Постанова № 30579963, 08.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р. Справа№ 5011-7/14194-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Пашкіної С.А.

за участю представників:

Від позивача: Пількевич Л.В. - представник за довіреністю;

Від відповідача: Лінкевич О.В.- представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта",

на рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 року

у справі № 5011-7/14194-2012 (суддя: Якименко М.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Український страховий

дім"

до Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна

страхова компанія "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2 869,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Приватне акціонерне товариство "Український страховий дім" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 2 869,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № НТ-09№20Кв від 09.01.2009 р. внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Hyundai Tucson", реєстраційний номер АА 7203 ЕТ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля "ЛАЗ", реєстраційний номер 06990 КА, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВC/4352483), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 року у даній справі позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до полісу № ВC/4352483 Відкритим акціонерним товариством національна акціонерна страхова компанія "Оранта" застрахована відповідальність Антонюк Миколи Івановича та застрахований транспортний засіб ВАЗ 21011, реєстраційний номер 06990КА, тоді як постановою Печерського районного суду м. Києва від 09.06.2009 року № 3-2951/09 винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки "ЛАЗ", державний номер 06990 КА, Скиданенка Віктора Павловича.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2009 між Закритим акціонерним товариством "Український страховий дім" (яке перейменовано в Приватне акціонерне товариство "Український страховий дім")(страховик, позивач) та Щербицьким Ігорем Івановичем (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № НТ-09№20Кв, відповідно до умов якого у позивача був застрахований автомобіль "Hyundai Tucson", реєстраційний номер АА 7203 ЕТ, строк дії договору страхування з 10.01.2009 р. по 09.01.2010 р.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 19.05.2009 в м. Києві на перехресті вул. Мечникова-Шовковична сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю автомобіля "Hyundai Tucson", реєстраційний номер АА 7203 ЕТ, яким керував власник Щербицький Ігор Іванович, та автомобіля марки "ЛАЗ", реєстраційний номер 06990 КА, яким керував Скиданенко Віктор Павлович. Наведене підтверджується розгорнутою довідкою ДАІ.

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 09.06.2009 року № 3-2951/09 водія транспортного засобу марки "ЛАЗ", реєстраційний номер 06990 КА, Скиданенка Віктора Павловича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Як свідчать матеріали справи, а саме Страховий акт № НТ-09/20/Кв/1 від 28.07.2009 року, вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 2 869,12 грн.

На підставі Страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 2 869,12 грн., виплата позивачем якого підтверджується платіжним дорученням № 434 від 09.10.2009 р.

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як стверджує позивач в поданому позові, цивільно-правова відповідальність Скиданенка Віктора Павловича за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації транспортного засобу марки "ЛАЗ", реєстраційний номер 06990 КА застрахована у Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за полісом № ВC/4352483.

Однак, як вбачається з полісу № ВC/4352483 Відкритим акціонерним товариством національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за даним полісом застрахована відповідальність іншої особи - Антонюк Миколи Івановича та застрахований інший транспортний засіб-ВАЗ 21011, реєстраційний номер 06990КА.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення збитків в порядку регресу нормативно та документально доведені.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 року у справі № 5011-7/14194-2012 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім"(01023, м. Київ, Печерський район, площа Спортивна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта"(01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 5011-7/14194-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Алданова С.О.

Пашкіна С.А.