Постанова № 30573337, 02.04.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/1184/12

Рядок статзвітності № 10.1

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гаврилко С.Є.

при секретарі судового засідання - Петричкович К.І.

за участю сторін:

представника позивача - Александрова Євгенія Миколайовича;

представників відповідача - Бойко Людмили Никифорівни та Завялова Максима Володимировича.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 02 квітня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 квітня 2013 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося Закарпатське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс", якою просить, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по страховим внескам у розмірі 6119,27 грн..

Позовні вимоги мотивовані наступним. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" було зареєстроване як страхувальник в Ужгородській міській виконавчій дирекції Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 14 грудня 2001 року під реєстраційним номером 210010001402. Відповідно до звіту Ф4-ФСС з ТВП за 2011 рік за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" рахується борг в сумі 6119,27 грн.. На день подання позовної заяви заборгованість не погашена.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовну заяву. Зокрема представник позивача вказав наступне. Відповідно до статті 27 частини 2 пункту 2 Закону України від 08 липня 2010 за № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності. Страхові внески юридичними особами шляхом безготівкових розрахунків сплачуються один раз на місяць - в день одержання в установах банків коштів на оплату праці, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до фонду.

Відповідачем було подано заперечення проти позову, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні позовної заяви повністю. Зокрема відповідач вказав на те, що: "… з моменту, коли Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" отримає в установах банку кошти на оплату праці або буде мати можливість провести оплату праці з готівкової виручки чи натуроплатою - невідкладно здійснить самостійно нараховані товариством виплати до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності".

Під час судового розгляду представники відповідача свою позицію, що висловлена в запереченні проти позову підтримали повністю. Додатково пояснили суду, що заробітна плата на підприємстві не виплачується приблизно з 2006 року, оскільки підприємство піддалося рейдерському захопленню, в тому числі правоохоронними структурами.

З'ясувавши усі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" 25 грудня 1995 року було зареєстроване Ужгородським міськвиконкомом, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності № 19105121 (а.с. 20).

Відповідно до інформації, що міститься в копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" розташоване за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, будинок, 2 "А" (а.с.а.с. 22-25).

Відповідно до заяви від 14 грудня 2001 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" зареєстроване у Ужгородській міській виконавчій дирекції Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страхувальник (а.с. 26).

Відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА № 450705 від 31 січня 2012 року (а.с.а.с. 37) - керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" є Бойко Людмила Никифорівна.

16 січня 2012 року відповідачем був поданий звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2011 рік (а.с. 27).

Відповідно до вищевказаного звіту, що особисто складений та поданий представником відповідача Бойко Людмилою Никифорівною, заборгованість відповідача становить 6119,27 грн..

Відповідно до розрахунку суми боргу (а.с. 29) - згідно останнього поданого звіту за 2011 рік заборгованість за страхувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" становить 6119,27 грн..

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 за № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту Закон України № 2464-VI).

Відповідно до пунктів 2 та 3 Закону України № 2464-VI - з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до пункту 7 Закону України № 2464-VI - суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже правовідносини, що склалися між сторонами регулювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" № 2240-III (далі по тексту Закон України № 2240-III) у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" № 2240-III (далі по тексту Закон України № 2240-III) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до статті 19 частини 1 пункту 1 Закону України № 2240-III джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є зокрема, страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

З аналізу статей 21-23 Закону України № 2240-III страхові внески юридичними особами сплачуються шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць, а саме у день одержання в установах банку коштів на оплату праці.

Отже, у даному випадку, лише при отриманні коштів для оплати праці виникає обов'язок сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 27 Закону України № 2240-III страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до довідки від 17 серпня 2012 року за № 06-1/21-110, що видана відділенням ПАТ "Промінвестбанк" у м. Ужгороді, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" 04 серпня 2005 року по чеку № 897 останній раз отримано готівкові кошти в сумі 2060,97 для виплати заробітної плати за грудень 2004 року. Рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" були закриті як неприбуткові 21 жовтня 2009 року та 20 листопада 2009 року (а.с. 71).

Відповідно до інформації, що надана листом Державної податкової служби України від 13 лютого 2013 року за № 1759/5/18-8516, згідно інформації з Єдиного банку даних станом на 12 лютого 2013 року відомості щодо відкритих у банківських або інших фінансових установах рахунків ТОВ "Ковосервіс" відсутні (а.с. 95).

Відповідно до статті 71 частини 1 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що відповідачем одержувались в установах банків кошти на оплату праці. Таких доказів не здобуто судом й під час судового розгляду.

З огляду на вищевказане суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовної заяви Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковосервіс» про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Гаврилко С.Є.