Рішення № 30558743, 09.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 784/828/13 09.04.2013 09.04.2013 09.04.2013

Провадження №22-ц/784/995/13 Головуючий у 1-ї інстанції Біцюк А.В.

Категорія 23 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Рішення

Іменем України

09 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів: Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.

із секретарем судового засідання - Орельською Н.М.,

за участю:

- представника позивача ОСОБА_2,

- представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника позивача ОСОБА_4

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 січня 2013 року ухвалене у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - відділ Держкомзему у Казанківському районі Миколаївської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування її з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації договору оренди,

встановила:

11 грудня 2012 року ОСОБА_4 через свого представника звернувся до суду з зазначеним позовом, який обґрунтував наступним.

На підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ - МК №006235 від 23 квітня 2002 року він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,84 га, розташованої на території Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

15 серпня 2010 року він уклав договір оренди вищезазначеної земельної ділянки з ОСОБА_5 строком на 5 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від вартості земельного паю, що становить 2 345 грн., який був зареєстрований у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК 27 вересня 2010 року за №041049100874.

Позивач зазначав, що земельна ділянка за актом приймання - передачі відповідачу не передавалася та орендну плату він не отримує. Крім того, вказував, що спірний договір не містить істотних умов щодо розміру орендної плати, передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, обов'язковість зазначення яких у договорі передбачено положеннями ст.15 Закону України "Про оренду землі". Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просив визнати зазначений договір оренди земельної ділянки недійсним, витребувати її з незаконного володіння ОСОБА_5 та скасувати державну реєстрацію цього договору.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 січня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди земельної ділянки укладений з дотриманням норм земельного законодавства, а відсутність у спірному договорі істотної умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, як визначені законом як істотні умови договору оренди землі, свідчить про відсутність у орендаря такого права, а тому підстави для визнання договору оренди землі недійсним відсутні.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду.

Судом встановлено, що 15 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування строком на 5 років належну позивачу земельну ділянку площею 6,84 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Казанківського району Миколаївської області (а.с.50-53).

Передача об'єкта оренди від позивача відповідачу підтверджується актом прийому - передачі об'єкта оренди від 02 вересня 2010 року (а.с.39).

У той же день, ОСОБА_5 за актом прийняв під охорону та зберігання межові знаки (а.с.38).

Даний договір зареєстровано у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК 27 вересня 2010 року за №041049100874.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою ст.15 Закону України "Про оренду землі" установлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

У ч.1 ст.203 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у у ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі", зокрема умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статей 321, 387 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Суд першої інстанції на ці вимоги закону уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди землі недійсним та витребування земельної ділянки, тому необґрунтовано відмовив у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_4.

Разом з тим, висновок суду про відсутність підстав для скасування державної реєстрації договору оренди землі є вірним.

Обов'язки щодо скасування державної реєстрації договору оренди здійснював відділ Держкомзему у Казанківському районі, який залучено до участі у справі лише, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позовні вимоги до третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не можуть бути заявлені, а відповідач ОСОБА_5 є неналежним відповідачем за такими вимогами. Тому позов ОСОБА_4 в частині скасовування державної реєстрації договору оренди не підлягає задоволенню.

Згідно приписів п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування її з чужого незаконного володіння підлягає скасуванню з ухваленням апеляційною інстанцією в цій частині нового рішення про задоволення позову, з розділенням судових витрат.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню 214 грн. 60 коп. судового збору сплаченого ним в суді першої інстанції та 114 грн. 70 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 січня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування її з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації договору оренди землі задовольнити.

Визнати недійсним договір, укладений 15 серпня 2010 року, між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ОСОБА_5 на оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6, 84 га, яка знаходиться за території Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, зареєстрований у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК 27 вересня 2010 року за №041049100874.

Витребувати земельну ділянку ОСОБА_4, загальною площею 6, 84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за території Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, з незаконного володіння ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати у сумі 329 грн. 30 коп.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації договору оренди землі залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді: