Рішення № 30600264, 04.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5033/13 04.04.13За позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву;

до Державного підприємства «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна»;

про стягнення 65 687,19 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від прокуратури: Половенко Л. В., прокурор прокуратури, посвідчення №002638 від 05.09.2012 р.;

Від позивача: Резаненко А. Ю., представник, довіреність №41 від 23.07.2012 р.;

Від відповідача: Шелудько Д. О., представник, довіреність №б/н від 01.10.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. порушено провадження у справі №910/5033/13, розгляд справи призначено на 04.04.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Печерського району міста Києва звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України суму основної заборгованості у розмірі 60 911,36 грн., 2 740,01 грн. пені, 208,48 грн. інфляційних втрат, 1 827,34 грн. штрафу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що визнає позов в частині стягнення суми основного боргу, а також просить суд зменшити суму пені, штрафних санкцій та інфляційних втрат до 10 грн. у зв'язку з тим, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язань зі сплати орендної плати за договором оренди №5872 від 30.05.2011 року, однак належне перерахування орендної плати після 30.08.2011 року стало неможливим в силу обставин, за які підприємство не відповідає, а саме - наявності заборони на перерахування коштів, що міститься у статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а тому підстави для застосування до підприємства заходів господарсько-правової відповідальності відсутні.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників від прокуратури, позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Державним підприємством «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна» (орендар) 30.05.2011 року було укладено договір оренди №5872 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення апаратної та студії літературно-драматичного блоку, площею 306,00 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а, на другому поверсі триповерхової адміністративної будівлі будинку звукозапису, що перебуває на балансі Національної радіокомпанії України, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.12.2010 року становить 1 882 800,00 грн.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2011 року: 24 636,22 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди травень 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2011 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2. договору).

У п. 3.3. договору зазначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Пунктом 3.11. договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.9. договору, орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Згідно з п. 5.10. договору, орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві/балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Цей договір укладено строком на 3 місяці, що діє з 30.05.2011 року до 30.08.2011 року включно (п. 10.1. договору).

У п. 10.4. договору зазначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Договором №5872/01 від 07.06.2011 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5872 від 30.05.2011 року сторони домовилися пункт 3.6. договору оренди викласти в такій редакції: «Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж».

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення апаратної та студії літературно-драматичного блоку, площею 306,00 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а, на другому поверсі триповерхової адміністративної будівлі будинку звукозапису

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором заступник прокурора Печерського району міста Києва надав суду акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а від 30.05.2011 року, який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. договору).

Пунктом 3.11. договору зазначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Матеріали справи не містять акту приймання-передавання майна, який би підтверджував факт повернення орендованого майна відповідачем позивачеві чи балансоутримувачу такого об'єкта.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2011 року: 24 636,22 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди травень 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2011 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2. договору).

У п. 3.3. договору зазначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Договором №5872/01 від 07.06.2011 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5872 від 30.05.2011 року сторони домовилися пункт 3.6. договору оренди викласти в такій редакції: «Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж».

Відповідач свої зобов'язання за договором з приводу сплати орендних платежів не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендної плати за період з серпня 2012 року по січень 2013 року включно в розмірі 60 911,36 грн.

Відповідно до п. 5.9. договору, орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Матеріали справи не містять таких копій платіжних доручень, які б підтверджували сплату відповідачем в дохід державного бюджету орендної плати в розмірі 50% від загального розміру оренди.

Відповідач визнає позовні вимоги заступника прокурора Печерського району міста Києва щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення в дохід державного бюджету заборгованості по сплаті орендних платежів підлягає задоволенню.

Також заступник прокурора Печерського району міста Києва просить стягнути з відповідача 2 740,01 грн. пені, 208,48 грн. інфляційних втрат, 1 827,34 грн. штрафу.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Необхідно звернути увагу на те, що, як вже зазначалося, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 6 частини 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарський судів», за змістом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлена можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Вказаної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 31.01.2011 року у справі №41/103.

Враховуючи те, що господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, господарський суд вважає за можливе стягнути з відповідача розмір пені, зазначений у позові.

Також господарський суд вважає законною вимогу заступника прокурора Печерського району міста Києва про стягнення з відповідача 1 827,34 грн. штрафу, передбаченого п. 3.8. договору.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

За період прострочення сукупний індекс інфляції становив 1,003, а тому з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягнення 182,67 грн. інфляційних втрат.

Згідно із преамбулою Статуту ДП «ДАО «РадіоБенд Олександра Фокіна», затвердженого наказом Державного комітету телебачення та радіомовлення України №44 від 23.02.2010 р., Державне підприємство «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна», засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету телебачення та радіомовлення України.

Так як, відповідач є державним підприємством і орендна плата сплачується ним за рахунок державних коштів, закупівля послуг по оренді державного майна здійснюється згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель».

17.02.2011 р. відповідач з листом №45 звернувся до Міністерства економіки України з проханням надати роз'яснення щодо необхідності застосування норм Закону України «Про здійснення державних закупівель» при укладенні договору про оренду державного майна.

На виконання приписів Закону та роз'яснень Міністерства економіки України №3303-25/3390-12 від 25.03.2011 р. відповідач листом №115 від 20.06.2011 р. звернувся до РВ ФДМУ по м. Києву, в якому просив виділити відповідальну особу з числа співробітників РВ ФДМУ по м. Києву для координації роботи з проведення конкурсних торгів з ДП «ДАО «РадіоБенд Олександра Фокіна», а також підтвердити можливість участі у переговорах між представниками Комітету з конкурсних торгів ДП «ДАО «РадіоБенд Олександра Фокіна» та керівництвом РВ ФДМУ по м. Києву на 05.07.2011 р.

Крім того, у листі відповідач наголосив, що з 01.09.2011 р. йому на законодавчому рівні заборонено сплачувати орендну плату без проведення процедур, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель».

05.09.2011 р. РВ ФДМУ по м. Києву у листі №30-15/11625 вказало, що вимоги Закону України «Про здійснення державних закупівель» не відповідають вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому, у зв'язку із частими зверненнями організацій м. Києва з аналогічних питань, Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву листом №30-15/9774 від 11.07.2011 р. звернулось до Фонду державного майна України щодо надання роз'яснень з цього питання та рекомендацій щодо дій Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву в таких випадках. Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву вказало, що зможе повернутися до розгляду порушеного питання лише після отримання відповіді на свій запит від Фонду державного майна України.

Аналогічна відповідь була надана Регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву в листі №30-04/13107 від 11.10.2011 р. на чергове звернення відповідача.

Листами №168 від 07.09.2011 р, № 219 від 14.11.2011 р. та №212 від 03.11.2011 р. відповідач звертався до Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву та повідомив про неможливість сплати орендної плати за Договором враховуючи, що кошти, які знаходяться у розпорядженні підприємства є державними і порядок їх використання регулюються відповідними законодавчими актами в тому числі і Законом України «Про здійснення державних закупівель», а тому сплата орендної плати без проведення конкурсних торгів для підприємства є неможливою. Окрім того, у даних листах відповідач зазначив, що для вирішення вказаного питання необхідним є укладення нового договору оренди з урахуванням Закону.

25.11.2011 Фонд державного майна України листом №10-16-15999 надав роз'яснення щодо порядку взяття участі регіональними відділеннями як орендодавців у підготовці та укладенні договорів оренди враховуючи вимоги Закону України «Про здійснення державних закупівель» з урахуванням особливостей оренди державного майна як послуги та статусу орендодавців.

Відповідач у своєму відзиві вказав, що ним було вжито усіх заходів для належного виконання зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди № 5872 від 30.05.2011 року, однак належне перерахування орендної плати після 30.08.2011 року стало неможливим в силу обставин, за які відповідач не відповідає, а саме - наявність заборони на перерахування коштів, що міститься у ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Відповідач у відзиві на позов проти стягнення штрафних санкцій заперечує, зважаючи на те, що відповідача було включено до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, тому з 01.09.2011 року йому на законодавчому рівні заборонено сплачувати орендну плату без проведення процедур, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель». У зв'язку із даною ситуацією відповідач звертався з численними листами Фонду державного майна України про надання роз'яснень щодо порядку укладання договорів оренди та сплати орендної плати відповідно до вимог Законів України «Про здійснення державних закупівель», «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

У відповідності з п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судом приймається до уваги, що відповідно до Статуту відповідача його засновано на державній власності, та згідно п. 2.1 Статуту основною метою підприємства є створення конкурентоспроможної інформації в галузі духовної (культурної) інформації та забезпечення входження України у світовий інформаційний простір шляхом пропагування та поширення серед широких верств населення кращих зразків музичних творів високого мистецтва.

Крім того, відповідач неодноразово з листами №168 від 07.09.2011 р, № 219 від 14.11.2011 р. та №212 від 03.11.2011 р. звертався до Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України з проханням надати роз'яснення щодо порядку укладання договорів оренди та сплати ним орендної плати згідно з вимогами Законів України «Про здійснення державних закупівель», «Про оренду державного та комунального майна».

Тобто, відповідач доклав всіх залежних від нього зусиль для вирішення та врегулювання питання щодо вчасного здійснення платежів (в тому числі звертався з відповідними листами до кредитора).

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, з урахуванням того, що відповідачем було вжито всіх заходів щодо повного та своєчасного виконання зобов'язання за договором оренди № 5872 від 30.05.2011, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь РВ ФДМУ по м. Києву до 10,00 грн. (по кожному виду).

Отже, позовні вимоги заступника прокурора Печерського району міста Києва, який звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд відзначає, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (абзац 4 п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Однак, господарський суд відмовляє також в задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат.

Відповідно до п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна» (інд. 01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а, код ЄДРПОУ 33403283) в дохід Державного бюджету України 60 911 (шістдесят тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 36 коп. заборгованості, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 67 коп. інфляційних втрат, 10 (десять) грн. 00 коп. пені, 10 (десять) грн.. 00 коп. штрафу. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна» (інд. 01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а, код ЄДРПОУ 33403283) в дохід Державного бюджету України 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 82 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (інд. 01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19080825) в дохід Державного бюджету України 0 грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 11.04.2013 р.