Ухвала суду № 30557470, 09.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ДОДАТКОВА УХВАЛА

Справа № 910/26086 09.04.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моховате", м. Київ

До Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ

про стягнення 1 361 125,80 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники : не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2013р. затверджено текст мирової угоди та припинено провадження у справі № 910/26086, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

08.04.2013р. від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій позивач просив винести додаткове рішення про розподіл судових витрат в частині стягнення з відповідача судового збору, що був сплачений за подання позовної заяви до господарського суду, оскільки при укладенні мирової угоди сторони не зазначили про розподіл сум судового збору.

Як встановлено матеріалами справи за подання позовної заяви ТОВ «Моховате» через представника Рибіна В.В. сплачено судовий збір згідно квитанції № ПН 2017481 від 28.12.2012р. в сумі 27 222,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2013р. затверджено текст мирової угоди та припинено провадження у справі № 910/26086, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України без розподілу судових витрат.

Відповідно до п.4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), в якій сторони дійшли згоди, у тому числі й стосовно розподілу судового збору, суд має право затвердити цю угоду, якщо вона не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. У таких випадках суд у своїй ухвалі повинен навести зміст цієї угоди. Якщо ж сторони не зазначили в мировій угоді про розподіл сум судового збору або не дійшли згоди з даного питання, господарський суд у залежності від конкретних обставин справи покладає судовий збір на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (частина друга статті 49 ГПК України).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як зазначено вище при припиненні провадження у справі з підстав затвердження господарським судом мирової угоди судові витрати не були розподілені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 88 ГПК України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткова ухвала може бути оскаржена в установленому порядку (ч. 2 ст. 88 ГПК України).

У пункті 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

Враховуючи, що в ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 р. у справі № 910/26086 не було вирішено питання про розподіл господарських витрат (витрати на оплату судового збору), зважаючи на положення ст.ст. 44, 49 ГПК України наявність клопотання позивача, господарський суд дійшов висновку, що позивач цілком правомірно відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України клопочеться про додаткове рішення, яким з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору, що був сплачений за подання позовної заяви ТОВ «Моховате» через представника Рибіна В.В. згідно квитанції № ПН 2017481 від 28.12.2012р. в сумі 27 222,52 грн., оскільки, спір виник внаслідок неправильних дій Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач".

Таким чином, беручи до уваги, що сторони не зазначили в мировій угоді про розподіл сум судового збору і не вирішували це питання, господарський суд враховуючи, що підставою позову стало не здійснення розрахунків покладає судовий збір на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Моховате" від 08.04.2013р.

2. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект,11/15, код ЄДРПОУ 19014832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моховате" (02225, м. Київ, вул. Данькевича, 16, оф. 55, код ЄДРПОУ 36463874), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, витрати по сплаті судового збору у розмірі - 27 222 (двадцять сім тисяч двісті двадцять дві) грн. 52 коп.

Суддя І.Д. Курдельчук