Постанова № 30572183, 01.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2013 р. 15:21 Справа №801/2811/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенніковій Ю.В., за участю

представника позивача - Вольвакова С.В., довіреність №13/75 від 08.01.13;

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ») до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000582203 від 07 березня 2013 року.

Адміністративний позов мотивований тим, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена позапланова невиїзна перевірка ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин с Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Кароліна» їх реальності та повноти відображення у обліку за липень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.02.13 року № 755/22-3/31829422, за висновками якого встановлено порушення ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у розмірі 9 470,00 грн.

На підставі акту перевірки 07.03.13 року було винесено податкове повідомлення -рішення № 0000582203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 14 205,00 грн., у тому числі 9 470,00 грн. за основним платежем та 4 735,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У позовній заяві зазначено, що усі порушення, які встановлено актом перевірки ґрунтуються на висновку про фіктивність господарських операцій по постачанню ТОВ «СВ Кароліна» товару ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ».

Позивач вказує, що на підставі висновків акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «СВ Кароліна» ДПІ у м. Сімферополі ДПС в акті перевірки № 755/22-3/31829422 від 13.02.13 року робить висновки про неможливість постачання на адресу позивача продукції, при цьому відповідачем не досліджено фактичне придбання товару у контрагента та використання його у господарській діяльності.

У позовній заяві зазначено, що факт здійснення господарської операції відображен у первинних документах ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ», тобто сторони виконували вимоги договорів, здійснювали господарські операції, і тому їх не можливо визнати недійсними.

З урахуванням викладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000582203 від 07.03.13 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19 березня 2013 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19 березня 2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача залучив документи, що було витребувано ухвалою суду від 19.03.13 року. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засіданні відповідач не з'явився. Про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такогго повідомлення-рішення, чи дотримані порядок, строки та підстави проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» є юридичною особою, яка 14.05.02 року зареєстрована Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується довідкою Головного Управління статистики в АР Крим з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України АА №819942 та статутом підприємства (нова редакція) № 10 від 13.01.12 року, дата реєстрації 01.02.12 року, реєстраційний номер 18821050036000442.

Суд зазначає, що ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» взято на облік платника податків 31.05.2000 року, що підтверджується довідкою Державної податкової адміністрації України у м. Сімферополь АР Крим про взяття на облік платника податків від 09.02.12 року №576/29-0.

Судом встановлено, що ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ», являється платником податку на додану вартість з 21 серпня 2002 року, що підтверджується Свідоцтвом Державної податкової адміністрації України у м. Сімферополь АР Крим про реєстрацію платника ПДВ № 200031990 серії НБ № 386344.

Таким чином, судом встановлено, що ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 13.02.13 року відповідачем, на підставі наказу «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» від 30.01.13 року № 336, виданого ДПІ у м. Сімферополь ДПС головним державним податковим ревізором - інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу, відділу перевірок ризикових підприємств управління податкового контролю ДПІ у м. Сімферополі Мазіновою Ельнарою Серверівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «СВ Кароліна» їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 року.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт №755/22-3/31829422 від 13.02.13 року.

Згідно акту перевірка проводилася в період з 31.01.13 року тривалістю 5 робочих днів.

В акті перевірки зазначено, що перевірка проводилась з відома директора Даніліна Віктора Сергійовича. У перевіряємий період відповідальними за фінансово - господарську діяльність були: директор - Данілін Віктор Сергійович та головний бухгалтер - Овечкіна Тетяна Леонідівна.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки використані наступні документи: копії первинних бухгалтерських документів, наданих ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» (податкових та видаткових накладних, рахунку-фактури, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, загальна відомість по ресурсам, приходний ордер № 126 від 29.07.11 року, картка складського обліку матеріалів), інформації отриманої від ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт від 27.09.12 року за № 3981/22-4/36983732 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ Кароліна» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Дніпрокомплект» за період з 01.07.11-30.09.11 року та ПП «Сигма-Нафта» з 01.11.11 - 30.11.11 року) даних, зазначених у наявних в інспекції інформаційних базах (АРМ, «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП») та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА «України» вибірковим методом.

У п. 3.1.3 акту перевірки від 13.02.13 року вказано, що податкова декларація з ПДВ ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» за липень 2011 року надана до ДПІ у м. Сімферополі ДПС 16.08.11 року за вх. № 9006732649, згідно якої різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає у липні 2011 року - 775 848,00 грн., тобто відхилення дорівнює 9 470,00 грн.

У пункті 3.2 акту перевірки зазначено, що оскільки ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» до перевірки не була надана інформація щодо віднесення до витрат по включенню у податкову декларацію з податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «СВ Кароліна» у липні 2011 року, та не були надані регістри бухгалтерського обліку (журнали-ордера по субконто в розрізі контрагентів, оборотні сальдові відомості по рахункам 631, 64, 311, 203, 23, 91, 9 та інші), які б давали можливість визначити вартість та кількість палива (бензину), відпущеного та використаного у основному виробництві, обслуговуванні машин та обладнання або для загальновиробничого та загальногосподарчого призначення, зробити висновок чи були віднесені суми по операціям з ТОВ «СВ Кароліна» до витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за перевіряємий період.

У пункті 3.1.2 акту перевірки відповідач на підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 27.09.12 року № 3981/22-4/36983732 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ Кароліна» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Дніпрокомплект» за період з 01.07.11-30.09.11 року та ПП «Сигма-Нафта» з 01.11.11 - 30.11.11 року робить висновки про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Також, зазначено, що операції з ТОВ «СВ Кароліна» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу,основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «СВ Кароліна» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

До того ж, ДПІ зазначає, що у ході перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «СВ Кароліна» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Як підсумок ДПІ робить висновок, що ТОВ «СВ Кароліна» є «транзитером» згідно схем формування «сумнівного» податкового кредиту за липень 2011року, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності та унеможливлює продаж товарів контрагенту - ДП «Кримавтодор» по ланцюгу постачання.

Далі в акті зазначено, що ТОВ «СВ Кароліна» за податковою адресою не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Тобто, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «СВ Кароліна» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «СВ Кароліна» та контрагентами є фіктивними правочинами на підставі п. 2 ст. 215 та ст. 228 Циввльного кодексу України, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Тому, господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лаше на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах. На підставі зазначено ДПІ вказує, що ТОВ «СВ Кароліна» у липні 2011 року неправомірно виписало контрагентам - покупцям податкові накладні по нібито реалізованому товару.

Враховуючи вище викладене, ДПІ в м. Сімферополі ДПС дійшла висновку про порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 ПКУ, у зв'язку з чим актом перевірки встановлено завищено податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року за результатами чого донараховано до сплати у бюджет ПДВ у сумі 9470,00 грн.

Згідно з п.п. 54.3.2 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 755/22-3/31829422 від 13.02.2013р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582203 від 07.03.13р., яким ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 9 470,00 гривень, та застосовані штрафні санкції в розмірі 4 735,00 грн.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленням-рішенням ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 0000582203 від 07.03.13р. звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення судом встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що сума донарахування ПДВ у розмірі 9 470,00 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» п.198.1 п.198.2, п. 198.3, п.198.6, ст.198 ПК України у зв'язку з завищенням податкового кредиту по операціям з ТОВ «СВ Кароліна» на суму 9 470,00 грн. за липень 2011 року.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Перевіряючи дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Кароліна» є юридичною особою, яке на момент вчинення господарських операцій з ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» (липень 2011 року) було зареєстрованим платником ПДВ згідно даних офіційного веб-сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Таким чином, ТОВ «СВ Кароліна», виступаючі у якості продавців товарів та послуг, має право виписувати податкові накладні, на підставі яких покупець ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» може здійснювати господарські операції та формувати податковий кредит, але за умовою, що операції, по яким придбаються товари, здійснюються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що господарська операція з придбання бензину А-80 у ТОВ «СВ Кароліна», яку відповідач вважає фіктивною, проводилась за участю філії позивача «Бахчисарайської дорожної експлуатаційної дільниці» ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ», яка не є юридичною особою, відповідно до п. 2.7 акту перевірки № 755/22-3/31829422 від 13.02.13 року.

Поняття філії за Цивільним кодексом України N 435-IV від 16.01.2003 року визначається як відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно статуту позивача за рішенням Засновника підприємство може створювати на території України, а також за її межами філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Філії підприємства створюються, реорганізуються та ліквідуються Засновником за пропозицією підприємства і діють на підставі положень затверджених підприємством і погоджених Засновником.

Судом встановлено, що 28.07.2011 року між філією позивача «Бахчисарайською дорожною експлуатаційною дільницію» ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» та ТОВ «СВ Кароліна» укладений договір № 07-88К купівлі - продажу нафтопродуктів.

Відповідно до п. 2.1 договору № 07-88К від 28.07.2011 року ТОВ «СВ Кароліна» (продавець) надає замовнику філії «Бахчисарайська дорожна експлуатаційна дільниця» ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» (покупець) бензин А-80 необхідний для здійснення господарської діяльності, відповідно до п. 1.1 продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти , відповідно до умов цього договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною.

Згідно п. 1.2 номенклатура, кількість, ціна й умови поставки товару визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Згідно з п. 1.4 загальна сума договору складає 15 000 000 грн. (п'ятнадцять мільйонів гривень).

Строк дії Договору визначений розділом 9 - з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року.

Договір № 07-88К від 28.07.2011 року підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

З метою з'ясування питань правомірності формування податкового кредиту, фактичного виконання зобов'язань, отримання товару та його використання позивачем в господарській діяльності, судом досліджено первинні документи ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ».

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом МФ України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

"Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм ".

Згідно розділу 4 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 N266, не зареєстрованому в Міністерстві юстиції України, (надалі - наказ N266), підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності платника ПДВ другої категорії з урахуванням вимог до проведення документальної невиїзної перевірки, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно пункту 4.2 наказу N 266 під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку:

- податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої);

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

- господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору ТОВ «СВ Кароліна» у липні 2011 року здійснило транспортування товару (бензину А-80) до філії позивача «Бахчисарайської дорожної експлуатаційної дільниці» ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» у кількості 6210,00 литрів на суму 56 821,50 грн, в т.ч. ПДВ 9 470,25 грн.

Факт придбання бензину підтверджується наступними документам рахунком-фактурою №СФ-0000118 від 28.07.2011 року на суму 56 821,50 грн., в т.ч. ПДВ 9 470,25 грн., який виписано постачальником ТОВ «СВ Кароліна».

Також судом досліджено податкову накладну від 29.07.2011 року, порядковий номер № 17 на суму 56 821,50 грн., в т.ч. ПДВ 9 470,25 грн., яка виписано відповідно до договору №07/88К від 28.07.11 року.

Частиною 2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Перевіряючи податкову накладну, виписану ТОВ «СВ Кароліна», судом встановлено, що вона відповідає вимогам зазначеної норми.

Окрім цього, факт придбання бензину підтверджено видатковою накладною від 29.07.2011 року №РН-0000105 на суму 56 821,50 грн., в т.ч. ПДВ 9 470,25 грн. та реєстром отриманих податкових накладних за липень 2011 року.

Крім того, як свідчать матеріали справи, оплату поставленого бензину підтверджують наявні у справі копії платіжних доручень позивача на загальну суму 56 821,50 грн., а саме: № 366 від 29.07.11 року на суму 15 000,00 грн., № 371 від 03.08.11 року на суму 20 000 грн., № 382 від 11.08.11 року на суму 11821,50 грн., № 393 від 12.08.11 року на суму 10 000,00 грн.

Перевіряючи правомірність використання ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» придбаного бензину А-80 в господарській діяльності судом встановлено наступне.

Відповідно відомостей п. 2.8 акту перевірки № 755/22-3/31829422 від 13.02.13 року основним відом діяльності позивача є будівництво доріг і автострад.

Отриманий від постачальника бензин А-80 використовувался філією позивача, а саме "Бахчисарайською дорожною експлуатаційною дільницею" ДП "Кримавтодор" в ході виконання підрядних робіт в рамках укладених договорів зі Службою автомобільних доріг в Автономній Республіки Крим, а саме:

- договір про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення у АР Крим за державні кошти № 93/10 від 21.12.10 року;

- договір про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення за державні кошти № 94/10 від 21.12.10 року;

- договір про закупівлю послуг з поточного ремонту автомобільних доріг місцевого значення в АР Крим за державні кошти № 92/10 від 22.12.10 року.

Факт використання бензину А-80 філією позивача, а саме "Бахчисарайською дорожною експлуатаційною дільницею" ДП "Кримавтодор" в рамках вказаних договорів підтверджено позивачем відповідними підсумковими відомостями ресурсів:

- підсумкова відомость за липень 2011 року по договору №92/10 від 22.12.10 року;

- підсумкова відомость за жовтень 2011 року по договору № 93/10 від 21.12.10 року;

- підсумкова відомость за серпень 2011 року по договору № 94/10 від 21.12.10 року;

- підсумкова відомость за вересень 2011 року по договору №92/10 від 22.12.10 року;

- підсумкова відомость за серпень 2011 року по договору № 92/10 від 22.12.10 року;

- підсумкова відомость за жовтень 2011 року по договору № 92/10 від 22.12.10 року;

- підсумкова відомость за серпень 2011 року по договору № 93/10 від 21.12.10 року;

- підсумкова відомость за серпень 2011 року по договору № 93/10 від 21.12.10 року;

- підсумкова відомость за жовтень 2011 року по договору № 94/10 від 21.12.10 року;

- підсумкова відомость за вересень 2011 року по договору №94/10 від 21.12.10 року.

Позивачем у підтвердження здійснення господарської операції надана відомость аналітичного обліку по рахунку 643 «Податкові зобов'язання» за 2011 рік, відповідно до якої включено суму податкового кредиту у розмірі 9 470,25 грн., право на який виникає в наступному звітному періоді, після виникнення податкового зобов'язання, а також, відомость 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63) за липень 2011 року .

В подальшому - за період липень 2011 р - жовтень 2011 року бензин А-80 було використано у господарськой діяльності філії позивача, що підтверджено підсумковими відомостями ресурсів (витрати по факту) за липень-жовтень 2011 року.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, рахунок-фактура, реєстр отриманих та виданих податкових накладних), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, підтвердженням реальності господарських операцій окрім наявності всіх первинних документів податкового та бухгалтерського обліку є використання придбаних товарів та отриманих послуг в господарській діяльності підприємства.

Позивач на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, отримання та використання товару у господарській діяльності надав відповідні документи, тому, суд вважає, що первинними документами бухгалтерського обліку ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» у повній мірі підтверджується здійснення господарських операцій з придбання бензину А-80 у ТОВ «СВ Кароліна» у липні 2011 р. та його подальше використання у господарській діяльності філією ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ».

Таким чином, враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку, що документами бухгалтерського обліку ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» у повному обсязі спростовуються висновки за актом перевірки ДПІ щодо завищення податкових витрат на 56 821,50 грн. та податкового кредиту в сумі 9 470,00 гривень по операціях придбання бензину А-80 у ТОВ «СВ Кароліна».

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що досліджені документи з постачання та використання товару відповідають вимогам, що висуваються ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1-2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., до первинних документів, а відтак підтверджують реальність та товарність спірної господарської операції між ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» та його контрагентом.

Таким чином, висновки за актом перевірки ДПІ щодо завищення податкових витрат за липень 2011 р. на 9 470,00 грн. по операціях придбання товару у ТОВ «СВ Кароліна» є необґрунтованими, та не підтверджуються документами бухгалтерського обліку ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ», а навпаки факт здійснення ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» господарських операцій з придбання бензину А-80 у ТОВ «СВ Кароліна» у липні 2011 р. зафіксовано та підтверджено вказаними первинними документами: рахунком-фактурою №СФ-0000118 від 28.07.2011 року, податковою накладною від 29.07.2011 року порядковий номер №17, видатковою накладною від 29.07.2011 року №РН-0000105, реєстром отриманих податкових накладних за липень 2011 року, платіжними дорученнями.

Також, в акті перевірки ДПІ зробило висновки, що правочин між ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» та ТОВ «СВ Кароліна» є нікчемним, на підставі того, що за податковою адресою контрагент позивача не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Тобто, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «СВ Кароліна» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «СВ Кароліна» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. У зв'язку із чим, на думку відповідача, вартість бензину А-80 у сумі 565821,50 грн. необґрунтовано включено до складу податкових витрат за липень 2011 року.

Однак такі висновки ДПІ не відповідають документам бухгалтерського обліку ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ», що були досліджені судом, та діючому законодавству, виходячи з наступного.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ТОВ «СВ Кароліна» на момент вчинення господарських операцій з ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» (липень 2011 року) було зареєстрованим платником ПДВ згідно даних офіційного веб-сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Згідно з п.184.1. ст.184 ПКУ реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання.

Відповідно даних веб-сайту http://irc.gov.ua було включено до ЄДРПОУ 18.02.10 року та на час здійснення господарських операцій з ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК АДУ» не перебувало в процесі припинення, основний вид діяльности : 51.51.0 оптова торгівля паливом.

Згідно з п.2 ст.33 Закону №755 юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, на момент здійснення господарських операцій з поставки товарів контрагент позивача - юридична особа ТОВ «СВ Кароліна» не була припинена та знаходилась у статусі платника ПДВ без будь-яких обмежень, а тому мало право на здійснення господарських операцій.

Згідно з Ухвалою ВАС України від 16.05.2012 р. по справі №К-9991/6724/12: "Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб".

Відповідно до Ухвали ВАС України від 30.10.2012 р. по справі №К-28070/10: "Витрати для цілі визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків".

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки перевіряючих про фіктивність угоди позивача з контрагентом ґрунтуються на висновках акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 3981/22-4/36983732 від 27.09.12 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ Кароліна» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Дніпрокомплект» за період з 01.07.11-30.09.11 року та ПП «Сигма-Нафта» з 01.11.11 - 30.11.11 року, але матеріали перевірок чи звірок контрагентів не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

В свою чергу, п. 5.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу II. "Зміст акта (довідки) документальної перевірки", затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

-чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

-зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

-у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

-у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

В той же час, дані «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», на які посилається відповідач в п. 2.10 акту перевірки № 98/40-10/327755/22-3/31829422 від 13.02.2013 року в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків.

Суд вважає, що вказане свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Посилання відповідача, в обґрунтування нікчемності вказаного правочину, на ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частина 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність укладених між позивачем та ТОВ «СВ Кароліна» угоди, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеної позивачем з ТОВ «СВ Кароліна» правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд зазначає, що статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч. 5 статті 17 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Порядок внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру врегульований статтею 19 цього Закону.

Таким чином, дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи, є обов'язковими для врахування як податковим органом так і іншими особами, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність ТОВ «СВ Кароліна» за його місцезнаходженням або навіть даних про внесення запису щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу.

Перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Суд вважає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи вище викладене, а також той факт, що суд визнав правомірним формування позивачем податкового кредиту на суму 9 470,00 гривень від операцій з контрагентом ТОВ «СВ Кароліна» та формування витрат, що враховані при визначенні об'єкту оподаткування в розмірі 56 821,50 гривень, висновки податкового органу щодо завищення податку на додану вартість в сумі 9 470,00 гривень спростовуються матеріалами справи.

Суд зазначає, що застосування санкцій у податкових повідомленнях-рішеннях від 07.03.13 року № 0000582203 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності свого податкового повідомлення-рішення суду не доведено.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0000582203 від 07.03.13 року є протиправним відносно визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 14 205,00 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 9 470,00 гривень, та 4 735,00 гривень фінансових санкцій і тому, підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно платіжного доручення № 212 від 15.03.13 року позивач сплатив судовий збір в сумі 142,05 гривень.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Отже відповідно до ст. 92 КАС України витрати, пов'язані зі сплатою позивачем судового збору в розмірі 142,05 гривень, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.04.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 05.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Державної податкової служби в АРК № 0000582203 від 07 березня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 205,00 гривень, у тому числі на суму 9 470,00 гривень за основним платежем та 4 735,00 гривень фінансових санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 31829422) судовий збір в розмірі 142,05 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (ЄДРПОУ 36822070).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Трещова О.Р.