Постанова № 30575342, 01.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2013 р. (15:00) Справа №801/1236/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участю секретаря судового засідання Залюбовської Л.В., без участі представників сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000034010 від 09.01.2013 року про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 148 734,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" положень податкового законодавства, оскільки при здійсненні господарських операцій із платником податків ТОВ " Компанія АМК-1" не було допущено порушень податкового законодавства, які б могли слугувати підставою для винесення контролюючим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення, так як господарські операції з контрагентом - ТОВ " Компанія АМК-1", за результатами яких ДПІ зменшило розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, проведені з дотриманням вимог податкового законодавства, та належним чином оформленням первинних документів.

Ухвалами суду від 31.01.2013р. відкрито провадження посправі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача, до початку судового засідання, надав суду заяву про розгляд адміністративної справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про місце, день і час судового розгляду, явку вповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки свого представника не повідомив, заперечень не надав.

У відповідності до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за її участю є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" зареєстроване 14.04.1995р. у Виконавчому комітеті Сімферопольської міської ради АРК як юридична особа, ідентифікаційний код 03348117, що підтверджується відповідною випискою з ЄДРПОУ та перебуває на податковому обліку з 14.04.1995 за № 60602 в СДПІ ВПП в м.Сімферополі АР Крим, а також є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 033481101095.

У період з 07.12.2012 по 17.12.2012 року посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Кримгаз" (ЄДРПОУ 03348117) від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за вересень 2012 року.

За наслідками вказаної перевірки СДПІ ВПП в м.Сімферополі АР Крим ДПС складений акт №112/40-10/033448117 від 24.12.2012р., у висновках якого наголошено на тому, що ПАТ "Кримгаз" порушено вимоги п.200.6, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме, заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах по декларації за вересень 2012 р. у сумі 542 970 грн.; та вимоги п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія АМК-1" за договором підряду від 30.08.11 №126 за вересень 2012р. на суму -148 743,17 грн., що стало підставою для завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за вересень 2012р. на зазначену суму.

На підставі складеного акта перевірки №112/40-10/033448117 від 24.12.2012р. СДПІ ВПП в м. Сімферополь АРК ДПС 09.01.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000034010 щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2012р. у розмірі 148 734, 00 грн.

Позивач не погодився із висновками цього акту, направив на адресу СДПІ ВПП в м. Сімферополі АРК ДПС заперечення до акту, з якими відповідач не погодився та 04.01.2013 року №6/10/40-10 направив на адресу позивача відповідь на них, про те що заперечення відповідач вважає безпідставними, а акт перевірки правомірним.

Не погодившись з вказаними податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань і було встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Досліджуючи спірне рішення від 09.01.2013 року № 0000034010 правомірність прийняття якого є предметом даного спору, суд виходив з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, стали висновки відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2012 р. суми ПДВ по податковій накладній, отриманої від ТОВ "Компанія АМК-1" за договором підряду від 30.08.2011р. №126.

Останнє обґрунтовано тим, що взаємовідносини ПАТ "Кримгаз" ТОВ "Компанія АМК-1" не стосуються господарської діяльності платника податків на підставі того факту, що фактично не можуть бути використані для будівництва основних фондів, які будуть використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (відповідно затвердженого проекту будівництва та у межах обумовлених договірних термінів), у зв'язку з відсутністю дозволу на будівництво магістральних газопроводів у ТОВ "Компанія АМК-1" відповідно до ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АВ №555097 від 06.10.10 з урахуванням додатку від 19.04.11.

Відповідач зазначає, що відповідно до ДБН газопроводи високого тиску - це магістральні трубопроводи. Таким чином, у додатку до ліценції ТОВ "Компанія АМК-1" необхідно мати дозвіл по коду 4.11.00 "Монтаж магістральних нафто-газопроводів, споруд та обладнання" або по коду 5.02.05 "Магістральних продуктопроводів" (у додатку від 19.04.11 такого не вбачається).

Задекларована різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року складає від'ємне значення у розмірі 5 283 185 грн. По результатам дійсної перевірки 5 134 451 грн. Відхилення (завищення) 148 734 грн. (5 283 185 - 5 134 451).

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПК України.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.7 ст. 207 встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно до п.п. 14.1.191. п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

З урахуванням вказаних норм податкові накладні, складені відповідно до вимог ПК України, потрібно вважати первинними документами, яки є достатньою підставою для формування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Кримгаз" і ТОВ "Компанія АМК-1" укладений договір підряду №126 від 30.08.2011р.

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник (ПАТ "Кримгаз") доручає та оплачує на умовах Договору, а Підрядник (ТОВ "Компанія АМК-1") приймає на себе зобов'язання з власних матеріалів або матеріалів Замовника, у відповідності до проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил виконати роботи по об'єкту: Будівництво газопроводу від ГРС до ГГРП-1 м. Білогорськ.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата за виконані роботи здійснюється Замовником по мірі виконання робіт на підставі акту (форма КБ-2в) та довідки про вартість робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. (форма КБ-3), акти №1, №2, №3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на загальну суму 1 642 054,02 грн. (ПДВ - 273 675,67 грн.).

27.09.2012 р. ПАТ "Кримгаз" сплатило вартість виконаних робіт в сумі 1 642 054,02 грн. (платіжне доручення №77 від 27.09.2012 р.).

ТОВ "Компанія АМК-1" виписало податкову накладну №52 від 27.09.2012 р. на загальну суму 1 642 054,02 грн. (ПДВ у т.ч. 2736 675,67 грн.).

Укладення вказаного вище договору та направлення контрагентом позивачу податкової накладної також підтверджується актом перевірки, в якому ці факти відображені.

Відповідно до положень частин 1,2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідного положень ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З матеріалів справи та викладених в акті перевірки фактів вбачається, що відповідач при проведенні перевірки вивчив вказаний вище договір та вказану податкову накладну.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 71,72 КАС України, обставини щодо отримання позивачем податкової накладної від зазначеного контрагента на вказану в акті перевірки суму податкового кредиту, не викликають сумніву, отже ці обставини є такими, що не заперечуються сторонами та не підлягають доказуванню.

Слід відзначити, що матеріалами справи, у тому числі актом перевірки, не підтверджується, а з боку відповідача, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів порушень при оформленні податкової накладної виписаної вказаним контрагентом, у тому числі відсутності реєстрації контрагента позивача платником ПДВ, відсутності у контрагента позивача право та дієздатності.

До матеріалів справи залучене свідоцтво Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АМК-1" про державну реєстрацію юридичної особи, проведену Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 11.06.2010 року. Згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТОВ "Компанія АМК-1": 95024, м. Сімферополь, Центральний район, пров. Заводський, б. 33. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100298283 від 18.08.2010р. ТОВ "Компанія АМК-1" зареєстровано платником податку на додану вартість.

Таким чином контрагентом позивача, у результаті виконання умов укладеного договору, виписана позивачу податкова накладна, яка відповідає вимогам 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, з урахуванням норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинним документом та, відповідно до положень Податкового кодексу України, є достатньою підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

Висновки СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС обґрунтовуються тим, що у додатках до ліцензії 55097 серії АВ, виданої ТОВ "Компанія "АМК-1" Міністерством регіонального розвитку й будівництва України від 11.08.2010 року в переліку робіт не вказані роботи з будівництва газопроводів високого тиску.

До матеріалів справи залучені дозвільні документи для проведення будівельних робіт, а саме: ліцензія серії АВ № 555097 видана ТОВ "Компанія АМК-1" на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), виданої Державною архітектурно-будівельної інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 06.08.2010 року. Строк дії з 06.08.2010 року по 06.08.2013 р.

Відповідач вважає, що акт №2 від 27.09.1012 р. прийому виконаних будівельних робіт по Ф. КБ-2 за вересень 2012 р. по будівництву газопроводу високого тиску від ГРС до ГГРП-1 м. Білогорськ на суму 8 902 405 грн. з ПДВ не стосуються господарської діяльності на підставі того, що вони фактично не можуть бути використані для будівництва основних фондів, які будуть використовуватись в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Даний висновок СДПІ ВПП у м. Сімферополі суд вважає безпідставним з наступних підстав.

Проектна документація "Будівництво газопроводу від ГРС до ГГРП-1 м. Білогорськ" розроблена ТОВ "ТРИО".

Відповідно до робочого проекту вказаний газопровід - зовнішній, підземний і наземний, високого тиску, металевий, природний газ. Тиск в точці підключення - 6,00 кг/см2 (0,6 МПа).

Проектування та будівництво газопроводів високого тиску регламентується ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будівель і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання".

Вказані норми поширюються на проектування, будівництво нових, розширення, реконструкцію, технологічне переобладнання і експлуатацію систем газопостачання для забезпечення споживачів природними горючими газами нафтових, газових і газоконденсатних родовищ з надмірним тиском не більше 1,2 МПа.

Дані Норми не поширюються на:

- газопроводи і газове обладнання підприємств та установок, що використовують природний газ із надлишковим тиском понад 1,2 МПа, а також штучні гази, біогаз, газ дегазації, повітряні суміші на їх основі та інші горючі гази.

Відповідно до п. 2.2. ДБН В.2.5-20-2001 газопроводи в залежності від тиску газу, що транспортується ними, підрозділяються на:

газопроводи високого тиску І категорії - при робочому тиску газу від 0,6 до 1,2 МПа для природного газу та газоповітряних сумішей і до 1,6 МПа для ЗВГ;

газопроводи високого тиску II категорії - при робочому тиску газу від 0,3 до 0,6 МПа;

газопроводи середнього тиску - при робочому тиску газу від 0,005 МПа до 0,300 МПа;

газопроводи низького тиску - при робочому тиску газу до 0,005 МПа.

Проектування і будівництво магістральних газопроводів регламентуються СНИП 2.05.06-85* "Магістральні трубопроводи". Ці норми поширюються на проектування нових і реконструйованих магістральних трубопроводів і відгалужень від них умовним діаметром до 1400 мм включ, з надлишковим тиском середовища понад 1,2 МПа (12 кгс / см2) до 10 МПа (100 кгс / см2) (при одиночній прокладці та прокладці в технічних коридорах).

Згідно п. 2.1. СНИП 2.05.06-85* магістральні газопроводи залежно від робочого тиску в трубопроводи поділяються на два класи:

I клас - при робочому тиску понад 2,5 до 10, 0 МПа (понад 25 до 100 кгс/см ) включ.;

II клас - при робочому тиску понад 1,2 до 2,5 МПа (понад 12 до 25 кгс/см2) включ.

Таким чином, висновки СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС про те, що відповідно ДБН газопроводи високого тиску - це магістральні газопроводи, суперечать діючому законодавству, будівельним нормам, спираються лише на суб'єктивну думку працівника СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС, який не є технічним спеціалістом в будівельній галузі.

Відповідно до додатку від 19.04.2011р. до Ліцензії №555097 серії АВ виданої ТОВ "Компанія АМК-1", перелік робіт для здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури доповнений пунктом: "Монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем, споруджень, інструментів і засобів виміру газопостачання".

За даним видом робіт в додатку виділені наступні класи наслідків відповідальності) інженерних мереж, систем, споруд:

клас СС1 - незначні наслідки;

клас СС2 - середні наслідки;

клас ССЗ - істотні наслідки.

Відповідно до ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності й конструктивної безпеки будинків, споруд, будівельних конструкцій, фундаментів до споруд класу СС3 слід відносити магістральні трубопроводи діаметром понад 1 000 мм, з робочим тиском понад 2,5 МПа, а так само ділянки магістральних трубопроводів з меншим діаметром і меншим робочим тиском у місцях переходу через водні перешкоди, залізничні й автомобільні переїзди.

До будівель і споруд класу СС2 слід відносити магістральні газопроводи. У свою чергу до будівель і споруд класу СС1 відносяться всі об'єкти промисловості, енергетики, транспорту й і зв'язку, сільського господарства й переробки сільськогосподарської продукції, які не віднесені до класів СС2 і ССЗ.

На підтвердження вищевказаної позиції, із приводу ліцензійних можливостей ТОВ "Компанії АМК-1", ПАТ "Кримгаз" була отримана відповідь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим №7/1-88 від 08.01.2013 р., в якій зазначено, що ТОВ "Компанія АМК-1" має право виконувати роботи з монтажу підвідних газопроводів високого тиску (включно 0,6 Мпа).

СДПІ ВПП у м. Сімферополь АРК ДПС робить безпідставний висновок про невідповідність укладеного позивачем договору нормам Цивільного кодексу України. Однак не зазначає, яким саме нормам Цивільного кодексу не відповідає договір №126 від 30.08.2011 р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 "Підстави виникнення цивільних прав і обов'язків" Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагент мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Статут позивача не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання зазначених угод. Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Матеріали справи свідчать, що проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан.

Таким чином, виходячи з вищевикладеної інформації, а також, керуючись ст. 204 Цивільного кодексу України, якою закріплена презумпція правомірності правочину, розглянутий в акті правочин є правомірним й на законних підставах відображений в декларації податку на додану вартість у вигляді податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, належних доказів стосовно правомірності зменшення ПАТ "Кримгаз" суми від'ємного значення по ПДВ за вересень 2012р. у загальному розмірі 148 734 грн. відповідачем не надано.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Кримгаз" до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000034010 від 09.01.2013 року і задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 97, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 09.01.13р. № 0000034010 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 148 734 гривень.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (ЄДРПОУ 03348117) судовий збір у розмірі 1487,34грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.