Постанова № 3059478, 11.08.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11.08.2008 р.                                                                                                     № 13/128

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого –судді Степанюка А.Г., розглянувши справу

за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

до Державного науково-виробничого підприємства «Захід»м. Київ

про стягнення заборгованості з відшкодування коштів на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 27043,97 грн.

Суддя Степанюк А.Г.

Секретар судового засідання Федорова О.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.06.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за період з 01.01.2001 р. по 01.03.2008 р. у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 27043 грн., що підтверджується повідомленнями про суму витрат на виплату пенсій, що становить різницю між сумою пенсій обчисленою відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»(надалі - Закон) і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

В своєму позові позивач також посилається на положення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.04 р. №372 відповідно до якого встановлено порядок такого фінансування за яким розмір витрат на фінансування різниці між пенсіями за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації визначається у розрахунку на рік органами пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону про що відповідному підприємству, установі організації або закладу надсилаються повідомлення. В абзаці другому зазначеного пункту на останніх покладається обов’язок самостійно визначати суму, яка полягає до сплати та перерахування щомісяця до 25 числа відповідних коштів на рахунки органів Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточних роках.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, суд –

                                                  ВСТАНОВИВ:

Відповідач, відповідно до свідоцтва серії А00 №075183, є юридичною особою та діє на підставі статуту.

Згідно вимог ст. 24 Закону, різниця між сумою пенсій, призначеної за цим законом, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначених за цим Законом.

За період з 01.01.01 р. по 01.03.08 р. відповідач мав відшкодувати різницю між пенсіями згідно Закону: у 2001 р. –159,29 грн., у 2002 р. –500,35 грн., у 2003 р. –7322,27 грн., у 2004 р. –3618,04 грн., у 2005 р. –13387,44 грн., у 2006 р. –9410,33 грн., у 2007-2008 рр. (за період з 01.01.07 р. по 01.03.08 р.) –14611,59 грн. в сумі –49009,31 грн.

За вказаний вище період Відповідачем було сплачено: у 2003 р. – 6717,26 грн., у 2004 р. –1264,65 грн., у 2005 р. –3618, 04 грн., у 2006 р. –6180,65 грн., у 2007 р. – 4184,74 грн. загальною сумою 21965,34 грн.

Зважаючи на викладене, на час звернення позивача до суду, заборгованість відповідача складає 27043,97 грн.

Претензію позивача від 06.03.08 р. №1017/05, яку відповідач отримав 12.03.08 р., останній залишив без відповіді та задоволення.

Судом враховується, що відповідно до ст. 24 Закону та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.04 р. №372 на державні підприємства, установи, організації та вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації покладається обов’язок самостійно визначати суму яка полягає до сплати та перерахування, відповідно до кількості наукових (науково-педагогічних) працівників, та оплачується з розрахунку 50 відсотків різниці у розмірі пенсії на одну особу, яка полягає до сплати та перерахування до 25 числа відповідних коштів на рахунки органів Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням.

Отже, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також судом враховується, що відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Захід», код ЄДРПОУ 14307819, заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 27043,97 грн. (двадцять сім тисяч сорок три гривні 97 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва за реквізитами: р/р 256053012612 в головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869431.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 14.08.08 р.