Постанова № 30575382, 27.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2013 р.

Справа №801/931/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

за позовом Приватного підприємства "Дорстройсервіс Крим."

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу.

Обставини справи: Приватне підприємство «Дорстройсервіс Крим.» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо відбору та включення Приватного підприємства «Дорстройсервіс Крим.» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання на 4 квартал 2012 р.

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 11 жовтня 2012 р. № 2570 про проведення планової документальної перевірки Приватного підприємства «Дорстройсервіс Крим.»

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 22 жовтня 2012 р. № 2661 про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Дорстройсервіс Крим.».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач відібрав та включив його до плану-графіку перевірок на 4 квартал 2012 р. безпідставно, з порушенням норм чинного податкового законодавства України, що завдає шкоди його охоронюваним законом правам та інтересам, а відтак відповідні дії та прийняті за їх наслідками накази підлягають скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23 січня 2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача, до початку судового засідання, надав суду заяву про розгляд адміністративної справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача до початку судового засідання, надав суду заяву про розгляд адміністративної справи без його участі в порядку письмового провадження, заперечення на адміністративний позов суду не надали.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у пп. 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень, а тому спори за її участю є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Зазначений конституційний принцип знайшов своє відображення у пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, згідно якого, посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, тощо.

Таким чином, діяти «на підставі» Конституції та законів України означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відбору та включення його до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання на 4 квартал 2012 р. та скасування наказів відповідача від 11 жовтня 2012 р. № 2570 та від 22 жовтня 2012 р. № 2661, суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Позивач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Сімферополя АР Крим з 08 листопада 2006 р. (номер реєстрації 61122).

Як вбачається з Акту від 07 вересня 2011 р. № 1267/23-7/34671363 посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим у період з 11 серпня 2011 р. по 31 серпня 2011 р. на підставі наказу № 2634 від 27 липня 2011 р. було проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Дорстройсревіс Крим.» з питань дотримання вимог податкового законодавства, а також валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 р. по 30 червня 2011 р.

11 жовтня 2012 р. відповідач видав наказ № 2570 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Дорстройсервіс Крим.», яким з посиланням на п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд. І, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 гл. 8 розд. ІІ Податкового кодексу України призначив документальну планову виїзну перевірку ПП «Дорстройсервіс Крим.» з 23.10.2012 р. тривалістю 14 робочих.

У повідомленні від 11 жовтня 2012 р. № 988/22-1, як на підставу проведення перевірки, відповідач посилається на план-графік проведення перевірок ДПІ у м. Сімферополі.

Наказом від 22 жовтня 2012 р. № 2661 «Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Дорстройсервіс Крим.», терміни проведення перевірки було перенесено з 23 жовтня 2012 р. до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених пп. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо включення позивача до плану-графіка перевірок та наказів щодо проведення планової виїзної перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Як контролюючий орган згідно ст. 41 Податкового кодексу України, відповідач здійснює податковий контроль.

Відповідно до визначення, яке міститься у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Види перевірок, які мають право проводити органи державної податкової служби визначено у ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якій останні мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, в який визначається порядок проведення документальних планових перевірок, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Таким чином, відбір та включення позивача до плану-графіка перевірок у 2012 календарному році після перевірки у 2011 календарному році є правомірним за умови, якщо на момент відбору існує ризик щодо несплати ним податків та зборів та він належить до платників податків з високим ступенем ризику.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 квітня 2011 р. № 490 було затверджено Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання (далі – Методичні рекомендації), відповідно до п. 4.1 яких до плану-графіка включаються підприємства реального сектору економіки (вигодонабувачі), які використовують схеми мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування, ведуть фінансово-господарську діяльність, повинні сплачувати податки та за реєстраційними даними мають ознаки «0» - «платник податків за основним місцем обліку», «4» - «порушено провадження у справі про банкрутство», «30» - «у стані переходу до іншої ДПІ», «36» - «основний платник до кінця року».

Також цим пунктом визначається період, результати якого враховуються під час оцінки наявності критеріїв ризиків та їх ступеню, а саме: при плануванні на I квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності підприємств за 9 місяців поточного року, на II та III квартали - за рік, на IV квартал - за перше півріччя поточного року.

Згідно п. 4.2.1 п. 4.2 Методичних рекомендацій підприємства з високим ступенем ризику мають наступні ознаки (критерії відбору):

1. Рівень зростання податків не відповідає рівню зростання валових доходів або рівень сплати податків не відповідає рівню сплати платників по відповідній галузі.

2. Декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом 2 податкових періодів.

3. Обсяги операцій із пов'язаними особами або неплатниками податку на прибуток перевищують 20% суми скоригованих валових витрат.

4. Подання платником податків уточнюючих розрахунків податкової звітності з податку на прибуток та ПДВ у бік значного зменшення податкових зобов'язань (більше ніж 100 тис. грн.).

5. Декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 100 тис. грн.

6. Наявність розбіжностей у платника податків згідно із Системою автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України (заниження податкового зобов'язання/завищення податковою кредиту) у сумі понад 100 тис. грн.;

7. Наявність відносин з контрагентами, які згідно реєстраційних даних знаходяться у розшуку, не звітують, збанкрутували тощо, у яких обсяги взаємооперацій більше 500 тис. грн.;

8. Наявність інформації правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції, юридичних підрозділів органів державної податкової служби щодо взаємовідносин із суб'єктами господарювання:

які мають ознаки фіктивності;

сучасниками конвертаційних центрів;

реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;

щодо яких порушено кримінальну справу;

щодо яких заведено оперативно-розшукову справу;

9. Декларування платником податків значних оборотів (понад 100 млн. грн. - сума значень показників будь-яких рядків 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 6.1. 6.2, 7.1, 7.2 додатка К3) з одночасним декларуванням від'ємного значення фінансового результату попереднього року та/або збитку від операцій з цінними паперами та /або без фактичного отримання позитивного фінансового результату з метою оподаткування на загальних підставах (або отримання позитивного фінансового результату у розмірах, що не відповідають рівню доходів за операціями з цінними паперами).

При цьому, відповідно до п. 4.1 Методичних рекомендацій за відсутності критеріїв ризиків несплати податків, визначених у п. 4.2 цих Методичних рекомендацій, не підлягають включенню до плану-графіка сумлінні платники податку на прибуток, переліки яких надаються Департаментом адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів) до Департаменту податкового контролю юридичних осіб не пізніше 5 числа другого місяця поточною кварталу.

Таким чином, відсутність ризику щодо несплати юридичною особою податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, виключає його відбір та включення до плану-графіку перевірок.

Наявність таких ризиків також не є достатньою підставою для включення платника податків до плану-графіку перевірок, оскільки законодавчо також висуваються вимоги дотримання періодичності перевірок з урахуванням критеріїв ризиків несплати податків, при цьому відсутність таких критеріїв одночасно свідчить про відсутність ризику несплати податків та зборів, в цілому.

Згідно розділу І Методичних рекомендацій відповідальність за дотримання вимог щодо періодичності включення платників податків до плану-графіка покладається саме на відповідача як на регіональний орган державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не надано на вимогу суду доказів існування ризику щодо несплати позивачем податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а отже наявності підстав для відбору та включення позивача до плану-графіка перевірок на 4 квартал 2012 р.

В ході розгляду справи на підставі наданих позивачем документів податкової звітності за перше півріччя 2012 р. та аналітичних матеріалів до них судом встановлено, що рівень зростання валових доходів позивача у першому півріччі 2012 р. відповідає рівню зростання сплачених ним податків; від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом 2 податкових періодів позивач не декларував; обсяги операцій із пов'язаними особами у нього не перевищують 20% скоригованих валових витрат, становлять 0,6 %; підприємство уточнюючі розрахунки податкової звітності з податку на прибуток та ПДВ у бік значного зменшення податкових зобов'язань (більше ніж 100 тис. грн.) не подавало й залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 100 тис. грн. не декларувало, від’ємне значення по податку на додану вартість в березні 2012 р. складало 28965,00 грн., в квітні 2012 р, - 45481,00 грн., за таких умов, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законодавством підстав для відбору та включення позивача до плану-графіка перевірок як підприємства з високим ступенем ризику, а отже, й для проведення його перевірки з періодичністю 1 раз на 1 рік.

Відтак суд дійшов висновку, що позивача було безпідставно за наслідками першого півріччя 2012 р. відібрано та включено до плану-графіку перевірок на 4 квартал 2012 р.

За таких умов, у відповідача відсутні були передбачені п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України підстави для прийняття рішення про проведення документальної планової перевірки, яке оформлено спірними наказами № 2570 від 11 жовтня 2012 р. та № 2661 від 22 жовтня 2012 р., при цьому, останній є протиправним внаслідок протиправності наказу № 2570 від 11 жовтня 2012 р. як прийнятий на підставі та на виконання протиправного наказу.

Щодо оскарження позивачем наказів щодо перевірки суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов’язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених п. 20.1.4 п. 20. 1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України. При цьому такий наказ відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України є одним із документів, за умови пред’явлення або направлення якого платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

У свою чергу, згідно з п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України в разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, до такого платника податків може бути застосований адміністративний арешт майна.

Таким чином, видання керівником органу державної податкової служби рішення про проведення документальної перевірки, яке оформлюється наказом, безпосередньо призводить до виникнення певних обов’язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначене рішення, оформлене наказом є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України.

Аналогічна думка щодо оскарження наказів про проведення перевірок висловлювалася Вищим адміністративним судом в Інформаційному листі від 27 липня 2010 р. № 1145/11/13-10.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що спірні накази як такі, що за відсутності законних підстав для проведення перевірки не відповідають принципам законності та рівності перед законом усіх платників податків та порушують його права.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню, адже дії відповідача щодо відбору та включення позивача до плану-графіка перевірок на 4 квартал 2012 р. є протиправними, а накази відповідача № 2570 від 11 жовтня 2012 р. та № 2661 від 22 жовтня 2012 р. також підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати на сплату судового збору підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 «Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ».

Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо відбору та включення Приватного підприємства "Дорстройсервіс Крим." до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2012 року.

3. Визнання протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 11 жовтня 2012 року №2570 про проведення планової документальної виїзної перевірки Приватного підприємства "Дорстройсервіс Крим.".

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 22 жовтня 2012 року №2661 про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Дорстройсервіс Крим.".

5. Стягнути на користь Приватного підприємства "Дорстройсервіс Крим." (ЄДРПОУ 34671363) судовий збір у розмірі 34,41 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.