Ухвала суду № 30572159, 08.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Черкаси

08 квітня 2013 року Справа № 2а/2370/4391/2012

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову,

поданого ОСОБА_1 та ОСОБА_2доГоловного управління державної казначейської служби в Черкаській областіпровизнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного управління державної казначейської служби в Черкаській області, в якій просять визнати дії відповідача неправомірними, стягнути матеріальну шкоду в розмірі 16000 грн. та моральну шкоду в розмірі 12000 грн., встановити та залучити належного другого відповідача, а також витребувати у відповідача усі заяви позивачів.

За результатами розгляду матеріалів вказаного позову ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 р. його повернуто через неусунення недоліків позивачами.

У зв'язку з апеляційним оскарженням вказаної ухвали Київським апеляційним адміністративним судом за наслідками розгляду скарги скасовано ухвалу суду від 30.11.2012 р. та повернуто адміністративну справу № 2а/2370/4391/2012 до Черкаського окружного адміністративного суду.

Оскільки разом з ухвалою від 30.11.2012 р. судом повернуто позов з усіма додатками, позивачам необхідно повторно направити на адресу суду копію позову з додатками задля направлення відповідачеві з урахуванням та виправленням недоліків заяви, зазначених нижче.

З позову вбачається, що він не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Зокрема, згідно пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Тобто адміністративний позов в обов'язковому порядку має містити зміст позову, який включає предмет і підстави позову, а саме матеріально-правові вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду з позовом до відповідача та обставини справи і норми права, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Однак позивачами не обґрунтовано, в чому саме полягає незаконність дій відповідача по справі. Крім того, відсутні посилання на нормативно-правові акти, що зобов'язують саме відповідача виплатити заявлену до стягнення суму матеріальної та моральної шкоди.

Водночас, в поданому позові взагалі не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між описаними в ньому порушеннями та причетністю відповідача до них, що, у свою чергу, не підтверджує належність заявлених до нього вимог.

Щодо вимоги позивачів встановити другого відповідача та залучити його до участі в справі, суд вказує на положення ст. 52 КАС України, якою встановлюється порядок заміни неналежного відповідача та залучення співвідповідачів.

Норма вказаної статті та викладені у позові вимоги без зазначення всіх обставин справи унеможливлюють прийняття рішення судом про заміну чи залучення іншого відповідача у справі на етапі прийняття позовної заяви. До початку розгляду справи право визначити відповідача у справі в контексті принципу диспозитивності є виключним правом позивача.

Більше того, позивачем в порушення частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не викладено належним чином і обставин справи, за яких на його думку було порушено його права, свободи чи інтереси, з посиланням на докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. Як наслідок, позивачем до матеріалів позову не додано жодного документа чи іншого письмового доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, вивчення яких необхідне для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Також однією з вимог позивача є відшкодування моральної шкоди, однак в тексті позовної заяви відсутнє посилання на відповідні докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо нанесення йому моральної шкоди, зокрема, відповідного висновку медичних установ, чи доказ перебування на лікуванні, звернення за психологічною допомогою, чи взагалі доказ про звернення до працівників медичних закладів в підтвердження отримання позивачем душевних страждань внаслідок дій відповідача, і як наслідок докази, що підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та моральною шкодою, яку завдано позивачу.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

До адміністративного позову не прикладена ні квитанція про сплату судового збору, ні документ, на підставі якого позивачі можуть бути звільнені від його сплати.

Крім того, згідно пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом.

За правилами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позову, поданого до суду 14.11.2012 р., описані в ньому події щодо вчинення протиправних дій посадовими особами суб'єкта владних повноважень мали місце у 2008 році без зазначення інших обставин скоєного діяння.

Задля підрахунку судом строку, з якого особа дізналася про порушення своїх прав, позивачу необхідно вказати таку дату і у випадку пропущення строку вказати на обставини, що перешкоджали вчасному зверненню до суду, оскільки вирішення публічно-правового спору можливе за умови дотримання строків звернення до адміністративного суду, встановлених ст. 99 КАС України.

Стосовно позовної вимоги щодо витребування у відповідача всіх написаних позивачами скарг суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування доказів, повинна зазначити: який саме письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ. Письмовий доказ, який необхідно витребувати, повинен бути визначений настільки, щоб його можна було ідентифікувати. Особа, яка клопоче про витребування письмового доказу, має вказати всі відомі їй реквізити, які дадуть можливість його відшукати. Також слід зазначати обставини, що можуть бути підтверджені доказом, який необхідно витребувати. Ці обставини повинні входити до предмету доказування у справі. Оскільки таких відомостей не надано, суд не може витребувати зазначені позивачем матеріали з власної ініціативи.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне надати позивачу повторно строк для усунення усіх зазначених недоліків.

Керуючись статтями 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву, подану ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління державної казначейської служби в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачам надати строк до 22 квітня 2013 року для усунення вказаних недоліків адміністративного позову.

Реквізити для сплати судового збору до Черкаського окружного адміністративного суду:

розрахунковий рахунок: 31212206784002; отримувач: УДКСУ в м. Черкасах; код отримувача 38031150;

банк одержувача: ГУ ДКСУ у Черкаській області; МФО: 854018;

код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: судовий збір, пункт, код суду: 35158674 (зазначати обов'язково).

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення або з дня її отримання стороною за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.М. Гарань