Рішення № 30595375, 11.04.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/1376/2013-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про зняття арешту із заставленого майна, третя особа відділ державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») у березні 2013 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа відділ державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - ВДВС Красногвардійського РУЮ), про зняття арешту із заставленого майна.

Позовні вимоги мотивовані укладенням з відповідачем 07.07.2008 року кредитного договору № SID0А80000106904, згідно з яким Банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 6831,28 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, сторони уклали договір застави автотранспорту № SID0А80000106904 від 07.07.2008 року, відповідно до умов якого відповідач передав в заставу позивачу автомобіль ВАЗ моделі 21150, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Постановою державного виконавця ВДВС Красногвардійського РУЮ АР Крим Фахрієва А.М. Серія НОМЕР_4 від 18.12.2009 року накладено арешт на вказаний автомобіль, належний на праві власності відповідачу, який зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Оскільки право застави у Банка, який має вищий пріоритет на заставлене майно, виникло до накладення арешту на майно відповідача, а розмір заборгованості ОСОБА_1 значно перевищує вартість предмету застави, державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями. Позивач просив зняти арешт, накладений 18 грудня 2009 року державним виконавцем ВДВС Красногвардійського РУЮ Фахрієвим А.М. на підставі постанови АА 214780, із заставленого майна - легкового автомобіля ВАЗ 21150 2005 року випуску, НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належного на праві власності відповідачу, а також заборонити органам державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням ПАТ КБ «ПриватБанк» права розпоряджання відносно автомобіля.

Представник позивача Рожкова О.В. у судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу за її відсутності, надіславши відповідну заяву до суду. Позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Представник відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим Букініч О.Є. у судове засідання не з'явилась, звернувшись до суду з письмовою заявою про відсутність заперечень з приводу заявлених позовних вимог та клопотанням про розгляд справи за відсутності третьої особи.

Згідно з частиною другою статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1, якому судова повістка разом з копіями відповідних документів згідно з вимогами частини п'ятої статті 74 ЦПК України надсилалась рекомендованим листом із повідомленням за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, не з'явився.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик вручений їм належним чином.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України сторони зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

У разі неявки в судове засідання відповідача, якого належним чином повідомлено і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 07.07.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SID0А80000106904, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 6831,28 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, сторони уклали договір застави автотранспорту № SID0А80000106904 від 07.07.2008 року, відповідно до умов якого відповідач передав в заставу позивачу автомобіль ВАЗ моделі 21150, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

18 грудня 2009 року державним виконавцем ВДВС Красногвардійського РУЮ АР Крим Фахрієвим А.М. постановою Серія НОМЕР_4 накладено арешт на все майно боржника, зокрема на автомобіль легковий ВАЗ 21150 2005 року випуску, НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належний на праві власності ОСОБА_1

Арешт було накладено на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2009 року у справі № 2-11768/09 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 на суму заявлених позовних вимог у розмірі 6439,78 доларів США, що за курсом складало 49006,75 грн., пред'явленої стягувачем.

Арешт рухомого майна, у тому числі легкового автомобіля ВАЗ 21150 2005 року випуску, НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_1, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Згідно з частиною третьою-четвертою вказаної статті для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про заставу», статті 585 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право застави виникає з моменту укладення договору застави.

Право застави у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло 07.07.2008 року, до накладення арешту на майно на підставі постанови державного виконавця АА 214780 від 18.12.2009 року.

Крім того, згідно зі статтею 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Аналогічне правило передбачене частиною четвертою статті 588 ЦК України.

Обтяження за типом - застава рухомого майна (об'єкт обтяження транспортний засіб ВАЗ 21150, НОМЕР_3, номер державної реєстрації НОМЕР_1) було зареєстровано 11.07.2008 року за № 7548408 на підставі договору застави автотранспорта № SID0А80000106904 від 07.07.2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджено витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині зняття арешту із заставленого майна, підстави для звернення стягнення на яке на користь стягувачів, які не є заставодержателями, відсутні.

Відповідно до статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством передбачено захист прав та інтересів особи, які порушені, але не встановлення права на майбутнє.

Відтак, позовні вимоги в частині заборони органам державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням ПАТ КБ «ПриватБанк» права розпоряджання відносно вказаного автомобіля, є необґрунтованими, та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп.

Керуючись статтями 585, 588 ЦК України, 54 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 1, 3, 10, 11, 60, 74, 77, 88, 158, 169, 197, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Зняти арешт, накладений 18 грудня 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим Фахрієвим А.М. на підставі постанови АА 214780, із заставленого майна - легкового автомобіля ВАЗ 21150 2005 року випуску, НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рахунок № 64993919400001 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 судові витрати в розмірі 114 грн. 70 коп. (Сто чотирнадцять грн. 70 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.М. Проскурня