Ухвала суду № 30592764, 09.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"09" квітня 2013 р. Справа № 0670/6509/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" лютого 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про визнання дій незаконними та скасування припису ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про визнання дій відповідача щодо здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства незаконними та скасування припису від 13 вересня 2012 року №24033.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем з порушенням вимог Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, оскільки дана перевірка проводилась без згоди центрального органу виконавчої влади, а відповідно припис №24033 від 13 вересня 2012 року про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки винесено з порушенням вимог чинного законодавства. Позивач зазначав, що вищевказаною земельною ділянкою він користується з 1981 року, як прибудинковою, і не вважає її самовільно зайнятою, а при здійсненні державного нагляду відповідачем з'ясовані не всі та не в повному обсязі обставини справи, що призвело до негативних наслідків: неправильної кваліфікації вчиненого правопорушення як самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0138 га за адресою АДРЕСА_1 та постановляння оскаржуваного припису.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області від 13.09.2012 року № 24033.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що посадовими особами Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області здійснено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства позивачем при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1, відповідно до звернення гр. ОСОБА_4, за наслідками якої складено акт від 13 вересня 2012 року №24049 (а.с.8).

Актом перевірки зафіксовано що позивач використовує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, із земель житлової та громадської забудови площею 0,0138 га для власних потреб без правовстановлюючих документів, передбачених ст. 126 Земельного кодексу України. Також, у позивача відсутнє рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду), інший вчинений правочин, щодо даної земельної ділянки, що в свою чергу, відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", свідчить про факт самовільного зайняття даної земельної ділянки (а.с.8).

На підставі акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області винесено оскаржуваний припис №24033 від 13 вересня 2012 року, про усунення гр. ОСОБА_3 виявлених порушень вимог земельного законодавства, а саме -звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, до 13 жовтня 2012 року (а.с.12).

Відмовляючи в частині позовних вимог, а саме щодо протиправності дій по проведенню перевірки, суд першої інстанції виходив з того, що перевірку відповідачем проведено правомірно, в межах чинного законодавства. З зазначеним висновком та доводами суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Щодо факту самовільного зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки, то не погоджуючись з правомірністю оскаржуваного припису, суд першої інстанції вірно виходив з того, що самовільно зайнятою земельною ділянкою, вважається та земельна ділянка, щодо якої орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не приймав рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 1981 року проживав в квартирі за адресою АДРЕСА_1 (а.с.112), яка належала Житомирському льонокомбінату та була приватизована ним ще у 2006 році.

Листом управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради (а.с.93) підтверджено, що будинок, в якому проживає ОСОБА_3, значиться за адресою АДРЕСА_1.

На підставі рішення №541 від 10 жовтня 1997 року "Про закріплення за власниками домоволодінь земельних ділянок, надання їх в користування та передачу у приватну власність" (а.с.89-92), відповідно до додатку №1, за власниками домоволодіння, в тому числі і за Житомирським льонокомбінатом, за адресою АДРЕСА_1 закріплена та надана в користування громадянам земельна ділянка площею 0,2833.

З інвентаризаційної справи №11369 (а.с.105-108) вбачається, що до земельної ділянки закріпленої за домоволодінням №2 по провулку Степовий в м. Житомирі, входить і частина оспорюваної земельної ділянки в розмірі 0,0138 га. із загальної площі - 0,0384 га., яка використовується ОСОБА_3 (а.с.31).

30 липня 2012 року між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, укладено угоду про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою за даною адресою та нотаріально її засвідчено (а.с.35-36).

Крім того, позивач звернувся до Житомирської міської ради щодо отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку площею 0,0384 га, підтвердженням чого є рішення №348 від 29 березня 2012 року "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" (а.с.15-16).

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент здійснення Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області перевірки, ОСОБА_3 було вжито заходів до отримання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,0384 га, тому самовільного зайняття земельної ділянки, як в цілому так і в частині, розміром 0,0138 га. - не було.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що припис №24033 від 13 вересня 2012 року(а.с.12), яким вимагалося від ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку, як самовільно зайняту, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" лютого 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" квітня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Державна інспекція сільського господарства в Житомирській області м-н С.П.Корольова,2,м.Житомир,10014