Ухвала суду № 30584783, 12.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р.Справа № 2018/2а-7830/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради на постанову Київського районного суду м. Харкова від 28.12.2011р. по справі № 2018/2а-7830/11

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації , Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку та виплати разової щорічної допомоги до 5 травня, стягнення недоплаченої суми разової щорічної допомоги до 5 травня,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги до 5 травня за 2011р., стягнути недоплачену допомогу у сумі 3360 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є учасником війни та має право на пільги, встановлені законодавством України. Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня йому повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Всупереч вимог зазначеного закону та ст. 22 п. 3 Конституції України, грошова щорічна допомога до 5 травня як учаснику бойових дій, за 2011 рр. йому виплачена не в повному обсязі, що змусило його звернутись до суду.

За наслідками розгляду в порядку скороченого провадження постановою Київського районного суду м. Харкова від 28.12.2011 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району м. Харкова в нарахуванні ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району м. Харкова здійснити нарахування щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення до 5 травня ОСОБА_1 за 2011рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій з урахуванням проведених виплат; зобов'язано Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня за 2011р. в розмірі п'яти мінімальних пенсій з урахуванням проведених виплат; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради не погоджуючись з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 28.12.2011 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними.

Кологія суддів переглядає судове рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст.195 КАС України в межах доводів апеляційної скарги. Постанова в частині відмови у позові позивачем не оскаржена.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.07.2003 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветерана війни та гарантії їх соціального захисту»певним категоріям осіб (учаснику бойових дій), до яких відноситься позивач передбачено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Грошова допомога до 5 травня отримана позивачем за 2011 р. у квітні 2011р. у сумі 460грн.

Виплати разової грошової допомоги до 5 травня здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум. Після отримання зазначеної допомоги в розмірі, з яким позивач не погодився і 22.08.2011р. в межах строку, визначеного КАС України звернувся до суду за захистом своїх прав.

Пунктом 21 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" була змінена вище зазначена стаття Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме зазначено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом України про Державний бюджет.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п. 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно виплати щорічної разової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У 2011 році зміни до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не вносилося.

Таким чином, відповідач-1 у 2011 році мав застосовувати законодавство, яке діяло на час проведення відповідних щорічних виплати грошової допомоги до 5 травня, а саме, ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 09.07.2007 року, а саме: нараховувати щорічно до 5 травня учасникам бойових дій разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а відповідач-2 -виплачувати цю допомогу у вказаному розмірі.

Законодавець не надавав у 2011році Кабінету Міністрів України права на встановлення розміру разової грошової допомоги до 5 травня. А тому при виплаті позивачу даної допомоги, відповідач повинен був керуватися положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Посилання відповідачів, як на правомірність своїх дій, щодо проведення нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»в межах бюджетних асигнувань, є безпідставними, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Також відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при здійсненні позивачу нарахування або перерахунку пенсії застосуванню підлягають положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанов КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Таким чином, відповідач, провівши виплату щорічної допомоги до 5 травня у 2011 році в розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України, а не Законом діяв всупереч вимог чинного законодавства.

З огляду на вищезазначене, у позивача наявне право на отримання щорічної разової грошової допомогу до 5 травня згідно ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту".

Вимоги позивача про проведення виплати у конкретній грошовій сумі -3360грн. задоволенню не підлягають, оскільки суд не може перебирати на себе функції інших органів.

Функції призначення, перерахунку та виплати соціальних виплат є виключною компетенцією органів праці та соціального захисту населення, за відсутності спору про неправильність визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення, у зв'язку з наявністю помилок в розрахованих відповідачем сумах унаслідок ненавмисного перекручення інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в цих розрахунках, суд не має повноважень привласнювати такі функції.

Також, є необгрунтованими доводи відповідачів щодо відсутності відповідних надходжень з бюджету для виплат особам, які мають статус учасника бойових дій, разової грошової допомоги до 5 травня, та зазначає, що це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання вказаної допомоги, нарахування та виплата яких прямо передбачені законом. Реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань не повинно прийматися до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 N 790 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Враховуючи викладене, обов'язок нарахування спірних сум допомоги до 5 травня учасникам бойових дій покладений саме на органи праці та соціального захисту населення, Харківський обласний Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації здійснює виплати на підставі розпорядження районних управлінь праці та соціального захисту населення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для скасування рішення не має.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 28.12.2011р. по справі № 2018/2а-7830/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Григоров А.М.Судді Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.