Рішення № 30600128, 02.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2820/13 02.04.13

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська

страхова група»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 511,19 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представник сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «УСГ») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі - ПрАТ «СК «Інкомстрах») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 511,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «СК «УСГ» на підставі договору № 28-0520-12-00044 добровільного страхування наземного транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті від 27.02.2012 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ПрАТ «СК «Інкомстрах», позивач звернувся до останнього з регресною вимогою. Враховуючи, що відповідачем не відшкодована заявлена сума, позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 4 511,19 грн. у судовому порядку.

Ухвалою суду від 15.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/2820/13 та призначено її до розгляду на 19.03.2013 р.

27.02.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав документи на виконання ухвали суду від 15.02.2013 р. та клопотання про розгляд справи без участі представника сторони.

11.03.2013 р. через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі. У відзиві відповідач відхилив позовні вимоги в повному обсязі у зв'язку з відсутністю експертної оцінки матеріальної шкоди та не врахуванням франшизи, передбаченої полісом останнього.

14.03.2013 р. через канцелярію суду представник позивача надав письмові пояснення для приєднання до матеріалів справи.

У судове засідання сторони своїх представників не направили. Суд відклав розгляд справи.

28.02.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав письмові пояснення та заяву про розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання 02.04.2013 р. сторони своїх представників не направили.

Розглянувши подані документи та наявні матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2012 р. між ПрАТ «СК «УСГ» та Андрієвським Віталієм Францовичем (далі - страхувальник) було укладено договір № 28-0520-12-00044 добровільного страхування наземного транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті. Вищевказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження автомобілем Nissan, державний номерний знак АН0204АА.

17.03.2012 р. о 17:00 год. Ігнатенко Артем Володимирович, керуючи автомобілем Honda, державний номерний знак АН8030НН, у м. Донецьку, на вул. Петровського, при зміні напрямку руху не переконався в безпеці маневру, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Nissan, державний номерний знак АН0204АА. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 21.05.2012 р. у справі № 2/0525/942/2012 Ігнатенка Артема Володимировича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № ССКА-1027 від 11.04.2012 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу Nissan, державний номерний знак АН0204АА, внаслідок ДТП, яка сталася 17.03.2012 р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4 511,19 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, при визначені розміру страхового відшкодування, брав до уваги рахунок-фактуру № СФ-0000491 від 09.04.2013 р.

13.04.2012 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 4 511,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4014.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування (шляхом зарахування у сплату недоплаченої страхової премії), набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Інкомстрах», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0099222.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № АА/0099222 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Honda, державний номерний знак АН8030НН.

Позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 4 511,19 грн. (вих. 11/3454 від 01.10.2012 р.), але на даний час спір не врегульовано.

Суд не погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.

Позивачем заявлено до відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 4511,19 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання відповідача щодо відшкодування матеріальної шкоди третій особі заподіяної забезпеченим транспортним засобом виникають на підставі полісу АА/7904089 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, належним доказом щодо визначення розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, є звіт суб'єкта оціночної діяльності. Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 25.02.2013 р. у справі № 5011-52/14709-2012.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не залучав суб'єкта оціночної діяльності для визначення розміру матеріального збитку. Проведення судової експертизи позивач також не ініціював, представник позивача у судові засідання не з'явився, не дивлячись на визнання його явки ухвалою суду від 19.03.2013 р. обов'язковою.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, належним чином позивачем не доведені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 09.04.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова