Постанова № 30571223, 08.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року справа № 810/412/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хим-Агросервіс-Д" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової інспекції

про скасування наказу та визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо видання наказу на проведення перевірки та скасувати наказ № 769 від 09.11.2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хим-Агросервіс-Д»; визнати протиправними дії щодо проведення перевірки й складання за її наслідками акту документальної виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2011 року, серпень 2011 року та грудень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Комтексервіс» № 429/22-2/32822831 від 09.11.2012 року; визнати протиправними дії відповідача по формуванню в акті висновків в частині недодержання вимог ст.ст. 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та відсутність у ТОВ «Хим-Агросервіс-Д» об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст..ст. 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено порядок, механізм, процедуру перевірки та результатів її оформлення, що є підставою для визнання дій відповідача протиправними. Так, відповідачем незаконно прийнято наказ про проведення перевірки ТОВ «Хим-Агросервіс-Д» на підставі підпункту 75.1.2 статті 75 та підпункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки позивач запити від податкового органу про надання пояснень та їх документального підтвердження не отримував, про проведення перевірки не знав, копію наказу та направлення на перевірку йому не вручались, а при оформлені результатів перевірки не було дотримано вимог податкового законодавства, висновки акту базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. В наданих суду письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д» зареєстровано виконавчим комітетом Голосіївської районної державної адміністрації в м. Києві 20.02.2004 року за № 123123.

Перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

Відповідно до матеріалів справи, 09 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області, на підставі підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, підпункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, направлено ТОВ «Хим-Агросервіс-Д» запит № 7057/10/22-228 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин із ТОВ «Комтексервіс» за за червень 2011 року, серпень 2011 року та грудень 2011 року.

В зв’язку із відсутністю ТОВ «Хим-Агросервіс-Д» за податковою адресою державні податкові ревізори – інспектори не змогли вручити запит, про що було складено акт № 339/22-2/32822831 від 09.11.2012 року.

У зв’язку з тим, що ТОВ «Хим-Агросервіс-Д» не надало письмових пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит, на підставі підпункту 2.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області видано наказ № 769 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Цього ж дня було видано направлення на перевірку № 870.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що оскільки ТОВ «Хим-Агросервіс-Д» за податковою адресою не знаходиться перевіряючі не змогли вручити представникам позивача наказ та направлення на проведення перевірки, про що було складено акт № 340/22-2/32822831 від 09.11.2012 року.

На виконання вимог наказу відповідачем була проведена перевірка, за результатами якої складено акт документальної виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2011 року, серпень 2011 року та грудень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Комтексервіс» № 429/22-2/32822831.

Вищенаведеним актом перевірки встановлено, що діяльність підприємства підпадає під ознаки фіктивності, вчинення правочинів не спрямовані на реальне настання наслідків. Також, перевіркою встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів.

Основним законодавчим актом, який урегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Порядок отримання органами державної податкової служби у платників податків інформації та документів з питань фінансово господарської діяльності визначено главою 7 “інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби” розділу II Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі – Порядок № 1245).

Згідно вимог пункту 12 Порядку № 1245, письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 10 Порядку № 1245 передбачено, що у запиті щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Дослідивши наявний в матеріалах справи запит Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 09 листопада 2012 року № 7057/10/22-228, суд встановив, що він складений у встановленому законом порядку та відповідає усім вимогам чинного законодавства України.

У силу вимог абзацу 2 пункту 14 Порядку № 1245, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту. Разом з тим, як встановлено судом позивач не надав відповіді на запит.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України). Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Зважаючи на те, що позивачем не було надано у встановлений законодавством строк документального підтвердження на запит податкового орану, а відповідачем було організовано перевірку згідно з вимогами податкового кодексу, суд вважає наказ Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хим-Агросервіс-Д» від № 769 та дії працівників ДПІ по проведенню перевірки законними, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовної вимоги щодо протиправності дій відповідача по формуванню в акті висновків про нікчемність укладених правочинів, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (ст. 83 ПКУ).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, саме податкове повідомлення-рішення є адміністративним актом (рішенням суб’єкта владних повноважень), з яким пов’язується виникнення правових наслідків щодо платника податків.

Позивач не зазначив в чому саме полягає порушення його прав, тобто які саме юридичні наслідки рішень, дій чи бездіяльності податкового органу у контексті його прав чи обов’язків як платника податків були порушені. Відповідач податкових повідомлень-рішень, якими б зменшував чи збільшував позивачу грошові зобов’язання за податками, у зв’язку з обчисленням та сплатою яких встановлено порушення податкового законодавства, штрафних (фінансових) санкцій не застосовував.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, у розумінні частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається таке владне рішення (дія), які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов’язковий характер і породжують певні правові наслідки.

Акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, не підлягають розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, оскільки вони не мають обов’язкового характеру.

В даній справі позивач пред’явив вимогу про визнання протиправними дій податкового органу, що виявились у викладенні в акті перевірки висновків про нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами.

З урахуванням наведеного вище, вказана вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 70, 71, 94, 122, 157 – 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д» про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, що виявились у викладенні в акті перевірки від 09.11.2012 року № 429/22-2/32822831 висновків про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, - провадження у справі закрити.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.