Рішення № 30598277, 09.04.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р. Справа № 909/56/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування",

вул. Герцена, 10,м. Київ,04050

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство"

вул. Євгена Коновальця,411а, м. Івано-Франківськ,76014

до відповідача: Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000

про відшкодування шкоди в порядку регресу

за участю представників сторін:

Від позивача представники не з'явилися.

Від відповідача: Хоминець Б.М. - представник, (довіреність № 02-03 від 02.01.13)

Від відповідача Івано-Франківської міської ради: Устінський А.В.- представник, (довіреність № 1593/01-20/66-в від 04.09.12 )

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" заявило позовну вимогу до приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвалою суду від 23.01.13 порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 12.02.13. Ухвалою суду від 12.02.13 відкладено розгляд справи на 26.02.13 через неявку в судове засідання повноважного представника позивача. В судовому засіданні 26.02.13 судом оголошено перерву у розгляді справи до 05.03.13, про що представники сторін, які беруть участь у справі повідомлені. Ухвалою суду від 05.03.13 відкладено розгляд справи на 14.03.13, а також в контексті клопотання позивача (вх. № 3861/13 від 05.03.13) залучено в якості іншого відповідача Івано-Франківську міську раду. Ухвалою суду від 14.03.13 відкладено розгляд справи на 26.03.13 через заявлене клопотання представника Івано- Франківської міської ради відкласти розгляд справи, у зв'язку з необхідністю надання часу для підготовки відзиву на позов. В судовому засіданні 26.03.13 судом оголошено перерву у розгляді справи до 09.04.13.

В судове засіданні 09.04.13 представник позивача не з'явився. Натомість, направив до суду телеграму (вх. № 6022/13 від 08.04.13) про неможливість направити в судове засідання повноважного представника і просить суд відкласти розгляд справи на інший день. Розглянувши дану телеграму, суд дійшов висновку, що таке прохання не підлягає задоволенню з наступних причин. Відповідно до п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

У своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що 16 липня 2011 року приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" та Сиротюк Ірина Йосипівна уклали договір страхування № АТК 213260 майнових інтересів власника автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АТ 0022 АО.

21 травня 2012 року в м. Івано-Франківськ на вул. Тарнавського в результаті падіння дерева відбулося пошкодження автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АТ 0022 АО, що підтверджується довідкою Управління МНС України в Івано-Франківській області від 08 червня 2012 року. Внаслідок цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №32/05/12 від 23 травня 2012 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АТ 0022 АО, становить 40 311 грн. 50 коп., а вартість відновлюваного ремонту становить 55 284 грн. 51 коп.

10 липня 2012 року співробітниками АТ "ПРОСТО-страхування" було складено розрахунок страхового відшкодування № 2658, що належить до виплати страхувальнику. Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 45 236 грн. 14 коп. Зазначена подія була визнана страховою, про що 10 липня 2012 року було складено страховий акт.

Відповідно до платіжного доручення № 21239 від 13 липня 2012 року АТ "ПРОСТО-страхування" виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АТ 0022 АО в розмірі 45 236 грн. 14 коп. За словами позивача, фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком складають 45 236 грн. 14 коп.

Керуючись ст.27 Закону України "Про страхування", ч.1ст.1166 ЦК України, ст.1191 ЦК України - позивач просить суд вказані вище витрати відшкодувати за рахунок винних осіб, якими, на його думку, є ПАТ "Зелене господарство" м.Івано-Франківськ або Івано-Франківська міська рада. При цьому позивач посилається на ч.2 ст.18 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів".

Відповідач приватне акціонерне товариство "Зелене господарство" з твердженнями позивача не погоджується, надіслав суду заперечення на позовну заяву (вх. № 2358/13 від 12.02.13). В такому запереченні відповідач вказує на те, що кожного року департаментом комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проводяться торги (конкурсні торги) на закупівлю послуг: ДК 016-97-01.41. послуги в рослинництві (послуги з озеленення міста). Приватне акціонерне товариство "Зелене господарство" перемогло на конкурсних торгах по послугах з озеленення міста Івано-Франківська на 2012 рік. За словами відповідача, у Додатку до технічних вимог на надання послуг з озеленення міста по конкурсних торгах визначений перелік робіт з утримання зелених насаджень в м. Івано-Франківську на 2012 рік та адреси за якими повинні надаватися послуги. В даному переліку робіт з утримання зелених насаджень в м. Івано-Франківську не включена вулиця Тарнавського, зокрема дерево, яке спало на автомобіль. Також відповідач стверджував, що згідно Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Закону України "Про місцеве самоврядування" на місцеві органи державної виконавчої влади покладено функцію контролю за станом благоустрою території, в тому числі і зелених насаджень. Відповідач переконував, що приватне акціонерне товариство "Зелене господарство" за своїм статутом та функціональним призначенням не є організацією, яка має право визначити стан дерев та інших зелених насаджень, робити висновки з цього приводу та приймати рішення по видаленню дерев.

Ухвалою суду від 05.03.2013 року залучено іншого відповідача Івано-Франківську міську раду. Інший відповідач також не погоджувався з позовними вимогами позивача і в судовому засіданні 26.03.2013 року надав суду відзив на позовну заяву (вх. №5116/13 від 26.03.13). В даному відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивач не надав жодних доказів та не обгрунтував, що на Івано-Франківську міську раду покладений обов'язок по утриманню у належному стані зелених насаджень на території, де стався страховий випадок. Крім того, за словами іншого відповідача, неможливо становити де саме знаходилося дерево, кому воно належить, хто здійснює користування земельною ділянкою, на якій знаходилося дерево, хто мав здійснювати його утримання.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи,вислухавши пояснення представників сторін та керуючись вимогами діючого законодавства суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Факт виплати страхового відшкодування позивачем підтверджується платіжним дорученням № 21239 від 13 липня 2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідальність за завдану шкоду настає при наявності наступних умов (підстав): протиправна дія чи бездіяльність особи, наявність шкоди, вина особи, причинний зв'язок між протиправним діянням та заподіяною шкодою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В спірному випадку, позивачем не доведена протиправна поведінка відповідачів по справі. Закон України "Про благоустрій населених пунктів", зокрема ч.2 ст.18, на яку посилається позивач в позовній заяві - дійсно передбачає зобов"язання підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою населених пунктів відшкодувати збитки та іншу шкоду, але це в випадку порушення ними законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень/ст.5 Закону/. Статтями 6-11 цього Закону визначені повноваженння кожного органу в т.ч. і органу місцевого самоврядування, якими є :

1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою

населених пунктів;

2) затвердження правил благоустрою територій населених

пунктів;

3) створення в разі необхідності органів і служб для

забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної

власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень

цих органів (служб);

4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та

організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання

об'єктів благоустрою.

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України наказом № 105 від 10.04.2006р. затвердило "Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України". Відповідно до п.5.5 названих правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є

- на об"ектах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об"ектів,

-на території установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства,

- на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво - забудівники чи власники цих територій,

- на безхозяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування

-на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином - встановлення відповідального за належний догляд за деревом є можливим за умови визначення точного місцярозташування дерева, яке впало на машину. В підтвердження такого факту суду подано два докази: повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку /а.с.-9/ та довідка Івано-Франківського міського відділу Міністерства надзвичайних ситуацій від 8.06.12р. № 699/03-06 /а.с.-11/. Проте, ці документи не свідчать про точне місцерозташування дерева та про причини падіння такого дерева на машину/було це наслідком неналежного догляду чи інших причин/, а отже, посилання відповідача Івано-Франківської міської ради на ст. 323 Цивільного кодексу є небезпідставним.

Стаття 1166 та ст.1191 Цивільного кодексу передбачають право особи на відшкодування шкоди за рахунок особи, винної в завданні такої шкоди та право особи на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями /чи бездіяльністю/.Разом з тим, суду не наведено порушення відповідачами по справі діючого законодавства, внаслідок чого позивачу завдано шкоду в розмірі суми позову.

При цьому суд дослідив аргументи відповідача ПАТ "Зелене господарство" і погодився з ними в частині щодо повноважень підприємства по утриманню зелених насаджень в м.Івано-Франківську, оскільки вони випливають із діючого законодавства та Договору про закупівлю послуг за державні кошти від 30.01.2012р.та додатків до нього, укладеного між департаментом комунального господарства, транспорту і зв"язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ПАТ "Зелене господарство" м.Івано-Франківськ.Відповідно до цих доказів ПАТ "Зелене господарство" в 2012р. не зобов"язувалось на проведення робіт по вул.Тарнавського в м.Івано-Франківську.

Суд, дослідивши подані докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства не знайшов доказів в підтвердження як вини так і протиправної поведінки в діях як ПАТ "Зелене госпоодарство" м.Івано-Франківськ так і Івано-Франківської міської ради в завданні шкоди позивачу, а відтак дійшов до висновку, що вимога позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу є необгрунтованою і не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу ст. 49 ГПК України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування", ст.5-11,18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" /вул.Герцена,10 м.Київ. 04050, п/р 26503441 в АТ "Райфайзен банк Аваль" МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673/ до приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" /вул.Евгена Коновальця, 411а м.Івано-Франківськ/ та до Івано-Франківської міської ради/ вул.Грушевського, 21 м.Івано-Франківськ/ про стягнення затрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 45236,14 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.04.13

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Гандзюк Л.Д. 11.04.13