Ухвала суду № 30586985, 03.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 р.Справа № 1570/4432/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Шеметенко Л.П.за участю секретаря Левицької З.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0007922301 від 04.05.2012 року, №0009532301 від 07.07.2012 року, №0010462301 від 06.08.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року адміністративний позов був задоволений частково, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0010462301 від 06.08.2012 року.

Не погоджуючись з постановою представник відповідача подав апеляційну скаргу, в яких вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ» зареєстровано ,як юридична особа Виконавчим комітетом Одеської міської ради 06.04.1999 року, та знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби у період з 20.03.2012 року по 09.04.2012 року (враховуючи продовження терміну перевірки з 03.04.2012 року по 09.04.2012 року) на підставі направлень відповідно до наказу №86 від 16.03.2012 року проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «КОНТАКТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №493/22-313/30390413 від 17.04.2012 року .

Перевірка проводилась з відома та в присутності директора та головного бухгалтера ТОВ «КОНТАКТ».

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «КОНТАКТ» п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у І кварталі 2011 року на суму 25308 грн., п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п. «є» п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 255223 грн., а саме у квітні 2011 року у сумі 126549 грн., вересні 2011 року- 106667 грн., листопаді 2011 року -22007 грн.

Не погоджуючись з висновками податкового органу в акті перевірки, позивач подав до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби заперечення на акт перевірки №493/22-313/30390413 від 17.04.2012 року, в яких щодо виявлених порушень просив його відмінити як необгрунтований .

За результатами розгляду зазначених заперечень, вони залишені без задоволення, висновки акту - без змін, та на підставі виявлених порушень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення №0007912301 від 04.05.2012 року, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток на сушу 25308 грн., №0007922301 від 04.05.2012 року, яким визначено позивачу зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 255223 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 64338 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень №0007912301, №0007922301 від 04.05.2012 року, подавши до Державної податкової служби в Одеській області скаргу, в якій просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

За результати розгляду первинної скарги позивача на винесені податкові повідомлення-рішення, Державною податковою службою в Одеській області прийнято рішення №13497/10/10-2007 від 31.05.2012 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0007912301 від 04.05.2012 року щодо нарахування ДПІ у Малиновському районі позивачу зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 25308 грн., та частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0007922301 від 04.05.2012

року, яким ДШ у Малиновському районі м. Одеси ДПС було нараховано позивачу зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 319561 грн., а саме скасовано суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за вересень 2011 року за основним платежем у розмірі 106667 грн. та штрафні (фінансові) санкції - на суму 53333,5 грн. (аркуші справи 56-58).

З врахуванням зазначеного рішення Державної податкової служби в Одеській області, відповідно до акту перевірки №493/22-313/30390413 від 17.04.2012 року та згідно Із висновком №6 від 27.04.2012 року, ДШ у Малиновському районі м. Одеси ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0009532301 від 07.07.2012 року, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 148556 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 11004,5 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби України , в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ДПС №0007912301, №0007922301 від 04.05.2012 року (на той час позивачу не було відомо про прийняте податкове повідомлення-рішення №0009532301 від 07.07.2012 року), за результатами розгляду якої рішенням Державної податкової служби України №18352/7/10-2117 скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №0007912301 від 04.05.2012 року щодо нарахування позивачу зобов'язання по податку на прибуток, скасовано податкове повідомлення-рішення №0007922301 від 04.05.2012 року (з врахуванням рішення ДПС в Одеській області №13497/10/10-2007 від 31.05.2012 року) в частині нарахування позивачу податку на додану вартість у розмірі 22007 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11003,5 грн.

Враховуючи викладене, на підставі акту перевірки №493/22-313/30390413 від 17.04.2012 року, висновку №6 від 27.04.2012 року, рішення ДПС в Одеській області №13497/10/10-2007 від 31.05.2012 року та рішення ДПС України №18352/7/10-2117 від 05.07.2012 року, Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0010462301 від 06.08.2012 року, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 126549 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн.

Судом 1-ої інстанції було встановлено ,що підставою для висновку щодо заниження позивачем податку на додану вартість та завищення податкового кредиту за квітень 2011 року стало оформлення податкової накладної з порушенням діючого законодавства, а саме: в податковій накладній не була вказана ціна постачання одиниці товару без врахування ПДВ на суму 126549 грн.

Між ТОВ «КОНТАКТ» та ТОВ «Коне Лифти» 26.04.2011 року було укладено договір №ТІІА-10243-А4, за яким ТОВ «Коне Лифти» поставляє, а ТОВ «КОНТАКТ» придбаває 9 комплектів пасажирських ліфтів згідно Додатку №1 .

Згідно умов цього договору ТОВ «Коне Лифти» зобов'язується здійснити поставку обладнання ТОВ «КОНТАКТ» по цінам та в строки, визначені в Додатку №2 Договору, а ТОВ «КОНТАКТ» зобов'язується прийняти та оплатити обладнання.

На виконання умов цього Договору при поставці товару ТОВ «Коне Лифти» виписано позивачу податкову накладну №6 від 26.04.2011 року, яку позивачем включено в реєстр отриманих та виданих податкових накладних та відображено у складі декларацій з ПДВ відповідного податкового кредиту.

Факт проведення господарської операції підтверджується видатковою накладною та виписками з банку.

Під час перевірки податковим органом не прийнято податкову накладну №6 від 26.04.2011 року, суми ПДВ по якій включено до складу податкового кредиту, оскільки вона була оформлена в порушення діючого законодавства, а саме не було вказано ціну постачання одиниці товару без урахування ПДВ та не враховано виправлену податкову накладну №6 від 26.04.2011 року, оформлену у відповідності до діючого законодавства, яка отримана від ТОВ «Коне Лифти» на звернення ТОВ «КОНТАКТ» та в якій була виправлена зазначена помилка та вірно визначено найменування товару .

Вказана податкова накладна була виписана двічі та знаходилась в первинних документах підприємства, але в податкову звітність вона включена один раз на суму, яка в ній зазначена.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.1. п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року передбачає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх Імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата та видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року передбачають, що суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, не відносяться до податкового кредиту. Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання послуг, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІ\' від 16 липня 1999 року господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено право( а не обов'язок ) покупця товарів/послуг додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції, що виправлена податкова накладна не змінює змісту та обсягу господарської операції, не впливає на податкові зобов'язання та формування податкового кредиту, оскільки сума сплачених коштів за цей товар і сума податку на додану вартість в складі ціни товару не змінилась, тобто виправлення податкової накладної не змінило суму податкових зобов'язань контрагента позивача та суму податкового кредиту позивача визначену в податковій звітності та що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0010462301 від 06.08.2012 року, враховуючи вимоги ст.ст. 55, 60 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, згідно яких податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження, в результаті чого податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя пис/

Судді: