Постанова № 30575440, 02.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2013 року Справа № 812/2671/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О.

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (свід. № 717 від 18.09.2002 року),

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій Луганського обласного військового комісаріату щодо відмови у видачі довідки про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС протиправними та зобов'язання Луганського обласного військового комісаріату надати довідку про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС з 29.05.1986 р. по 03.09.1986 р. В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 29 травня 1986 року по 03 вересня 1986 року, включаючи суботні та недільні дні, перебував на ліквідації аварії на ЧАЕС в 1-й зоні та виконував службові задачі в складі Оперативної групи МО СРСР по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач звернувся до Луганського обласного військового комісаріата для визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 році, та з ціллю отримання відповідної довідки про грошове забезпечення. Проте відповідачем було відмовлено у видачі довідки про грошове забезпечення, про що Луганський ОВК повідомив позивача листом від 30.11.2012 року за № ВЧ 315852. У вказаному листі зазначено, що питання про видачу ОСОБА_2 довідки було розглянуто 26.11.2012 року та було відмовлено у видачі довідки про грошове забезпечення та «підставою для прийняття такого рішення була відсутність у поданих документах інформації про кількість днів виїзду до зони відчуження». Тому позивач вважає дії Луганського обласного військового комісаріату щодо відмови у видачі довідки про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позові, просила визнати дії Луганського обласного військового комісаріату щодо відмови у видачі довідки про грошове забезпечення за час знаходження позивача на ЧАЕС протиправними та зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат надати довідку про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС з 29.05.1986 р. по 03.09.1986 р.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Надав суду письмові заперечення в яких позовні вимоги не визнав, просив розглянути справу за його відсутністю та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, зважаючи на наступне. 26.11.2012 року по протоколу № 3 засідання комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках при Луганському ОВК під час розгляду документів, представлених до комісії громадянином ОСОБА_2, комісією було прийнято рішення про відмову в задоволенні заяви громадянина ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що з поданих до комісії документів, була відсутня інформація про кількість днів виїзду до зони відчуження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та є громадянином, який постраждав внаслідок катастрофи, що підтверджується посвідченням від 23.01.1996 та вкладкою до посвідчення (а.с.6).

ОСОБА_2 є інвалідом внаслідок катастрофи на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК № 063584 (а.с.7).

Листом від 30.11.2012 року відповідачем, а саме регіональною комісією з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках при Луганському ОВК, позивачу було відмовлено у видачі довідки про грошове забезпечення. Підставою для прийняття зазначеного рішення була відсутність у поданих копіях документів інформації про кількість днів виїзду до зони відчуження (а.с. 13).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з Порядком «Про обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210, з 01.01.2012 року визначений механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до цього порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2012 р. № 685 затверджено Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Згідно з пунктом 1 Типового положення розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за період служби в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, здійснюється комісіями, створеними, зокрема, при обласних військових комісаріатах. Регіональна комісія розглядає такі письмові заяви у разі, коли військову частину ліквідовано без правонаступника.

Нарахування грошового постачання військовослужбовцям за час знаходження на ліквідації аварії на ЧАЕС врегульовано Постановою Ради Міністрів УРСР від 08 травня 1986р. № 168-5, яким приписано сплачувати війсьвослужбовцям посадові оклади та оклади за військовим чи за спеціальним званням в підвойному розмірі ( у моєму випадку оклад за військовим званням складав 25 крб., посадовий оклад - 122 крб, усього 147 крб., підвійний розмір складає: 147 крб. х 2 = 294 крб. на місяць); Постановою СМ УРСР від 10 червня 1986 р. № 207-7, яким передбачено сплату добових 3,50 крб., премії 60%; Розпорядженням СМ СРСР від 17 травня 1986 року № 964 рс, яким встановлено кратність 3 за роботу у першій зоні небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду пояснень щодо законності підстав прийняття рішення про відмову в задоволенні заяви громадянина ОСОБА_2

Вказане рішення про відмову в задоволенні заяви громадянина ОСОБА_2 прийнято протоколом № 3 від 26.11.2012 на підставі відсутності даних про виїзди до зони відчуження.

Інших підстав відмови позивачу у видачі довідки про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС, крім вказаних у протоколі № 3 від 26.11.2012, відповідачем не зазначено.

Проте, як вбачається з наданої відповідачем, разом з письмовими запереченням заяви ОСОБА_2, отриманої Луганським обласним військовим комісаріатом 22.11.2012, серед додатків до заяви зазначені посвідчення учасника ліквідації ЧАЕС, довідка про перебування у зоні ЧАЕС та витяг з наказу, які містять відомості про те, що прапорщик ОСОБА_2 дійсно з 29.05.1986 по 03.09.1986 виконував службові завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зоні № 1 дев'яносто вісім діб (а.с.10,11). Доводів щодо підстав неприйняття комісією до уваги вказаних документів відповідачем не наведено.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач виконував службові завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, як військовослужбовець військової частини № 315852. Відтак, Луганський обласний військовий комісаріат, як орган який обліковує військовослужбовців, повинен мати можливість з'ясувати відомості щодо виконання службових завдань військовослужбовцями. Відомостей щодо вчинення дій направлених на отримання таких даних відповідачем не надано.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем необґрунтовано відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні заяви про видачу довідки про грошове забезпечення. Відтак, дії Луганського обласного військового комісаріату щодо відмови у видачі довідки про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС є протиправними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про грошове забезпечення за час його знаходження на ЧАЕС за встановленою формою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Луганського обласного військового комісаріату щодо відмови у видачі довідки про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС протиправними.

Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат надати ОСОБА_2 довідку про грошове забезпечення за час його знаходження на ЧАЕС з 29.05.1986 р. по 03.09.1986 р.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 08 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко