Рішення № 30561262, 10.04.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/8745/12

2/333/286/13

рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого суддіСтоматова Е.Г.,

при секретаріКрасняк О.С.,

за участі представника позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 880 756,02грн., посилаючись на те, що 06.08.2008 року між ВАТ «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», правонаступником якого є АТ «ТАСкомбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № КФ (15)2-08, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 48 000 доларів США, на строк до 05.08.2018 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,7% на місяць відповідно до графіку, який є додатком № 1 до кредитного договору.

Під час судового розгляду представником позивача уточнено позовну заяву щодо стягнення заборгованості в розмірі 591 434,57грн., яка визначена рішенням Запорізького апеляційного суду від 15 жовтня 2012 року, як заборгованість за кредитним договором №КФ (15)2-08 від 06.08.2008 року, а саме звернення стягнення на предмет договору іпотеки №ЗФ(15)2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54кв.м, житловою площею 40,7кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить по ? частині ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «ТАСкомбанк», вказаної квартири на підставі договору іпотеки № ЗФ(15) 2-08 від 06.08.2008 року, за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити. Також, представник позивача заявив, що просить суд стягнути заборгованість, яка відповідає розміру заборгованості, зазначеної у рішенні Апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2012 року.

Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі, та просила суд відмовити у його задоволенні в звязку з тим, що рішенням Апеляційного суду Запорізькою області від 15.10.2012 року за переглядом рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29.05.2012 року за невиконання зобовязань за кредитним договором №КФ (15)2-8 від 06.08.2008 року з ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості, звернену то стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, суд одночасно не може звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути заборгованість за кредитним договором, що є по своїй суті стягненням в подвійному розмірі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст.57 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

06.08.2008 року між ВАТ «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», правонаступником якого є АТ «ТАСкомбанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № КФ (15)2-08, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 48 000 доларів США, на строк до 05.08.2018 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,7% на місяць відповідно до графіку, який є додатком № 1 до кредитного договору. (а.с.3-11).

У звязку з тим, що позичальником не було дотримано умов кредитного договору №КФ (15)2-08 від 06.08.2008 року, у відповідність до умов даного договору, позивачем було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобовязань за кредитним договором в повному обсязі.

Так, з метою врегулювання питання погашення заборгованості банк направив 28.03.2012 року рекомендованим листом ОСОБА_3 вимогу про дострокове повне виконання зобовязань, в якій її було оповіщено про суму боргу та попереджено про правові наслідки в разі її несплати у 30-денний строк певної суми заборгованості, буде звернуто стягнення в судовому порядку (а.с.13).

Однак ОСОБА_3 вимоги кредитного договору №КФ (15)2-08, не виконує, станом на 26.09.2012 року у ОСОБА_6 виникла заборгованість за кредитним договором від № КФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року в сумі 880 756,02 грн. з яких: 30 000,00 доларів США (еквіваленті 239 790,00грн) заборгованість за кредитом, 15200,00 доларів США (еквіваленті 121 439,60грн) прострочена заборгованість за кредитом; 5829,61 доларів США (еквіваленті) нараховані відсотки за період з 21.04.2011 року по 27.05.2012 року; 22 768,39 доларів США (еквіваленті 181 987,74грн.) прострочені відсотки за період з 01.04.2009 року по 01.05.2012 року, 41 439,19 доларів США (еквіваленті 331 655,07грн.) пеня за період з 25.09.2011року по 26.09.2012 року). (а.с.239-241).

Під час розгляду справи представником позивача уточнено позовну заяву та зменшено розмір позовних вимог і надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість за кредитним договором № КФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року складає 655 062,00грн. з яких: 30000,00 доларів США (еквіваленті 239 790,00грн) заборгованість за кредитом, 15200,00 доларів США (еквіваленті 121 439,60грн) прострочена заборгованість за кредитом; 5829,61 доларів США (еквіваленті) нараховані відсотки за період з 21.04.2011 року по 27.05.2012 року; 22 768,39 доларів США (еквіваленті 181 987,74грн.) прострочені відсотки за період з 01.04.2009 року по 01.05.2012 року, 13 256,86 доларів США (еквіваленті 105 962,00грн.) пеня за період з 25.09.2011 року по 26.09.2012 року). (а.с.239-241).

Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29 травня 2012 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ТАСкомбанк» за кредитним договором № КФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року в розмірі 75 673 (сімдесят пять тисяч шістсот сімдесят три) долари 17 центів США еквівалентом 603 190 (шістсот три тисячі сто девяносто) грн. 84 коп. (з яких: 33 600,00 доларів США або 267 825,60грн. заборгованість за кредитом, 11 600,00 доларів США або 92 463,60 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 512,49 доларів США або 40885,06 грн. нараховані відсотки за період з 21.07.2011 року по 15.08.2011 року; 17 347,54 доларів США або 138 277,24 грн. прострочені відсотки за період з 01.04.2009 року по 01.08.2011 року; 12 613,14 доларів США або 100 539, 34 грн. пеня за період з 09.10.2008 року по 15.08.2011 року) звернуто стягнення на предмет договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54 кв.м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить по ? частині ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «ТАСкомбанк», вказаної квартири на підставі договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2012 року, за переглядом рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29 травня 2012 року, в частині визначення розміру заборгованості змінено, зменшено суму пені з 100 539,34грн. до 11755,88грн. Загальна сума боргу зменшена з 1000 853,03грн. до 912 062,57грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24 грудня 2012 року внесено виправлення до мотивувальної та резолютивної частини рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2012 року, розмір загальної суми боргу становить 591 434,96грн., замість 912 062,57грн.

Під час розгляду справи представником позивача заявлено клопотання щодо відмови позовних вимог в частині позову, а саме стягнення заборгованості з відповідача визначеною рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2012 року в розмірі 591 434,96грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610,612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Відповідно п.9 постанови пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року №5 (за змістом ч.1 ст.20 ЦК, ст.ст.3 і 4 ЦПК) право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне зявлення відповідних вимог про стягнення заборгованості з позичальника, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві.

Ухвалою Комунарського суду районного м.Запоріжжя від 01.04.2013 року провадження по зустрічному позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк», третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання кредитного договору та іпотечного договору недійсними - закрито на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України

Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі кредитного договору №КФ(15)2-08 від 06.08.208 року ВАТ «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», правонаступником якого є АТ «ТАСкомбанк» надав відповідачу ОСОБА_3 кредит. Однак, відповідач порушила вимоги вказаного кредитного договору, а саме, не виконала в обумовлені строки зобовязання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому. Тому є підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі, так як свій розрахунок відповідач не надав.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а саме стягненню підлягає сума заборгованості за кредитним договором , яка визначена рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2012 року в розмірі 591 434, 96грн, і на якій наполягає представник позивача.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати: судовий збір в розмірі 3219,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,257,526,610,612,617,625,1048,1049,1050,1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.11,57,58,60,73,209,212-215,218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ТАСкомбанк» суму заборгованості за кредитним договором №КФ2-08 від 06.08.2008 року в розмірі 591 434,96грн. (пятсот девяносто одну тисячу чотириста тридцять чотири гривні 96 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» судовий збір 3219,00грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Е.Г. Стоматов