Постанова № 30560217, 05.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2013 року Справа № 812/2358/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В..

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

відповідача Захарченко О.А.,

представників третіх осіб Самборської Ю.Л. довіреність від 18.03.2013,

Денисенка А.С. довіреності від 02.01.2013, від 27.03.13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська», Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, про визнання протиправним скасування державної реєстрації припинення юридичної особи та зобов'язання внесення запису про припинення юридичної особи -

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська», в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора щодо скасування припинення Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» шляхом реорганізації в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» та зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру запис про припинення Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» шляхом реорганізації в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська».

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено про порушення його прав як працівника ТОВ «Шахта «Білоріченська» внаслідок невиплати йому у вересні 2012 року ТОВ «Шахта «Білоріченська» заробітної плати за серпень 2012 року через скасування відповідачем 14.08.2012 року запису про державну реєстрацію припинення Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» шляхом реорганізації в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська». Скасування вказаного запису, на думку позивача, призвело до того, що підприємство, на якому він працює, фактично не існує, оскільки відповідачем було оповіщено органи статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки оскаржуваний запис внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14.08.2012 на підставі рішення господарського суду м. Києва від 15.12.11. у справі № 55/413 всупереч вимогам ухвали Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 22.06.12. про забезпечення позову, якою відповідачу судом було заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Шахта «Білоріченська» до моменту набрання законної сили рішенням у справі. Вказану ухвалу було надано відповідачу представниками ТОВ «Шахта «Білоріченська» 09.08.12. Позивач вважає, що таким чином відповідач порушив норми ст. ст. 19, 124 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 14, 153, 208 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, позивач вказує на порушення відповідачем порядку припинення юридичної особи, який визначено ст. 110 Цивільного кодексу України, ст. 59 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України «Про господарські товариства»,ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», які передбачають, що юридична особа можу бути ліквідована в добровільному порядку - на підставі рішення її учасників, або за судовим рішенням чи рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Посилаючись на норми ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, позивач вказує, що виконання рішення господарського суду здійснюється виключно на підставі наказу господарського суду, який видається після набрання чинності судовим рішенням. Проте, незважаючи на те, що відповідачу не було надано наказ господарського суду про виконання рішення від 15.12.11., відповідач лише на підставі судового рішення здійснив оскаржуваний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких, серед іншого, зазначила, що ухвала Кам'янобрідського районного суду м. Луганська надійшла на адресу Лутугинської райдержадміністрації 08.08.12., оформлена не належним чином та без супровідних документів суду, що суперечить вимогам п. 18.22 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 68 від 27.06.06. Відповідач вказала, що отримавши 13.08.12. ухвалу суду безпосередньо у загальному відділі райдержадміністрації, нею було вчинено дії щодо перевірки наявності зазначеного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень України. Проте, станом на 13.08.12. ухвала суду в реєстрі зареєстрована не була, що і викликало сумнів у її легітимності.

Відповідач зазначає, що 14.08.12. державний реєстратор звернулась до Кам'янобрідського районного суду м. Луганська та повідомила, що ухвала суду оформлена неналежним чином, що унеможливлює її виконання. За результатами цього звернення ухвала суду, оформлена належним чином, надійшла на адресу райдержадміністрації 21.08.12., тобто вже після вчинення оскаржуваного запису.

Також , відповідач вказує, що резолютивна частина ухвали Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 22.06.12. разом із назвою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» містить код ЄДРПОУ 0017897. Проте, підприємства із зазначеним кодом ЄДРПОУ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не існує. Код ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» - 00176897. Відповідач зазначила, що питання виправлення помилок чи описок у судових рішеннях не належить до компетенції державного реєстратора. Отже, на думку відповідача, станом на день вчинення оскаржуваних записів, судова заборона щодо вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» була відсутня.

Відповідач також звернула увагу суду на те, що ухвалою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 31.08.12. скасовано заборону вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ «Шахта «Білоріченська» .

Крім того, відповідач зазначила, що Головним управлінням юстиції в Луганській області за дорученням Державної реєстраційної служби, 13.-14 серпня 2012 року проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в тому числі й стосовно проведення реєстраційних дій щодо ТОВ «Шахта «Білоріченська». За результатами перевірки, які оформлено актом № 1 від 15.08.12., порушень вимог чинного законодавства з боку державного реєстратора не встановлено.

У своїх запереченнях відповідач також вважала, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні відповідач наполягала, що дії державного реєстратора щодо внесення оскаржуваного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців жодним чином не порушують права та законні інтереси позивача як працівника ТОВ «Шахта «Білоріченська», при цьому позивач не надав жодних доказів на підтвердження факту перебування у трудових відносинах із ТОВ «Шахта «Білоріченська». На думку відповідача, позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав. Вважаючи порушеним своє право на отримання заробітної плати, позивач має звертатися до суду в порядку цивільного судочинства саме за стягненням сум заборгованості із заробітної плати.

За таких обставин відповідач просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» в судовому засіданні зазначила про необґрунтованість заявлених вимог, просила відмовити у задоволенні позову, висловивши погодження з доводами відповідача у справі, а також зазначила про відсутність у ПАТ «Шахта «Білоріченська», яке є правонаступником ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДХК «Луганськвугілля», та, відповідно ТОВ «Шахта «Білоріченська», відомостей щодо працевлаштування позивача у ТОВ «Шахта «Білоріченська».

Ухвалою суду від 20 березня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з боку відповідача, було залучено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Представник третьої особи - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у судовому засіданні підтримав заперечення відповідача та третьої особи - ПАТ «Шахта «Білоріченська» просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представники третіх осіб також зазначили, що задоволення вимог позивача може призвести до дестабілізації роботи товариства, яке є містоутворюючим підприємством, а також до порушення прав працівників ПАТ «Шахта «Білоріченська». Крім того, у разі поновлення запису про державну реєстрацію ТОВ «Шахта «Білоріченська» відновлення прав позивача не відбудеться.

Вислухавши пояснення сторін та представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

15 грудня 2011 року Господарським судом м. Києва прийнято рішення у справі № 55/413 за позовом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська», Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області. Вказаним рішенням суду, зокрема, визнано недійсним рішення загальних зборів Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії «Луганськвугілля» від 19.11.10. про припинення Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» шляхом реорганізації у Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська», а також визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська». Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.12. рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.11. залишено без змін (а.с. 60-72).

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 16.05.2012 та від 26.07.2012 про роз'яснення судового рішення, зокрема було визначено, що державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про скасування державної реєстрації припинення Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля».

Вказане судове рішення було виконано відповідачем 14.08.2012, зокрема, шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію припинення Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» (а.с. 117-119).

Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Білоріченська» реорганізовано у публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.12.12. внесено відповідний запис.

Зазначені обставини сторонами та третіми особами не заперечувались.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалось, вимоги позивача заявлено до Державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, який, в силу норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» як посадова особа, від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Тобто, в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач є суб'єктом владних повноважень.

Положеннями ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу норм статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право, в тому числі в судовому порядку, вимагати скасування чи прийняття рішень, вчинення чи утримання від вчинення дій, усунення бездіяльності виключно при здійсненні суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій саме щодо цієї фізичної особи.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі - Закон 755) .

В силу норм Закону 755 посадовою особою, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є державний реєстратор.

Відповідно до ст. 4 Закону 755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

За приписами ст. 33 Закону 755 юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Положеннями статті 41 Закону 755 передбачено, що підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.

Суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Дата надходження судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про внесення такого запису для взяття юридичної особи на облік та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства, а також повідомити юридичну особу про внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації її припинення.

З врахуванням наведених норм владні управлінські функції відповідача щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у спорі, що розглядався, безпосередньо не стосуються позивача у справі, як фізичної особи, не створюють саме для нього юридичних наслідків, оскільки направлені на вчинення реєстраційних дій щодо юридичної особи (в даному випадку третьої особи - ПАТ «Шахта «Білоріченська»). Саме для цієї юридичної особи дії державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень і мають наслідком виникнення певних прав та обов'язків.

Тобто, в даному випадку безпосередньо між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини, оскільки дії відповідача направлені до іншої особи.

Зважаючи на підстави заявленого позову - порушення права на оплату праці, в даному випадку можуть мати місце лише правовідносини, що склались між позивачем та ТОВ «Шахта «Білоріченська» чи правонаступниками цього товариства.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд враховує, що позивачем не надано жодних доказів, які свідчили б про наявність порушень його прав як фізичної особи з боку відповідача при вчиненні оскаржуваних реєстраційних дій. Так, зазначаючи про порушення свого права на оплату праці, позивачем не доведено наявності заборгованості із заробітної плати, відмови позивачу у відшкодуванні такої заборгованості, а також факту того, що власник або уповноважена ним особа, на яких покладено обов'язок виплати заробітної плати працівникам, пов'язують відмову у виплаті заробітної плати із внесенням оскаржуваного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Врахуванню підлягає й те, що, позивач у встановленому трудовим законодавством України порядку за захистом своїх трудових прав до відповідних органів чи до суду не звертався, що зазначено в судовому засіданні безпосередньо позивачем.

Суд погоджується з доводами третіх осіб, що відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» шляхом реорганізації в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» не матиме безпосереднім наслідком відновлення прав позивача шляхом виплати йому заробітної плати.

Суд погоджується також і з доводами відповідача та третіх осіб щодо неналежного способу захисту, обраного позивачем. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України. Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці». Вказані нормативні акти, зокрема, передбачають також і захист права на оплату праці. Трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з законодавством про трудові спори, в тому числі й в судовому порядку за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, враховуючи відсутність у діях відповідача правових наслідків для позивача, суд не оцінює доводів позивача щодо порушення відповідачем порядку здійснення скасування державної реєстрації припинення юридичної особи та дотримання обов'язку та порядку виконання судових рішень.

Отже, відсутність з боку відповідача порушення прав, свобод та інтересів позивача при здійсненні державної реєстрації скасування припинення юридичної особи виключає можливість захисту судом порушеного права та, відповідно, прийняття судом рішення на користь позивача.

Доводам відповідача та представників третіх осіб щодо пропуску позивачем строку звернення до суду надано оцінку ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2013.

За таких обставин, суд приходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Виходячи з норм ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати позивача зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська», Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправним скасування державної реєстрації припинення юридичної особи та зобов'язання внесення запису про припинення юридичної особи відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 10 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко