Рішення № 30589434, 11.04.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/340/13

Справа № 2603/11323/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.04.2013 м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Лондкевич Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 30.07.2008 року було укладено кредитний договір № 38.3/МБ-014.08.1, за умовами якого позивач зобов'язався надати позичальнику споживчий кредит у сумі 48000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитів за ставкою 32,00% строком 30.07.2008 року по 28.01.2010 року.

Внаслідок порушених взятих на себе зобов'язань, у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем утворилася заборгованість.

Позивач надсилав ОСОБА_1 досудові вимоги, проте вони залишилися без виконання, що змусимо позивача звернутися до суду.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, 30.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 38.3/МБ-014.08.1/П, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати перед позивачем за невиконання ОСОБА_1 зобов'язань, що виникли з Кредитного договору № 38.3/МБ-014.08.1.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та день розгляду справи судом повідомлений належним чином, подавши через канцелярію суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи остаточний розрахунок заборгованості, просив слухати справу за його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 95).

Відповідачі в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, про що свідчать розписка представника відповідача ОСОБА_2 та зворотнє повідомлення про вручення рекомендованого відправлення (а.с. 92, 94), причини неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення судового засідання або слухання справи за їх відсутності до суду не зверталися.

Відповідно ч. 3 ст. 76 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сімї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Представник позивача в своєму клопотанні проти заочного розгляду справи не заперечує.

Таким чином, суд на підставі ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 30.07.2008 року було укладено кредитний договір № 38.3/МБ-014.08.1, за умовами якого позивач зобов'язався надати позичальнику споживчий кредит у сумі 48000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитів за ставкою 32,00% строком 30.07.2008 року по 28.01.2010 року. Пунктом 3.4.6 Кредитного договору № 38.3/МБ-014.08.1, передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та процентами позивальник зобов'язаний сплатити банку пеню за кожний день прострочи від суми простроченої заборгованості в розмірі 2% (а.с. 10-13, 14-15).

Сторони договору дійшли згоди, що повернення кредитних коштів та оплата процентів буде відбуватися за графіком (а.с. 16).

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, 30.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 38.3/МБ-014.08.1/П, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати за невиконання ОСОБА_1 зобов'язань, що виникли з Кредитного договору № 38.3/МБ-014.08.1 (а.с. 17-18).

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором № 38.3/МБ-014.08.1 станом на 20.04.2012 року сума простроченої заборгованості за кредитом складала 41658,47 грн., сума простроченої заборгованості за процентами складала 7878,76грн., сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом складала 840023,46 грн., сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами складала 192778,13 грн., сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту складала 3451,09 грн., сума трьох процентів річних від суми простроченого процентів складала 792,04 грн., сума інфляційних витрат від суми простроченого кредиту складала 7618,49 грн., сума інфляційних витрат від суми прострочених процентів складала 1867,62 грн. (а.с. 37-42).

Відповідно до поданого представником позивача через канцелярію суду розрахунку станом на 04.09.12 року, заборгованість за період з 03.09.2011 року по 04.09.2013 року на день пред'явлення позову, заборгованість відповідачів складає: 41658,47 грн., заборгованість за кредитом; 7878,73 грн. заборгованість за процентами по кредиту; 306606,34 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 57987,67 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами; 3918,90 грн. сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту; 880,51 грн. сума трьох процентів річних від суми простроченого процентів; 7918,49 грн. сума інфляційних витрат від суми простроченого кредиту; 1967,62 грн. сума інфляційних витрат від суми прострочених процентів, що разом становить 428416,76 грн. (а.с. 96-100).

Досудові вимоги позивача до відповідачів залишилися без виконання (а.с. 43, 44).

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав через канцелярію суду заперечення, в яких зазначав, що графік погашення кредиту не відповідає умовам кредитного договору, а тому не може служити базою для розрахунків. Окрім того, представник відповідача вказує на скорочену позовну давність в один рік, за який може бути стягнена неустойка (а.с. 72-73).

Судом об'єктивно встановлено, що між сторонами у справі на підставі укладених договорів виникли зобов'язання, за якими позивач надав відповідачеві ОСОБА_1 послуги, а остання зобов'язалася їх оплатити на визначених умовах та у відповідний строк, а відповідач ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання зобов'язань ОСОБА_1 Проте, всупереч взятим на себе зобов'язанням по виплаті кредитних коштів у визначені договором строки, відповідачі їх не виконали.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Проценти на неустойку не нараховуються, відповідно до ч. 2 ст. 550 ЦК України.

Статтею 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність строком в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки,

відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищанаведене, одночасне застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення законодавством України не передбачено.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом, яка в уточненому розрахунку становить 57987,67 грн., сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів в розмірі 880,51 грн. та сума інфляційних витрат від суми прострочених процентів по кредиту в розмірі 1867,62 грн. є одночасним застосуванням подвійної відповідальності, за одне й те саме правопорушення, що суперечить вимогам законодавства, тому задоволенню не підлягають.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, проте сума загальної заборгованості, яку просить стягнути позивач не відповідає дійсності, суперечить вимогам чинного законодавства, тому вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 213 - 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, відповідно статей 3, 11, 15, 16, 22, 258, 261, 525, 526, 530, 536, 543, 546, 549, 550, 553, 554, 610, 625, 629, 1046-1056 ЦК України, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», -

В И Р І Ш И В:

Позову заяву Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 10.07.2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Ленінградським РУГУ МВС України в м. Києві 08.05.2001 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2, який проживаває за адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», код 14349442, суму заборгованості в розмірі 367680,96 грн. (триста шістдесят сім тисяч шістсот вісімдесят гривень 96 коп.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 10.07.2007 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Ленінградським РУГУ МВС України в м. Києві 08.05.2001 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2, який проживаває за адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», код 14349442, суму судового збору в розмірі 3219,00 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 00 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Петріщева І.В.