Рішення № 30591289, 21.03.2013, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/338/2013 Справа № 2020/9510/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: судді - Богдан М.В.

за участю секретаря - Коваленко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» про визнання недійсним кредитного договору та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «БАНК ФОРУМ» про визнання недійсним кредитного договору, в якому просить визнати недійсним кредитний договір № 0225/06/12 - N від 10.11.2006 року, укладений між нею та відповідачем.

В обґрунтування позову зазначає, що між нею та відповідачем (надалі за текстом - Банк) укладено кредитний договір № 0225/06/12-ІМ. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. На час укладання кредитного Договору нею Банку була достовірно надана інформація про її фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту.Відповідно до розділів № 1 кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальникові кредити на купівлю квартири в сумі 46 570,00 доларів США, строком до 09.11.2021 року, з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 13,00 % річних. У забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним Договором банк уклав з нею договір іпотеки від 10 листопада 2006 року. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки Банку в заставу передано нерухоме майно - трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1. Позивач вказує, що сторонами вказаного правочину кредиту порушено певний ряд законодавчих норм та вимог щодо валютних операцій, а саме: порушення законодавчих норм щодо валюти кредиту, вказуючи, що єдиним законним засобом платежу, який застосовуюється при проведення розрахунків між резидентами на території України щодо сплати кредитних зобов'язань є гривня; порушення законодавчих норм щодо здійснення валютних операцій, пов'язаних з використанням валютних цінностей, посилається на те, що банки мають право здійснювати кредитування резидентів в іноземній валюті виключно за умови отримання банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення валютних операцій, який вважається генеральною ліцензією на здійснення таких операцій. При цьому, перелік дозволених валютних операцій повинен бути зазначений у додатку до письмового дозволу НБУ. Тобто надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Також посилається на те, що порушено принцип справедливості, оскільки подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час з порушенням одного із принципів цивільно - правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України - принципу справедливості, є протизаконним. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг. В зв»язку з викладеним вимушена звернутись до суду з даним позовом.

23.10.2012 року Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» заборгованість за кредитним договором №0225/06/12-N від 10.11.2006 року у розмірі 25989,74 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 22.01.2013 р. складає 207735 гривень 99 копійок та суму нарахованої пені в розмірі 248,42 гривень, а всього 207984,41 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 10 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» в особі Харківської філії АКБ «Форум» (в подальшому - «Банк»), і ОСОБА_1, (в подальшому «Боржник») було укладено кредитний договір № 0225/06/12-N.

Згідно умов укладеного договору банк надав Боржнику кредит для придбання квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 в сумі 46570.00 доларів США. Боржник за договором прийняв на себе зобов'язання повернути Банку отриманий кредит не пізніш 09.11.2021 року; щомісячно, не пізніш 20 числа кожного місяця, сплачувати Банку грошові кошти в сумі не менш 259.00 доларів США повернення частини тіла кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 13.00 % процентів річних; надати Банку в заставу придбану квартиру.

За несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів, сплатити пеню в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення платежу (п. 4.1 Кредитного договору № 0225/06/12-N від 10.11.06 року). За кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п.3.3. (крім п. 3.3.2) кредитного договору.

Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5 000.00 грн. (п. 4.4 Кредитного договору № 0225/06/12-N від 10.11.06 року). Банк повністю виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором надавши кредитні кошти в сумі 46570,00 доларів США. В свою чергу боржник зобов'язання за договором не виконав та не виконує в цей час.

У відповідності до п. 3.2.2. Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Крім того у відповідності до п. 5.12. Кредитного договору Банк має право відмовитись від подальшого кредитування Позичальника частково або в повному обсязі за наявності обставин, які явно свідчать про те, що наданий Позичальнику кредит своєчасно не буде повернутий. Обставиною, яка явно свідчить про те, що наданий Позичальнику кредит своєчасно не буде повернутий є подання ОСОБА_1 в Комінтернівський районний суд м. Харкова позову про визнання недійсним кредитного договору № 0225/06/12-N від 10.11.06 року .

В зв'язку з порушенням з боку відповідача умов кредитного договору Банк змушений звернутися до суду з проханням достроково стягнути суму заборгованості за кредитним договором.

Станом на 08 січня 2013 року за договором числиться заборгованість в сумі 26020,82 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України (1 долар США = 7,993 грн.) складає 207984,41 грн. та складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 24569,88 доларів США; суми простроченої заборгованості по процентам - 1082,70 доларів США; суми поточної заборгованості по процентам - 337,16 доларів США; суми нарахованої пені згідно п. 4.1. кредитного договору в розмірі - 248,42 грн.

В забезпечення прийнятих на себе ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №0225/06/12-N від 10.11.06 року між Боржником і Банком було укладено Договір іпотеки № 0225/06/12-N (1) від 10.11.06 р. (надалі - Договір іпотеки) у відповідності до якого в іпотеку було передано квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 (надалі Предмет іпотеки). Крім того, в забезпечення прийнятих ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором 10.11.2006 р. між Банком і ОСОБА_2 (надалі - Поручитель), було укладено договір поруки № 0225/06/12-N (Г1) (надалі - Договір поруки), згідно з умовами якого Поручитель зобов'язався в разі невиконання та (або) порушення Боржником своїх зобов'язань перед Банком погасити, заборгованість по Кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені Кредитним договором. У випадку невиконання зобов'язань по Кредитному договору Боржник і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Також зазначають, що Акціонерний комерційний банк «Форум» 19.04.2010 року, отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи в зв'язку зі зміною свого найменування на публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ». На підставі викладеного просять позов задовольнити.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2012 року зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» про визнання недійсним кредитного договору, об'єднавши їх в одне провадження.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити. Проти позову ПАТ «БАНК ФОРУМ» заперечувала в повному обсязі, просила відмовити в його задоволенні, так як порушена процедура повідомлення боржника, так як боржник до цього часу не повідомлений про дострокове стягнення. Вважає звернення банку до суду передчасним.

Представник ПАТ «БАНК ФОРУМ» проти позову ОСОБА_1 заперечував в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали по справі, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» в особі Харківської філії АКБ «Форум» (в подальшому - «Банк»), і ОСОБА_1, (в подальшому «Боржник») було укладено кредитний договір № 0225/06/12-N.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що за своїм змістом кредитний договір №0225/06/12- N від 10.11.2006 року укладений між відповідачем та позивачем вчинений з порушенням вимог Законодавства України, яке регулює дані правовідносини та з порушенням прав Позивача і тому підлягаю визнанню недійсним.

В позовній заяві, позивач посилається на неможливість використання іноземної валюти в кредитних правовідносинах без наявності індивідуальної ліцензії Нацбанку.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, (надалі - Декрет) Національний банк України у сфері валютного регулювання зокрема: видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України; видає ліцензії на здійснення валютний операцій та приймає рішення про їх скасування.

Аналогічні положення передбачені і ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», від 20.05.1999 р. де закріплено, що Національний банк виконує такі функції: п. 9) веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках; п. 14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій.

Стаття 44 Закону України «Про Національний банк України» визначила, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать: 1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Постановою правління НБУ №200 від 30 травня 2007 року «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (надалі за текстом - Правила) встановлено, що: п. 6.2. Фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у випадках, передбачених підпунктами "а", "в" та "е" пункту 6.1 цієї глави, (а) сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України; в) сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами; е) оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.); п. 6.3. Фізичні особи, а також юридичні особи - резиденти та іноземні представництва можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в'їзд (ввіз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження.

Таким чином, перелік операцій, пов'язаних із використанням іноземної валюти на території України фізичними особами, а також юридичними особами - без отримання спеціальних дозволів (ліцензій) є вичерпним.

Однак, відповідно до ст. 5 Декрету, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу можливе в тому числі і за наявності ліцензії, виданої Національним банком України. Пункт 1 ст. 5 Декрету встановив, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Пункт 2 ст. 5 Декрету закріпив, що Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Щодо положень підпункту «в» пункт/ 4 ст. 5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Оскільки законодавцем не було визначено меж термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті, то операції з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії (таку саме позицію було викладено в листі НБУ від 07.12.2009 р. № 13-210/7871-22612 «Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті» та п.10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» ).

У відповідності до пункту 8.12. «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», затверджених постановою Правління Національного банку України від 30.05.2007 р. №200 визначено, що фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв'язку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій.

Одночасно, згідно п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (надалі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483, передбачено, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями), використання іноземної валюти як засобу платежу - дозволяється без ліцензії. Іншими словами Положенням встановлено, що сплата позивачем процентів банку (отримувачу за валютною операцією), за користування кредитними коштами в валюті, не вимагає наявності у позивача індивідуальної ліцензії, (таку саме позицію було викладено п.11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.12 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» ).

Стаття 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-111 містить перелік банківських операцій, які дозволяється здійснювати банкам, в тому числі на підставі банківської ліцензії. До них також належать кредитні операції, зокрема, розміщення залучених коштів (гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент) від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з надання кредитів в іноземній валюті (а.с.49-52).

У кредитному договорі, що укладається між банком та позичальником, про надання кредиту, грошові кошти, що надаються в рахунок кредиту, виражаються відповідно або у національній валюті України - гривні або у валюті іноземній.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Отже, отримуючи кредит в іноземній валюті, у позичальника виникає зобов'язання повернути його у тій самій валюті, у якій кредит був отриманий.

Посилання позивача, в якості аргументу для визнання недійсними договорів, на порушення принципу справедливості, на зміну курсу валют відносно дня укладання кредитного договору та на сьогоднішній день як на обставину яка є несправедливою є також безпідставними і необгрунтованими.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Таким чином, при укладенні цього договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, позичальник за договором повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором (таку саме позицію було викладено п.15 та п. 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.12 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» ).

Посилання позивача на те, що при укладанні кредитного договору банк порушив умови Закону України «Про захист прав споживачів» та постанови Правління Національного Банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» є також безпідставними, виходячи з наступного.

Як зазначено в п. 7.7. Кредитного договору № 0225/06/12-N від 10.11.2006 року, умови кредитування відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» Позичальником отримано до укладення цього Договору. Підписання Позивачем кредитного договору підтверджує отримання ним умов кредитування відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про захисту прав споживачів», а Постанова Правління Національного Банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» була прийнята майже через рік після укладання кредитного договору №0225/06/12-М від 10.11.2006 року.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Стосовно зустрічного позову ПАТ «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором суд приходить до наступного.

Згідно умов укладеного договору банк надав Боржнику кредит для придбання квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 в сумі 46570.00 доларів США. Боржник за договором прийняв на себе зобов'язання повернути Банку отриманий кредит не пізніш 09.11.2021 року; щомісячно, не пізніш 20 числа кожного місяця, сплачувати Банку грошові кошти в сумі не менш 259.00 доларів США повернення частини тіла кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 13.00 % процентів річних; надати Банку в заставу придбану квартиру.

За несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів, сплатити пеню в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення платежу (п.4.1 Кредитного договору № 0225/06/12-N від 10.11.06 року). За кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п.3.3. (крім п. 3.3.2) кредитного договору. Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5 000.00 грн. (п. 4.4 Кредитного договору № 0225/06/12-N від 10.11.06 року).

Банк повністю виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором надавши кредитні кошти в сумі 46570,00 доларів США. В свою чергу боржник зобов'язання за договором не виконав та не виконує в цей час.

Згідно із cm.cm. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У відповідності до п. 3.2.2. Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Крім того у відповідності до п. 5.12. Кредитного договору Банк має право відмовитись від подальшого кредитування Позичальника частково або в повному обсязі за наявності обставин, які явно свідчать про те, що наданий Позичальнику кредит своєчасно не буде повернутий. Обставиною, яка явно свідчить про те, що наданий Позичальнику кредит своєчасно не буде повернутий є подання ОСОБА_1 в Комінтернівський районний суд м. Харкова позову про визнання недійсним кредитного договору № 0225/06/12-N від 10.11.06 року .

В зв'язку з порушенням з боку відповідача умов кредитного договору Банк змушений звернутися до суду з проханням достроково стягнути суму заборгованості за кредитним договором.

Станом на 08 січня 2013 року за договором № 0225/06/12-N від 10.11.06 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 26020,82 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України (1 долар США = 7,993 грн.) складає 207984,41 грн. та складається з:

суми заборгованості за тілом кредиту - 24569,88 доларів США;

- суми простроченої заборгованості по процентам - 1082,70 доларів США;

- суми поточної заборгованості по процентам - 337,16 доларів США;

- суми нарахованої пені згідно п. 4.1. кредитного договору в розмірі - 248,42 грн.

В забезпечення прийнятих на себе ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №0225/06/12-N від 10.11.06 року між Боржником і Банком було укладено Договір іпотеки № 0225/06/12-N (1) від 10.11.06 р. (надалі - Договір іпотеки) у відповідності до якого в іпотеку було передано квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 (надалі Предмет іпотеки).

Крім того, в забезпечення прийнятих ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором 10.11.2006 р. між Банком і ОСОБА_2 (надалі - Поручитель), було укладено договір поруки № 0225/06/12-N (Г1) (надалі - Договір поруки), згідно з умовами якого Поручитель зобов'язався в разі невиконання та (або) порушення Боржником своїх зобов'язань перед Банком погасити, заборгованість по Кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені Кредитним договором. У випадку невиконання зобов'язань по Кредитному договору Боржник і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.

За ч. 1 cm. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В cm. 1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору позичальником, зокрема за ч.2: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до cт. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 2 cm. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частиню 2 cm. 554 ЦК України передбачено, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарними боржниками, та згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Посилання представника ОСОБА_1 на те, що порушена процедура повідомлення боржника, так як боржник до цього часу не повідомлений про дострокове стягнення суд не приймає до уваги, оскільки ПАТ «БАНК ФОРУМ» звернувся до суду з зустрічним позовом ще 23.10.2012 року. Таким чином позивач був повідомлений про невиконання боржником своїх зобов»язань.Також в матеріалах справи наявне повідомлення поручителя ОСОБА_2, згідно п.2.3. Договору поруки, про невиконання ОСОБА_1 своїх зобов»язань по кредитному договору.

На підставі викладеного, ПАТ «БАНК ФОРУМ» має право пред'явити позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як до солідарних боржників про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11,57-60, 88, 212, 215,217 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» заборгованість за кредитним договором №0225/06/12-N від 10.11.2006 року у розмірі 25989,74 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 22.01.2013 р. складає 207735 (двісті сім тисяч сімсот тридцять п'ять) гривень 99 копійок та суму нарахованої пені в розмірі 248,42 гривень, а всього 207984 (двісті сім тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 41 копійка.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1039,92 гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: М. В. Богдан