Постанова № 30576652, 08.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р.

справа № 2а-6158/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Пасічнику Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація»

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2010 року у справі №2а-6158/09/0870

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація», м.Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація» (далі по тексту –ТОВ «Александрівська будівельна корпорація», позивач) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 07.04.2009р. №001182302/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 346600грн. (з урахуванням штрафних санкцій).

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про безпідставність висновку податкового органу щодо заниження податку на прибуток у сумі 226423грн. Позивач вказував, що оприбуткування доходу, отриманого від реконструкційних робіт гуртожитку по вул.Шахтарська,6 в м.Дніпрорудному за довгостроковими договорами здійснено за правилами п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому заниження прибутку не було. Враховуючи вищевказане, позвач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним, тому підлягає скасуванню.

Постановою суду першої інстанції відмовлено в задоволенні позову. При цьому суд посилався на Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ч.1 ст.11, ч.1,2 ст.71 КАС України та зазначив, що реконструкція основних фондів не може бути предметом довгострокового договору, тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 07.04.2009р. №001182302/0 не підлягають задоволенню, оскільки не обґрунтовані та документально не підтверджені.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову від 12.01.2010 року в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та невірне застосування положень матеріального права. За думкою апелянта, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на акті перевірки, що виключає їх об’єктивності. Окрім того, апелянт вважає, що судом не досліджено наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження правомірності формування позивачем валового доходу спірного періоду з коштів, отриманих від реконструкції гуртожитку згідно з довгостроковими договорами, укладеними з Запорізьким регіональним управлінням «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»та ЖЕОК «Ковчег». Апелянт посилається на п.1.43 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001р. №205, та зауважує, що під будівництвом розуміється також спорудження нового об’єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об’єктів, виконання монтажних робіт. Тому висновок суду про те, що підприємством занижено прибуток безпідставний; датою збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту є дата остаточного завершення зобов’язань за вказаним контрактом. Апелянт впевнений, що неврахування судом зазначених обставин призвело до прийняття невірного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Александрівська будівельна корпорація»підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Александрівська будівельна корпорація»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 30.01.2006 року по 30.09.2008 року складено акт від 23.03.2009р. №29/23-2/34067466, за висновками якого підприємством порушено, зокрема, пп.4.1.1 п.4.1, п.4.3, п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.3.1 ст.3, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого:

1) занижено податок на прибуток на загальну суму 240354грн., у тому числі:

- за півріччя 2007 року - в сумі 126450грн.;

- за три квартали 2007 року –в сумі 187142грн.;

- за рік 2007 року –в сумі 215323грн.,

2) завищено податок на прибуток у сумі 13931грн., у тому числі:

- за півріччя 2008 року –в сумі 6738грн.;

- за три квартали 2008 року –в сумі 13931грн.,

3) завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 45941грн., у тому числі:

- І квартал 2008 року –в сумі 45941грн.,

4) занижено від’ємне значення об’єкта оподаткування на суму 468838грн., у тому числі:

- півріччя 2008 року –в сумі 22443грн.;

- три квартали 2008 року –в сумі 468838грн. (а.46 акту перевірки, а.с.33 зворотній бік).

З урахуванням змін, внесених Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя листом від 11.08.2009р. №10735/10/23-2, в акті перевірки зазначено, що підприємством за період, що перевірявся, занижено скоригований валових дохід на 1007357грн., у тому числі:

- за півріччя 2007року в сумі - 505798грн.;

- за 3 квартали 2007року в сумі - 748566грн.;

- за рік 2007 сумі - 861291грн.;

- за 1 квартал 2008 року в сумі - 146066грн. та завищено всього у сумі 511 694 грн., у тому числі:

- за півріччя 2008 року в сумі - 36524грн.;

- за 3 квартали 2008 року в сумі - 511694грн.

На підставі зазначеного відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009р. №0001182302/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток на 346600грн., в тому числі: за основним платежем –226423,00грн. та штрафними санкціями –120177грн. (а.с.45). За наслідками адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення скарга позивача задоволена частково, податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009р. №0001182302/0 скасовано в частині 25032грн. податку на прибуток та 2791,50грн. –штрафних (фінансових) санкцій; в іншій частині рішення залишено без змін та винесено податкове повідомлення-рішення №0001182302/2 від 20 серпня 2009 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 318776,50грн., з них: 201391грн. – за основним платежем та 117385,50грн. –штрафних санкцій (а.с.58,66). Скарга позивача до Державної податкової адміністрації України залишена за задоволення, винесено податкове повідомлення-рішення від 05.11.2009р. №0001182302/3 (а.с.73).

Спірним у даній справі є питання правомірності формування позивачем валового доходу за перевіряємий період.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) валовий дохід –загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, так і за її межами.

За приписами пп. 4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону валовий доход включає доходи від операцій, передбачених ст.7 цього Закону.

Підпунктом 7.10.1 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі по тексту – Закон) передбачено, що платник податку може обрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом). Згідно з пп.7.10.2 п.7.10 ст.7 Закону під терміном «довгостроковий договір (контракт)»слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу «інжиніринг», науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Александрівська будівельна корпорація»у періоді, що перевірявся, в якості виконавця робіт (забудовника) здійснювало реконструкцію гуртожитку під житловий будинок №6 по вул.Шахтарська в м.Дніпрорудне на підставі: договору №46-А від 10.01.2007р., укладеного між Запорізьким регіональним управлінням «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»та ТОВ «Александрівська будівельна корпорація»; договору доручення №63 від 30.05.2007р., укладеного між Житлово-експлуатаційним обслуговуючим кооперативом «Ковчег»та ТОВ «Александрівська будівельна корпорація»; та додаткової угоди №1 від 18.02.2008р. до договору доручення №63 від 30.05.2007р.

Предметом вказаних договорів є зобов’язання повіреного та виконавця (ТОВ «Александрівська будівельна корпорація») по наданню довірителю (Фонд та Житлово-експлуатаційний обслуговуючий кооператив «Ковчег») функції забудовника по реконструкції 4-х поверхового гуртожитку готельного типу під житловий будинок по вул.Шахтарській,6 в м.Дніпрорудному.

Вказаними договорами обумовлено питання терміну введення об’єкту в експлуатацію, а саме: ІІІ квартал 2008р., що також є доказом виконання сторонами зобов’язань за вказаними контрактами (а.с.75-79) та доказом того, що реконструкція гуртожитку під житловий будинок здійснювалась позивачем на підставі саме довгострокових договорів.

За приписами пп.7.10.3 - 7.10.5 п.7.10 ст.7 Закону виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту. Оціночний коефіцієнт в довгостроковому договорі (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що планується виконавцем при виконанні довгострокового контракту. Доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Відповідно до пп.7.10.8 п.7.10 цієї ж статті Закону для цілей оподаткування суми авансів або передплат, отриманих виконавцем довгострокового договору (контракту), відносяться до складу валового доходу такого виконавця виключно у межах сум, визначених згідно із підпунктом 7.10.5 цього пункту, в силу вимог якого доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту. За умови відсутності у підрядника (позивача у справі) у звітному періоді фактичних витрат у зв'язку з виконанням довгострокового контракту з огляду на порядок визначення оціночного коефіцієнту як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту (підпункт 7.10.4 пункту 7.10 статті 7 Закону), такий оціночний коефіцієнт становить нульове значення. А відтак і валовий доход у такому звітному періоді також дорівнює нулю.

Згідно з пп.7.10.9 п.7.10 ст.7 вищевказаного Закону після завершення довгострокового договору (контракту) виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов’язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) які співвідношення звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об’єкта довгострокового договору (контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту).

Отже, наведений пільговий режим оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань передбачає, що незалежно від отримання авансу (передоплати) в разі відсутності фактичних затрат за довгостроковим контрактом у підприємства-підрядника валового доходу не виникає. При цьому, датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що укладені довгострокові договори (№46-А від 10.01.2007р., №63 від 30.05.2007р. та додаткова угода №1 від 18.02.2008р. до договору №63 від 30.05.2007р.) вважаються виконаними з моменту підписання акту вводу в експлуатацію об’єкту реставрації, перерахунок податкових зобов’язань минулих періодів позивач повинен здійснити у тому звітному періоді, в якому об’єкт введено в експлуатацію. А відтак, донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток за період, що перевірявся, є безпідставним, висновки податкового органу про заниження податку на прибуток передчасні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення порушено норми матеріального права. Суд першої інстанції, встановивши, що позивач обрав особливий порядок оподаткування результатів діяльності за довгостроковими договорами (контрактами), дійшов помилкового висновку про те, що предметом довгострокового договору не може бути реконструкція основних фондів.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не дає визначення поняттю «будівництво». Разом з тим, п.1.43 ст.1 Закону зазначено, що інші терміни, що використовуються у значеннях, визначених законами про оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншими законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку і застосуванням міжнародних стандартів та відповідно до ст.1,6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001р. №205 затверджено «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», пунктом 2 якого визначено, що будівництво –спорудження нового об’єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об’єктів, виконання монтажних робіт.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ТОВ «Александрівська будівельна корпорація»спростовують висновки суду першої інстанції.

Разом з тим, вимоги апелянта щодо скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 07.04.2009р. №0001182302/0, яким визначено податкового зобов’язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 346600грн., є необґрунтованими, оскільки дане податкове повідомлення-рішення скасовано Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області в частині донарахування 25032грн. податку на прибуток та 2791,50грн. –штрафних (фінансових) санкцій; в іншій частині, а саме: нарахування 201391грн. податку на прибуток та 117445,50грн. штрафних (фінансових) санкцій, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Отже, судове рішення винесено з невірним застосуванням норм матеріального права та без врахування усіх обставин у справі, що є підставою для його скасування. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню. Позов слід задовольнити частково, скасувавши податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 07.04.2009р. №001182302/0 в частині нарахування 201391грн. податку на прибуток та 117445,50грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2010 року у справі №2а-6158/09/0870 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2010 року у справі №2а-6158/09/0870 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 07.04.2009р. №001182302/0 в частині нарахування 201391грн. податку на прибуток та 117445,50грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.П. Туркіна