Рішення № 30600123, 28.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3702/13 28.03.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючог судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/3702/13

за позовом публічного акціонерного товариства «Незалежна Сервісна Компанія»;

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»;

про компенсацію страхового відшкодування в сумі 4608,37 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гуримський О.В., довіреність № 65-1-4/38-Ю від 25.12.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось публічне акціонерне товариство «Незалежна Сервісна Компанія» (надалі - позивач) до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - відповідач) про компенсацію страхового відшкодування в сумі 4608,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого в заставу ТЗМ № 626019 від 27.04.2007р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки «ВАЗ», державний номер АА 3997 СО, а тому, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ», державний номер АІ 2368 АА, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Відповідач вимогу позивача не задовольнив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/3702/13 та призначено її розгляд на 28.03.2013р.

Присутній у судовому засіданні 28.03.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав витребувані судом докази.

Відповідач в судове засідання 28.03.2013р. не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.02.2013р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 27.02.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві. Ухвала про порушення провадження у справі була отримана відповідачем 04.03.2013р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2007р. між відкритим акціонерним товариством Страхова компанія «Правекс-Страхування», правонаступником якої є позивач, (за договором - страховик) та гр. Сак В.А. (за договором - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого в заставу ТЗМ № 626019, за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ», державний номер АА 3997 СО.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2008р. в м. Києві по вул. Фрунзе сталося дорожньо-транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) за участю застрахованого автомобіля марки «ВАЗ», державний номер АА 3997 СО, під керуванням страхувальника гр. Сак В.А., та автомобілем марки «ВАЗ», державний номер АІ 2368 АА, під керуванням гр. Ковриги С.О.

Згідно постанови Подільського районного суду міста Києва від 05.05.2008р., у справі № 3-13686-2008 року гр. Ковригу С.О. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штафу.

В результаті ДТП автомобілю марки «ВАЗ», державний номер АА 3997 СО були спричинені механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про обставини дорожньо-транспортної пригоди, виданої відділом ДАІ з обслуговування Подільського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

Згідно Висновку спеціаліста № 949 експертного авто товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 07.04.2008р. ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «ВАЗ», державний номер АА 3997 СО, в результаті його пошкодження в ДТП складає 5199,37 грн.

Отже, на підставі страхового акту № 8966 від 26.05.20008р., позивачем на виконання умов договору страхування перераховано на рахунок Дарницького відділення АКБ «Правекс-Банк» для виплати страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 5118,37 грн. (за винятком франшизи, яка складала 81 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 3261 від 27.05.2008р.

Стаття 979 Цивільного кодексу України та стаття 16 Закону України «Про страхування» визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Приписами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, винної у вчиненні ДТП, була застрахована у відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6709044 (тип договору 1).

У відповідності з п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин), до договорів 1 типу відносилось страхування відповідальності за шкоду життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Під час розгляду справи, суду не було надано доказів, які б вказували на неправомірне заволодіння особою, яка була визнана винною у ДТП, транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ», державний номер АІ 2368 АА.

Як вбачається з Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6709044, ліміт відповідальності був встановлений у розмірі 25500 грн., франшиза - 510 грн.

Згідно п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин), обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500,00 грн. на одного потерпілого.

Згідно з ч. 1 п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача розмір матеріальної шкоди, за вирахуванням франшизи у сумі 510 грн., а саме 4608,37 грн. (5118,37 - 510 = 4608,37).

Отже, зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування».

10.09.2008р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталось 21.03.2008р. з вимогою за вих. № 68751 від 29.08.2008р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 5118,37 грн. Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 0034186) на користь публічного акціонерного товариства «Незалежна Сервісна Компанія» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2; код ЄДРПОУ 20036721) суму страхового відшкодування в розмірі 4608 грн. 37 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 05.04.2013р.

Суддя А.І. Привалов