Постанова № 3059476, 18.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.02.2009 р. 10год. 11хв.                                                                                № 4/25

За позовомПриватного підприємства «Адвокатське бюро»

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення та першої податкової вимоги.

Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Голод В.С.

Представники:

Від позивача Михайлов Т.Г.

Від відповідачаСтрогая Н.М. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.02.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 23.02.2009 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Адвокатське бюро»(далі –Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва (далі –Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003241504/0 від 06.02.2008 року, яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 170,00 грн. та першої податкової вимоги № 1/499 від 13.02.2008 року про сплату податку на додану вартість у сумі 1251,33 грн.

18.02.2009 року у попередньому судовому засіданні за згодою сторін розпочато судовий розгляд справи.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просить суд позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач вважає спірні податкове повідомлення-рішення та першу податкову вимогу таким, що протирічять одне одному та є протиправними.

Представник відповідача позов визнав частково, а саме в частині неправомірності винесення та надсилання позивачу першої податкової вимоги зазначивши, що дана вимога є помилковою.

В інший частині представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволені позову, оскільки позивачем допущено порушення вимог п.п. 4.1.1, п.п 4.1.7 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за яке, відповідно до п.п.17.1.1 п. 7.1 ст. 17 вищенаведеного закону позивачу нараховано штраф у розмірі 170,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2008 року відповідачем проведено перевірку дотримання своєчасності подання позивачем податкової звітності, про що відповідачем складено акт №1814/15-2-25386779.

Відповідно до вищевказаного акту перевіркою встановлено, що в порушення п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000р. позивачем несвоєчасно подано податкову декларацію по податку на додану вартість за грудень 2007 року, що не призвело до виникнення недоїмки по податку.

06.02.2008 року на підставі акту перевірки № 1814/15-2-25386779 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003241504/0, яким позивачу визначено зобов’язання по сплаті штрафу у розмірі 170,00 грн., яке надіслано позивачу рекомендованим листом та отримано ним 13.02.2008 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомлені про вручення поштового відправлення, копію якого долучено до матеріалів справи.

13.02.2008 року відповідачем складено першу податкову вимогу № 1/499, якою позивачу визначено загальну суму податкового боргу у розмірі 1251,33 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, дану податкову вимоги отримано позивачем 29.02.2008 року.

Відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Строки подачі декларації визначаються пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 цього Закону, а саме: податкова декларація, що подається за базовий період, який дорівнює календарному місяцю подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п.п. 4.1.7. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Отже, виходячи з аналізу вищезазначених норм, у даному випадку податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року позивач повинен був подати до 20 січня 2008 року, а у випадку надсилання такої декларації поштою, повинен був це зробити не пізніше 10 січня 2008 року з повідомленням про вручення.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками сторін, декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року, позивачем складено 17.01.2008 року, направлено відповідачу, засобами поштового зв’язку 21.01.2008 року та отримано останнім 29.01.2008 року, про що свідчить відмітка податкового органу про отримання декларації, копію якої долучено до матеріалів справи.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивач подав декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року з затримкою на 11 днів тобто, з порушенням строків встановлених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 7.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003241504/0, яким позивачу визначено зобов’язання по сплаті штрафу у розмірі 170,00 грн. за не подання податкової декларації у строки, визначені законодавством, а тому позовні вимоги в частині скасування спірного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування першої податкової вимоги № 1/499 від 13.02.2008 року, якою позивачу визначено загальну суму податкового боргу у розмірі 1251,33 грн., суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, оскільки представник відповідача в цій частині позов визнав, зазначивши, що дана податкова вимога є помилковою.

Крім того, під час розгляду справи, судом встановлено відсутність у позивача на день винесення відповідачем першої податкової вимоги № 1/499 податкових зобов’язань по сплаті ПДВ у сумі 1251,33 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною та скасувати першу податкову вимогу № 1/499 від 13.02.2008 року Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва про визначення позивачу податкового зобов’язання у сумі 1251,33 грн.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Приватному підприємству «Адвокатське бюро»з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 3 грн. 00 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Вовк П.В.