Рішення № 305840, 28.11.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2006 р. Справа № 9/630/06

м. Миколаїв

За позовом: Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 31301827

До відповідача: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263

Суддя Філінюк І. Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Щербаков А.А., дор. №285/10 від 29.09.2006р.

Розова Р.Г., дор. №237/102 від 04.09.2006р.

Від відповідача: Байда В.В., дор. №04/56 від 18.07.2006р.

Іноземцев Є.С., дор. №04/24 від 05.01.2006р.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на суму 1049052,32грн., 64052,11грн. пені, 10849,56грн. - 3% річних, 17158,08грн. збитків від інфляції.

За згодою сторін, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір №06/02-2121 від 28.12.2002р. з протоколом розбіжностей на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. За умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу природний газ протягом 2003р., а відповідач зобов’язався прийняти газ та проводити оплату за отриманий газ на умовах договору.

Згідно до п.10.1 договір діє, в частині поставки газу до 31.12.2003р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Відповідно до п.5.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу та послуги з його транспортування здійснюється на підставі акта приймання-передачі до 10-го числа, наступного за звітним місяця.

Згідно вказаного договору та додаткових угод №№1,2,3,4,5 протягом січня-грудня 2003р. позивач поставив відповідачу природний газ в обсязі 463029,539 тис.куб.м на загальну суму 55220849,12грн., що підтверджується двохсторонніми актами прийому-передачі природного газу (а.с.24-36).

Відповідач свої зобов’язання по договору виконав частково, внаслідок чого, станом на 30.11.2004р. утворилась заборгованість в розмірі 15735784,09грн.

Відповідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в встановлені строки, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Між сторонами було укладено додаткову угоду №6 від 24.12.2004р., відповідно до якої відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 15 735 784,09грн. та зобов’язався погашати виниклий борг шляхом перерахування коштів рівномірними щомісячними платежами в розмірі 131131,54грн., починаючи з січня 2006р. по грудень 2015р., відповідно до узгодженого сторонами графіку.

Відповідач зобов’язання за договором та додатковою угодою №6 виконав в неповному обсязі, внаслідок чого, за підрахунком позивача, станом на 01.09.2006р. виникла заборгованість в розмірі 1049052,32грн. Проте, як вбачається з наданих позивачем матеріалів та розрахунками до позову, заборгованість 1049052,32грн. виникла за період з січня по вересень 2006р. включно, тобто сума заборгованості нарахована станом на 01.10.2006р.

Крім того, на підставі п.3 додаткової угоди №6 до договору, позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Як вбачається із тексту позовної заяви та розрахунку суми пені, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 64052,11грн., а саме: за період з 01.02.2006р. по 26.09.2006р. з 131131,54грн. за кожний період сплати окремо.

Окрім стягнення суми боргу та пені позивач просить стягнути з відповідача, на підставі ст. 624 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити за час прострочення 3% річних з простроченої суми, що за період з 01.02.2006р. по 26.09.2006р. складає 10849,56грн., а також збитків від інфляції за кожен день прострочення платежу за період з лютого 2006р. по вересень 2006р. в сумі –17158,08грн.

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнав та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заявлених заперечень відповідач посилається на те, що відповідно до положень додаткової угоди, відповідач має право сплати суму боргу в останній день місяця, тобто на момент звернення з позовом до суду, ще не закінчився строк сплати чергового платежу за вересень місяць 2006р. Також, відповідно до того, що невірного нарахована сума основного боргу позивач неправильно нарахував пеню, 3% річних та збитки від інфляції. Однак, в судовому засіданні –28.11.2006р. відповідачем наданий свій розрахунок пені, 3% річних та збитків від інфляції, тобто відповідачем частково визнано суму позову.

Суд, з позицією відповідача щодо невірного нарахування позивачем суми основного боргу, не може погодиться з оглядом на те, що відповідно до відмітки канцелярії суду, позовна заява прийнята судом –03.10.2006р., тобто після того, як у відповідача скінчився передбачений додатковою угодою строк сплати боргу в розмірі 131131,54грн. за вересень 2006р. Також, необхідно зазначити, що на день складання відповідачем відзиву –30.10.2006р. та судових засідань по справі – 31.10.2006р. та 28.11.2006р. відповідач не надав доказів того, що він здійснив оплату за вересень та будь-який місяць 2006р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем дійсно невірно нараховані пеня, 3% річних та збитки від інфляції.

За підрахунком суду пеня за період з 01.07.2006р. по 26.09.2006р. з суми 131131,54грн. складає 5316,33грн. та за період з 01.08.2006р. –26.09.2006р. –3422,01грн. Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню складає 55313,78грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання. Відповідно до ст.625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.16 ЦКУ одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. Збитки відшкодовуються у повному обсязі. Обраховуючи індекс інфляції позивач допустився помилки: у нарахуванні суми боргу позивача зазначив, що станом на 01.02.2006р. сума боргу дорівнює 262263,08грн., однак, станом на 01.02.2006р. сума боргу складає 131131,54грн. Позивач також допустився помилки, у визначенні суми збитків від інфляції, нараховуючи її одночасно на суму боргу та інфляційних за попередній період, тоді як інфляційні мають нараховуватися виключно на саму суму боргу, у зв'язку з чим сума інфляційних за період з лютого по вересень 2006р. складає 10359,38 грн. Таким чином, обґрунтованою до стягнення сумою є 10359,38 грн.

Також, позивач нарахував 3% річних за період з 01.02.2006р. по 26.09.2006р., помилково вказавши, що заборгованість станом на 01.09.2006р. складає 1049052,32грн., однак враховуючи те, що відповідач за умовами додаткової угоди №6 до договору зобов’язався здійснювати розрахунок на протязі місяця (до останнього дня місяця), при розрахунку заборгованості станом на 01.09.2006р. не потрібно враховувати 131131,54грн. боргу за вересень 2006р., тобто за підрахунком суду станом на 01.09.2006р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 917920,78грн. Таким чином, 3% річних за вищевказаний період з суми боргу 917920,78грн.- складає 10645,26грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (м.Миколаїв, вул.Чигрина, 159, р/р 26004226128001 в МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326018, код 05410263) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м. Київ, вул. Шолуденко, 1, р/р 260083013814 в ГОУ „Промінвестбанку”, МФО 300012, код 31301827) –1049052,32грн. боргу, 55313,78грн. пені, 10359,38 грн. збитків від інфляції, 10645,26грн. 3% річних, 11253,70грн. держмита та 116,83грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя I.Г.Фiлiнюк