Рішення № 30578125, 03.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/9301-2012 03.04.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Вислоух Анни Володимирівни

до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

1) Акціонерне страхове товариство «Вексель»

2) Фізична особа-підприємець Кравченко Андрій Васильович

про стягнення 42 225, 49 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Картавцева Ю.В.

Гулевець О.В.

Представники:

від позивача: Вислоух А.В.

від відповідача: Пешков О.О.

від третьої особи 1: Сухомудренко І.О.

від третьої особи 2: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне страхове товариство «Вексель» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 42 225, 49 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Тойота, державний реєстраційний номер АА 7077 ЕС Тарануха О.А., а тому, позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду - Горделюка Артема Леонідовича. Оскільки цивільна відповідальність Горделюка Артема Леонідовича, водія, якого під час керуванням транспортним засобом - автомобілем марки Опель, державний реєстраційний номер 655 44 КВ визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована відповідачем, тому позивач має право на отримання розміру сплаченого страхового відшкодування від відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 13.08.2012 року.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що позовні вимоги не можуть перевищувати 24 990, 00 грн., оскільки полісом ВВ/5986876 ліміт відповідальності встановлено у розмірі 25 500, 00 грн. та розмір франшизи становить 510, 00 грн.

Також відповідач зазначає, що за договором про відступлення права вимоги від 30.11.2009 р. № 30/11/2009 р. право вимоги Акціонерного страхового товариства «Вексель» перейшло до Фізичної особи - підприємця Кравченка Андрія Васильовича, а відтак - відповідач вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Акціонерне страхове товариство «Вексель» подало заперечення на відзив, у яких зазначає, що 06.03.2012 р. між Акціонерним страховим товариством «Вексель» та Фізичною особою - підприємцем Кравченком Андрієм Васильовичем укладено додаткову угоду № 2 до договору про відступлення права вимоги від 30.11.2009 р. № 30/11/2009 р., відповідно до якої сторони розірвали вищевказаний договір з моменту підписання угоди № 2 та Фізична особа - підприємець Кравченко Андрій Васильович зобов'язався повернути Акціонерному страховому товариству «Вексель» документи, отримані для реалізації права вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки.

Під час розгляду справи Акціонерне страхове товариство «Вексель» подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» суму збитків в порядку регресу у розмірі 24 990, 00 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Тож, приймаючи до уваги, що заява Акціонерне страхове товариство «Вексель» не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 року залучено до участі у розгляді справи № 5011-51/9301-2012 третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізичну особу-підприємця Вислоух Анну Володимирівну та Фізичну особу-підприємця Кравченко Андрія Васильовича, яких зобов'язано надати суду документально підтверджені письмові пояснення щодо обставин спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-51/9301-2012.

Розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 12.12.2012р. визначено склад суду для розгляду справи № 5011-51/9301-2012 - Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Чебикіна С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 р. колегією суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Чебикіна С.О. справу № 5011-51/9301-2012 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.01.2013 р.

Склад суду у даній справі неодноразово змінювався.

Під час розгляду спору Фізична особа-підприємець Вислоух Анна Володимирівна подала письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що до неї перейшло право Акціонерного страхового товариства «Вексель» вимоги, що виникло у 2007-2009 роках, зокрема, до Горделюка Артема Леонідовича на суму 42 225, 49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 р. в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України замінено позивача з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на Фізичну особу-підприємця Вислоух Анну Володимирівну та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - Акціонерне страхове товариство «Вексель».

05.02.2013 р. Фізична особа-підприємець Вислоух Анна Володимирівна подала зміни до позовної заяви, у яких просить стягнути з відповідача 24 990, 00 грн. у якості відшкодування збитків в порядку регресу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У відповідності до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Тож, приймаючи до уваги, що заява Акціонерне страхове товариство «Вексель» не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду та задовольняє.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 р. змінено склад суду у справі № 5011-51/9301-2012 - Пригунова А.Б. (головуюча), Картавцева Ю.В. та Гулевець О.В.

У даному судовому засіданні присутні учасники провадження у справі підтримали свої позиції.

Представник третьої особи 2 на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.04.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2008 р. між Акціонерним страховим товариством «Вексель» та Таранухою Оленою Анатоліївною укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202-2010/08КЦСП, за умовами якого застраховано майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС, 2007 року випуску.

Вигодонабувачем за договором, відповідно до п. 2.2., визначено Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Термін дії договору встановлений з 15.03.2008 р. до 14.03.2009 р.

04.03.2009 р. на вул. Гречка, 14 у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС, що належить Таранусі Олені Анатоліївні, під керуванням Соломахи Володимира Миколайовича та автомобіля «Опель Омега», державний номер 655 44 КВ, власником якого є Горделюк Артем Леонідович під керуванням останнього, в результаті якої було пошкоджено застрахований Акціонерним страховим товариством «Вексель» автомобіль «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС.

У відповідності до постанови Подільського районного суду міста Києва від 27.03.2009 р. Горделюка Артема Леонідовича визнано винним у вчиненні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу, у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху.

Цивільно-правова відповідальність водія за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу - автомобіля «Опель Омега», державний номер 655 44 КВ застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Нова» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5986876 з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну 25 500, 00 грн.

10.03.2009 р. Суб?єктом підприємницької діяльності Горовим Євгеном Олександровичем складено звіт про оцінку автомобіля «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля становить 42 225, 49 грн.

Листом № 96-05/11/4273 від 04.03.2009 р. Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» повідомило Акціонерне страхове товариство «Вексель» про перерахування страхового відшкодування за полісом № 202-2010/08 від 12.03.2008 р. на рахунок клієнта - Таранухи Олени Анатоліївни.

Платіжними дорученнями № 8997 від 02.09.2009 р., № 731 від 08.09.2009 р., № 852 від 14.09.2009 р., № 909 від 15.09.2009 р., № 917 від 16.09.2009 р., № 925 від 18.09.2009 р. та № 040 від 22.09.2009 р. Акціонерне страхове товариство «Вексель» виплатило страхове відшкодування у розмірі 42 225, 49 грн.

Акціонерне страхове товариство «Вексель» звернулось до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 42 225. 49 грн.

Листом № 1059/0/3-11 від 17.05.2011 р. відповідач повідомив Акціонерне страхове товариство «Вексель» про необхідність надання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС та довіреності на право курування Соломахою В.М. вищевказаним транспортним засобом.

30.11.2009 р. між Акціонерним страховим товариством «Вексель» та Фізичною особою - підприємцем Кравченком Андрієм Васильовичем укладено договір про відступлення права вимоги № 30/11/2009, відповідно до якого Акціонерне страхове товариство «Вексель» за винагороду відступило третій особі 2 право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, належне третій особі 1 у розмірі страхового відшкодування, виплаченого за договорами страхування, зокрема, за договором страхування автомобіля «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС, 2007 року випуску, укладеним з Таранухою Оленою Анатоліївною.

Як встановлено судом, Фізична особа - підприємець Кравченко Андрій Васильович зобов'язань за договором № 30/11/2009 від 30.11.2009 р. не виконав та не розрахувався з Акціонерним страховим товариством «Вексель» за вищевказаним договором.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 06.03.2012 р. до договору про відступлення права вимоги № 30/11/2009 від 30.11.2009 р., укладеної між Акціонерним страховим товариством «Вексель» та Фізичною особою - підприємцем Кравченком Андрієм Васильовичем сторони договору дійшли згоди щодо його розірвання з моменту підписання додаткової угоди,

За актом приймання-передачі регресних справ від 22.03.2012 р. Фізична особа - підприємець Кравченко Андрій Васильович передав, а Акціонерне страхове товариство «Вексель» прийняло документи по регресним справам, зокрема стосовно договору страхування автомобіля «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС, 2007 року випуску, укладеним з Таранухою Оленою Анатоліївною.

Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що 18.05.2010 р. Господарським судом міста Києва винесено постанову у справі № 44/282-б про визнання Акціонерного страхового товариства «Вексель» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та завершено підприємницьку діяльність банкрута.

28.05.2012 р. в межах ліквідаційної процедури Акціонерного страхового товариства «Вексель» між останнім та Фізичною особою - підприємцем Вислоух Анною Володимирівною, як переможцем повторних відкритих торгів з продажу належних Акціонерному страховому товариству «Вексель» права вимоги до 300 осіб на загальну вартість 3 455 479, 83 грн., що виникли у 2007-2009 роках, укладено договір купівлі-продажу № 3, відповідно до якого Фізична особа - підприємець Вислоух Анна Володимирівна набула права вимоги, в тому числі, до Горделюка Артема Леонідовича.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Фізична особа - підприємець Вислоух Анна Володимирівна, зазначає, що у зв'язку з тим, що Акціонерним страховим товариством «Вексель» здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС, воно відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набуло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля «Опель Омега», державний номер 655 44 КВ застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Нова», а позивач відповідно до умов договору купівлі-продажу від 28.05.2012 р. набув права вимоги до власника вищевказаного автомобіля, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу на його користь.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС у водія автомобіля «Опель Омега», державний номер 655 44 КВ виник обов'язок відшкодувати власнику пошкодженого автомобіля витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, Акціонерним страховим товариством «Вексель» здійснено виплату страхового відшкодування власнику автомобіля «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС у розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля на підставі договору страхування № 202-2010/08 від 12.03.2008 р. на рахунок клієнта - Таранухи Олени Анатоліївни у розмірі 42 225, 49 грн.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що Акціонерне страхове товариство «Вексель» виплатило страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Тойота», державний номер АА 7077 ЕС, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до водія автомобіля «Опель Омега», державний номер 655 44 КВ

Однак, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу автомобіля Опель Омега», державний номер 655 44 КВ застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Нова» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5986876

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За змістом ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В той же час, Акціонерне страхове товариство «Вексель» передало своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду внаслідок експлуатації автомобіля «Опель Омега», державний номер 655 44 КВ Фізичній особі - підприємцю Вислоух Анні Володимирівні за договором купівлі-продажу від 28.05.2012 р.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Тож, виходячи із встановлених судом обставин та наявних у справі доказів, оцінку яких здійснено за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та про задоволення позову у повному обсязі.

При цьому, суд відзначає, що заперечення відповідача спростовуються наявними у справі документами та встановленими судом обставинами.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В той же час судом здійснено заміну позивача у даній справі з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на Фізичну особу-підприємця Вислоух Анну Володимирівну, у зв?язку з чим суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь Акціонерного страхового товариства «Вексель».

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця Вислоух Анни Володимирівни задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Фізичної особи - підприємця Вислоух Анни Володимирівни (03138, м. Київ, вул. Червона, 46, ідентифікаційний код 3099220884) збитки у розмірі 24 990, 00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев?яносто грн. 00 коп.) грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Акціонерного страхового товариства «Вексель» (03150, вул. Червоноармійська, 57/3, код ЄДРПОУ 20031391) 1 609, 50 (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) грн. - судового збору.

4. Повернути Акціонерному страховому товариству «Вексель» (03150, вул. Червоноармійська, 57/3, код ЄДРПОУ 20031391) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору у розмірі 31, 50 (тридцять одна грн. 50 коп.) грн., що сплачений квитанцією № ПН 1623 від 06.07.2012 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 5011-51/9301-2012.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.04.2013 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Картавцева Ю.В.

Гулевець О.В.