Ухвала суду № 3059414, 29.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2008 року                                                                                                            м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.І., Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Весельської Т.Ф.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006 рокуу справі за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановила:

В квітні 2006 року Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (надалі – Харківське ДАВП, позивач) звернулося до господарського суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому вказувало, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача щодо правомірності декларування від’ємного значення податку на додану вартість за грудень місяць 2005 року було складено акт №391/41-014/14308894 від 21.03.2006 року. На підставі даного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000300815/0 від 03.04.2006 р. відповідно до якого виявлено завищення суми бюджетного відшкодування у податковій декларації за звітний період.

Позивач вважав, що прийняте податкове повідомлення-рішення суперечить положенням пункту 13 Перехідних положень розділу 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", яким для підприємств суднобудування і літакобудування встановлений спеціальний порядок відшкодування від’ємного сальдо з податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Харківської області від 22 червня 2006 року в задоволені позовних вимог Харківського ДАВП щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000300815/0 від 03.04.2006 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2005 року на 279008,00 грн. – було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006 року апеляційну скаргу позивача задоволено та скасовано постанову суду першої інстанції. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено, податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі – СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові) №0000300815/0 від 03.04.2006 р. – скасовано.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить прийняту ним постанову скасувати та залишити в силі постанову господарського суду Харківської області від 22 червня 2006 року.

Заслухавши доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що Харківське державне авіаційне виробниче підприємство діє на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням №1071 від 27.12.1991 р. виконкому Київської районної ради м. Харкова, реєстраційний №14308894 та перереєстрований наказом Державного комітету промислової політики України від 07.11.2000 р. за №356. Форма власності підприємства – загальнодержавна, орган управління – Міністерство промислової політики України. Видами діяльності підприємства згідно довідки органу статистики від 14.11.2000 р. за № ю0010577 є, зокрема, 14720 – авіаційна промисловість, видом діяльності за КВЕД є, зокрема, 35.30.0 – будування повітряних та космічних літальних апаратів, з чого судом зроблено вірний висновок, що Харківське ДАВП є підприємством в галузі літакобудування, яка згідно до ст. 1 Закону України "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні" є пріоритетною галуззю економіки України та міститься в переліку підприємств, наведеному у статті 2 вказаного Закону.

В період з 21.02.2006 року по 14.03.2006 року посадовими особами відповідача у позивача було проведено позапланову виїзну перевірку з питання правомірності декларування від’ємного значення податку на додану вартість за грудень 2005 року.

За результатами перевірки складено акт №391/41-014/14308894 від 21.03.2006 р., висновок якого свідчить про порушення позивачем абзацу "а" п.п. 7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додатну вартість" внаслідок чого бюджетне відшкодування  за  грудень 2005 року зменшено на 279 008,09 грн.

Висновки акту перевірки мотивовані тим, що згідно абзацу 14 п.13 Перехідних положень розділу 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25.05.2005 р. № 2505-ІVта п.6 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" визначено особливості здійснення відшкодування з бюджету від’ємного значення сум ПДВ для підприємств суднобудування та літакобудування, і в разі визначення підприємством літакобудування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду, то за підсумками цього (першого) звітного (податкового) періоду сума такого від’ємного значення може бути відшкодована з бюджету у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від’ємне сальдо податку, в порядку та строки, передбачені у п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Тому сума, відображена в рядку 22.2. податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду (грудня 2005 р.) переноситься до рядка 23.1 податкового декларації цього ж звітного періоду.

Позивач в розрахунку суми бюджетного відшкодування - додаток до податкової декларації з ПДВ за грудень 2005 року - задекларував:

ряд. 1 залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду – 5 168 041,0 грн.;

ряд. 2 сума податкового кредиту попереднього податкового періоду – 3 115 394,0 грн.;

ряд. 3 сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена утримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) – 678 693,0 грн.;

ряд. 4 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 678 693,0 грн.

Натомість з’ясовано, що в рядку 24 податкової декларації по ПДВ за грудень 2005 року позивач повинен був вказати суму 5 247 958,0 грн., а в рядку 25 декларації – 399 684,55 грн., оскільки згідно наданих для перевірки документів встановлено, що сума податкового кредиту за грудень 2005 року, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у грудні 2005 року постачальникам таких товарів (послуг) складає 399 685,0 грн. Таким чином, позивач в порушення абз. "а" п.п.7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зайво включив до розрахунку бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 279 008,0 грн.

З такими доводами погодився суд першої інстанції та відмовив у задоволенні позову Харківського ДАВП.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла протилежного висновку виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п. 7.7.2. цієї ж статті встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)            залишок   від’ємного   значення   після   бюджетного   відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Разом з тим, абзацом чотирнадцятим п.13 "Перехідних положень" розділу 2 Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-ІV"Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" визначені особливості здійснення відшкодування з бюджету від’ємного значення сум ПДВ для підприємств суднобудування та літакобудування, а саме: при від’ємному значенні сум ПДВ, обрахованого в порядку, передбаченому в п.п. 7.7.1. п.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" по підприємствах суднобудування та літакобудування, відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом у порядку та строки, передбачені у п.7.7 ст. 7 цього Закону, тобто законодавець для підприємств судно- і літакобудування передбачив спеціальний порядок щодо повернення обігових коштів та використання їх в господарській діяльності.

Вказівка в Законі на необхідність здійснення бюджетного відшкодування по ПДВ за звітний податковий період в наступному податковому періоді для підприємств літакобудування змінює порядок і строки здійснення бюджетного відшкодування для таких підприємств навіть за вказівки на необхідність дотримання порядку і строків бюджетного відшкодування, передбачених п.7.7 ст.7 Закону.

Так, зокрема, не може бути в повному обсязі застосований п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону, оскільки бюджетне відшкодування по таким підприємствам здійснюється в наступному за звітним податковому періоді і не враховує від’ємне значення ПДВ наступного податкового періоду.

Крім визначених п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР обов’язкових підстав для виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ необхідна ще й така підстава, як сплата платником сум податку у надмірному розмірі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується і відповідачем, порушень з боку позивача при формуванні податкових зобов’язань та податкового кредиту грудня 2005 року не встановлено.

Позивач в рядках 3 та 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за грудень 2005 року виходячи з загальних вимог Закону України "Про податок на додану вартість" задекларував суму бюджетного відшкодування у розмірі 678 693,0 грн. та здійснив всі дії, які надають право для отримання бюджетного відшкодування за звітний податковий період у наступному податковому періоді.

Оскільки особливості відшкодування від’ємного значення для позивача не передбачають врахування такої підстави як обов’язкове декларування від’ємного значення ПДВ у наступному за звітним податковому періоді, то унеможливлюється застосування в цілому норми п.п. 7.7.2 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, що робить висновки акту перевірки необґрунтованими.

Відтак колегія суддів Вищого адміністративного суду України  погоджується з висновками суду апеляційної інстанції зроблених у даній справі, оскільки такі відповідають вимогам матеріального права.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують та зводяться до незгоди з ними.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові – залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006 року – залишити без змін.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України  від 13 листопада 2007 року про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення визнати такою, що втратила силу.

Ухвала  набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: