Постанова № 30575359, 10.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 р. Справа №805/3935/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у Ворошиловському районі

м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в сумі 854944,38 гривень

за участю:

від позивача: Лапшенкова Я.В., за дов. від 11 січня 2013 року,

від відповідача: ОСОБА_3, за дов. від 05 квітня 2013

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 854944,38 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 25 березня 2013 року відповідач - ОСОБА_1 має податковий борг у сумі 854944,38 гривень, яка складається з несплати податкових повідомлень-рішень від 19 липня 2010 року №№ 0027581740/0, 0027601740/0 та 0027591740/0. Дані податкові повідомлення-рішення були узгоджені у судовому порядку. Так постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року по справі № 2а-23396/10/0570 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними вищезазначених податкових повідомлень-рішень відмолено. На адресу відповідача були надіслані перша податкова вимога від 9 вересня 2010 року № 1/2288 та друга податкова вимога від 25 жовтня 2010 року № 2/2713, проте податковий борг погашений не був. Тому просить суд стягнути з відповідача зазначену суму податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача надав у судовому засіданні письмові заперечення від 09 квітня 2013 року, в яких вважає, що сплинув термін звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до ст. 99 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - ОСОБА_1, зареєстрована як фізична особа - підприємець 07 листопада 2001 року виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради м. Донецька, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби як платник податків, що не заперечується сторонами.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, органи державної податкової служби є органами державної влади, уповноваженими здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою суб'єктами господарювання податків та зборів.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

19 липня 2010 року на підставі акту перевірки № 1166/1740/НОМЕР_1 від 06 липня 2010 року позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0027581740/0, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 599854,80 гривень, за основним платежем - 399903,20 гривень та штрафні (фінансові) санкції - 199951,60 гривень (а.с. 7).

19 липня 2010 року на підставі акту перевірки № 1166/1740/НОМЕР_1 від 06 липня 2010 року позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0027601740/0, яким визначено грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4590,00 гривень (а.с. 8).

19 липня 2010 року на підставі акту перевірки № 1166/1740/НОМЕР_1 від 06 липня 2010 року позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0027591740/0, яким визначено грошове зобов'язання за основним платежем в сумі 250499,58 гривень (а.с. 9).

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 10-11).

Відповідачем оскаржені податкові повідомлення-рішення від 19 липня 2010 року №№ 0027581740/0, 0027601740/0 та 0027591740/0 в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-23396/10/0570 від 17 червня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Державної податкової адміністрації у Донецькій області про визнання неправомірною відмови Державної податкової інспекції у Донецькій області у задоволенні скарги від 16.09.2010р., визнання неправомірними першої податкової вимоги від 09.09.2010р. № 1/2288 та другої податкової вимоги від 25.10.2010р. № 2/2713, скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2010р. № 0027581740/0, № 00275901740/0, № 0027601740/0 відмолено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року постанова Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-23396/10/0570 залишена без змін.

На час розгляду справи податковий борг у розмірі 854944,38 гривень відповідачем не сплачений, у зв'язку з чим рахується сума заборгованості, що підтверджено матеріалами справи, а саме довідками розрахунків (а.с. 3-5).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

09 вересня 2010 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/2288, яка направлена поштою та отримана відповідачем 11 вересня 2010 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 12).

25 жовтня 2010 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/2713, яка направлена поштою та отримана відповідачем 01 листопада 2010 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 12).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня направлення другої податкового вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заперечень представника відповідача стосовно пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України, суд зазначає, що частиною 1 вказаної статті передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного позову, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним законодавством, а саме статтею 102 Податкового кодексу України встановлено спеціальні строки - 1095 днів, які не сплинули на дату подання позову.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 854944,38 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у сумі 854944 (вісімсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок чотири) гривні 38 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 10 квітня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.