ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 802/22/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.
представника відповідача (апелянта): Міровського В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу регіонального управління Департамету контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до регіонального управління Департамету контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області про скасування рішення , -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до регіонального управління Департамету контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 06 серпня 2012 року №020058.
21 січня 2013 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального права.
В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовільнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області 01.08.2012 року проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого по АДРЕСА_1, де здійснює підприємницьку діяльність позивач.
За результатами перевірки встановлено, що позивач здійснював роздрібну торгівлю горілкою та вином, за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, прго що складено акт № 039/02/21/3-НОМЕР_1.
На підставі зазначеного акту, регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області прийняті рішення про застосування фінансових санкцій № 020058 та № 020059 від 06.08.2012 року, якими до позивача застосовано штраф в розмірі 5000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої та 5000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.
Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх до Вінницького окружного адміністративного суду.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення від 31 липня 2012 року № 020058 та № 020059 від 06.08.2012 року, суд першої інстанції, виходив з того, що вказані рішення відповідача прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Преамбулою Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Згідно з п.2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями станом на час проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення) органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Відповідно до п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.
Положеннями статті 17 цього ж Закону визначено, що за порушення його норм щодо виробництва і торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі:
- роздрібної торгівлі алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.
Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року, встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.
Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва установлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» (надалі - Постанова № 957), згідно з Додатком.
Зокрема, вказаною Постановою визначено мінімальну оптово-відпускну і роздрібну ціну за 1 літр 100-відсоткового спирту для горілки та лікеро-горілчаних виробів 130,5 гривень.
В п.1 примітки зазнаної постанови зазначено, що мінімальні оптово-відпускні ціни на горілку визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), розділений на 100 відсотків.
Мінімальна роздрібна ціна пляшки вина у тарі місткістю менше ніж один літр, відповідно до Постанови № 957 розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.
Таким чином, мінімальна роздрібна ціна пляшки горілки «Олександрія»(міцність 40%, місткість 0,5 літра) мала становити 26,10 гривень (130,5(затверджена мінімальна роздрібна ціна за 1 літр горілки у перерахунку на 100-відсотковий спирт)*, 40 (міцність горілки )* 0,5 (місткість тари)*/ 100), а пляшки вина "Радянське" (місткістю 0,75 л) мала становити 26 грн. (26 (затверджена мінімальна ціна)*07 (місткість тари)*/07).
Як вбачається із Акта № 039/02/21/3-НОМЕР_1 від 01.08.2012 року та не було спростовано позивачем, останній здійснював реалізацію горілки за ціною 26 грн. та вина за ціною 25 грн. Даний факт також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків № 4519, № 4518 від 01.08.2012 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення відповідача про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, згідно ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» прийняті відповідачем правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що підставою для скасування оскаржених рішень, не може слугувати неповідомлення позивача про розгляд матеріалів та вирішення питання про застосування фінансових санкцій без його особистої участі, оскільки таке право відповідача прямо передбачено законом.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність застосування відповідачем кількох штрафних санкцій за вчинення позивачем порушень норми одного і того ж закону, оскільки чинне законодавство забороняє притягувати особу двічі до юридичної відповідальності за одне і те ж правопорушення, а не за правопорушення, передбачені одним законом, з огляду на наступне.
Так, ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.
Враховуючи зазначене вище, застосування фінансової санкції до позивача за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", відповідно до ст. 17 цього закону здійснюється за кожен вид господарської діяльності.
Як встановлено з матеріалів справи, вино і горілка були реалізовані продавцем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" одного дня, але в різний час, що підтверджується копіями фіскальних чеків № 4519, № 4518 від 01.08.2012 року.
Таким чином, відповідачем виявивши два порушення правомірно застосовано відносно ФОП ОСОБА_3 фінансові санкції у розмірі 5000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої та 5000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.
З урахуванням вищевикладених норм діючого законодавства та встановлених обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку щодо неправомірності заявлених позивачем вимог, які в свою чергу є не обґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу регіонального управління Департамету контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області задовольнити повністю .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до регіонального управління Департамету контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області про скасування рішення, - скасувати. .
Постановити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до регіонального управління Департамету контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області про скасування рішення--відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "10" квітня 2013 р. .
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.
Судове рішення № 30573504, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 802/22/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.