Постанова № 30575364, 18.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2013 р. (18:46) Справа №2а-9343/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участю секретаря судового засідання Залюбовської Л.В., представників сторін

від позивача - Мельник М.О.,

від відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0000064200, № 0000024200 та № 0000054200 від 25.04.2012 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.08.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 21.09.2012 року зупинено провадження по справі та призначено судово-економічну експертизу.

28.01.2013 року до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи № 205/12 від 21.01.2013 року.

Ухвалою суду від 29.01.2012 року поновлено провадження по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі (далі - СДПІ ВПП м. Сімферополь) з 16.01.2012 по 19.03.2012 була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Кримський ТИТАН" (далі - Позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011 (далі - перевірка). Про результати перевірки був складений акт від 02.04.2012 № 4/40-00/32785994 (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки, Позивач 27.04.2012 отримав від СДПІ ВПП у м. Сімферополі, податкові повідомлення-рішення:

- № 0000064200 від 25.04.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання на 13 720 222 грн. з податку на прибуток підприємства та нарахування штрафних санкцій на суму 783 781,75 грн.;

- № 0000024200від 25.04.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 175 395 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 533 942,25 грн.;

- № 0000054200 від 25.04.2012 про зменшення від'ємного значення ПДВ на 3 481 228 грн.

Позивач вважає що СДПІ ВПП у м. Сімферополі неправильно застосовані норми діючого законодавства, що призвело до безпідставного висновку та прийняття протиправних повідомлень-рішень.

Представник позивача у судовому засіданні 18.02.2013 року позов підтримала з підстав викладених у позові, надала пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свою позицію виклали у письмових запереченнях, що надіслали на адресу суду поштою. Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача, обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби у зв'язку з дотримання порядку, строків та підстав проведення перевірки, а також прийняттям таких податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Приватне акціонертне товариство "Кримський ТИТАН" має статус юридичної особи з 31.08.2004р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с. 120), та Статутом ( том 1 а.с. 117-119). Приватне акціонертне товариство "Кримський ТИТАН" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника № 100335329 від 01.05.2011 року (том 1 а.с. 121).

Таким чином, судом встановлено, що Приватне акціонертне товариство "Кримський ТИТАН" є юридичною особою та зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі (далі - СДПІ ВПП м. Сімферополь) з 16.01.2012 по 19.03.2012 була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Кримський ТИТАН" (далі - Позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011 року. За результатами перевірки був складений акт від 02.04.2012 № 4/40-00/32785994 .

Перевіркою встановлено порушення

-п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.32, ст.1, п. 4.1., пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст.5, п.п.5.5.1 п.5.5 ст. 5, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.3.3 п.7.3. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р. в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями, та п. п. 14.1.257, п.п.14.1.36 , п. 14.1 ст.. 14, пп. 135.4.2, п. 135.4, пп. 135.5.4.п. 135.5 ст. 135, п.138.8, пп. 138.10.4, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.1, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 , пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755 - VI (із змінами та доповненнями), у результаті чого за результатами перевірки встановлено заниження податку на прибуток на суму 48 613 723 грн.;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.З, п.4.3 ст.4, п. п. "а" п.6.5 ст.6, п.п.7.3.6. п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями та п. п. "б" п.185.1 ст.185, п. п. "ж" п.186.3. ст.186, п.187.8. ст.187, п. 190.2 ст.190 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 - VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого за результатами дійсної перевірки встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 3 230 219 грн.;

-п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.5., ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та пп. 14.1.36 пп.14.1.185 пп.14.1.191 п. 14.1 статті 14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1 п. 201.4 п. 201.6 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за результатами дійсної перевірки всього у сумі 18 888 886 грн.;

- пп.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.200.1 п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за результатами дійсної перевірки всього у сумі встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за результатами дійсної перевірки у сумі 18 654 928 грн.

За результатами акту та розгляду заперечень винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000064200 від 25.04.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання на 13 720 222 грн. з податку на прибуток підприємства та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 783 781,75 грн.;

- № 0000024200 від 25.04.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 175 395 грн. та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 533 942,25 грн.;

- № 0000054200 від 25.04.2012 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 3 481 228 грн.;

Стосовно висновків відповідача стосовно збільшення суми грошового зобов'язання на 13 720 222 грн. з податку на прибуток підприємства та нарахування штрафних санкцій на суму 783 781,75 грн. суд зазначає наступне.

Вказаний висновок СДПІ ВПП у м. Сімферополі зроблено з підстав визнання податковим органом перерахування грошових коштів за договорами поставки підприємствам ВАТ «Рівнеазот», ТОВ «Укрметізбуд», ТОВ «Облреахім», поворотною фінансовою допомогою. При цьому СДПІ ВПП у м. Сімферополі вказано на неправомірність відображення у складі податкових (валових) витрат сум відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами за договорами від 11.10.2006 № 9806К8, від 30.09.2008 № 9808К11, від 25.03.2009 № 8409К7, від 22.01.2009 № 9809К1, від 23.07.2010 № 8410К7, укладеним з ВАТ "Укрексімбанк", як не пов'язаних з господарською діяльністю Позивача.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що Позивачем для здійснення господарської діяльності були укладені договори поставки сировини, товарів з наступними контрагентами-постачальниками.

Так, ВАТ «Рівнеазот» згідно договору від 29.12.2009 № 910/1511/з зобов'язався здійснити поставку аміаку рідкого безводного технічного на адресу Позивача з метою використання даної сировини у виробництві амофосу. Умовами договору передбачена 100% передоплата шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. «Рівнеазот» перед Позивачем становила 57 977 667,99 грн. У зв'язку з неможливістю виконати зобов'язання передбачені договором, ВАТ «Рівнеазот» здійснило повернення грошових коштів всього на суму 57 977 667,99 грн. Станом на 01.10.2011 заборгованість відсутня.

ВАТ «Рівнеазот» згідно договору від 18.03.2010 № 357/357/3 зобов'язався здійснити поставку аміачної селітри на адресу Позивача для використання у господарській діяльності, а саме з метою подальшого продажу даного товару для отримання прибутку. Умовами договору передбачена 100% передоплата шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Станом на 01.10.2010 (початок періоду, що перевіряється) заборгованість ВАТ «Рівнеазот» перед підприємством за даним договором становила 160 000 000 грн. У зв'язку з неможливістю виконати зобов'язання з постачання товару ВАТ «Рівнеазот» здійснило повернення грошових коштів, всього на суму 160 000 000 грн. Станом на 01.10.2011 заборгованість відсутня.

Таким чином, в укладених між Позивачем та ВАТ «Рівнеазот» цивільно-правових договорах чітко визначено їх фактичний зміст та строки виконання зобов'язань, у зв'язку з чим суд вважає, що твердження податкового органу про надання фінансової допомоги ВАТ «Рівнеазот» є неправомірним.

ТОВ «Укрметізбуд ЛТД» згідно договору від 29.12.2009 № 1506 / з узяв на себе зобов'язання на поставку ільменітового концентрату якості ТУ У 14-10-009-97.

Позивач у виробництві готового продукту - діоксиду титану пігментного використовує основну сировину - концентрат ільменіту. Постачальником даної сировини є філія «Іршанський ГЗК», виробничі потужності якого використовуються підприємством на підставі договору оренди Цілісного майнового комплексу від 06.09.2004 № 586, укладеного з Фондом Державного майна України. У вересні 2009 року термін дії договору оренди закінчився, і оскільки питання про продовження терміну договору оренди, відповідно, використання родовища ільменітового концентрату вирішено не було, для забезпечення безперебійного технологічного процесу Позивачем був укладений договір на поставку ільменітового концентрату від 29.12.2009 № 1506/3 з ТОВ «Укрметізбуд ЛТД». Умовами договору передбачена 100% передоплата шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Враховуючи, що концентрат ільменіту є однією з основних складових технологічного процесу, досить велика увага приділялася якості товару.

Станом на 01.10.2010 заборгованість ТОВ «Укрметізбуд ЛТД» перед Позивачем за даним договором становила 61 760 000 грн.

Однак, у зв'язку з тим, що ТОВ «Укрметізбуд ЛТД» не змогло здійснити поставку сировини відповідної якості, постачальником було здійснено повернення передоплати вартості товару.

Станом на 01.10.2011 заборгованість відсутня.

Таким чином, виконання зобов'язань за договором поставки від 29.12.2009 № 1506/3, укладеного між Позивачем і ТОВ «Укрметізбуд ЛТД», здійснювалося у відповідності з умовами та термінами, визначеними договором та додатками до нього.

29.12.2009 № 1514/3 укладений договір з ТОВ «Облреахім» на поставку мазуту-100.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 263 «Про порядок переведення підприємств на резервні види палива» (далі - Постанова № 263), яким визначено організаційно-правові засади переведення підприємств на резервні види палива під час похолодань в осінньо-зимовий період і в разі настання обставин непереборної сили, які перешкоджають постачанню природного газу в Україну, а також запобігання аваріям на магістральних газопроводах та газових мережах, з урахуванням вимог Постанови Ради Міністрів АР Крим від 28.07.2009 № 401 «Про додаткові заходи щодо забезпечення стабільної роботи об'єктів і служб життєзабезпечення АР Крим в осінньо-зимовий період 2009 - 2010 років» (далі - Постанова № 401), Позивачем укладено договір з ТОВ «Облреахім» від 29.12.2009 № 1514/з на поставку резервного палива (мазуту-100).

Пунктом 2 Порядку, затвердженого Постановою № 263, встановлено наступне: «переведення підприємств на резервні види палива здійснюється за графіками, які узгоджуються територіальними органами Державної інспекції з енергозбереження і затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. В графіки включаються підприємства незалежно від форм власності, які мають резервне паливне господарство і відповідно до встановленого паливного режиму можуть працювати на інших, крім газу, видах палива».

Постановою № 401 затверджено Графік переведення підприємств-регуляторів АР Крим на резервні види палива на час похолодань в осінньо-зимовий період 2009-2010 років. Пунктом 5 Графіка було встановлено вид та кількість резервного палива (мазуту) для Позивача.

Вимога про забезпечення своєчасної поставки резервного виду палива також встановлена Постановою Ради Міністрів АР Крим від 28.07.2011 № 359 «Про затвердження графіка переведення підприємств АР Крим на резервні види палива протягом опалювального періоду 2011-2012 років».

Згідно з умовами договору від 29.12.2009 № 1514/з, укладеного покупцем - ПАТ «Кримський Титан» з постачальником - ТОВ «Облреахім», предметом поставки є мазут М- 100 в кількості 12000 тонн.

Відповідно до п. 10.5 вищевказаний договір діє до 31.12.2011. Враховуючи, що необхідний розмір резерву, визначений відповідно до Постанови № 263, становить для Позивача 2000 тонн на 10 діб. Передбачений для закупівлі за договором № 1514/з об'єм (12000 тонн) є необхідним для забезпечення підприємства протягом 60 діб.

Укладення договору № 1514/з від 29.12.2009 з метою використання мазуту в межах господарської діяльності підтверджується наявністю у підприємства мазутно- насосної станції загальною ємністю 9000 м. куб.

Умовами договору передбачена 100% передоплата шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Станом на 01.10.2010 заборгованість ТОВ «Облреахім» перед Позивачем за даним договором становила 48 240 000 грн.

Надалі, в зв'язку з тим, що постачання мазуту не було здійснено, кошти Позивачу повернуто постачальником в повному обсязі. Станом на 01.10.2011 заборгованість відсутня.

Таким чином, договір поставки від 29.12.2009 № 1514/з укладено Позивачем відповідно до вимог вищевказаних нормативних актів, з метою забезпечення запасу резервного виду палива і недопущення аварійних зупинок на магістральних газопроводах.

При цьому суд вважає за необхідне відмітити, що здійснення передоплати постачальникам за перерахованими вище договорами поставки проводилось за рахунок коштів, отриманих Позивачем від виручки за реалізацію товарів, послуг, як аванс за товар, а не за рахунок позикових коштів, наданих за кредитними договорами укладеними з ВАТ «Укрексімбанк».

Відповідно до п. 1.32 ст.1 Закону про прибуток господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Також, суд звертає увагу, на ту обставину, що в ході проведення попередньої планової перевірки за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 (акт від 16.03.2011 №77/23-0/32785994) податковим органом було досліджено питання взаємовідносин Позивача з ВАТ «Рівнеазот», ТОВ «Облреахім», ТОВ «Укрметізбуд ЛТД». При цьому відсутність зв'язку з господарською діяльністю підприємства за цими операціями, а також порушення податкового законодавства, в частині формування валових витрат за датою списання коштів з банківського рахунку підприємства в оплату товарів, не встановлено.

Згідно пп. 1.22.2 п. 1.22 Закону про прибуток, пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Таким чином, суд вважає, що наведені вище договори відповідають діючому законодавству та направлені на господарську діяльність, з метою отримання доходу, і відповідно, прибутку. Тобто операції із зазначеними договорами не відповідають вимогам діючого законодавства відносно безповоротного та безоплатного отримання товарів, тобто не відповідають ознакам фінансової допомоги, отже не можуть бути включені до складу доходу. Кошти використані при розрахунках із зазначеними вище постачальниками безпосередньо використані для ведення господарської діяльності.

Щодо відображення у складі податкових (валових) витрат сум відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону про прибуток - валові витрати виробництва і звернення це сума будь-яких витрат платника податків в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних в якості компенсації вартості товарів(робіт, послуг), які отримуються(виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.5.1 п.5.5. ст.5 Закону про прибуток - до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків по боргових зобов'язаннях (у тому числі по будь-яких кредитах, депозитах) впродовж звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податків.

Згідно п.п. 138.10.5 п.138.5 ст.138 розділу III ПКУ до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких відносяться витрати на нарахування відсотків (за користування кредитами і позиками, по випущених облігаціях і фінансовій оренді) і інші витрати підприємства в межах норм, встановлених справжнім Кодексом, пов'язані із запозиченнями (окрім фінансових витрат, включених в собівартість кваліфікаційних активів відповідно до положень(стандартами) бухгалтерського обліку).

Відповідно до п. п. 7.3.3 п. 7.3. ст. 7 Закону про прибуток Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

Відповідно до п.п. 138.10.4. п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України інші операційні витрати, що включаються, зокрема витрати за операціями в іноземній валюті, витрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 ПКУ. Відповідно до п. п. 153.1.3. п. 153.1. ст. 153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Суд приймає до уваги твердження позивача, яке підтверджене даними бухгалтерського обліку, що для того, щоб уникнути зупинки виробництва у зв'язку з неможливістю здійснити оплату за сировину, газ, електроенергію, виплату заробітної плати були укладені кредитні договори від 25.03.2009 № 8409К7, від 23.07.2010 № 8410К7, від 11.10.2006 № 9806К8, від 30.09.2008 № 9808К11, від 22.01.2009 № 9809К1 з ВАТ «Укрексімбанк».

Відповідно до діючого законодавства ПАТ "Кримський ТИТАН" на заборгованість по договорам кредитування у іноземній валюті нараховувало у відповідних звітних періодах курсові різниці за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що підтверджується виписками банку оборотно-сальдовими виписками.

Позивач вказує, що одним з важливих факторів, що вплинули на рішення про укладення кредитних договорів, було постійне наявність простроченої заборгованості бюджету перед Позивачем з відшкодування ПДВ.

Так, позивачем доведено, що станом на 01.01.2010 заборгованість бюджету по ПДВ склала 124 675 тис. грн., станом на 01.01.2011 - 145 111,1 тис. грн.

Згідно з умовами кредитних договорів позикові кошти надавалися Позичальнику (Позивачу) в безготівковій формі з метою їх використання на поповнення оборотних коштів і фінансування поточної діяльності підприємства, яка пов'язана із закупівлею хімічної продукції, оплатою послуг, виплатою заробітної плати та іншого, тобто в господарській діяльності Позивача.

Відповідно до умов вище перелічених кредитних договорів, передбачено надання банку первинних документів, що є підставою для оплати. При цьому банк за власною ініціативою з одночасним інформуванням Позичальника може зупинити чи скасувати надання Позичальнику кредиту у випадках, коли надані для здійснення платежів документи не відповідають вимогам чиного законодавства, або не погоджені з банком, або документи суперечать призначенню кредита.

При погашенні Позивачем кредитів від 25.03.2009 № 8409К7, від 23.07.2010 №8410, від 11.10.2006 № 9806К8, від 30.09.2008 № 9808К11, від 22.01.2009 № 9809К1 банком підтверджено цільове використання кредитних коштів за вказаними вище договорами, в яких перераховувались найменування постачальників, яким проводилась оплата, призначення платежу і інше. Дана інформація свідчить про безпідставність висновків відповідача про фінансування позивачем інших підприємств і, відповідно, неправомірність віднесення до складу податкових витрат відсотків за користування кредитними коштами.

Отже, цільове використання кредитних коштів у господарській діяльності Позивача підтверджується умовами кредитних договорів, здійсненням контролю з боку банка.

Нарахування відсотків та сплата відсотків банку підтверджена первинними бухгалтерськими документами, а саме виписками банку, платіжними дорученнями та інформаційними повідомленнями про розрахунок відсотків та інших плат по кредиту.

Таким чином, на підставі вищевикладеного висновки СДПІ, щодо не визнання відсотків по кредиту у складі витрат у загальній сумі 52 012 562 грн., у тому числі 10 888 563 грн. за 4 квартал 2010 року, 12 900 232 грн., за 1 квартал 2011 року, 12 081 612 грн. за 2 квартал 2011 року, 16 142 155 грн. за 3 квартал 2011 року не підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "Кримський ТИТАН".

СДПІ ВПП в м. Сімферополі у порушення п. 1.32, п.5.1. ст. 5, п.п. 7.3.3, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153, п. п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПКУ не визнана у складі доходів курсова різниця за кредитним договорами у загальній сумі 17 124 850 грн., у тому числі: 4 290 743 грн. за 4 квартал 2010 року, 121 850 грн за 1 квартал 2011 року, 12 354 766 грн за 2 квартал 2011 року, 357 491 грн за 3 квартал 2011 року.

Крім того, в акті планової перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі відобразило зменшення валових витрат у сумі 4 205 022 грн. в результаті визнання угод між ТОВ «Стройсервіском», ТОВ «Світлотехніка-Херсон», ТОВ «Ютіка», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Татенерго», ПП «Арт-Марін», ТОВ «Айронкомпані», ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ « Будгарантсервіс», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Полігон», ТОВ «Торгстройінвест», ТОВ « Техногідролюкс», ПП «Промтехресурс», ТОВ «ІТТ Компанії» і ПАТ "Кримський ТИТАН" нікчемними.

СДПІ ВПП у м. Сімферополі, посилаючись на норми Господарського кодексу України, надає вузьке тлумачення поняття господарської діяльності, вважаючи, що для її визначення обов'язково повинні бути виробничі потужності, технічний персонал, чого не було виявлено у постачальників Позивача.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Тому діяльність, яка спрямована на досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку.

При проведенні перевірки зменшення валових витрат можливе лише у випрадках, визначених пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток, якщо валові витрати і будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Суд зазаначає, що СДПІ ВПП у м. Сімферополі в акті планової перевірки не зазначено про відсутність первиних документів.

Позивачем, відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток і п. 138.2 ст. 138 ПКУ, правомірно включено до складу валових витрат, витрати на суму 4 205 022 грн., здійснених у зв'язку з придбанням послуг, ТМЦ у вищевказаних постачальників.

В акті перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі, внаслідок визнання договорів нікчемними, спростовує правові підстави та документальне підтвердження реальності господарських операцій та вважає, що товари і послуги, фактично отримані від ТОВ «Техенергохім», ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ «Будгарантсервіс», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Полігон», ТОВ «Торгстройінвест», ТОВ «Техногідролюкс» отримані від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод і при відсутності документального підтвердження. Тобто, відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про прибуток, п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ вартість даних товарно-матеріальних цінностей, послуг повинна бути включена до складу валового доходу, як безоплатно отриманий товар і безоплатно отримані послуги.

Однак висновки СДПІ ВПП у м. Сімферополі не відповідають дійсності, так як матеріалами справи підтверджується, що поставка товарно-матеріальних цінностей здійснена згідно з договорами купівлі-продажу і передбачає передачу права власності на такі товари за плату. Оплата за поставлені товари та послуги Позивачем проведена у повному обсязі. Вказані постачальники надавали на адресу ПАТ "Кримський ТИТАН" товари, роботи послуги вартістю без ПДВ 4 205 022 грн.

Факт придбання вказаних товарів, робіт, послуг вартістю 4 205 022 грн. без ПДВ у зазначених постачальників підтверджується актами виконаних робіт, видатковими накладними, приходними ордерами, товарно транспортними накладними, копії яких були надані у судове засідання представником позивача.

За період з 01.10.2010 по 30.09.2011 ПАТ "Кримський ТИТАН" перерахувало вищезазначеним постачальникам сплату вартості придбаних товарів, робіт, послуг у сумі 4 410 481,46 грн., у т.ч. ПДВ 735 080, 24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку. За проведеними операціями виписані податкові накладні.

За період з 01.10.2010 по 30.09.2011 ПАТ "Кримський ТИТАН" отримало від постачальників та відобразило в рядку витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 та у рядку 05 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" декларації з податку на прибуток витрати пов'язані із придбанням реагентів, запчастин, транспортно-експедиційних послуг тощо на суму 4 205 022 грн. за відповідний період декларації з податку на прибуток витрати пов'язані із виробництвом на суму 4 205 022 грн. за відповідні періоди.

У свою чергу, пп. 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» вказує, що до складу валового доходу включається вартість товарів (робіт, послуг) безоплатно наданих платнику у звітному періоді.

Згідно пп. 1.23 ст. 1 Закону про прибуток, 14.1.13 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, послуги - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких товарів або їх поверненя, або без укладення таких договорів. Роботи (послуги) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Таким чином, доходи (валові доходи) задекларовані Позивачем в повній відповідності до вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про прибуток, п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ, а висновки податкового органу про заниження доходів на суму 986 566 грн. не підтверджуються матеріалами справи.

Що стосується висновків відповідача про визнання нікчемними угод позивача з ТОВ «Стройсервіском», ТОВ «Світлотехніка-Херсон», ТОВ «Ютіка», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Татенерго», ПП «Арт-Марін», ТОВ «Айронкомпані», ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ « Будгарантсервіс», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Полігон», ТОВ «Торгстройінвест», ТОВ « Техногідролюкс», ПП «Промтехресурс», ТОВ «ІТТ Компанії» суд зазначає наступне.

Вищий адміністративний суд у своєму листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 вказав, що для визнання угоди нікчемною, необхідною умовою має бути доказ відсутності реального здійснення такої господарської операції або відсутність зв'язку між такою господарською операцією і господарською діяльністю платника податку.

Позивачем надані первинні документи, що підтверджують фактичне отримання товарів від ТОВ «Стройсервіском», ТОВ «Світлотехніка-Херсон», ТОВ «Ютіка», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Татенерго», ПП «Арт-Марін», ТОВ «Айронкомпані», ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ « Будгарантсервіс», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Полігон», ТОВ «Торгстройінвест», ТОВ « Техногідролюкс», ПП «Промтехресурс», ТОВ «ІТТ Компанії», а також використання цих товарів у господарській діяльності підприємства (оприбуткування на склади і списання у виробництво).

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірних витрат та податкового кредиту документи, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів купівлі-продажу, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає неспрямованість укладених позивачем з ТОВ «Стройсервіском», ТОВ «Світлотехніка-Херсон», ТОВ «Ютіка», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Татенерго», ПП «Арт-Марін», ТОВ «Айронкомпані», ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ « Будгарантсервіс», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Полігон», ТОВ «Торгстройінвест», ТОВ « Техногідролюкс», ПП «Промтехресурс», ТОВ «ІТТ Компанії»угод на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких достовірних доказів нікчемності угод між ПАТ «Кримський ТИТАН» та ТОВ «Стройсервіском», ТОВ «Світлотехніка-Херсон», ТОВ «Ютіка», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Татенерго», ПП «Арт-Марін», ТОВ «Айронкомпані», ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ « Будгарантсервіс», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Полігон», ТОВ «Торгстройінвест», ТОВ « Техногідролюкс», ПП «Промтехресурс», ТОВ «ІТТ Компанії» не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим та помилковим.

Суд вважає, що жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, документами податкового обліку ПАТ "Кримський ТИТАН" висновки за актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками в м. Сімферополь АР Крим ДПС № 4/4000/32785994 від 02.04.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання на 13 720 222 грн. з податку на прибуток підприємства не підтверджені, тобто нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 783 781,75 грн. визначені у податковому повідомленні-рішенні від 25.04.2012 року № 0000064200 також є безпідставними. Враховуючи вищенаведене, винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення від 25.04.2012р. №0000064200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується формування податкового кредиту суд зазначає наступне.

В акті планової перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі відобразила зменшення податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ «Стройсервіском», ТОВ «Світлотехніка-Херсон», ТОВ «Ютіка», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Татенерго», ПП «Арт-Марін», ТОВ «Айронкомпані», ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ « Будгарантсервіс», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Полігон», ТОВ «Торгстройінвест», ТОВ « Техногідролюкс», ПП «Промтехресурс», ТОВ «ІТТ Компанії», у зв'язку з визнанням угод з поставки товарів (послуг) від даних контрагентів нікчемними.

Оцінюючи правомірність доводів відповідача, суд відмічає, що ПАТ "Кримський ТИТАН" включено до складу податкового кредиту за періоди 2010 року суми ПДВ відповідно до вимог Закону про ПДВ.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону про ПДВ податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання грошових коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем включено до складу податкового кредиту за періоди 2011 року суми ПДВ відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 і п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового кодексу України.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «Стройсервіском», ТОВ «Світлотехніка-Херсон», ТОВ «Ютіка», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Татенерго», ПП «Арт-Марін», ТОВ «Айронкомпані», ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ « Будгарантсервіс», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Полігон», ТОВ «Торгстройінвест», ТОВ « Техногідролюкс», ПП «Промтехресурс», ТОВ «ІТТ Компанії» під час виписки вищевказаних податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ.

За наслідками взаємовідносин ПАТ "Кримський ТИТАН" та ТОВ «Стройсервіском», ТОВ «Світлотехніка-Херсон», ТОВ «Ютіка», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Татенерго», ПП «Арт-Марін», ТОВ «Айронкомпані», ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ « Будгарантсервіс», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Полігон», ТОВ «Торгстройінвест», ТОВ « Техногідролюкс», ПП «Промтехресурс», ТОВ «ІТТ Компанії» виписані податкові накладні у сумі 251 009 грн.

Дослідивши наявні у справі податкові накладні, судом встановлено, що вони містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатуру) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціну постачання без урахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

ПАТ "Кримський ТИТАН" були отримані товари, роботи (послуги) від зазначених контрагентів та здійснено оплату за отримані товари, роботи (послуги). Господарські операції знайшли своє підтвердження у регістрах бухгалтерського обліку, а також у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

На підставі цього суд вважає, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача завищення податкового кредиту в розмірі 251 009 грн. не підтверджено.

Зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 175 395 грн. визначено відповідачем внаслідок заниження ПАТ "Кримський ТИТАН" податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту.

Стосовно правильності формування податкового кредиту позивача з ТОВ «Стройсервіском», ТОВ «Світлотехніка-Херсон», ТОВ «Ютіка», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Татенерго», ПП «Арт-Марін», ТОВ «Айронкомпані», ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія», ТОВ « Будгарантсервіс», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Полігон», ТОВ «Торгстройінвест», ТОВ « Техногідролюкс», ПП «Промтехресурс», ТОВ «ІТТ Компанії» судом вже вказано вище.

Стосовно донарахування відповідачем податкового зобов'язання на операції із нерезидентом «Isagdo Limited» суд вказує наступне.

Згідно з контрактом від 16.04.2010 № 470/з, укладеним між Позивачем «Замовником» і компанією «Isagdo Limited» - «Виконавцем», предметом договору є здійснення перевезення і транспортно-експедиторське обслуговування експортного вантажу (двоокису титану, червоного залізоокисного пігменту та інших видів продукції в 25 кг паперових/ поліпропіленових мішках, палетизованих по 1 тоні або в контейнерах типу "Біг-Бег") в 20 і 40 морських контейнерах, залізничних вигонах, автомашинах. Також в обов'язки Виконавця входить здійснення перевезення, перевалки експортного вантажу в портах.

За період з 01.10.2010 по 30.09.2011 компанією «Isagdo Limited» надані Позивачу послуги з морського транспортування морських контейнерів з вантажем (двоокис титану) за маршрутами від порту Одеса (Україна) до портів призначення нерезидента, зазначених в експортній митній декларації Замовника.

По кожному маршруту Замовник складав акти виконаних робіт, в яких вказувалися маршрут, вартість перевезення та номери контейнерів. Дані документи (акти виконаних робіт) свідчать про те, що компанія «Isagdo Limited» виконала морське перевезення вантажів для Позивача за межами митної території України.

Згідно пп.3.1.1, п.3.1, ст. 3 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. Визначення місця поставки послуги приведено в п.6.5 ст.6 Закону про ПДВ.

Відповідно до пп. «г» п. 6.5 Закону про ПДВ при здійсненні діяльності, допоміжної транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування), місцем поставки послуг є місце, де фактично надаються послуги.

Абзацом 3 пункту 4.3 статті 4 Закону про ПДВ визначено, що базою оподаткування для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів ( обов'язкових платежів), за винятком: податку на додану вартість, що включається в ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Підпунктом "г" пункту 10.1 статті 10 Закону про ПДВ визначено, що при наданні послуг нерезидентом, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є постійне представництво такого нерезидента, а при його відсутності - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Таким чином, умовою для визначення об'єкта оподаткування та бази оподаткування податком на додану вартість щодо операцій з надання послуг нерезидентам чи отримання їх від нерезидента є визначення місця їх фактичної поставки.

У випадку, якщо послуги надаються (резидентом нерезиденту або навпаки нерезидентом резиденту) за межами митної території України, і факт такого надання підтверджено первинними документами, то такі операції, за винятком окремих положень, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

В рамках ПКУ щодо оподаткування послуг, наданих нерезидентом, суд зазначає наступне.

Згідно абз. б) п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Відповідно до абз. в) пп. 186.2.1 п. 186.2 ст.186 ПКУ місцем поставки послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме: послуг, пов'язаних з перевезенням пасажирів і вантажів, в т.ч. з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання.

Крім того, п. 190.2 ст. 190 ПКУ визначає базу оподаткування ПДВ для послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України. Вказана норма аналогічна абз. З п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ.

Таким чином, якщо платнику ПДВ надання послуг, пов'язаних з рухомим майном, здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, у разі надання даних послуг за межами митної території України - такі послуги не є об'єктом оподаткування.

Компанія «Isagdo Limited» є нерезидентом і зареєстрована в Кіпрі. Статтею 5 Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна доходи, які добуваються від міжнародних перевезень особою з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі, не підлягають оподаткуванню в іншій Договірній Державі.

У свою чергу отриманий дохід від Позивача за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу включався для оподаткування у компанії «Isagdo Limited».

Статус про те, що компанія «Isagdo Limited» є платником податків в своїй країні, підтверджується довідками, виданими Міністерством фінансів Нікосії за 2010 року б/н від 29.03.2010, за 2011 рік - б/н від 16.03.2011.

Усі документи (акти виконаних робіт, коносаменти) свідчать про те, що компанією «Isagdo Limited» виконані морські перевезення вантажів для ПАТ "Кримський ТИТАН" за межами митної території України.

Таким чином зазначені відповідачем завищення податкового зобов'язання з ПДВ на послуги, надані нерезидентом компанією «Isagdo Limited»у сумі 3 230 219 грн. не підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "Кримський ТИТАН".

Стосовно зменшення бюджетного відшкодування і зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Розбіжність суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з актом перевірки склала 3 175395 грн. в наслідок зменшення від'ємного значення ПДВ на 3 481 228 грн.

Зменшення від'ємного значення здійснене у зв'язку з: донарахуванням податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 3 230 219 грн на вартість послуг, отриманих від компанії «Isagdo Limited» (нерезидента); зменшенням податкового кредиту по ПДВ в сумі 251 009 грн по податкових накладних, виписаних : ТОВ «Будсервіском», ТОВ «Светотехника - Херсон», ТОВ "Техенергохім", ПП "Оптметпромторг", ТОВ "Будгарантсервіс", МПП "ПРОМТЕХРЕСУРС" , ТОВ "Полігон", ТОВ "Торгстройінвест" , ТОВ "Техногідролюкс", ЗАТ "Об'єднана металургійна компанія", ТОВ «ІВС Компані».

Пунктом 1.8 статті 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Так, згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При негативному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума (за відсутності податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди) зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду.

На підставі п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Дані оплати підтверджені платіжними дорученнями, що були досліджені під час судового розгляду.

Відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 ПКУ бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України, (пункт 200.17. статті 200 ПКУ).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1. статті 200 ПКУ).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, (пункт 200.2. статті 200 ПКУ)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (пункт 200.3. статті 200 ПКУ)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення,

яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у

попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до

Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній

території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової

декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем

послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після

бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до

податкового кредиту наступного податкового періоду, (пункт 200.4. статті 200 ПКУ)

Згідно з формою декларації, яка Затверджена Наказом Державної, податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 г. за N 197/189353 «Про Затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» значення рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток З до податкової декларації податку на додану вартість) переноситься до рядка 23 податкової декларації за поточний звітний податковий період.

Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на. додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 23.1, або в рядку 23.2 податкової декларації податку на додану вартість.

При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 : податкової декларації з податку на додану вартість).

Оскільки донарахування податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 3 230 219 грн на вартість послуг, отриманих від компанії «Isagdo Limited» (нерезидента); зменшення податкового кредиту по ПДВ в сумі 251 009 грн по податкових накладних, виписаних: ТОВ «Будсервіском», ТОВ «Светотехника - Херсон», ТОВ "Техенергохім", ПП "Оптметпромторг", ТОВ "Будгарантсервіс", МПП "Промтехресурс" , ТОВ "Полігон", ТОВ "Торгстройінвест" , ТОВ "Техногідролкжс", ЗАТ "Об'єднана металургійна компанія", ТОВ «ІВС Компані» не підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "Кримський ТИТАН", висновки за актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим ДПС № 4/40-00/32785994 від 02.04.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 175 395 грн. є неправомірними.

Виходячи з вищенаведеного нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 533 942,25 грн. визначених у податковому повідомленні-рішенні від 25.04.2012 № 0000024200 є безпідставним.

Як вже зазначалось вище, розбіжність суми від'ємного значення ПАТ "Кримський ТИТАН" з актом перевірки у сумі 3 481 228 грн. виникло за рахунок донарахування податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 3 230 219 грн. на вартість послуг, отриманих від компанії «Isagdo Limited» (нерезидента); зменшення податкового кредиту по ПДВ в сумі 251 009 грн по податкових накладних, виписаних: ТОВ «Будсервіском», ТОВ «Светотехника - Херсон», ТОВ "Техенергохім", ПП "Оптметпромторг", ТОВ "Будгарантсервіс", МПП "Промтехресурс" , ТОВ "Полігон", ТОВ "Торгстройінвест" , ТОВ "Техногідролюкс", ЗАТ "Об'єднана металургійна компанія", ТОВ «ІВС Компані», що також не підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "Кримський ТИТАН". Таким чином, висновки за актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 4/40-00/32785994 від 02.04.2012 щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 3 481 228 грн. не підтверджуються.

Враховуючи вищенаведене, документами податкового обліку ПАТ "Кримський ТИТАН" висновки за актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 4/40-00/32785994 від 02.04.2012 щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 3 481 228 грн. визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 25.04.2012 №0000054200 не підтверджується.

Висновками проведеної судово-економічної експертизи було також встановлено наступне:

1. Висновки, за актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 4/40-00/32785994 від 02.04.2012, щодо збільшення суми грошового зобов'язання на 13 720 222 грн. з податку на прибуток підприємства документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "Кримський ТИТАН" не підтверджені.

Нарахування штрафних санкцій на суму 783 781,75 грн., визначених у податковому повідомленні-рішенні № 0000064200 від 25.04.2012 є безпідставним.

2. Висновки, за актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 4/40-00/32785994 від 02.04.201, щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 175 395 грн. документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "Кримський ТИТАН" не підтверджені.

Нарахування штрафних санкцій на суму 533 942,25 грн., визначених у податковому повідомленні-рішенні № 0000054200 від 25.04.2012 є безпідставним.

3. Висновки, за актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 4/40-00/32785994 від 02.04.201, щодо зменшення від'ємного значення ПДВ на 3 481 228 грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні № 0000054200 від 25.04.2012 документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "Кримський ТИТАН" не підтверджені.

Отже, викладені обставини судом також підтверджуються висновком судової економічної експертизи, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000064200, № 0000024200 та № 0000054200 від 25.04.2012 року прийняті відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленого представником позивача клопотання про розподіл витрат на проведення експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 5 статті 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 73,70 гривень і витрачено на її проведення 386,97 годин дослідження, що складає 28520,00 гривень.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2012 року № 172/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за № 153/20466.

Платіжним дорученням №48725 від 19.12.2012 року позивач перерахував вартість витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 28520,00 гривень.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає можливим також стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2146,00 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 25.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0000064200, № 0000024200 та № 0000054200 від 25.04.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН" (ЄДРПОУ 32785994) судовий збір у розмірі 2146,00 грн. шляхом його безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН" (ЄДРПОУ 32785994) судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 28520,00 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.