Постанова № 30578354, 09.04.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2013 року Справа № 912/14/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Вовк Ю.В.

за участю представників:

позивача: Єфременко О.О.- предст., дов. №14-3 від 08.01.2013р.;

відповідача: Богушевич Є.А.- предст. дов. №07/01-106 від 19.12.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2013р. у справі №912/14/13-г

за позовом: публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ)

до: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (м. Кіровоград)

про: стягнення 6542992 грн. 92 коп. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28 лютого 2013 року (підписано 05.03.2013р.) у справі №912/14/13-г (суддя Мохонько К.М.) частково задоволений позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ) до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (м. Кіровоград) про стягнення 6542992 грн. 92 коп. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №14/2626/11 від 30.09.2011р. Рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто 2358633 грн. 32 коп. боргу, 43472 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 159949 грн. 17 коп. 3 % річних, 10000 грн. пені, 64380 грн. сплаченого судового збору. В частині стягнення 3335502 грн. 82 коп. основного боргу провадження у справі припинено. В решті позовних вимог відмовлено.

Позивач - публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення в частині відмови в стягненні пені в сумі 635435,45 грн. і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник вважає, що застосовуючи п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд при вирішенні питання щодо зменшення пені та штрафу повинен був об'єктивно оцінити, чи є дані випадки винятковими, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені та штрафу наслідкам порушення. До того ж, сторона вважає, що зазначена норма може застосовуватися виключно у сукупності зі ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України. Позивач зазначив, що він є об'єктом, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Компанія для безперервного постачання газу споживачам, повинна постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості вітчизняними споживачами на користь НАК «Нафтогаз України». Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути зупинення постачання природного газу на територію України.

Відповідач - відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (м. Кіровоград), у відзиві на апеляційну скаргу і представник в судовому засіданні зазначив, що судове рішення є законним і обґрунтованим. Газ, який отримує відповідач, споживається для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами і організаціями, іншими споживачами. Відповідач отримав природний газ на загальну суму 16656357,94 грн., а його заборгованість становить лише 2370337,26 грн. Відповідач систематично направляє претензії усім боржникам і заборгованість перед ним 1572753,12 грн. Був також пред'явлений позов про стягнення 2449093,70 грн. Фактично теплогенеруючим компаніям не надавалися передбачені для розрахунку грошові кошти, тому відповідач не зміг своєчасно і у повному обсязі провести оплату за поставлений газ позивачу.

В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що за договором на купівлю-продаж природного газу №14/2626/11 від 30.09.2011р. національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) зобов'язалась передати у власність відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (Покупцю) у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 210000, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі - газ), для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами), надалі Споживачам, та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та витати,а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1.).

Відповідно до п. 2.1. договору Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 57314,000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м).

Сторонами узгоджено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

За умовами п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На виконання умов договору відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р., 30.11.2011р, 31.12.2011р., 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р. позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 4349,828 тис. куб. м на загальну суму 16656357,94 грн. Станом на день подання позову заборгованість за газ склала 5694136,14 грн., яка в подальшому була частково сплачена під час розгляду в суді першої інстанції в сумі 3335502,82 грн. Зазначені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи, а саме наданими виписками з банківських рахунків та підписаним сторонами і засвідченим печатками актом звірки розрахунків за період з 01.01.2011р. по 31.01.2013р. Залишок по сплаті боргу склав 2358633,32 грн.

За наведених обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду попередньої інстанції про припинення провадження у справі в частині стягнення 3335502,82 грн. боргу на підстав п.11 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Несплата відповідачем суми боргу, пені та штрафу за укладеним договором стала підставою для подання позову.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі ст. 629 ЦК України.

За приписами частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем п. 6.1 цього договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних за укладеним договором пеня склала 645435,45 грн., інфляційні 43472,17 грн., 3% річних у сумі 159949,17 грн.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення закріплено і в п. 1 ст. 233 ГК України. Крім того, в зазначеній статті встановлено, що повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 ч.1 ст. 83 ГПК України встановлено право господарського суду, приймаючи рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що під час розгляду справи відповідач частково погасив суму боргу, виконання інвестиційної програми газопостачальних, газорозподільних та газотранспортних підприємств на 2011р. в повному обсязі та те, що сплата штрафних санкцій у повному обсязі, в даному випадку, зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а і інші інтереси, зокрема, можливість постачання теплової енергії бюджетним установами і організаціями та іншим споживачам, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості зменшення суми пені до 10000 грн.

Доводи позивача щодо необґрунтованості зменшення сум не є обґрунтованими, так як суд, приймаючи рішення, у повній мірі врахував як майновий стан, так і інші інтереси сторін.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України і Верховний Суд України.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду є обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, і скасуванню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 28 лютого 2013 року у справі №912/14/13-г залишити без зміни.

(постанова виготовлена в повному обсязі 11.04.2013 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат