Постанова № 30591687, 02.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/909/13-а

02 квітня 2013 року 18год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Омельченко А.В.

відповідача: представники Троянчук Д.М., Гловацька Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 11.01.2013р. № 0000242342 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1 966 145,00 грн.

В обгрунтування позову позивач покликається на хибність висновку податкового органу про порушення п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України в частині завищення фінансових витрат по сплаті відсотків за кредити в розмірі 8 548 455 грн. та зазначає, що витрати перевіреного періоду були сформовані платником податків у відповідності до пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України та підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити. Додатково вказав на помилковість розрахунків податкового органу, покладених в основу спірного рішення.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби позов не визнав. Представник відповідача надав суду пояснення, що відповідає наведеному в письмовому запереченні (а.с.156). Зокрема, пояснив, що перевіркою відображених показників у рядку 06.4/06.3 Декларацій "Фінансові витрати відповідно до п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України" за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. у загальній сумі 14 955 577 грн. (в тому числі за 2-4 квартали 2011р. в сумі 8 548 455 грн.) встановлено, що ТОВ "Річ-Ойл" відображало нараховані та сплачені відсотки на отримані кредити. Податковим органом було встановлено, що в період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. ТОВ "Річ-Ойл" отримало кредитних коштів на суму 1536811218 грн., які використані на придбання цінних паперів та на оплату брокерських послуг в сумі 1405140000 грн., що становить 91,5% від загальної суми кредиту, та на придбання паливно-мастильних матеріалів в сумі 131671218 грн., що становить 8,5% від загальної суми кредиту. За користування кредитними коштами підприємству були нараховані відсотки. Оскільки затрати на придбання цінних паперів від загальної суми кредиту складають 91,5%, то відповідно сума понесених витрат на сплату відсотків за отримані кредити, використані на придбання цінних паперів, становитиме 68970784 грн. та на придбання ПММ - 6407122 грн. За перевірений період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. із придбаних акцій на суму 1405040000 грн. реалізовано на суму 902000000 грн., собівартість яких становить 888275000 грн. Націнка реалізованих акцій склала 1,52% або 13725000 грн., в той час як витрати на сплату відсотків за отримані кредити, використані на придбання акцій, становлять 68970784 грн.

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку, що операції з торгівлі цінними паперами, використовуючи виключно кредитні кошти, є завідомо збитковими, тобто не спрямовані на отримання доходу, а тому відсотки в сумі 8548455 грн., нараховані за користування кредитними коштами, використаними на такі операції, не пов'язані господарською діяльністю, підприємством у IV кварталі 2011 року віднесені до фінансових витрат в порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за II-IV квартали 2011 року на суму 1 966 145 грн.

З урахуванням наведеного, представник відповідача спірне податкове повідомлення-рішення вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа з 20.05.2010р. (а.с.7-9).

Судом встановлено, що в період з 12.11.2012р. по 21.12.2012р. на підставі направлень № 926/22-200, № 925/22-200, № 924/22-200 від 12.11.2012р., № 948/334/17-100 від 14.11.2011р. згідно зі ст.ст. 75,77,81,82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка уповноваженими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. Результати перевірки оформлені актом від 28.12.2012р. № 723/22-200/37083187, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1 966 145 грн., в тому числі за IV квартал 2011 року в сумі 1 966 145 грн. (а.с.9-36).

Подані позивачем заперечення на акт перевірки (а.с.38-40) податковим органом були відхилені.

Державною податковою інспекцією у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби на підставі акта перевірки від 28.12.2012р. № 723/22-200/37083187 прийнято податкове повідомлення-рішення форма "Р" від 11.01.2013р. № 0000242342, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" у зв'язку з порушенням пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.141.1 статті 141 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на суму 1 966 145,00 грн. за основним платежем (а.с.37).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за наслідками якої Державною податковою службою у Рівненській області скаргу платника податків залишено без задоволення, спірне рішення - без зміни (а.с.41-44,45-47).

Судом встановлено, що ТОВ "Річ Ойл" було укладено кредитні договори з ПАТ КБ Приватбанк від 02.08.2010р. №4Р10186И та від 25.11.2011р. №4Р111440И (а.с.57-68).

За даними перевірки, підприємство за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. отримало кредитних коштів на суму 1 536 811 218 грн., що підтверджується карткою рахунку 501 за вказаний період (а.с.120-140), представниками сторін визнається.

Крім цього, судом встановлено, що за даними перевірки (арк. акта 4-6) за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. ТОВ "Річ-Ойл" виключно за рахунок кредитних коштів придбало акцій на загальну суму 1 405 040 000 грн. (а.с.12-14), відповідно до слідуючих договорів купівлі-продажу цінних паперів:

№ 194-Б від 30.03.2011р., емітент ПАТ "Фінансгруп-Екне", на суму 305 000 000 грн.,

№ 771-Б від 27.07.2011р., емітент ВАТ "Фінансовий стандарт", на суму 400 000 000 грн.,

№ 897-Б від 25.11.2011р., емітент ПАТ "Київшляхбуд", на суму 400 040 000 грн.,

№ 1054-Б від 13.12.2011р., емітент ВАТ "Укрдорбуд", на суму 100 000 000 грн.

№ 249-БВ від 12.04.2012р., емітент ПАТ "Нафтова компанія Ойл Сіті", на суму 200000000 грн.(а.с.112-119).

Вищевказаний висновок податкового органу щодо загальної суми коштів, сплачених ТОВ "Річ-Ойл" за придбання цінних паперів за період, охоплений перевіркою, тобто з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., не відповідає фактичним обставинам справи, позаяк судом достовірно встановлено, що кошти в сумі 305 000 000 грн. за договором № 194-Б від 30.03.2011р. були сплачені позивачем на повну суму відповідно до платіжного доручення №631 від 31.03.2011р., яке було проведено банком 31.03.2011р. (а.с.141).

Доводи представника відповідача про те, що сума 305 000 000 грн., сплачена позивачем 31.03.2011р. за договором № 194-Б від 30.03.2011р., підлягала включенню в обревізований період з тих підстав, що акт виконаних робіт за цим договором було підписано 29.06.2011р., судом до уваги не беруться як необгрунтовані, позаяк дата підписання акта виконаних робіт в будь-який спосіб не впливає на визначення дати перерахування грошових коштів відповідно до платіжного документа, проведеного банком.

Таким чином, матеріалами справи стверджено, що в перевіреному періоді ТОВ "Річ-Ойл" сплачено грошових коштів за придбання цінних паперів не 1 405 040 000 грн., як зазначено в акті перевірки, а в сумі 1 100 040 000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, проведеними банком в періоді, охопленому перевіркою (а.с.142-145).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що під час обрахунку відсотка кредитних коштів, отриманих позивачем в перевіреному періоді та використаних на придбання цінних паперів (91,5%), податковий орган припустився помилки в сторону збільшення, врахувавши суму грошових коштів, сплачених позивачем на придбання цінних паперів поза межами періоду, охопленого перевіркою.

При цьому суд зауважує, що відповідно до умов кредитних договорів кредитні кошти надавалися позивачу на фінансування поточної діяльності підприємства. Будь-які відомості щодо розмежування грошових коштів, які надходили на рахунок підприємства від здійснення господарської діяльності, та кредитних грошових коштів, в акті перевірки відсутні, залишки грошових коштів на рахунку на час зарахування кредитних коштів, а також на час оплати за договорами купівлі-продажу цінних паперів, - не описані. Окрім цього, за даними акту перевірки (арк.8) за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. ТОВ "Річ-Ойл" отримало кредитних коштів в сумі 1 201 471 199,77 грн., які використано на придбання простих іменних акцій на суму 1 205 040 000 грн. (тобто сплачено суму, що перевищує суму надходження кредитних коштів), що свідчить про фактичне придбання цінних паперів не лише за рахунок кредитних коштів. За таких обставин суд вважає, що відповідач належними та достовірними доказами не довів, що придбання позивачем цінних паперів було здійснене виключно за рахунок кредитних коштів.

Згідно з актом перевірки, за перевірений період з 01.04.2011р. по 01.01.2012р. ТОВ "Річ-Ойл" частину придбаних акцій реалізувало на суму 902 000 000 грн. відповідно до договорів купівлі-продажу цінних паперів:

№ 881-Б від 22.11.2011р., емітент ПАТ "Фінансгруп-Екне", на суму 90 000 000 грн., емітент ВАТ "Фінансовий стандарт" на суму 200 000 000 грн.;

№ 880-Б від 22.11.2011р., емітент ВАТ "Фінансовий стандарт", на суму 210 000 000 грн.;

№ 263-БВ від 26.03.2012р., емітент ПАТ "Київшляхбуд", на суму 402 000 000 грн.

Вищевказані обставини щодо подальшої реалізації ТОВ "Річ-Ойл" цінних паперів сторонами визнаються.

За даними податкового органу, за користування кредитними коштами ТОВ "Річ-Ойл" в перевіреному періоді були нараховані відсотки на загальну суму 75 377 906 грн., що підтверджується дослідженими судом звітами про дебетові та кредитові операції на рахунку позивача за період з квітня 2011 року по вересень 2012 року (а.с.69-103). Разом з тим судом встановлено, що обумовлені відсотки за користування кредитами стосувалися не лише кредитів, отриманих в перевіреному періоді, а також кредитних коштів, отриманих в попередніх періодах за кредитним договором з ПАТ КБ Приватбанк від 02.08.2010р. №4Р10186И, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.

В розділі 3.1.1 "Валовий дохід" акта перевірки (арк.6) зазначено, що оскільки затрати на придбання цінних паперів 1 405 140 000 грн. від загальної суми кредиту 1 536 811 218 грн. складають 91,5%, то відповідно сума понесених витрат на сплату відсотків за отримані кредити, використані на придбання акцій, становитиме 68 970 784 грн.

За перевірений період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. із придбаних акцій на суму 1 405 040 000 грн. реалізовано на суму 902 000 000 грн., собівартість яких становить 888 275 000 грн. Націнка реалізованих акцій склала 1,52% або 13 725 000 грн., в той час як витрати на сплату відсотків за отримані кредити, використані на придбання акцій, становлять 68 970 784 грн. (а.с.16).

За результатами такого аналізу податковий орган дійшов висновку, що операції з торгівлі цінними паперами, використовуючи виключно кредитні кошти, є завідомо збитковими, тобто не спрямовані на отримання доходу. Перевіркою не встановлений зв'язок понесених витрат по сплаті відсотків в сумі 68 970 784 грн. за користування кредитними коштами, використаними на операції з цінними паперами, з отриманням доходу, тобто з господарською діяльністю підприємства. За користування кредитними коштами підприємству за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. нараховані відсотки на загальну суму 75 377 906 грн. Тобто сума відсотків, нарахована на кредитні кошти, які використані на придбання ПММ, пов'язана з господарською діяльністю підприємства і належить до складу валових витрат, становитиме 6 407 122 грн.

В акті перевірки (арк.10-11) зазначено, що у рядку 06.4/06.3 Декларацій "Фінансові витрати відповідно до п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України" показників за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. ТОВ "Річ-Ойл" відобразило нараховані та сплачені відсотки за користування кредитними коштами у загальній сумі 14 955 577 грн., з яких 8 548 455 грн. витрати по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, використаними на операції з цінними паперами, які є збитковими і не спрямовані на отримання доходу, тобто не пов'язані з господарською діяльністю (арк. акта 11, а.с.18-19).

Судом встановлено, що в р.06.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за IV квартал 2011р. позивачем задекларовано фінансових витрат відповідно до п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України в сумі 8 548 455 грн. (а.с.53-56); в р.06.3 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012р. позивачем задекларовано фінансових витрат відповідно до п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України в сумі 6 407 122 грн. (а.с.49-52). При цьому, за розрахунком податкового органу сума 8 548 455 грн. є витратами по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, використаними на операції з цінними паперами, а сума 6 407 122 грн. - використаними на придбання паливно-мастильних матеріалів.

За результатами аналізу вищевказаних фактичних обставин суд дійшов висновку, що допущена податковим органом помилка в сторону збільшення під час розрахунку відсотка (91,5%) кредитних коштів, отриманих позивачем в перевіреному періоді та використаних на придбання цінних паперів, внаслідок врахування суми грошових коштів, сплачених позивачем на придбання цінних паперів поза межами перевіреного періоду, призвела до хибного визначення податковим органом розміру (91,5%) та суми (68 970 784 грн.) сплачених в перевіреному періоді відсотків за користування кредитними коштами, що були використані на придбання цінних паперів, та суми (6 407 122 грн.) відсотків, нарахованих на кредитні кошти, які використані на придбання ПММ, що відповідно має наслідком невірний розрахунок податкового органу, за яким задекларовані позивачем витрати по рядку 06.4/06.3 Декларацій за перевірений період в загальній сумі 14 955 577 грн. складаються з витрат на сплату відсотків за отримані кредити, що використані на придбання цінних паперів, в сумі 8 458 455 грн. та в сумі 6 407 122 грн., що використані на придбання паливно-мастильних матеріалів.

Оцінюючи спірні взаємовідносини сторін в розрізі норм матеріального закону, суд враховує, що відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями визначені п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, за приписами якого до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно по положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, дана норма встановлює загальне правило, за яким проценти за користування кредитними коштами відносяться до складу витрат, при цьому закон не розмежовує види процентів, а також не обмежує право на витрати метою одержання відповідного кредиту. Тобто, незалежно від того, чи отриманий кредит на поточну господарську діяльність чи на придбання цінних паперів, проценти за таким кредитом відносяться до складу витрат так само, як і проценти за іншими категоріями кредитів.

Єдиною підставою, з якою п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України пов'язує обмеження права на формування витрат за нарахованими процентами за борговими зобов'язаннями, є залучення кредиту з метою придбання кваліфікаційного активу. Таке обмеження виникає лише в разі якщо платник податку прийняв рішення відносити проценти до собівартості кваліфікаційного активу в бухгалтерському обліку. Позивачем такі витрати не включалися до собівартості кваліфікаційного активу, що стороною відповідача не заперечується, відтак відсутні визначені законом обмеження щодо віднесення до витрат відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.244 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що товари це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено підприємництво як безпосередню, самостійну, систематичну, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Доводи податкового органу про те, що операції з реалізації цінних паперів були завідомо збитковими, а тому не пов'язані з господарською діяльністю, не відповідають фактичним обставинам справи, позаяк судом достовірно встановлено, що за перевірений період (з 01.04.2011р. по 30.09.2012р.) дохід позивача від реалізації частини цінних паперів становить 13 725 000 грн., про що зазначено безпосередньо в акті перевірки (абз.3 арк.11 акта).

При цьому суд зауважує, що податковий закон не містить вимоги при формуванні витрат здійснювати аналіз ціни придбання активів та ціни їх реалізації, не встановлює способу розрахунку розміру відсотків за користування кредитними коштами залежно від мети їх використання при здійсненні господарських операцій, як і не ставить право особи на формування витрат в залежність від використання кредитних коштів в межах різних видів господарських операцій. Податковий закон лише зобов'язує платника податків підтвердити витрати необхідними первинними та розрахунковими документами, вимоги до яких встановлені статтею 9 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яка передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На відсутність первинних документів, якими підтверджуються спірні витрати позивача, податковий орган не покликається ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду справи, а понесені позивачем витрати у зв'язку зі сплатою відсотків за користування кредитами підтверджені дослідженими судом звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку позивача за перевірений період.

Вичерпний перелік витрат платника податку, що не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не враховується для визначення оподаткованого прибутку, встановлений пунктом 139.1 ст.139 Податкового кодексу України. Серед таких обмежень витрати, які було виключено податковим органом зі складу витрат ТОВ "Річ-Ойл" за перевірений період, - відсутні.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами не довів порушення ТОВ "Річ-Ойл" пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України, натомість позивач підтвердив, що витрати перевіреного періоду були ним сформовані у відповідності до пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що сторнування податковим органом з фінансових витрат ТОВ "Річ-Ойл" витрат по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 8 548 455 грн. за IV квартал 2011 року не грунтується на нормах матеріального закону, вчинене у спосіб, не передбачений законом, при застосуванні розрахунку, правильність якого спростовується зібраними у справі доказами. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 11.01.2013р. № 0000242343 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 966 145,00 грн. не відповідає критеріям правомірності, встановленим статтею 2 КАС України, прийняте необгрунтовано, упереджено, без врахування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 94 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 11.01.2013р. № 0000242343 визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.