Рішення № 30581126, 08.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1589/13 08.04.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6"

про стягнення 376 555,68 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: Іващенко О. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" заборгованості за Договором № 1630200 від 01.11.2000 року на постачання теплової енергії у гарячій воді в розмірі 376 555,68 грн., в тому числі 354 101,12 грн. основного боргу, 14 629,46 грн. пені та 7 825,10 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630200 від 01.11.2000 (далі - Договір) на виконання умов якого позивач поставив відповідачу теплову енергію, однак відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім за період з 01.10.2011 по 01.01.2013 рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 354101,12 грн.

В зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за отриману теплову енергію, позивач нарахував 7825,10 грн. 3% річних та 14629,46 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 порушено провадження по справі № 910/1589/13, розгляд справи призначено на 25.02.2013.

Представник відповідача 25.02.2013 через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що: долучені позивачем до позовної заяви документи, в тому числі облікові картки, не є доказами приймання відповідачем теплової енергії у зазначеній в них кількості, окрім того з них не вбачається розрахунок кількості теплової енергії, що передбачено п. 5.1 договору; у позовній заяві не визначено кількість теплової енергії на послуги опалення та окремо на послуги з гарячого водопостачання, яку позивач передав відповідачу; позивачем не надано доказів на підтвердження застосування розрахункового методу для обрахунку теплової енергії для послуги гарячого водопостачання у відповідності до п. 3.2 додатку № 4 до договору (обрахування кількості фактично спожитої теплової енергії, яка визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної температури теплоносія від теплових джерел); позивачем неправомірно у період з 01.01.2011 при визначенні вартості теплової енергії застосовані тарифи, що затверджені Постановою Національної комісій регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1729 «Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК «Київенерго», що суперечить умовам п. 2.1 договору (при виконанні умов договору, а також вирішенні питань, що не були обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами затвердженими Київською міською держадміністрацією); облік спожитої послуги з гарячого водопостачання проводиться відповідачем на підставі показників квартирних лічильників та за нормативами.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні 25.02.2013 винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 18.03.2013.

Представник відповідача 18.03.2013 через канцелярію суду подав письмові пояснення на позов в яких зазначив, що: позивачем поставлено теплової енергії відповідачу для послуг з опалення та гарячого водопостачання у період з 01.10.2011 по 31.12.2012 на суму 286832,86 грн.; розрахунок кількості споживача теплової енергії відповідачем ґрунтується на вимогах Правил користування тепловою енергією затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та з урахуванням норм передбачених КТМ-204 (Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні) затверджених наказом Держжитлокомунгоспа України від 14 грудня 1993 року; відповідно до виконаного виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води ТОВ «Водоканал-Сервіс» розрахунку на потреби гарячого водопостачання у об'ємі 6933 куб.м використано 343,8768 Гкал вартістю 68 895 грн. 02 коп., що свідчить про неправильність розрахунку позивачем кількості спожитої теплової енергії, та, відповідно, вартості наданої послуги; позивачем не надано суду доказів на підтвердження застосування розрахункового методу для обрахунку теплової енергії для послуги гарячого водопостачання у відповідності до п. 3.2 додатку №4 до договору № 1630200 від 01.11.2000 року, зокрема не вказано, у який спосіб визначено кількість фактично спожитої теплової енергії з урахуванням умов договору між сторонами та вищенаведеного чинного законодавства; відповідач також вважає безпідставними вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, інфляційної складової та пені, оскільки борг виник через об'єктивну неможливість розрахуватись за договором, оскільки ВДВС Деснянського району міста Києва було арештовано рахунок відповідача на виконання наказу господарського суду міста Києва у справі № 54/504, строк оскарження незаконного рішення від 12 січня 2012 року у якій поновлено і на сьогодні остаточне рішення Київським апеляційним господарським судом у справі не прийнято. Також відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем при обрахуванні кількості спожитої теплової енергії для послуги з централізованого постачання гарячої води застосуються Тимчасові правила обліку відпускання і споживання теплової енергії, які скасовані розпорядженням Кабінету Міністрів України № 103-р від 15.02.2012 року.

В судовому засіданні 18.03.2013, у відповідності до статті 77 ГПК України, оголошено перерву до 25.03.2013.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2013 №152-р та наказу Голови господарського суду міста Києва від 25.03.2013 № 85-К, робочий день 25.03.2013 перенесено на 13.04.2013р., у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталося 22-23 березня 2013 року у Київській області та м. Києві.

За таких обставин, судове засідання 25.03.2013 не відбулось.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/1589/13 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою суду від 26.03.2013 призначено розгляд справи на 08.04.2013.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного, справу № 910/1589/13 передано для розгляду судді Грєховій О. А.

Представник позивача в судове засідання 08.04.2013 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.03.2013 не з'явився, про причини неявки суду невідомо.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.04.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2000 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 1630200 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідно до умов цього договору, а відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.

Відповідно до п. 2.2.1 договору № 1630200 постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно Додатку № 1 до цього договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору № 1630200, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності, порядок розрахунків за теплову енергію та інше.

Згідно з п. 2.3.1 Договору № 1630200 Відповідач зобов'язаний додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку 1 до Договору № 1630200, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії за встановленими тарифами.

Пунктом 5.1 Договору № 1630200 сторонами встановлено, що облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться по приладах обліку, з гарячого водопостачання - розрахунковим способом.

Матеріалами справи та поясненнями відповідача підтверджується відсутність у відповідача приладів обліку, отже облік споживання теплової енергії здійснювався позивачем розрахунковим способом.

Відповідно до п. 3.2 Додатку 4 до Договору № 1630200, якщо Відповідач не має приладів обліку щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел позивача та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури теплоносія від теплових джерел позивача та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання відповідача в розрахунковому періоді.

На виконання умов Договору № 1630200 позивачем у період з 01.10.2011 по 01.01.2013 поставлено відповідачу теплову енергію на потреби центрального опалення в кількості 1059,44 Гкал, а саме: за жовтень 2011 року - 61,25 Гкал, за листопад 2011 р. - 117,00 Гкал, за грудень 2011 р. - 113,38 Гкал, за січень 2012 - 161 Гкал, за лютий 2012 - 183,34 Гкал, за березень 2012 - 127,44 Гкал, за квітень 2012 - 2,19 Гкал, за жовтень 2012 - 53,41 Гкал, за листопад 2012 - 78,85 Гкал, за грудень 2012 - 161,38 Гкал та на потреби гарячого водопостачання в кількості 674,83 Гкал, а саме: за жовтень 2011 року - 62,31 Гкал, за листопад 2011 р. - 39,90 Гкал, за грудень 2011 р. - 52,01 Гкал, за січень 2012 - 62,31 Гкал, за лютий 2012 - 58,29 Гкал, за березень 2012 - 62,31 Гкал, за квітень 2012 - 54,27 Гкал, за травень 2012 - 28,18 Гкал, за червень 2012 - 23,26 Гкал, за липень 2012 - 4,66 Гкал, за серпень 2012 - 25,80 Гкал, за вересень 2012 - 30,68 Гкал, за жовтень 2012 - 62,31 Гкал, за листопад 2012 - 48,24 Гкал, за грудень 2012 - 60,30 Гкал, обсяг якої розраховано розрахунковим способом.

Відповідач, заперечуючи проти наявності заборгованості, посилається на невірність визначення обсягу використаної теплової енергії з посиланням на невідповідність даних позивача щодо обсягів поставленої обсягам фактично отриманої відповідачем теплової енергії.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" та Закону України "Про теплопостачання" енергією є електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для її купівлі продажу.

Таким чином, у відповідності до вимог чинного законодавства між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії, на підставі якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України між сторонами виникли відносини, що виникають з договору поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 6 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).

При укладенні Договору № 1630200 (п.п. 2.2.1, 2.3.1, 5.1, 8.1 та Додатки № 1, 4) сторони погодили обсяги постачання, одиницю виміру теплової енергії, теплове навантаження, порядок розрахунків, об'єкт теплопостачання та строк дії Договору.

Додатком № 1 до Договору № 1630200 сторони дійшли згоди щодо величини визначення обсягів теплової енергії, яка постачається позивачем відповідачу, а саме Гкал, та приєднаного теплового навантаження окремо на опалення та гаряче водопостачання, доказів внесення змін до укладеного договору щодо одиниці вимірювання теплової енергії або рішення суду про визнання договору недійсним сторонами суду не надано.

Пунктами 1.1, 1.4 Додатку № 1 до Договору № 1630200 сторонами визначено щомісячний максимальний обсяг поставки позивачем відповідачу у 2000 році теплової енергії та максимальне теплове навантаження окремо з гарячого водопостачання та опалення в Гігакалоріях.

Додатком № 1 до Договору № 1630200 (п. 4) сторони передбачили, що дата зняття відповідачем показників приладу обліку - 25 число поточного місяця, надання звіту позивачу з показами приладів обліку - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується позивачем згідно з максимальними договірними навантаженнями.

Як підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками та відомостями позивача, поставка теплової енергії у заявлений позивачем період здійснювалась в межах обсягів узгоджених сторонами при укладенні Договору № 1630200 та встановленими сторонами у п. 1.4 Додатку № 1 до нього, та розрахованих із застосуванням максимальних теплових навантажень, визначених у п. 1.1. Додатку № 1 до Договору № 1630200, зважаючи на відсутність у відповідача приладів обліку, і як наслідок не подання звіту.

Матеріали справи не містять доказів зміни сторонами умов договору № 1630200 щодо максимальних обсягів поставки теплової енергії та максимального навантаження, а також порядку здійснення розрахунку обсягів спожитої теплової енергії.

Доказів, що підтверджують поставку позивачем відповідачу теплової енергії в обсягах, що перевищують визначені сторонами при укладенні Договору № 1630200, з тепловим навантаженням більшим, ніж передбачено сторонами при укладенні Договору № 1630200, відповідачем не надано.

Обґрунтованого контррозрахунку обсягів теплової енергії із зазначенням методів нарахування, виходячи із даних, встановлених сторонами при укладені Договору, відповідачем суду не надано. Наданий відповідачем розрахунок не приймається судом до уваги, зважаючи, що вказані в ньому дані не відповідають умовам укладеного сторонами Договору.

Зважаючи на наведене вище заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Вартість поставленої позивачем відповідачу теплової енергії становить 354101,12 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками за період з 01.10.2011 по 01.01.2013 та відомостями обліку споживання теплової енергії.

Розрахунок вартості теплової енергії здійснювався позивачем за тарифами, встановленими Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Пунктами 2, 3 Додатку 4 до Договору № 1630200 встановлено, що Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду. Відповідач до 25 числа поточного місяця сплачує вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Відповідач за надані послуги по Договору № 1630200 в період 01.10.2011 по 01.01.2013 2013 не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором 1630200 становить 354101,12 грн.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання відповідача на неправомірне застосування тарифі встановлених постановою НКРЕ № 1729 від 14.12.2010 не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про теплопостачання"до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання зокрема належить встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією. А до створення Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, дана функція покладена на Національну комісію регулювання електроенергетики України.

В постанові Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010 зазначено, що вона набирає чинності з 01.01.2011, а тому визначення позивачем вартості теплової енергії виробництва АК "Київенерго" з 01.01.2011 здійснено правомірно на підставі цієї постанови.

Крім цього у розпорядженні КМДА № 1222 від 29.12.2010 "Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням", яке введено в дію з 01.02.2011 чітко зазначено, що воно прийняте відповідно до низки Законів України та інших нормативних актів, в тому числі відповідно до постанови НКРЕ від 14.12.2010 № 1729 "Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК "Київенерго".

Слід зазначити, що ціни на теплову енергію є регульованими, а постанови НКРЕ є обов'язковими для виконання.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 354101,12 грн. за спожиту у період з 01.10.2011 по 01.01.2013 теплову енергію на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 354101,12 грн. за теплову енергію підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14 629,46 грн. пені та 7 825,10 грн. 3 % річних за період прострочення вказаний в розрахунку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п. 3.5 додатку 4 до договору встановлено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього Додатку) «Енергопостачальна організація» нараховує «Абоненту» пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0.5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Так, позивачем розраховано пеню в розмірі 14629,46 грн.

Судом перевірено розрахунок позивача та визнано його таким, що відповідає умовам договору та діючому законодавству.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідач пені в розмірі14629,46 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 354101,12 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 1825,10 грн. річних.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача, викладені в письмових поясненнях по справі до уваги судом не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах законодавства та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-6" (м. Київ, вул. Миколи Закревського, 53,55, код ЄДРПОУ 22885447) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 354101,52 грн. (триста п'ятдесят чотири тисячі сто одну гривню 52 коп.), 7825,10 грн. (сім тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 10 коп.) 3 % річних, 14629,46 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень 46 коп.) пені, 7531,11 грн. (сім тисяч п'ятсот тридцять одну гривню 11 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.04.2013

Суддя Грєхова О.А.