Рішення № 30600928, 08.04.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/11606/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді Зємцова В.В.

при секретарі Радіоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського до ОСОБА_1 про стягнення вартості навчання, -

ВСТАНОВИВ:

В 2012 року Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості навчання.

В позові зазначали, що між Кременчуцьким державним політехнічним університетом імені ОСОБА_2, правонаступником якого є Кременчуцький державний університет, правонаступником якого є Кременчуцький національний університет імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі відповідач) укладена типова угода про підготовку фахівців з вищою освітою № 1025-МБФ від 01. 09.2009 р.

Наказом ректора університету № 42-4 від 25 серпня 2009 р. відповідач був зарахований на 5 курс, за спеціальністю «Металорізальні верстати та системи».

Відповідно до наказу № 610-3 від 23 червня 2010 р. відповідач закінчив навчання, отримав диплом спеціаліста та був відрахований.

Згідно з Законом України «Про освіту» від 23.05.1991 р., «Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992 та угодою студент зобовязується після закінчення ~ вищого навчального закладу прибути на місце працевлаштування і відпрацювати не менше трьох років. У разі відмови їхати за призначенням випускник зобовязаний відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.

Для працевлаштування відповідач повинен був зявитись до Холдингової компанії «АвтоКрАЗ», але зобовязання не виконав.

Згідно з фактичними витратами вартість навчання за угодою становить: 10618,79 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням зазначених норм і рекомендацій Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ сума боргу з урахуванням індексу інфляції, яку відповідач зобовязаний сплатити па користь позивача станом на 1 вересня 2012 року складає: 11712,58 грн.

Просили стягнути з ОСОБА_3 на користь Кременчуцького національного університету імені ОСОБА_2 (р/р 35227003000283 в ГУДКСУ у Полтавській обл.. МФО 831019. код ЄДРПОУ 05385631) 12031,14 грн. (дванадцять тисяч тридцять одна грн.. 14 коп.) у тому числі: 10618,79 грн. (витрати на вартість навчання) + 1093,79 грн. (сума інфляції) + 318,56 грн. (сума 3% річних за прострочення сплати боргу).

В судовому засіданні представники позивача позовну заяву підтримала в повному обсязі. Просили задовольнити позов з підстав наведених в позові.

Відповідач, представник відповідача проти позову заперечували, в задоволенні позову просили відмовити. Подали до суд копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_3, згідно якого вона змінила прізвище на ОСОБА_1.

Представник третьої особи ХК «АвтоКрАЗ» надав свої пояснення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представників, перевіривши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що між Кременчуцьким державним політехнічним університетом імені ОСОБА_2, правонаступником якого є Кременчуцький державний університет, правонаступником якого є Кременчуцький національний університет імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі відповідач) укладена типова угода про підготовку фахівців з вищою освітою № 1025-МБФ від 01. 09.2009 р.

Наказом ректора університету № 42-4 від 25 серпня 2009 р. відповідач був зарахований на 5 курс, за спеціальністю «Металорізальні верстати та системи».

Відповідно до наказу № 610-3 від 23 червня 2010 р. відповідач закінчив навчання, отримав диплом спеціаліста та був відрахований.

Доказів направлення відповідача на роботу до державного сектора позивачем не надано .

Згідно ч.2 ст.52 ЗУ «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України №77/96 від 23 січня 1996 року «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» встановлено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання. Порядок працевлаштування випускників, які закінчили вищі навчальні заклади за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб, визначається угодами між ними.

Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, затвердженим Постановою КМУ №922 від 22 серпня 1996 року, встановлено, що випускники вищих навчальних закладів працевлаштовуються на місця, доведені до вищого навчального закладу виконавцями державного замовлення (пункт 17).

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави зробити наступні висновки: система державних замовлень на підготовку фахівців з вищою освітою за рахунок державних (бюджетних) коштів створена з метою забезпечити саме державний сектор економіки (державні підприємства та установи) необхідними спеціалістами. Державні вищі навчальні заклади не вправі навправляти своїх випускників, підготовлених за рахунок бюджетних коштів, на роботу до підприємств чи установ недержавного сектору економіки. Державний вищий навчальний заклад зобов'язаний забезпечити направлення свого випускника для роботи на ті робочі місця, які у встановленому порядку визначені між державними замовниками і виконавцями державного замовлення. Негативні наслідки у виді повернення витрачених Державою коштів на навчання настають для випускників вищих навчальних закладів виключно у випадках відмови відпрацювати певний строк (три роки) саме на підприємствах чи установах державного сектору економіки чи на робочому місці, визначеному згідно пункту п'ятого Постанови КМУ №922 від 22 серпня 1996 року.

Твердження представника позивача проте , що відповідач був направлений на роботу до ХК «АвтоКрАЗ» не заслуговує на увагу, тому що ПАТ «АвтоКрАЗ» не є підприємством державного сектору економіки. Позивач по справі не довів належними і допустимими доказами ту обставину, що ПАТ «АвтоКрАЗ» у встановленому законом порядку внесене до переліку підприємств державного замовлення.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідачем подано до суду квитанцію про отримання представником, адвокатом ОСОБА_4, яка брала участь в судових засіданнях гонорару в розмірі 1500 грн., які вона просила стягнути з позивача.

Вказані відносини регулюються також Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»від 20 грудня 2011 року.

Згідно статті 1 зазначеного Закону, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Тривалість засідань, у яких брав участь адвокат ОСОБА_4, згідно журналів судових засідань, складають 2 год. 5 хв.

Враховуючи викладене, витрати на правову допомогу відповідачу слід стягнути в розмірі 955,8 грн. (917,6 грн.(2 год.) + 38,2 грн.(5 хв.)) із розрахунку 1147 грн. - мінімальна заробітна плата, 458,8 грн. - 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину.

Керуючись, ст. 16, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 14, 57 59, 128, 179, 208, 209, 212 215, 218, 224 - 228, 233 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського - відмовити повністю.

Стягнути з Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 980 грн.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: