Рішення № 30566111, 05.04.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2633/2013

Провадження № 2/127/1905/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Чумаченко С.М.,

за участю: адвоката ОСОБА_1,

позивачки ОСОБА_2,

позивача ОСОБА_3,

відповідачки ОСОБА_4,

представника відповідачки ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету міської ради про оформлення права приватної власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, вселення до житла, -

В С Т А Н О В И В:

04.02.2013 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4, виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання частково незаконним рішення виконавчого комітету міської ради про оформлення права приватної власності на квартиру, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, про визнання права на приватизацію 2/3 часток квартири, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачка ОСОБА_4 являється їхньою рідною матірю. Позивачі та відповідачка проживали та були зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1.

26.05.2009 року відповідачка ОСОБА_2, не поставивши до відома позивачів, звернулась до відділу оформлення права власності на обєкти нерухомого майна КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» та одержала бланк заяви на оформлення передачі у власність вищезазначеної квартири лише на своє імя, не зважаючи на те, що позивачі проживали та були зареєстровані в даній квартирі на той час.

На початку червня 2009 року відповідачка, маючи умисел на приватизацію квартири, в якій проживали позивачі, лише на своє імя, зловживаючи довірою, вмовила позивачку ОСОБА_2 в добровільному порядку 13.06.2009 року знятись з реєстрації в квартирі, мотивуючи тим, що у звязку з її зняттям з реєстрації буде зменшено суму по оплаті за комунальні послуги.

Окрім того, відповідачка зняла з обліку (реєстрації) за вказаною адресою позивача ОСОБА_3, який на той час був неповнолітній, власноручно написавши заяву від 09.06.2009 року про зняття останнього з реєстрації за вказаною адресою та підробивши рукописний текст про згоду батька позивача ОСОБА_7 та підпис останнього.

Після зняття з реєстрації позивачів відповідачка звернулась до виконавчого комітету Вінницької міської ради з заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1, вказавши, що в даній квартирі вона проживає одна. На підставі чого, 10.09.2009 року відповідачка отримала свідоцтво про право власності на вищезазначену квартиру на своє імя, таким чином позбавивши позивачів права на житло, що призвело до звернення позивачів з даним позовом до суду.

26.03.2013 року до розгляду справи по суті позивачі звернулись до суду з письмовою заявою про збільшення розміру позовних вимог та просили визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.09.2009 року за №1968 в частині приватизації квартири АДРЕСА_1 та передачі її у власність ОСОБА_4; визнати недійсним свідоцтво про право приватної власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, видане згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.09.2009 року за №1968; визнати за позивачами право на житло та вселити їх в квартиру АДРЕСА_1; визнати за позивачами право на приватизацію 2/3 часток квартири АДРЕСА_1. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.03.2013 року заяву про збільшення позовних вимог було прийнято судом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2013 року позовні вимоги позивачів в частині визнання за ними права на житло та на приватизацію 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 залишено без розгляду, на підставі заяви позивачів від 05.04.2013 року.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Окрім того, суду пояснили, що відповідачка їх виписала з квартири, в якій вони були зареєстровані та проживали з народження, змінила замки та перешкоджає їм у праві володіння та користування даним житлом, іншого житла в них не має.

Відповідачка ОСОБА_4 та представник відповідачки за довіреністю ОСОБА_8 заперечували проти задоволення позовних вимог позивачів, пояснивши, що між відповідачкою та її колишнім чоловіком батьком позивачів була усна домовленість щодо зняття з реєстрації позивачів та забезпечення їх житлом.

Представник відповідача виконавчого комітету Вінницької міської ради за довіреністю ОСОБА_6 покладалась на розсуд суду при вирішенні даного спору, окрім того суду пояснила, що на момент подачі документів відповідачкою щодо приватизації та безоплатної передачі у власність вищезазначеної квартири виконавчий комітет Вінницької міської ради не перевіряв інформацію стосовно того, хто проживає за вказаною адресою, перевірялись лише розміри житлової площі. В заяві про приватизацію вищезазначеної квартири відповідачка вказала, що вона одинока, тому й приватизація відбулась лише на неї, таким чином, ввівши в оману виконавчий комітет Вінницької міської ради. Крім того, суду повідомила, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07.12.2012 року відповідачку за вищевказані дії засуджено за ч.4 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено та сторонами не оспорюється, що відповідачка ОСОБА_4 являється рідною матірю позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 Позивачі та відповідачка проживали та були зареєстровані з народження в квартирі АДРЕСА_1.

26.08.2009 року відповідачка ОСОБА_4 звернулась до відповідача виконкому Вінницької міської ради з заявою щодо оформлення передачі в приватну власність квартири АДРЕСА_1 (а.с.8).

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.09.2009 року за №1968 відповідачці ОСОБА_4 безоплатно передано у власність квартиру АДРЕСА_1, а також в даному рішенні вказано, що відповідачка зареєстрована та проживає в даній квартирі з 1989 року, являється одинокою(а.с.9-10).

10.09.2009 року, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.09.2009 року, №1968, виконкомом Вінницької міської ради було видане на імя відповідачки ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (а.с.11).

В вересні 2009 року відповідачка ОСОБА_4 звернулась до начальника КП «ВМБТІ» з заявою про реєстрацію права власності (а.с.12), на підставі якої 21.09.2009 року КП «Вінницьким міським бюро технічної інвентаризації» було здійснено державну реєстрацію вищезазначеної квартири, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23901131 від 21.09.2009 року (а.с.13).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07.12.2012 року у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України (а.с.14-23) встановлено, що на початку червня 2009 року, діючи з метою протиправного заволодіння правом на майно, а саме 2/3 частки квартири №117 в будинку№77 по вул. Келецькій в м. Вінниці, відповідачка ОСОБА_4, зловживаючи довірою, вмовила свою повнолітню дочку ОСОБА_2 знятись із реєстрації в зазначеній квартирі під приводом зменшення плати за комунальні послуги, що останньою було добровільно зроблено. При цьому відповідачка ОСОБА_4 не поставила до відома ОСОБА_2 про свої наміри одноосібно приватизувати квартиру АДРЕСА_1.

Поряд з цим відповідачка ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного одноосібного заволодіння правом на майно, а саме 2/3 частки квартири №117 в будинку№77 по вул. Келецькій в м. Вінниці, діючи всупереч вимогам ст.29 ЦК України, зняла з обліку (реєстрації) свого малолітнього сина ОСОБА_3 за вказаною адресою, внесла до власноручної заяви від 09.06.2009 року завідомо неправдиві відомості про те, що батько малолітнього ОСОБА_3 ОСОБА_7 не заперечує проти зняття з обліку сина, та підробила його підпис.

Таким чином, в результаті вказаних протиправних дій відповідачка ОСОБА_4 в порушення вимог ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ч.1 ст.176 СК України, шляхом обману та зловживання довірою позбавила участі в приватизації вказаної квартири своїх дітей позивачів по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тим самим позбавивши їх права на житло, яке гарантоване ч.1 ст.47 Конституції України та 10.09.2009 року отримала свідоцтво про право власності на житло.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та п.5 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 року за №56, передача квартир у власність здійснюється лише з письмової згоди всіх повнолітніх членів сім'ї.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають у квартирі (будинку) разом із наймачем або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

В судовому засіданні встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_3 тимчасово виїхав зі спірної квартири до с. Тростянець Тиврівського району Вінницької області у звязку з навчанням в Тростянецькій ЗОШ, а тому згідно п.2 ч.3 ст.71 ЖК України та ч.1 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» позивач ОСОБА_3 являється членом сім`ї відповідачки ОСОБА_4, за яким зберігається право на житло у звязку з навчанням.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача виконавчого комітету Вінницької міської ради в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_4 не повідомила виконавчий комітет Вінницької міської ради про те, що в вищезазначеній квартирі проживають її діти позивачі по справі.

Відповідно до акту КП «Житлово-експлуатаційна контора №12» від 04.04.2012 року, відповідачка ОСОБА_4 зареєстрована, однак в даний час не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, здає квартиру квартирантам (а.с.64).

У звязку з тим, що відповідачка створює перешкоди позивачам у здійсненні права володіння та користування вищезазначеною квартирою, шляхом заміни замка та не допуском останніх до вищевказаного житла, та у звязку з відсутністю рішення суду щодо визнання позивачів такими, що втратили право на вищезазначене житло, суд вважає за можливе згідно ст.ст. 65, 65-1 ЖК України вселити позивачів до квартири АДРЕСА_1.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивачів щодо визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.09.2009 року за №1968 в частині приватизації квартири АДРЕСА_1 та передачі її у власність ОСОБА_4; визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, видане згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.09.2009 року за №1968; вселення позивачів в квартиру АДРЕСА_1; такими, що підлягають задоволенню, так як є законними, достатньо вмотивованими і ґрунтуються на наявних у справах доказах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 215, 216, 230, 236 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-61, 63, 64, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10 вересня 2009 року за №1968 в частині приватизації квартири АДРЕСА_1 та передачі її у власність ОСОБА_4.

Визнати недійсним свідоцтво про право приватної власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, видане згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10 вересня 2009 року за №1968.

Вселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: