Постанова № 30591701, 04.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р. Справа № 821/986/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представників позивача - Кермача А.І., Желєзняка Л.І.,

представника відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (далі - позивач, ПАТ "Європейський страховий альянс") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2012 р. № 0008302200 в частині визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток страхових організацій на 4555,70 грн., у тому числі за основним платежем на 4463 грн. та за штрафними санкціями на 92,70 грн.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, зазначили, що ДПІ у м.Херсоні під час складання спірного податкового повідомлення-рішення неправомірно обчислила податок на прибуток, щодо коштів, які надійшли у вигляді отриманих відшкодувань за виплатами, отриманими як відшкодування шкоди від особи, відповідальної за заподіяний збиток застрахованій особі. На думку представників позивача, отримання цих коштів пов'язане із страховою діяльністю і тому підлягає оподаткуванню як страхова діяльність платника податку.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, оскільки отримання відшкодувань за виплатами, отриманими як відшкодування шкоди від особи, відповідальної за заподіяний збиток застрахованій особі, не є страховою діяльністю позивача, а тому вони підлягають оподаткуванню на загальних підставах, передбачених п.151.1 ст.151 ПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення складене на підставі висновків акту планової виїзної перевірки позивача від 30.08.2012 р. № 1739/22-3/33447446 (далі - акт № 1739). Відповідачем перевірялось дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПАТ "Європейський страховий альянс" за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р.

Під час перевірки ДПІ у м.Херсоні встановила, що ПАТ "Європейський страховий альянс" протягом перевірених періодів отримувало доходи, не пов'язані із здійсненням страхової діяльності. По дані справі спірним є порушення щодо не оподаткування на загальних засадах позивачем доходів від отриманих відшкодувань за виплатами, отриманими як відшкодування шкоди від особи, відповідальної за заподіяний збиток застрахованій особі.

Відповідач посилаючись на ст.2 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР) стверджує, що предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлянням. Крім того, дозволяється виконання будь-яких операцій для забезпечення власних господарських потреб страховика. Згідно ст.1 Закону № 85/96/ВР страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 27 Закону № 85/96-ВР передбачено можливість переходу до страховика, який виплатив страхове відшкодування права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Передача права вимоги, отримання відшкодування страховиком (позивачем) шкоди від особи, відповідальної за спричинення шкоди, на думку відповідача, є доходами, які отримав страховик від діяльності, не пов'язаної із страховою. ДПІ у м.Херсоні вважає, що ПАТ "Європейський страховий альянс" фактично отримало актив без зобов'язань щодо його сплати, отримання згаданих коштів від винної особи є операцією із забезпечення власних господарських потреб позивача. Протягом перевіреного періоду позивач за даними відповідача отримав відшкодувань у розмірі 19589,84 грн.

За приписами п.8 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України за результатами діяльності до 31 грудня 2012 року страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", а також від діяльності, що не пов'язана із страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток таким чином: протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3 відсотки суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками - резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами; за результатами звітного року страховики розраховують розмір податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку у порядку, встановленому статтею 156 та підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, але не сплачують його.

На період дії порядку оподаткування доходів від страхової діяльності, передбаченого цим пунктом, доходи страховика від іншої діяльності, не пов'язаної із страховою діяльністю, а також доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшені на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (у межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, оподатковуються в порядку, строки і за правилами, передбаченими цим Кодексом, за ставкою, визначеною відповідно до пункту 151.1 статті 151 цього Кодексу.

З цих підстав відповідач визначив спірні грошові зобов'язання з податку на прибуток позивача у сумі 45552,70 грн., у тому числі за основним платежем на 4463 грн. та за штрафними санкціями на 92,70 грн.

Суд, виходячи з позицій сторін зазначає, що відповідно до ст.30 Закону № 85/96-ВР страховики зобов'язані дотримуватись певних умов забезпечення платоспроможності.

Відповідно до ст.30 Закону страховики зобов'язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності: наявності сплаченого статутного капіталу та наявності гарантійного фонду страховика; створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань; перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності. Страховики за рахунок нерозподіленого прибутку можуть створювати вільні резерви. Вільні резерви - це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення платоспроможності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності. Страховики відповідно до обсягів страхової діяльності зобов'язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів). Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам страхових резервів, які страховик зобов'язаний формувати у порядку, передбаченому цим Законом. На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжиття заходів по стягненню з винної особи відшкодувань за виплатами, отриманими як відшкодування шкоди, від особи, відповідальної за заподіяний збиток застрахованій особі, є частиною страхової діяльності позивача для забезпечення його платоспроможності у відповідності зі ст.30 Закону № 85/96-ВР у передбаченому цим законом порядку. У позивача для забезпечення умов належного здійснення страхової діяльності не було альтернативи щодо виконання чи не виконання заходів про забезпечення власної платоспроможності. Наявність власних ресурсів є найбільш оптимальним заходом щодо підтвердження платоспроможності страховика.

За таких умов суд вважає позовні вимоги ПАТ "Європейський страховий альянс" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток страхових організацій на 4555,70 грн., у тому числі за основним платежем на 4463 грн. та за штрафними санкціями на 92,70 грн.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 26.11.2012 р. № 0008302200 у сумі 4555,70 грн., з яких за основним платежем на 4463 грн., за штрафними санкціями на 92,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 квітня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.6