Рішення № 30578169, 05.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.13 Справа№ 914/265/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Дженерал», м. Київ, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів», с. Тростянець,про: стягнення 485' 516,76 грн.Суддя М. М. Синчук При секретарі Н. ГригорчукЗа участю представників:позивача:Колісник О. А. - довіреність №252 від 15.10.12 р.; Матвійчук Д. В. - довіреність від 28.01.13р.,відповідача :Патько Н. Я. - довіреність № 28/09-5 від 28.09.2012р. Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Дженерал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів», про стягнення 485' 516,76 грн. Ухвалою від 22.01.2013 р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 05.02.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем поставлено бетон, що не відповідає класу міцності, наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів за поставлений неякісний товар в сумі 328 475,00 грн. та збитків в розмірі 157 041,76 грн.

В судове засідання 05.02.2013 р. представники позивача з'явилися. Вимоги ухвали суду від 22.01.2013 р. виконали частково. Через канцелярію суду подали клопотання №20 від 04.02.13р. та № 21 від 04.02.13р. про долучення до матеріалів справи копії накладних (товаротранспортних). Позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Через канцелярію суду 01.02.2013 р. представник відповідача подав клопотання № 4-01/02/13 від 01.02.13р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні.

В судове засідання 05.02.2013 р. представник відповідача не з'явився, Вимог ухвали від 22.01.2013 р. не виконав.

В судовому засіданні 05.02.2013 р. розгляд справи відкладено на 19.02.2013 р.

18.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Львівської області представником відповідача подано заяву про застосування позовної давності до позовних вимог та відзив на позовну заяву, де відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. У відповідності до укладеного між сторонами Договору №8М про виготовлення та поставку товару відповідачем було виготовлено та поставлено товар, а саме товарний бетон якість якого відповідала вимогам чинного законодавства України і підтверджувалась паспортом на бетонну суміш, протоколом випробування бетону після їх затвердіння у нормальних умовах та сертифікатами відповідності складових бетону на кожну партію товару.

В судовому засіданні 19.02.2013 р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з поданим відповідачем відзивом на позовну заяву та підготувати обґрунтоване заперечення. Представники відповідача щодо заявленого клопотання не заперечили.

В судовому засіданні 19.02.0213 р. оголошено перерву до 05.03.2013 р.

В судовому засіданні 05.03.2013 р. представник позивача подав письмове заперечення на відзив на позовну заяву, вказав, що протоколи випробувань які надані до суду відповідачем є неналежними доказами в силу того, що за ними не можна встановити пов'язаність із бетоном, який був поставлений відповідачем позивачу за Договором №8М про виготовлення та поставку бетону від 25.10.2011 р. Крім того, через канцелярію суду подав письмове заперечення на заяву про застосування позовної давності з огляду на те, що позивач дізнався про недоліки поставленого товару 25.07.2013 р., відтак строк позовної давності сплив лише 26.01.2013 р., а позовну заяву до суду подано 15.01.0213 р.

В судовому засіданні 05.03.2013 р. представник позивача подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення якості поставленого бетону, просить витребувати зразки проб бетону для дослідження у Національного університету «Львівська Політехніка».

В судовому засіданні 05.03.2013 р. представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов. Через канцелярію суду 05.03.2013 р. подав заяву про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 30 000,00 грн. До заяви долучив копію Договору №9 про надання правової допомоги з проведення господарської справи від 28.01.2013 р., копію акту здачі-приймання наданої правової допомоги від 01.03.2013 р., копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Судом відкладено розгляд клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні 05.03.2013 р. оголошено перерву до 12.03.2013 р.

В судове засідання 12.03.2013 р. представники позивача з'явилися, надали пояснення по справі. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Через канцелярію суду подали письмові заперечення на заяву про стягнення витрат на послуги адвоката від 01.03.2013 р. Клопотання від 05.03.2013р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи підтримали у повному обсязі. Необхідність призначення експертизи обґрунтували тим, що 29.02.2012 р. комісією з представників позивача, відповідача, замовника будівництва (ПАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар») та генерального підрядника (ТзОВ «КЕС-УА Холдинг») були відібрані зразки бетону для направлення їх на експертне дослідження (акт від 29.02.2012 р.). Протоколом від 01.03.2012 р. сторонами було спільно погоджено лабораторію, що має провести спільне експертне дослідження - Національний університет «Львівська політехніка». Зразки відібраних проб бетону були направлені до вказаної установи для лабораторного дослідження.

Згідно отриманого позивачем протоколу за результатами випробувань від 04.04.2012 р. №2/2012 лише зразок 30.11.11 р. відповідає класу В20, всі інші - В15, В12,5, В10. Згідно протоколу за результатами випробувань від 04.04.2012 р. №1/2012 р. лише зразок 22.11.11 р. (одна поставка), 05.12., 02.12 р. відповідає класу В20, всі інші - В5, В12,5, В10. Згідно протоколу за результатами випробувань від 29.05.2012 р. №3/2012 р. жодний зразок не відповідає класу В20 чи В25. Протоколи за результатами випробувань підписано керівником ВЛБМВ - Саницьким М.А, відповідальним виконавцем - Марків Т.Є., виконавцем - Бобецьким Ю.Б.

В судовому засіданні 12.03.2013 р. представники позивача подали клопотання про продовження строку розгляду справи.

В судове засідання 12.03.2013 р. представники відповідача з'явилися, надали пояснення по справі. Щодо заявлених позовних вимог заперечили в повному обсязі. Просять суд в задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, 11.03.2013 р. через канцелярію господарського суду Львівської області, подали письмові пояснення до відзиву на позовну заяву та письмові заперечення на клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, просять суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки відібрані зразки бетону є знищенні. Зазначили, що в Протоколах за результатами випробувань №№ 1/2012, 2/2012 від 04.04.2012 р., №3/2012 від 29.05.2012 р. дефекти структури бетону не виявленні (п. 7.3.), бетон відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-43-96 щодо середньої густини важкого бетону (п. 1 висновку). Причиною невідповідності класу бетону у відібраних зразках встановленого договором стало незабезпечення позивачем нормального тривалого температурно-вологісного режиму при укладенні бетонної суміші.

Відповідно до ст. 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Ухвалою суду від 12.03.2013 р. розгляд справи відкладено на 02.04.2013 р., викликано відповідального виконавця експертного дослідження відібраних зразків бетону Марків Т.Є. - для дачі пояснень з питань, що виникли під час дослідження поданих до суду сторонами доказів: протоколи за результатами випробувань №№ 1/2012, 2/2012 від 04.04.2012 р., №3/2012 від 29.05.2012 р. Випробування проведено згідно договору № 1595 від 06.03.2012 р., замовник ТзОВ «КЕС-УА Дженерал». Крім того, зобов'язано Національний університет «Львівська Політехніка» (адреса: вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, 79013) в разі наявності надати до суду зразки-циліндрів бетону, відібраних з конструкції на об'єкті будівництва в м. Моршин Львівської області. Строк розгляду справи продовжено.

В судовому засіданні 02.04.2013 р. представник позивача, через канцелярію суду 02.04.2013 р., подав письмові додаткові пояснення до позовної заяви, вказав, що відповідачем не надано суду доказів того, що товар який був поставлений за Договором, відповідає належній якості, яка передбачена Договором та чинним законодавством України. Просять позовні вимоги задоволити повністю. Крім того, подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії загального журналу робіт №1 на будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул. Геологів, 12-А м. Моршин та копію супровідного листа від 27.03.2013 р. до НУ «Львівська політехніка».

В судове засідання 02.04.2013 р. - для дачі пояснень з питань, що виникли під час дослідження поданих до суду сторонами доказів: протоколи за результатами випробувань №№ 1/2012, 2/2012 від 04.04.2012 р., №3/2012 від 29.05.2012 р. Випробування проведено згідно договору № 1595 від 06.03.2012 р., замовник ТзОВ «КЕС-УА Дженерал» з'явився відповідальний виконавець - Марків Т.Є. та надав пояснення.

Згідно з отриманими судом поясненнями відповідального виконавеця - Марківа Т.Є., у Національному університеті «Львівська Політехніка» зразки-циліндрів бетону, відібрані з конструкції на об'єкті будівництва в м. Моршин Львівської області, та передані відповідно до Договору від 06.03.2012 р.№1598 для проведення науково-дослідних робіт відсутні у зв'язку із їх руйнуванням під час проведення випробувань. Для визначення якості поставленого бетону потрібно проводити відбір товарного бетону перед його укладанням та твердінням в нормальних умовах. За складниками укладеного бетону (зразків відібраних після укладки бетону) не можливо встановити чи відповідала якість товарного бетону поставленого позивачу в період з 27.10.2011 р. до 13.01.2012 р., якості бетону, передбаченій договором про виготовлення та поставку товару №8.М від 25.10.2011 р. На якість товарного бетону впливають певні фактори, такі як компоненти які входять у його склад, якість приготування, температурні показники, умови вкладення бетону. При відібранні зразків бетону з конструкції можна визначити лише приблизний склад та якість поставленого бетону.

Надані суду пояснення внесенні в протокол судового засідання від 02.04.2013 р. Том 4 а/с 90-91

В судовому засіданні 02.04.2013 р. оголошено перерву до 05.04.2013 р.

В судове засідання 05.04.2013 р. представники позивача з'явилися, надали додаткові письмові пояснення до позовної заяви. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви. Просять суд відмовити в задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача 30 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В судове засідання 05.04.2013 р. представник відповідача з'явився, щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Просить суд задоволити заяву про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 30 000,00 грн.

Судом розглянуто клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи та відмовлено, у зв'язку з тим, що у Національному університеті «Львівська Політехніка» відсутні зразки-циліндрів бетону, відібрані з конструкції на об'єкті будівництва в м. Моршин Львівської області.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.10.2011 року між відповідачем (по Договору - Виконавець) та позивачем (по Договору - Замовник) укладено Договір №8М про виготовлення та поставку товару (надалі - Договір), згідно пункту 1.1 якого Сторони домовились про те, що Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити, доставити та передати у власність Замовнику бетон (далі - Товар) в кількості та на умовах, зазначених в цьому Договорі, а Замовник зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кількість Товару, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються Специфікацією Додатком №1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно Специфікації (Додаток №1 до Договору), Виконавець зобов'язується поставити і передати у власність Замовника наступний Товар:

- Товарний бетон В-7,5 (М100)Р4,F75,W4;

- Товарний бетон В-20 (М250)Р4,F150,W6;

- Товарний бетон В-25 (М350)Р4,F75,W6.

Згідно п. 4.1. укладеного Договору, виконавець зобов'язаний виготовити готові бетонні суміші по ДСТУ Б В.2.7-96-2000 (ГОСТ 7473-94) «Суміші бетонні. Технічні умови», що відповідає ДСТУ Б В.2.7-43-96 «Бетони важкі. Технічні умови» по ДБН А.3.1-7-96 «Виробництво бетонних та залізобетонних виробів». Виготовляти бетон із застосуванням портландцементу ПЦ А-Ш-400 по ДСТУ Б В.2.7-46-2010 та підтверджувати документом про якість (паспортом на бетонну суміш, протоколом випробування бетону, сертифікатами відповідності складових бетону), виданим виконавцем на кожну партію товару. Застосовувати пісок по ДСТУ Б В.2.7-32-95 «Будівельні матеріали: пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови». Застосувати щебінь по ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Будівельні матеріали: щебінь і гравій, щільні природні для будівельних матеріалів, конструкцій і робіт. Технічні умови». Хімічні добавки застосовувати тільки після письмової згоди із замовником. Поверхнево - активні добавки поставляються замовником.

Згідно п. 4.2. укладеного Договору, виконавець зобов'язаний видавати замовнику протоколи випробувань бетону на стиск після їх затвердіння у нормальних умовах на протязі 7 і 28 доби для кожної партії.

У відповідності з п.п. 5.2., 6.1. Договору виконавець зобов'язаний здійснити поставку Товару у строки встановлені в письмових заявках та/або зміні до них, отриманих від замовника. Товар вважається поставленим замовнику з моменту його отримання в пункті призначення представником одержувача, який вказується замовником, на підставі накладних.

Згідно з пункти 6.4, 6.5, 6.6 та 6.9 Договору передача Товару здійснюється за накладною, в якій вказується найменування, кількість, що поставляється. Дата, години та хвилини поставки вказується у накладній про прийняття Товару, що є датою поставки Товару. Накладні з відміткою уповноваженої особи Замовника про прийняття Товару визнаються Сторонами в якості змін до Замовлення. На підставі відвантажувальних документів Виконавцем оформляється зведена видаткова накладна з вказівкою відвантаженої кількості Товару за період, ціни Товару, суми оплати з ПДВ.

Відповідно до п.6.8. Договору, разом з Товаром виконавець зобов'язаний передати представнику замовника наступні документи: накладну; документи, що підтверджують якість Товару (паспорт на бетонну суміш).

На виконання умов Договору та положень чинного законодавства України, відповідачем в період з 27.10.2011 року по 13.01.2012 рік включно, було виготовлено та поставлено позивачу бетонну суміш марок В7.5, В20 та марки В25 на загальну суму 386 928,00 гривень, що підтверджується видатковими накладними. (Том 3, а/с 46, 47, 56, 76, 77, 157-161)

Товар був повністю оплачений позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що виготовлював Товарний бетон у відповідності до положень державних технічних стандартів та пункту 4.1 Договору, що доводиться наступним:

- відповідач виготовляв бетонні суміші по ДСТУ Б В.2.7-96-2000 (ГОСТ 7473-94) «Суміші бетонні. Технічні умови», що відповідає ДСТУ Б В.2.7-43-96 «Бетони важкі. Технічні умови» по ДБН А.3.1-7-96 «Виробництво бетонних та залізобетонних виробів», що підтверджується паспортами на бетонну суміш та видатковими накладними на партію товару; (Том 3, а/с 49, 54- 73, 79-153, 163-235)

- відповідач виготовляв бетонну суміш із застосуванням портландцементу ПЦ А-Ш-400 по ДСТУ Б.В 27-46-2010, так як цього бажав позивач, що підтверджується документами про якість цементу; (Том 3, а/с 27-40)

- відповідач застосовував пісок, заготовлений в період дії сертифікату, по ДСТУ Б В.2.7-32-95 «Будівельні матеріали: пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови», так як цього бажав позивач, що підтверджується сертифікатом відповідності на пісок; (Том 3, а/с 22)

- відповідач застосовував щебінь по ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Будівельні матеріали: щебінь і гравій, щільні природні для будівельних матеріалів, конструкцій і робіт. Технічні умови», так як цього бажав позивач, що підтверджується паспортами якості товару - гранітного щебеню;(Том 3, а/с 24, 25, 26)

- відповідач проводив випробування бетону на його стиск після затвердіння в нормальних умовах у віці 28 діб, і ці випробування показали, що готовий бетон після затвердіння в нормальних умовах досягає на міцність своєї проектної марки, що підтверджується відповідними протоколами. (Том 3, а/с 41-45)

06.03.2012 р. між позивачем та Національним університетом «Львівська Політехніка» укладено Договір №1595 на проведення науково-дослідних робіт. За умовами цього договору замовник (позивач у справі)доручає (приймає), а виконавець (НУ «Львівська Політехніка») бере на себе (передає) випробування бетону на міцність.

29.02.2012 р. комісією з представників позивача, відповідача, замовника будівництва (ПАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар») та генерального підрядника (ТзОВ «КЕС-УА Холдинг») були відібрані зразки бетону для направлення їх на експертне дослідження (акт від 29.02.2012 р.). Протоколом від 01.03.2012 р. сторонами було спільно погоджено лабораторію, що має провести експертне дослідження - Національний університет «Львівська політехніка». Зразки відібраних проб бетону були направлені до вказаної установи для лабораторного дослідження.

Згідно отриманого позивачем протоколу за результатами випробувань від 04.04.2012 р. №2/2012 зразок 30.11.11 р. відповідає класу В20, всі інші - В15, В12,5, В10. Згідно протоколу за результатами випробувань від 04.04.2012 р. №1/2012 р. зразок 22.11.11 р. (одна поставка), 05.12., 02.12 р. відповідає класу В20, всі інші - В5, В12,5, В10. Згідно протоколу за результатами випробувань від 29.05.2012 р. №3/2012 р. жодний зразок не відповідає класу В20 чи В25. Протоколи за результатами випробувань підписано керівником ВЛБМВ - Саницьким М.А, відповідальним виконавцем - Марків Т.Є., виконавцем - Бобецьким Ю.Б.

Згідно з отриманими судом поясненнями відповідального виконавеця - Марківа Т.Є., у Національному університеті «Львівська Політехніка» зразки-циліндрів бетону, відібрані з конструкції на об'єкті будівництва в м. Моршин Львівської області, та передані відповідно до Договору від 06.03.2012 р.№1598 для проведення науково-дослідних робіт відсутні у зв'язку із їх руйнуванням під час проведення випробувань. Для визначення якості поставленого бетону потрібно проводити відбір товарного бетону перед його укладанням та твердінням в нормальних умовах. За складниками укладеного бетону (зразків відібраних після укладки бетону) не можливо встановити чи відповідала якість товарного бетону поставленого позивачу в період з 27.10.2011 р. до 13.01.2012 р., якості бетону, передбаченій договором про виготовлення та поставку товару №8.М від 25.10.2011 р. На якість товарного бетону впливають певні фактори, такі як компоненти які входять у його склад, якість приготування, температурні показники, умови вкладення бетону. При відібранні зразків бетону з конструкції можна визначити лише приблизний склад та якість поставленого бетону.

Надані суду пояснення внесенні в протокол судового засідання від 02.04.2013 р. Том 4 а/с 90-91.

28.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» та адвокатом Патько Н.Я. укладено Договір №9 про надання правової допомоги. За умовами цього Договору виконавець (адвокат Патько Н.Я.) зобов'язується надати замовнику (відповідач у справі) правову допомогу по захисту його прав та інтересів у справі №914/265/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Дженерал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» про стягнення 485' 516,76 грн., що знаходиться у провадженні господарського суду Львівської області.

Відповідно до п. 1.2. Договору №9 про надання правової допомоги, під правовою допомогою, передбаченою п. 1.1. цього договору розуміється:

- аналіз справи, вивчення нормативної бази та судової практики, що стосується предмету позову;

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Дженерал» про стягнення збитків 485' 516,76 грн. та інших процесуальних документів;

- представництво інтересів замовника у господарському суді Львівської області у справі №914/265/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Дженерал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» про стягнення 485' 516,76 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна оплата роботи Виконавця за ведення справи, передбаченої в п.1.1 Договору, складає 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень) без ПДВ.

На виконання умови вказаного договору сторонами складено та підписано акт здачі-приймання виконаних робіт від 01.03.2013р. та внесено оплату на загальну суму 30 000,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №7 від 29.01.2013 р. на суму 10 000,00 грн., №9 від 19.02.2013 р. на суму 10 000,00 грн., №10 від 01.03.2013 р. на суму 10 000,00 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. При цьому, в силу положень ч.1 ст.687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно п. 6.3 Договору сторони погодили, що приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється одержувачем в пункті призначення, визначеному замовником, згідно вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.4 Договору у разі поставки Замовнику Товару, який не відповідає вимогам ГОСТ та ДСТУ, Замовник зобов'язаний негайно повідомити про це Виконавця. Замовник має право відмовитися від прийняття Товару в разі невідповідності його якості вимогам ДСТУ, ГОСТ, ДБН.

Згідно ч.5 ст. 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Пунктом 16 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю» затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 визначено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркуванню продукції, яка надійшла, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, взірцям (еталонам), договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, які підтверджують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених під час приймання дефектів.

Як встановлено судом та вбачається з товаросупровідних документів на кожну партію Товару, представником позивача Товар - бетон приймався без жодних претензій щодо його якості чи його невідповідності даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах. Акти про виявлені дефекти позивачем не складались, і прийняття ним товару не призупинялося.

Згідно п. 4.3 Договору в цілях забезпечення контролю за якістю Товару, що поставляється, на вимогу Замовника (позивача), представниками Сторін здійснюється спільний відбір проб Товару безпосередньо з АБЗ. Відбір проб Товару повинен здійснюватися Сторонами у відповідності з вимогами ГОСТ 10180-90, за фактом відбору проб Сторонами складається відповідний Акт.

Згідно положень пунктів 26, 27 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір взірців (проб), особи, які беруть участь в прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати взірці (проби) цієї продукції. Про відбір взірців (проб) складається акт, який підписується всіма особами, які беруть в цьому участь.

Відбір взірців (проб) Товарного бетону при його поставці передбачено розділами 8 та 9 ДСТУ Б В.2.7-176:2008 «Будівельні матеріали. Суміші бетонні та бетон. Загальні технічні умови». Згідно п.п. 2.2.1 ГОСТ 10180-90 відбір проб бетонної суміші слід відбирати з дотриманням вимог ГОСТ 10181.0, а з січня 2002 року згідно вимог п. 3.1 ДСТУ Б В.2.7-114-2002 «Будівельні матеріали. Суміші бетонні. Методи випробувань.»

Відповідно до п. п. 2.2.5, 5.1.1 ГОСТ 10180-90 всі взірці однієї серії повинні бути випробувані в розрахунковому віці, протягом однієї години. Укладку та ущільнення бетонної суміші слід здійснювати не пізніше, ніж через 20 хв. після відбору проб.

Згідно положень ДСТУ Б В.2.7-114-2002, а саме п. п. 3.2, 3.5, 3.9 пробу бетонної суміші для випробу вань відбирають безпосередньо перед почат ком бетонування з середньої частини замісу або порції суміші. При безперервному пода ванні бетонної суміші (стрічковими транспортерами, бетононасосами) проби відбира ють за три рази у випадкові моменти часу про тягом не більше 10 хв. Випробування бетонної суміші і виготовлення контрольних зразків бетону повинне починатись не пізніше ніж через 10 хв. після відбирання проби. Результати визначення показників якості бетонної суміші повинні бути занесені у журнал, в якому вказують: найменування організації-виготовлювача суміші; найменування бетонної суміші за ДСТУ Б В.2.7-96 (ГОСТ 7473); найменування показника якості, який визначається; дату і час випробування; місце відбирання проби; температуру бетонної суміші; результати окремих визначень деяких показників якості бетонної суміші і середньоарифметичні результати за кожним показником.

На підтвердження позовних вимог про факт поставки неякісного Товару, позивачем було надано протоколи про результати випробувань бетону НУ «Львівська політехніка» № 1/2012 та №2/2012 від 04.04.2012 року, а також №3/2012 від 29.05.2012 року. При цьому, як вбачається з пункту 4 самих протоколів, протоколи про результати випробувань бетону НУ «Львівська політехніка» №1/2012 та №2/2012 від 04.04.2012 року складалися на підставі дослідження взірців бетону, відібраних 29.02.2012 року, а протокол №3/2012 від 29.05.2012 року - на підставі взірців бетону, відібраного 26.04.2012 року.

Однак, вказані протоколи про результати випробувань бетону є неналежними доказами, що можуть підтверджувати факт поставки неякісного Товарного бетону і не можуть братися судом до уваги, з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, згідно Специфікації до Договору, об'єктом поставки виступає Товарний бетон.

Положеннями п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4 ДСТУ Б В.2.7-176:2008 «Будівельні матеріали. Суміші бетонні та бетон. Загальні технічні умови» встановлено, що:

- бетон (зразки котрого направлялися НУ «Львівська політехніка») - це матеріал, який одержують із суміші в'яжучого, крупного й дрібного заповнювачів і води з застосуванням або без застосування добавок і який виявляє свої властивості в результаті гідратації в'яжучого та структуроутворення і знаходиться у твердому стані;

- товарний бетон (товар за якість котрого, згідно Договору відповідає заявник) - це бетонна суміш, доставлена у свіжо виготовленому стані організацією або приватною особою, які не є споживачами. Товарний бетон у рамках даного стандарту - це бетонна суміш, виготовлена споживачем за межами об'єкта будівництва або на об'єкті будівництва, але не споживачем.

В судовому засіданні 02.04.2013 р. відповідальний виконавець - Марків Т.Є. зазначив, що для визначення якості поставленого товарного бетону потрібно проводити відбір товарного бетону перед його укладанням та твердінням в нормальних умовах.

Додані позивачем до матеріалів позову протоколи випробувань зразків бетону, не можуть свідчити про неякість поставленого товарного бетону тому, що результати випробувань міцності бетону, проведені спеціалістами НУ «Львівська політехніка» є результатом випробувань зразків з бетону після його укладки, а не з товарного бетону перед його укладанням.

Відповідно до ч.1 ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Положеннями статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

З наведеного вбачається, що згідно ч.1 ст.679 ЦК України, відповідач повинен відповідати за недоліки Товарного бетону лише у випадку, якщо позивач в силу ст. 33 ГПК України доведе, що ці недоліки, виникли до моменту передання йому свіжо виготовленої бетонної суміші.

Відповідно до п. 4.6. Договору виконавець (відповідач у справі) гарантує проектну марку бетонів при умові дотримання замовником (позивач у справі) на будівельному майданчику вимог ГОСТ 10180-90, ДСТУ Б В.2.7-114-2002, ГОСТ 5802-86 (відбір проб, ущільнення та збереження зразків).

Позивачем не було дотримано п.4.6 Договору, а саме позивачем не було забезпечено на будівельному майданчику дотримання вимог ГОСТ 10180-90, ДСТУ Б В.2.7-114-2002, ГОСТ 5802-86, зокрема відбір проб, ущільнення та збереження зразків.

Положеннями статті 22 ЦК України та статті 224 ГК України передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відтак, необхідними умовами та підставами для несення відповідальності за збитки є, окрім наявності збитків, докази вини продавця у їх спричиненні, а також докази того, що ці збитки заподіяні саме неправомірними діями продавця.

Як зазначалося вище, доказом того, що відповідачем, у відповідності до умов п.4.1 укладеного Договору та чинного законодавства України, постачався товар належної якості, що свідчить про правомірність дій відповідача є паспорти якості складових елементів Товару, паспорти на бетонну сумі та протоколи випробувань бетону.

Як вже зазначалося, позивачем було додано лише один доказ, який на його думку свідчить про поставку відповідачем неякісного товару, а саме протоколи випробувань взірців готового виробу взятого після укладки бетону з конструкцій, складені фахівцями НУ «Львівська політехніка».

Так, відповідно до Примітки 2 до пункту 5.2.1 ДСТУ Б В.2.7-176:2008 «Будівельні матеріали. Суміші бетонні та бетон. Загальні технічні умови» необхідна якість бетону в конструкції досягається за умови ретельного дотримання вимог щодо приготування бетонної суміші, її транспортування та виконання бетонних робіт. Тому з наданням вимог до бетону (6.1) додатково до вимог цього стандарту мають бути враховані вимоги стосовно транспортування, укладання, ущільнення бетонної суміші, витримування і догляду за свіжоукладеним бетоном. Зазначені вимоги пов'язані між собою, їх виконання забезпечує досягнення заданих технічних характеристик бетону.

Відтак з наведених умов ДСТУ вбачається, що зі всіх факторів, які впливають на якість бетону в конструкції, відповідач відповідає за два фактори, а саме виготовлення бетонної суміші та її транспортування. Позивач, відповідає за дотримання вимог щодо укладання, ущільнення бетонної суміші, витримування і догляду за свіжоукладеним бетоном. Такий обов'язок позивача передбачений, як державними стандартами в галузі бетону, так і положеннями ч.1 ст.334 та ч.1 ст.668 ЦК України, які передбачають, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, і також з цього моменту до покупця переходить ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару.

Як вже зазначалося вище, відповідач здійснював поставку Товару в період з 27.10.2011 року по 13.01.2012 рік включно. Відповідно до державних стандартів в галузі бетонів та виробів з нього, проектна марка бетону при його твердінні в нормальних умовах досягає своєї міцності через 28 днів з моменту його укладки. Відповідно до пункту 2.3.2 ГОСТ 10180-90 «Методи визначення міцності за контрольними зразками» взірці призначені для твердіння в нормальних умовах після їх виготовлення зберігають в формах, покритих вологою тканиною чи іншим матеріалом, що виключає можливість випарювання з них вологи в приміщенні з температурою повітря (20±5)?С.

Враховуючи вказане, за нормальних умов твердіння, остання партія товарного бетону, доставлена позивачу 13.01.2012 року повинна була б досягнути своєї проектної міцності не швидше 10.02.2012 року.

Водночас, як вбачається з Довідки Львівського регіонального центру з гідрометеорології №30-04/24-332 від 06.12.2012 року, за даними метеостанції Стрий, яка найближче розташована до м. Моршин Львівської області (на відстані 13 км), в період поставки відповідачем Товару середня добова температура повітря в період з жовтня 2011 року по другу декаду січня 2012 року становила, в основному, від -4?С до +4?С, а в період з 27.01 по 13.02.2012 року середня добова температура повітря становила від -15?С до -20?С. (Том 3 а/с 17)

Відповідно до СНиП 3.03.01-87 «Несучі і огороджуючі конструкції» та Розділу 9 ДБН В.2.7-64-97 «Правила застосування хімічних добавок у бетонах і будівельних розчинах» догляд за укладеним в конструкцію бетоном повинен передбачати в початковий період його тверднення сприятливий температурно-вологісний режим, що забезпечує зростання міцності бетону і запобігає температурно-усадним деформаціям.

Догляд за бетоном при температурі зовнішнього повітря 5?С і нижче повинен передбачати обов'язкове утеплення відкритих поверхонь бетону, а час витримування його у таких умовах встановлюється лабораторією і базується на результатах випробування контрольних зразків, які показують зростання міцності бетону (п.9.4 ДБН В.2.7-64-97).

Крім цього, п.6.2.2. ДБН А.3.1-7-96 «Виробництво бетонних та залізобетонних виробів» передбачено, що укладання суміші при формуванні на відкритих полігонах слід провадити з охороною її та свіжо відформованих виробів від шкідливих атмосферних впливів шляхом використання спеціальних укриттів, навісів або покриттів.

Відтак, з наведеного вбачається, що не враховуючи факт укладення та ущільнення бетонної суміші, найважливішим фактором, який впливає на якість та міцність готового виробу і за котрий відповідає виключно позивач є догляд за укладеним бетоном в початковий період його твердіння і забезпечення ним нормального тривалого температурно-вологісного режиму ((20±5)?С), так як саме цей режим відповідає за зростання міцності бетону.

В судовому засіданні 02.04.2013 р. відповідальний виконавець - Марків Т.Є. зазначив, що на якість товарного бетону впливають деякі фактори, зокрема, температурні показники, умови вкладення бетону.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 4.1 Договору відповідач повинен був виготовити бетонну суміш із застосуванням портландцементу ПЦ А-Ш-400 по ДСТУ Б В.2.7-46-2010, застосовувати пісок по ДСТУ Б В.2.7-32-95, застосувати щебінь по ДСТУ Б В.2.7-75-98, а також застосовувати хімічні добавки тільки після письмової згоди із замовником.

Тобто з наведеного вбачається, що позивач, як замовник, зазначив відповідачеві, як виробникові, склад та компоненти, які він повинен використовувати у виробництві бетону.

Відповідно до п.3.1.11 ДСТУ Б В.2.7-176:2008 «Будівельні матеріали. Суміші бетонні та бетон. Загальні технічні умови» бетон, склад якого і компоненти, що використовуються у його виробництві, зазначені виробникові вважається бетоном заданого складу.

Технічні вимоги до властивостей або складу бетонної суміші і бетону, які надаються виробникові замовником як завдання, мають гарантовано містити повний комплект вимог, що відповідають положенням цього стандарту, виконання яких забезпечує можливість транспортування, подавання, укладання, ущільнення, витримування, подальше оброблення (наприклад, теплове), а також, за необхідності, мають включати спеціальні вимоги (наприклад, архітектурного опорядження) (п. 6.1.1 ДСТУ Б В.2.7-176:2008).

Згідно пп. б) п.6.1.4 ДСТУ Б В.2.7-176:2008, замовник несе відповідальність стосовно відповідності вимог основним положенням цього стандарту, а також можливості досягнення передбачених властивостей суміші бетонної і бетону при заданому складі. Виробник, в свою чергу, несе відповідальність стосовно виготовлення бетонної суміші із заданим складом.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконання умов Договору та підтвердження якості товарного бетону, Відповідачем на кожну партію товару разом із видатковими накладними Позивачу надавалися відповідні паспорти на бетонну суміш, сертифікати відповідності, які і являються товаросупровідними документами на товар. Випробування бетонних кубів на міцність здійснювалося випробувальною лабораторією ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» і результати цих випробувань могли бути отримані не раніше, ніж за 28 діб, а тому, протоколи випробувань передавалися Позивачу не одночасно з товаром, а по спливу 28 днів з моменту поставки та випробування контрольних зразків на їх міцність.

Статтею 666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як вбачається з матеріалів справи, остання партія Товару була поставлена відповідачем 13.01.2012 року.

В судових засіданнях представником позивача не надано суду доказів звернення до відповідача з вимогою про ненадання позивачу супровідних документів на товар (в тому числі і протоколів випробувань на стиск). Позивач не заявляв це і не встановлював розумні строки для надання таких документів, як цього вимагає ст. 666 ЦК України. Також, як вбачається з повідомлення №307 від 20.12.2012 року про розірвання договору, цей договір розривався з підстав поставки неякісного бетону, а не в порядку ч.2 ст.666 ЦК України у зв'язку з не переданням супровідних документів. (Том 1 а/с 82)

Відповідно до п. 4.2 Договору виконавець зобов'язаний видавати замовнику протоколи випробувань бетону на стиск після їх затвердіння у нормальних умовах на протязі 7 і 28 доби для кожної партії.

При цьому, як вбачається з умов договору в ньому не вказано вимоги для відповідача при відібранні взірців товарного бетону для його подальшого випробування складати спільний акт, котрий підписувати з позивачем. Як зазначалося у відзиві на позов, виходячи з умов пунктів 4.3, 4.5 Договору та чинного законодавства України вимога про складення спільного акту встановлена лише для позивача.

Крім цього, відповідно до вимог розділу 8 і 9 ДСТУ Б В.2.7-176:2008 «Будівельні матеріали. Суміші бетонні та бетон. Загальні технічні умови» бетонні суміші і бетон повинні підлягати виробничому контролю за відповідальністю виробника.

При цьому, як зазначено в п.8.1 ДСТУ Б В.2.7-176:2008 невід'ємною частиною виробничого контролю є перевіряння відповідності, а саме поєднання рішень і дій, що виконуються згідно з прийнятими заздалегідь правилами визначення відповідності бетонної суміші і бетону визначеним вимогам.

Положеннями розділів 8 та 9 ДСТУ Б В.2.7-176:2008 передбачено порядок здійснення виробником контролю щодо відповідності міцності бетону на стиск та порядок відбирання проб, і вказаним порядком не передбачено обов'язку виробника при перевірянні відповідності товарного бетону під час виробничого контролю відбирати проби спільно із замовником.

Надані відповідачем протоколи випробувань бетону на стиск після 28 днів твердіння в нормальних умовах, є протоколами, котрі складені відповідачем в порядку перевіряння відповідності товарного бетону під час виробничого контролю, зразки котрих відібрані відповідачем самостійно, так як таке право передбачено вимогами державних стандартів.

Згідно положень пунктів 4.3 та 4.6 Договору від 25.10.2011 року сторони погодили, що відбір проб здійснюватиметься у відповідності з вимогами ГОСТ 10180-90 «Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками».

Відповідно до п. 2.2.1. ГОСТ 10180-90 передбачено, що проби бетонної суміші для виготовлення контрольних зразків при виробничому контролі міцності бетону слід відбирати у відповідності з вимогами ГОСТ 10181.0, який наказом Держбуду України від 31.01.2002 р. № 26 був замінений на ДСТУ Б В.2.7-114-2002 «Будівельні матеріали. Суміші бетонні. Методи випробувань».

Більше того, згідно п. 1 ДСТУ Б В. 2.7-114-2002 «Будівельні матеріали. Суміші бетонні. Методи випробувань» даний стандарт поширюється на бетонні суміші для приготування важкого, дрібнозернистого і легкого бетонів і встановлює правила відбирання проб і методи визначення легкоукладальності, середньої густини, пористості, розшаровуваності, температури і дотриманості властивостей бетонної суміші.

З вказаного випливає, що цим ДСТУ встановлено загальний порядок для відбирання проб бетонної суміші, тобто не лише проб з яких буде визначатися легкоукладальність, середня густина, пористість і т.д.

Водночас, ДСТУ Б В. 2.7-223:2009 на який покликається Позивач в своїх запереченнях регулює порядок відбору проб вже з готової бетонної конструкції, в той час як п. 5.1.1. ГОСТ 10180-90 «Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками» передбачає, що всі зразки однієї серії повинні бути випробувані в розрахунковому віці напротязі 1 години. Тобто це означає, що відбір проб для подальшого їхнього випробування здійснюється лише до моменту схоплювання бетонної суміші.

Також Позивач у своїх запереченнях зазначає, що: «ДСТУ не встановлюють обов'язку щодо проведення відбору зразків, а встановлюють лише порядок такого відбору, тому посилання Відповідача на те, що Позивач не здійснив відбору зразків «рідкого» бетону є безпідставним, адже це є право Позивача, а не обов'язок».

Як встановлено в судовому засіданні, позивач був зобов'язаний відбирати проби товарного бетону, адже акт, який би мав складатися в результаті такого відбору, а також журнал до якого вносяться показники якості, які визначаються, дата, час випробування є належними та допустимими доказами факту поставки якісного/неякісного товару.

Відбір проб Товарного бетону з АБЗ відповідача є обов'язком позивача, а не його правом, як позивач це стверджує, свідчить п.4.6 Договору, оскільки лише за умови відібрання проб товару в порядку вимог ГОСТ 10180-90 «Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками» відповідач гарантує проектну марку бетону.

Щодо заяви про застосування строку позовної давності, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 8 ст. 569 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

На виконання умов Договору №1595 на проведення науково-дослідних робіт від 06.03.2012 р., позивач та Національний університет «Львівська Політехніка» - 25.07.2012 р. склали Технічний акт приймання-здавання НДР (ДКР), відповідно до якого Національний університет «Львівська Політехніка» передала позивачу протоколи за результатами випробувань № 1/2012 від 04.04.2012 року, № 2/2012 від 04.04.2012 року, №3/2012 від 29.05.2012 р., №4/2012 від 23.07.2012 р.

За загальним правилом ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг як загальної, так і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення своїх прав.

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи те, що позивач отримав протоколи за результатами випробувань 25.07.2012 р., відповідно строк позовної давності сплив 26.01.2013 р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача про стягнення коштів за поставлений неякісний товар та компенсацію збитків 21.01.2013 р., про що свідчить відмітка канцелярії господарського суду Львівської області.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У відповідності до ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів за поставлений неякісний товар в сумі 328 475,00 грн. та збитків в розмірі 157 041,76 грн. є необґрунтованими, недоведеними матеріалами справи та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, стаття 44 ГПК України, передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, пов'язаних з розглядом справ у суді, лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от:

1) угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді,

2) та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді,

3) платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг,

4) копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Згідно п. 6.5. Постанови вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як встановлено в судовому засіданні, 28.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» та адвокатом Патько Н.Я. укладено Договір №9 про надання правової допомоги. Загальна оплата роботи Виконавця за ведення справи, передбаченої в п.1.1 Договору, складає 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень) без ПДВ.

На виконання умови вказаного договору сторонами складено та підписано акт здачі-приймання виконаних робіт від 01.03.2013р. та внесено оплату на загальну суму 30 000,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №7 від 29.01.2013 р. на суму 10 000,00 грн., №9 від 19.02.2013 р. на суму 10 000,00 грн., №10 від 01.03.2013 р. на суму 10 000,00 грн.

Враховуючи вище наведене, виходячи із заявленої ціни позову (485 516,76 грн.), з врахуванням ступеню складності даних спірних правовідносин, тривалості розгляду справи, суд вважає, що вимоги відповідача про відшкодування витрат на оплату послуг адвокат частково підлягають до задоволення, а саме в сумі 10 000,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Дженерал» (адреса: 04655, м. Київ, проспект Московський, буд. 20-Б, дев'ятий поверх, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36630994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» (адреса: 81614, Львівська область, Миколаївський район, с. Тростянець, вул. Зелена, буд. 6, корпус 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35462162 ) 10 000,00 грн. судових витрат на правову допомогу адвоката.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.04.2013 р.

Суддя Синчук М.М.