дівчат вбік. В цей момент він сам відійшов ліворуч від виходу з клубу приблизно на 10 метрів від вказаних осіб, серед яких був ОСОБА_8 та ОСОБА_7, здається йому хтось зателефонував і він став спілкуватися. До ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він стояв спиною та не бачив, що відбувалося між ними. Приблизно через 2 хвилини його відсутності поряд із дівчатами, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він почув жіночий викрик. Коли озирнувся та подивився в бік, звідки чувся крик, побачив, що ОСОБА_8 лежав на землі, але точного місця не може вказати. Біля нього метушилися люди, серед яких він запам'ятав: ОСОБА_9, ОСОБА_21 та ОСОБА_7 Там були ще якісь люди, але хто саме - назвати не може. ОСОБА_7 ходив навколо лежачого ОСОБА_8, нервував, казав щось типу того, що вбив ОСОБА_8 ОСОБА_8 був непритомний, присутні панікували. Він вирішив іти додому, тому забрав ОСОБА_9 та ОСОБА_21, з якими відразу пішли по домівках;

- показаннями свідка ОСОБА_27, який показав, що 08.06.2009 року почув від людей в смт. Цибулів про те, що увечері 07.06.2009 року відбувся конфлікт між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, під час якого ОСОБА_8 порвав ОСОБА_7 куртку та розпочав бійку. При цьому ОСОБА_7 не то штовхнув, не то вдарив ОСОБА_8, від чого той впав на асфальт та був госпіталізований. Також він був присутнім, коли підсудний передавав батькові ОСОБА_8 кошти в сумі 100 доларів США на його лікування;

- показаннями свідка ОСОБА_9, яка під час судового слідства підтримала показання, які давала під час досудового слідства, згідно яких показала, що 07.08.2009 року приблизно о 22.30 год вона з подругою ОСОБА_21 прийшли на дискотеку в клуб смт. Цибулів. Приблизно через годину до них підійшов ОСОБА_7 в тверезому стані та став із ними спілкуватися. При цьому вони перебували надворі перед входом до клубу. Приблизно о 24 год до них підійшов незнайомий чоловік, який запропонував їй та ОСОБА_21 поїхати з ним, та схопив її за руки. При цьому він був в стані алкогольного сп'яніння. Вона та ОСОБА_21 нічого не відповіли тому чоловіку. ОСОБА_7, що був із ними, зробив даному чоловіку зауваження, щоб той їх не чіпав. На це той чоловік став конфліктувати з ОСОБА_7 Потім до них підбігла жінка, як пізніше з'ясувалося, дружина даного чоловіка. Жінка намагалася забрати свого чоловіка додому, але той її не слухав, відштовхнув її від себе та знову став сваритися з ОСОБА_7 В процесі сварки ОСОБА_7 однією рукою штовхнув даного чоловіка, який впав на бетонні східці та втратив свідомість. Піля цього ОСОБА_7 побіг в сторону Цибулівської лікарні. Пізніше вона дізналася, що звати невідомого чоловіка ОСОБА_8;

- рапортом о/чергового про повідомлення фельдшера ШМД про заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень під час бійки, від 08.06.2009 року (т.1 а.с.3);

- заявою ОСОБА_2 від 11.06.2009 року про спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_8 (т.1 а.с. 8 );

- протоколом огляду місця події від 24.06.2009 року (т.1 а. с. 22-25 );

- висновком судово-медичної експертизи № 291/468 від 23.07.2009 року, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено закритий перелом склепіння і основи черепа (мілкозвивистий перелом потиличної кістки зліва з утворенням мілкоуламкового перелому в ділянці основи пірамідки лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа в ділянці лівої середньої черепної ямки по передньому краю пірамідки лівої скроневої кістки); - Забій -розміжчення головного мозку (масивні ділянки розміжчення тканини мозку на склепінні лівої скроневої долі, основі лівої лобної та скроневої доль на значну товщу, їх міждолевих поверхнях, основі правої лобної долі) з утворенням лівосторонніх епідуральної і субдуральної гематом (скупчення до 40 мл.крові, згустків над твердою мозковою оболонкою, до 50 мл.крові під твердою мозковою оболонкою, видалені під час операції резекційній трепанації черепа- по даних медичної карти); -Крововиливи під м»якими оболонками мозку, переважно навкруг зон розміжчення мозкової тканини; - Розповсюджені крововиливи в м»яких покривах черепа потиличної ділянки з переходом на шию по задній і лівій боковій її поверхнях; - Перелом на основі черепа в ділянці правої передньої черепної ямки (верхня стінка очниці) з крововиливами в жирову клітковину правого очного яблука (ретробульбарну клітковину), незначний крововилив в лівій ретробульбарній клітковині;- Забій м»яких тканин (синець) в ділянці правого ока. Смерть ОСОБА_8 настала у результаті закритого перелому кісток склепіння та основи черепа, забою-розміжчення головного мозку з утворенням епідуральної та субдуральної гематоми, які ускладнилися розвитком набряку мозку. Враховуючи відомі обставини дані пошкодження утворилися в результаті падіння і удару об твердий тупий предмет (бетонне покриття -як вказано у постанові), цілком можливо 08.06.2009 року, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. При цьому падіння тіла назад могло бути пов»язане з нанесенням удару рукою (кулаком) в ділянку правої очниці. Даний удар призвів до утворення перелому верхньої стінки очниці, тобто основи черепа в ділянці правої передньої черепної ямки, тому також носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (т.1 а.с.50-52);

-протоколом відтворення обстановки і обставин події свідком ОСОБА_21, під час якого вона відтворила місце і обставини конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також поштовх заподіяний ОСОБА_7 ОСОБА_8, від якого останній упав, вдарився головою та знепритомнів (т.1 а.с. 72-75);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з потерпілою ОСОБА_3, під час якого вона відтворила місце, обставини конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, удар, нанесений ОСОБА_7 в обличчя ОСОБА_8, а також поштовх заподіяний ОСОБА_7 ОСОБА_8, від якого останній упав, вдарився головою та знепритомнів (т.1 а.с. 85-88);

- копією карти виїзду ШМД, згідно якої ОСОБА_8 госпіталізовано з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, алкогольне сп"яніння (т.1 а.с. 107);

- висновком судово-медичної експертизи № 291/468/58 від 07.02.2012 року, згідно якого утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 у вигляді "перелому на основі черепа в ділянці передньої черепної ямки справа з крововиливом в жирову клітковину правого очного яблука, незначного крововиливу в лівій ретробульбарній клітковині, забою м"яких тканин в ділнці правого ока", при його падінні з висоти власного зросту назад на тверду тупу поверхн в результаті поштовху, практично виключається; утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 при обставинах вказаних ОСОБА_3 «...наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_8, коли той дещо нахилився вперед, від чого останній похитнувся, потім ОСОБА_7 відразу штовхнув ОСОБА_8 В руками в область тулубу, від чого той упав спиною назад на асфальтоване покриття, вдарився потилицею та знепритомнів» можливе; можливість ОСОБА_8 нормально пересуватися та спілкуватися, за умови наявності у нього до описаного конфлікту тілесних ушкоджень у вигляді перелому на основі черепа в ділянці правої передньої черепної ямки з крововиливом в жирову клітковину правого очного яблука, незначного крововиливу в лівій ретробульбарній клітковині, забою м'яких тканин в ділянці правого ока -малоймовірна; можливість ОСОБА_8, після отримання тілесного ушкодження в ділянці правої очниці, що призвело до утворення перелому верхньої стінки очниці, тобто основи черепа в ділянці правої передньої черепної ямки, перебувати у вертикальному положенні, вільно спілкуватися та рухатися малоймовірна; даних про отримання тілесних ушкоджень раніше чи пізніше виникнення конфлікту з ОСОБА_7 не має (т.1 а.с. 182-185);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події обвинуваченим ОСОБА_7, під час якого він відтворив місце і обставини конфлікту між ним та ОСОБА_8, а також поштовх заподіяний ним ОСОБА_8, від якого останній упав, вдарився головою та знепритомнів (т.2 а.с.15-26);

- протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7, в ході якої учасники підтвердили факт та обставини конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також факт поштовху заподіяного ОСОБА_7 ОСОБА_8, від якого останній упав, вдарився головою та знепритомнів, потерпіла підтвердила факт нанесення удару рукою ОСОБА_8 ОСОБА_7 (т.2 а.с. 36-38 ); - протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_9, в ході якої учасники підтвердили факт та обставини конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також факт поштовху заподіяного ОСОБА_7 ОСОБА_8, від якого останній упав, вдарився головою та знепритомнів, потерпіла підтвердила факт нанесення удару рукою ОСОБА_8 ОСОБА_7 (т.2 а.с.39-40);

- протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_21, в ході якої учасники підтвердили факт та обставини конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також факт поштовху заподіяного ОСОБА_7 ОСОБА_8, від якого останній упав, вдарився головою та знепритомнів, потерпіла підтвердила факт нанесення удару рукою ОСОБА_8 ОСОБА_7 (т.2 а.с.42-43 );

- висновком амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 11.04.2012 року, згідно якого на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій, ОСОБА_7 ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не виявляв. Наявність у підекспертного акцентуйованих рис характеру у межах психічної норми, зважаючи на збереженість у нього емоційио-вольової сфери, інтелекту, пам'яті, критичних і прогностичних функцій - не впливало хворобливим чином на його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому діянь. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_7 також не виявляє ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки і при збереженості у нього емоційно-вольової сфери, інтелекту, пам'яті, продуктивності мислення, критичних і прогностичних функцій - здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними, може правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, давати про них покази, брати участь у судовому засіданні. Застосування будь-яких примусових заходів медичною характеру, передбачених ст.94 КК України, ОСОБА_7 не потребує. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, підекспертний ОСОБА_7 не знаходився в стані фізіологічного афекту, або в іншому вираженому емоційному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку (т.2 а.с.207-213);

- висновком експерта № 51-к від 19.10.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_7 наявний дефект проксимального відділу 1-ї п'ясної кістки правої кисті; даний дефект виник внаслідок травматичної ампутації та належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я; дефект проксимального відділу 1-ї п'ясної кістки правої кисті, наявний у ОСОБА_7, призводить до помірного порушення функції захвата правої кисті; вищезгаданий дефект не призводить до послаблення сили при нанесенні ударів правою кистю в порівнянні із повноцінною функцією руки; можливість заподіяння перелому основи черепа в ділянці верхньої стінки очниці, який виявлено при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8, внаслідок нанесення удару правою рукою в область обличчя ОСОБА_7, не виключена ( т.3 а.с.71-78);

-висновком експерта № 50-к від 03.09.2012 року, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_8 є черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою-розмізчення головного мозку, крововиливів над твердою та під твердою мозковою оболонкою, крововиливами під м'якими оболонками головного мозку. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: -черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою-розмізчення головного мозку, крововиливів над твердою та під твердою мозковою оболонкою, крововиливами під м'якими оболонками головного мозку; -синець обох повік правого ока. Всі виявлені ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів. Черепно-мозкова травма, що виявлена при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 перебуває в прямому причинному зв'язку зі смертю. Виходячи з характеру та властивостей черепно-мозкової травми, та синця обох повік правого ока вважають, що можливість виникнення тілесних ушкоджень від поштовху в груди є малоймовірною. Виходячи з характеру та властивостей черепно-мозкової травми, та синця обох повік правого ока вважають, що можливість їх виникнення при падінні ОСОБА_8 з висоти власного зросту назад на тверду тупу поверхню внаслідок удару кулаком в обличчя, нанесеного ОСОБА_7, як вказує потерпіла ОСОБА_3, не виключається. Враховуючи відомі обставини справи, а саме те, що потерпілий ОСОБА_8 втратив свідомість відразу після падіння з наступним ударом о тверду тупу поверхню, вважають, що можливість отримання черепно-мозкової травми раніше чи пізніше виникнення конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є малоймовірною (т.3 а.с.80-93);

- висновком експерта № 05-к від 07.02.2013 року, відповідно до якого, виявлена при судово-медичному дослідженні трупа черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою-розмізчення головного мозку, крововиливів над твердою та під твердою мозковою оболонкою, крововиливами під м'якими оболонками головного перебуває в прямому причинному зв'язку зі смертю. Причиною смерті ОСОБА_8 є черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою-розмізчення головного мозку, крововиливів над твердою та під твердою мозковою оболонкою, крововиливами під м'якими оболонками головного мозку. Поняття черепно-мозкової травми є цілісним. Розподіл складових черепно-мозкової травми на ті, що мають безпосереднє відношення до смерті та ті, що такого відношення не мають, не відповідає сучасним уявленням про черепно-мозкову травму. Виходячи з характеру та локалізації тілесних ушкоджень, що виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 вважають малоймовірною, можливість їх виникнення внаслідок самовільного падіння назад з положення стоячи або наближеного до такого з наступним ударом об тверду тупу поверхню. Не виключається можливість спричинення вищеописаних тілесних ушкоджень, а саме закритого перелому склепіння і основи черепа; забою-розмізчення головного мозку з утворенням лівосторонніх епідуральної і субдуральної гематом, крововиливи під м'якими оболонками мозку, крововиїивів в м'які покриви черепа; перелому на основі черепа в ділянці правої передньої черепної ямки з крововиливом в жирову клітковину правого очного яблука, крововиливу в лівій ретробульбарній клітковині; синця в ділянці правого ока в результаті ударів ногами ОСОБА_7 в голову ОСОБА_8 після його падіння, як вказує потерпіла ОСОБА_2;

- показаннями члена комісійної судово-медичної експертизи - експерта ОСОБА_28, доповідача по справі, який показав, що механізмом заподіяння черепно-мозкової травми у ОСОБА_8 є першочергова дія тупого твердого предмета в ділянку правого ока та при подальшому падінні на тверду поверхню- дія другого твердого тупого предмета. Перелом правої очниці виник від дії тупого твердого предмета і не міг виникнути від падіння на тверду поверхню. Синець на правому оці трупа ОСОБА_8 свідчить про те, що йому було нанесено удар тупим предметом, цілком можливо кулаком. Перелом верхньої стінки правої очниці, якщо його розглядати як окрему складову черепно-мозкової травми, як правило, супроводжується розмізченням мозку і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, і навіть від цього удару, без подальшого падіння об тверду поверхню могла наступити смерть потерпілого. Від поштовху в груди з послідуючим падінням на тверду поверхню, травма верхньої очниці утворитися не могла. Виявлена у ОСОБА_8 черепно-мозкова травма є цілісним поняттям, між даною травмою та настанням смерті ОСОБА_8 є прямий причинний зв'язок;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який показав, що він працює старшим дільничим інспектором Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області. Знає, що між підсудним ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 був конфлікт. Як звати точно потерпілого, не пам"ятає. Потерпілий до когось чіплявся. Чи наносив удар потерпілому підсудний, він не пам"ятає, так як пройшло багато часу, а пам"ятає про поштовх. Знає, що потерпілий після отриманих травм помер. Він у пояснення при опитуванні ОСОБА_19 записував усе, що він говорив. На час опитування на тілі ОСОБА_7 тілесних ушкоджень не бачив, він вів себе нормально, не було очевидним, чи він був в стані алкогольного сп"яніння.

Суд вважає, що показання потерпілої ОСОБА_2 в частині, що потерпілий отримав дані ушкодження в наслідок нанесення підсудним ударів ногами в область його голови у той час, коли він знаходився в положенні лежачи, а також висновок в частині можливості отримання таких ушкоджень за обставин, вказаних потерпілою ОСОБА_29, не знайшли свого підтвердження в ході досудового слідства та судового розгляду, оскільки, її показання грунтуються на показаннях підсудного ОСОБА_7, який заперечує про надання ним таких показань; на показаннях потерпілої ОСОБА_3, яка також запепречує даний факт, а також тому, що її показання спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка показала, що після падіння потерпілого ОСОБА_8, вона особисто тримала його голову в своїх руках і до приходу медичних працівників його голови ніхто не торкався. Тому суд вважає, що підстави для кваліфікації дій підсудного як вчиненя ним умисного вбивства відстуні.

Суд вважає, що показання підсудного ОСОБА_7, в частині, що він не наносив удару потерпілому в область обличчя, що він не бажав і не передбачав настання наслідків, не відповідають дійсності, дані ним з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, не можуть бути підставою для перекваліфікації його дій, оскільки, вони спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_3- безпосереднього очевидця подій, показаннями інших потерпілих, показаннями свідка ОСОБА_10, даними ним під час досудового слідства та дослідженими під час судового слідства, а також висновками експертиз, показаннями експерта, згідно яких перелом правої очниці виник від дії тупого твердого предмета і не міг виникнути від падіння на тверду поверхню; синець на правому оці трупа ОСОБА_8 свідчить про те, що йому було нанесено удар тупим предметом, цілком можливо кулаком; від поштовху в груди з послідуючим падінням на тверду поверхню, травма верхньої очниці утворитися не могла; можливість отримання черепно-мозкової травми раніше чи пізніше виникнення конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є малоймовірною; можливість ОСОБА_8 нормально пересуватися та спілкуватися, за умови наявності у нього до описаного конфлікту тілесних ушкоджень у вигляді перелому на основі черепа в ділянці правої передньої черепної ямки з крововиливом в жирову клітковину правого очного яблука, незначного крововиливу в лівій ретробульбарній клітковині, забою м'яких тканин в ділянці правого ока -малоймовірна; а також враховуючи показання підсудного, що потерпілий до його падіння активно рухався і, навіть, підняв його руками над східцями. Доказів заінтересованості експертів в постановлені рішення на користь підсудного чи потерпілого суду не надано.

Суд вважає, що показання свідка ОСОБА_10 , дані ним під час досудового слідства в частині, що ОСОБА_7 наніс незначний удар в область обличчя потерпілого, відповідають фактичним обставинам справи, є правдивими, так як вони підтверджуються показаннями потерпілих, висновками експертиз. Доказів заінтересованості експертів в постановлені рішення на користь підсудного чи потерпілого суду не надано. Також суд вважає, що показання свідка ОСОБА_10, які він дав у судовому засіданні, що даного факту не було, дані ним з метою ухилення підсудного ОСОБА_7 від відповідальності та покарання, так як вони із ОСОБА_7 знаходяться в дружніх стосунках, що підстверджується показаннями самого підсудного, що саме до нього він звернувся за допомогою щодо повернення його мопеда, а також тому, що сам ОСОБА_10 дав показання, що після приїзду він почав з"ясовувати у потерпілого ОСОБА_8, чого він чіпляється до ОСОБА_7

Суд вважає, що показання інших свідків, які не бачили, щоб наносив удар підсудний потерпілому в область обличчя, не можуть бути підставою для перекваліфікації дій підсудного, оскільки, події відбувались у темну пору доби, на деякій відстані від свідків, вони не постійно та безперервно спостерігали за діями підсудного та потерпілого, а також тому, що вони спростовуються показаннями потерпілих, показаннями свідка ОСОБА_10, даними ним під час досудового слідства, висновками експертиз, показаннями експерта. Доказів заінтересованості експертів в постановлені рішення на користь підсудного чи потерпілого суду не надано.

Суд вважає, що наявність у висновку експерта даних про про те, що "Характер та властивості черепно-мозкової травми, що виявлена при судово-медичному дослідженні ОСОБА_8, а також наявність стану алкогольного сп'яніння, не виключають можливості здійснення ним активних дій (рух, розмова) на протязі тривалого часу після її отримання, за умови перебування потерпілого у свідомому стані ( а.с.80-93 т.3) в сукупності з показаннями підсудного ОСОБА_7, що він не наносив удару потерпілому в обличчя, не можуть бути підставою для перекваліфікації дій підсудного ОСОБА_19, оскільки, згідно цього ж висновку можливість отримання черепно-мозкової травми раніше чи пізніше виникнення конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є малоймовірною, до конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 свідок ОСОБА_10 показав, що не бачив на обличчі у потерпілого тілесних ушкоджень, а згідно показань свідків, ОСОБА_8 до падіння дуже активно себе поводив: рухався, брав дівчат за руки, підняв підсудного зі східець, наносив удар підсудному в область сідниць, відштовхував дружину та інше, що при наявності такої травми є малоймовірним.

Згідно тлумачного словника слово "малоймовірний" означає "неправдоподобен, невероятен", тобто це означає , що дані дії потерпілого при наявності такої черепно-мозкової травми є неможливі".

Суд вважає, що положення висновку експерта № 291/468 від 23.07.2009 року в частині, що "Настання смерті ОСОБА_8 знаходиться у безпосередньому причинному зв»язку із масивним розмізченням головного мозку, отриманим при падінні. Пошкодження, спричинені ударом руки в ділянку правої очниці ( перелом верхньої стінки очниці, тобто основи черепа в ділянці правої передньої черепної ямки), не призвели до масивного розмізчення головного мозку і безпосереднього відношення до причини настання смерті ОСОБА_8 не мають" спростовуються висновком комісійної судово-медичної експертизи і не можуть бути підставою для перекваліфікації дій підсудного, оскільки, відповідно до п.п.б п.2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 255/791 від 26.07.1995 року, до ушкоджень, що небезпечні для життя, належать відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за вийнятком кісток лицевого скелета та ізольованої тріщини тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа; та відповідно до абзацу 2 п.4.8, встановлюючи причинний зв"язок між ушкодженнями і смерю, судово-медичний експерт не повинен характеризувати тілесні ушкодження як безумовно чи умовно смертельні. У випадках, коли між ушкодженням і смертю є причинний зв"язок, ці ушкодження можуть бути ним оцінені як смертельні.

Виходячи з роз'яснень п.22 Постанови Пленуму ВСУ №22 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події і після цього, тощо. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій (при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю).

Суд вважає, що відсутні підстави для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність, так як сама поведінка підсудного свідчить про наявність умислу на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, оскільки, згідно показань потерпілої ОСОБА_3, підсудний спочатку наніс удар рукою потерпілому в життєво важливий орган - голову, після чого, не дивлячись на те, що він знав, що потерпілий знаходиться в стані сильного алкогольного сп"яніння, про що сам і вказує суду у своїх показаннях, про те, що він наніс йому вже удар в область голови, продовжив дії, спрямовані на заподіяння потерпілому інших тілесних ушкоджень шляхом поштовху його в груди, від якого потерпілий упав на тверду поверхню і отримав при цьому ряд інших тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Суд вважає, що підстави для кваліфікації дій підсудного за ч.1 ст.119 КК України відсутні також і тому, що підсудний не навів суду наявності конкретних обставини на які він розраховував, що потерпілий, будучи, на його думку в стані сильного алкогольного сп"яніння, після отримання удару кулаком в голову, не впаде, не впаде на тверду поверхню від поштовху і не отримає при цьому тілесні ушкодження. При цьому підсудний ОСОБА_7 не знаходився в стані фізіологічного афекту, або в іншому вираженому емоційному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку.

Поведінка підсудного ОСОБА_7 після падіння потерпілого - виклик медичних працівників, доставка потерпілого в лікарню свідчить про його небажання наступлення наслідку у вигляді сметрі потерпілого, свідчить про відсутніть умислу на умисне вбивство, тобто спричинення смерті потерпілому не охоплювалось умислом підсудного, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Про наявність підстав кваліфікувати дії підсудного саме за ч.2 ст.121 КК України свідчить і судова практика, зокрема, вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 03.02.2011 року, залишений в силі ухвалою апеляйційного суду Черкаської області від 12.04.2011, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2012 року, в частині кваліфкакації дій особи за ч.2 ст.121 КК України, при отриманні тілесних ушкоджень, отрманих в результаті падіння на тверду поверхню, від удару в нижню частину обличчя.

Суд вважає безпідставним посилання строни захисту як на підставу перекваліфікації дій підсудного на ухвалу апеляційного суду м.Києва від 28.11.2007 року, оскільким, у тому випадку отримання тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, мали місце внаслідок дії твердого предмету - чим могла бути стіна будинку та була виключена можливість отримання таких ушкоджень внаслідок удару кулаком руки висновком додаткової експертизи.

Для кваліфікації дій підсудного за ч.2 ст.121 КК України не має значення передбачав і бажав він настання певних конкретних наслідків, чи будь-яких.

Суд вважає, що відсутні підстави вважати, що підсудний діяв у стані необхідної оборони, осільки, як вказують потерпіла ОСОБА_3, та сам підсудний під час досудового слідства (т.2 а.с.17, а.с.37 ), що потерпілий до нього не замахувався, підсудний сам підійшов ближче до потерпілого, після приїзду ОСОБА_10 і стояв на відстані приблизно 1 метра, з"ясовуючи причини конфлікту, який виник між ними, та вважає,що показання підсудного ОСОБА_7, дані ним під час судового засідання щодо замаху потерпілого рукою на нього, що вони не відповідають дійсності і дани ним з метою ухилення від відповідальності та покарання.

Тому, оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об"єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред"явлене обвинувачення доведеним.

Дії ОСОБА_7 за фактом нанесення удару ОСОБА_8 в область голови та отримання ним тілесних ушкоджень при цьому, а також при падінні внаслідок поштовху в груди, що мало місце 08.06.2009 року о 00 годин 30 хв. біля будинку культури, що по вул.Ватутіна,2, смт.Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, що потягнули смерть потерпілого ОСОБА_8, суд кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи підсудному покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудного, яка за місцем проживання є негативною.

Обставиною, що пом'якшують покарання підсудного згідно ст. 66 КК України, суд визнає часткове добровільне відшкодування завданї шкоди.

Суд підстав визнавати пом"якшуючими обставинами - дій підсудного після вчинення злочину, дій потерпілого в даному конфлікті, відповідно до п.8 ч.1, ч.2 ст.66 КК України, не вбачає.

Суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_7 є обтяжуюча покарання обставина "рецидив злочинів", але оскільки ні прокурор, ні потерпілі не заявили клопотання про збільшення обсягу пред"явленого обвинувачення, суд у відповідності до ст.275 КПК України, розглядає справу в межах пред"явленого обвинувачення.

Суд вважає за необхідне виключити із пред"явленого органом досудового слідства обставну, що обтяжує покарання підсудного "вчинення злочину повторно", оскільки вона не знайшла свого підтвердженя в ході судового розгляду, але вважає за необхідне врахувати її як обставину, що характеризує особу підсудного відповідно п.3 ч.1 ст.65 КК України.

Тому обставин, що обтяжують призначення покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи те, що підсудним вчинено тяжкий злочин, він раніше неодноразово судимий за вчиненя умисних, в тому числі тяжких злочинів, повторно вчинив умисний тяжкий злочин, відбував покарання в місцях позбавлення волі, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, негативної харектеристики, наявності у його матері іншого працездатного сина, суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, і находить за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі. Суд, підстав для застосування відносно призначеного покарання ст.ст. 69, 69 - 1 КК України, не вбачає. Разом з тим, враховуючи те, що саме дії потерпілого ОСОБА_8 були причиною виникнення конфлікту між потерпілим та підсудним, перебування його в стані алкогольного сп"яніння, поведінка, яка не відовідає прийнятим нормам діючого в Україні законодавства та нормам моралі, з врахуванням обставини, що пом"якшує покарання, наявності на утриманні дитини, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання в межі, наближеній до мінімальної сакції ч.2 ст.121 КК України.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволити повністю у зв"язку із визнанням його підсудним. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн задоволити повністю, оскільки суд вважає, що такий розмір відшкодування відповідає вимогам розумності та справедливості, відповідає глубині душевних страждань, перенесених потерпілою у зв"язку із смертю її сина.

Суд вважає за можливе прийняти відмову від позову потерпілої ОСОБА_3, так як доказів, що дана відмова від позову суперечить діючому законодавству суду не надано, та провадження у справі в цій частині закрити.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави, задоволити повністю в зв"язку з визнанням його підсудним.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (1960 р.), суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити ОСОБА_7 за ч.2 ст.121 КК України покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_7 до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м.Києва у виді 10 (десяти) місяців обмеження волі, перевівшти його у 5 (п"ять) місяців позбавлення волі відповідно ч.1 ст.72 КК України та остаточно до відбування призначити покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років 5 (п"ять) місяців позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з дня затримання, тобто з 17.12.2011 року.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 15 529,44 грн та моральну шкоду в сумі 50 000 грн, а всього 65 529 ( шістдесят п"ять тисяч п"ятсот двадцять дев"ять) гривень 44 коп.

Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_3 від позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн із ОСОБА_7 та провадження у справі в цій частині закрити.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь Уманської міської лікарні на р/р35428002002295, МФО 854018, код ЄДРПО 02005036 УДК ГУДКУ в Черкаській області вартість за лікування ОСОБА_8 в сумі 1 047 (одна тисяча сорок сім) гривень 30 коп.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити попередню- тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.

Суддя: Д. С. Ротаєнко